Яготинський районний суд Київської області
Справа № 355/716/18
Провадження № 1-кп/382/24/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2024 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016110000000466, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, громадянина України, працюючого КПН "Яготинська ЦРЛ", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним
ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Так, згідно обвинувального акту, розпорядженням голови Баришівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 від 17.12.2012 №114-к ОСОБА_4 призначено на посаду головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні. На підставі Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 17.12.2012 №114-к, головний лікар Баришівської ЦРЛ видав Наказ №162-к від 17.12.2012 про те, що він приступає до своїх посадових обов?язків на посаді головного лікаря Баришівського району з 17.12.2012. Згідно Статуту "Баришівської центральної районної лікарні", затвердженого рішенням Баришівської районної ради №660-26-06 від 19.11.2012, та Статуту "Баришівської центральної районної лікарні", затвердженого рішенням Баришівської районної ради №106-05-06 від 24.03.2016 - Баришівська ЦРЛ заснована на комунальній власності територіальної громади селища, сіл Баришівського району і є комунальним закладом охорони здоров`я Баришівської районної ради та є закладом охорони здоров`я населення.
Баришівська ЦРЛ є комунальним закладом охорони здоров`я населення, заснована на комунальній власності територіальних громад сіл Баришівського району, селища Баришівка та власності Баришівської районної ради, діє як самостійний господарський статутний об`єкт, майно якого перебуває у комунальній власності вказаних територіальних громад і закріплюється за Лікарнею на праві оперативного управління. Для виконання статутних завдань Баришівська ЦРЛ має право: заключати будь-які договори (угоди) на покращення матеріально-технічного стані Лікарні, в порядку передбаченому чинним законодавством України, та в окремих випадках, рішеннями засновника та райдержадміністрації; купувати і відсуджувати відповідно до діючого законодавства України майно, а також купувати необхідне обладнання, інвентар, матеріали, медикаменти та продукти харчування в інших підприємств, організацій, а також комерційних структурах, у фізичних осіб (громадян) за рахунок джерел фінансування та інших надходжень, не пов`язаних з бюджетним фінансуванням. Управління Баришівською ЦРЛ здійснюють Баришівська районна рада та головний лікар. Головний лікар призначається на посаду та звільняється засновником за поданням Голови Баришівської державної районної адміністрації. Головний лікар центральної районної лікарні керує всією діяльністю та організовує роботу Лікарні, при цьому діє на підставі та керується Конституцією України, Господарським та Цивільним кодексами України, Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров`я", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Розпорядженнями Кабінету Міністрів України та Верховної ради України, Указами Президента України, нормативними документами Міністерства охорони здоров`я України, нормативними актами управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які є обов`язковими для закладів охорони здоров`я та безпосередньо Статутом Баришівської ЦРЛ. У межах своєї компетенції головний лікар Баришівської ЦРЛ без доручення діє від імені Лікарні, представляє її у взаємовідносинах з підприємствами, установами, організаціями та у відповідних державних органах, судових установах; розпоряджається майном та коштами Лікарні; укладає договори; видає доручення; несе персональну відповідальність за всю медичну, організаційно методичну, адміністративно-господарську і фінансову діяльність Лікарні. Відповідно до розподілу обов`язків по Лікарні, здійснення керівництва господарською діяльністю, капітальним ремонтом, реконструкцією, технічним обслуговуванням обладнання, забезпечення обладнанням, складання і контроль правильності виконання кошторисів, заявок, договорів на проведення ремонтів, керування складанням технічної документації на виробництво будівельних і монтажних робіт, на капремонт обладнання, будинків і споруд покладено на головного лікаря Баришівської ЦРЛ.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи господарських функцій, або виконують такі функції адміністративно-за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 є службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями (функціями).
Відповідно до паспорту лікарняного ліфта Баришівської ЦРЛ, вантажопідйомністю 500 кг, номінальною швидкістю 0,5 м/с, який виготовлений Київським заводом електромонтажних виробів в 1960 році та має заводський №1526, реєстраційний №1561, зазначено, що ліфт в 1962 році був зареєстрований в "Киевской инспекции котлонадзора управление киевского округа госгортехнадзора УССР" та у зв`язку із виявленими недоліками не отримав дозвіл на експлуатацію. В 1962 році здійснено повторний огляд комісією лікарняного ліфта, але у зв`язку з невиконанням припису, дозвіл на експлуатацію не надано.
Так, на початку 2013 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) обіймаючи посаду головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на розтрату коштів розпорядником яких є КЗ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", з метою збільшення доходів та в інтересах третіх осіб, шляхом проведення недоцільних ремонтних робіт лікарняного ліфта, який завідомо для ОСОБА_4 не був введеним в експлуатацію.
Реалізуючи свій єдиний продовжуваний злочинний умисел, діючи умисно в інтересах третіх осіб, переслідуючи мету збільшення доходів третіх осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, порушуючи свої повноваження, всупереч інтересам служби, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій головний лікар "Баришівської ЦРЛ" - ОСОБА_4 перебуваючи в смт. Баришівка Київської області, протягом 2013 року уклав ряд договорів із приватним підприємством "Автотема" (код ЄДРПОУ 31248088), на придбання обладнання для лікарняного ліфта, а саме: - Договір поставки №21/162 від 03.06.2013 на суму 21300 грн; - Договір купівлі-продажу товарів №180 від 02.07.2013 на суму 21000 грн; - Договір поставки №21 від 24.07.2013 на суму 25080 грн; - Договір купівлі-продажу товарів №201 від 02.08.2013 на суму 21800 грн.
Незважаючи на те, що замовлений згідно зазначених договорів товар до "Баришівської ЦРЛ", що розташована за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Леніна, 126, К3 "Баришівська ЦРЛ" не отримала, остання здійснила перерахунок коштів на рахунок ПП "Автотема" на загальну суму 89180 грн.
Таким чином, злочинними діями головного лікаря Баришівської центральної лікарні - ОСОБА_4 , які виразились у розтраті майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, порушуючи свої повноваження, діючи всупереч інтересам служби, ПП "Автотема" незаконно отримала грошові кошти в сумі 89180 грн, які належать Баришівській ЦРЛ.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на завдання майнової шкоди КЗ "Баришівська ЦРЛ", шляхом розтрати коштів, та діючи умисно в інтересах третіх осіб, переслідуючи мету збільшення доходів третіх осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, порушуючи свої повноваження, всупереч інтересам служби, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в період 2014 по 2016 рік, головний лікар "Баришівської ЦРЛ" - ОСОБА_4 уклав ряд договорів із Малим приватним підприємством "Ліфт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32628845), про монтаж та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання та механізмів, а також по обслуговування ліфта розташованого в приміщенні Баришівської ЦРЛ, що за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: - Договір №117-Б від 04.02.2014 на суму 21677 грн. (Акт виконаних робіт №1 за лютий 2014 року на загальну суму 110 857 грн); - Договір №42/95 від 08.05.2014 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за травень 2014); - Договір №116-Б від 02.07.2014 на суму 21323 грн. (Акт виконаних робіт №2 за липень 2014 року); - Договір №42 від 22.07.2014 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за 2014 рік); - Договір №42 від 01.08.2014 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за липень 2014 року); - Договір №42/209 від 20.10.2014 на суму 4000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за жовтень 2014 року); - Договір №42 від 16.04.2015 на суму 3000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за березень 2015 року); - Договір №135-Б від 07.05.2015 вартістю 12500 грн. (Акт виконаних робіт №135-Б за травень 2015 року); Договір №42 від 17.06.2015 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за травень 2015 року); - Договір №42 від 30.07.2015 на суму 3000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за червень 2015 року); - Договір №42 від 25.08.2015 на суму 3000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за серпень 2015 року); - Договір №42 від 01.09.2015 на суму 3000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за серпень 2015 року); Договір №42/278 від 12.10.2015 на суму 3000 грн. (Акт виконаних робіт - №42 за жовтень 2015 року); Договір №42 від 15.01.2016 на суму 3000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за січень 2016 року); - Договір №42/75 від 08.04.2016 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за квітень 2016 року); Договір №42 від 30.05.2016 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 травень 2016 року), Договір №42 від 01.07.2016 на суму 2000 грн. (Акт виконаних робіт №42 за червень 2016 року) вказані підрядні договори та акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів, підписані від імені сторін, завірені печатками Баришівської центральної лікарні і МПП "Ліфт-Сервіс" та подальшому зареєстровані і взяті на облік Державною казначейською службою України, що підтверджено відбитками штампів Управління Державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області на Договорах та Актах.
Таким чином, злочинними діями головного лікаря Баришівської центральної лікарні - ОСОБА_4 , які виразились у розтраті майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, порушуючи свої повноваження, всупереч інтересам служби, МПП "Ліфт-Сервіс" незаконно отримало грошові кошти в сумі 91500 грн., які належать Баришівській ЦРЛ.
Відповідно до п. 12.1 висновку експертизи 80.2-09-106-5927.16 ДП "Київський експертно-технічний центр держпраці" складеного 20.12.2016 за результатами експертного дослідження лікарняного ліфта Баришівської ЦРЛ, р/н 1561, ліфт перебуває у несправному стані і не може експлуатуватися у паспортному режимі. У зв`язку з конструктивними (технічним) особливостями даний ліфт не може використовуватися як лікарняний.
Згідно з п. 12.2 висновку експертизи встановлено, що наявність низки виявлених небезпечних порушень та конструктивна застарілість ліфта роблять недоцільним проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Враховуючи викладене ліфт потребує заміни.
Тобто, внаслідок включення МПП "Ліфт-Сервіс", до актів виконаних робіт ф. №КБ-2в та ф. №2-Р роботи на суму - 180680 грн, що фактично не були виконані; розпоряднику бюджетних коштів Баришівській центральній районній лікарні завдано збитки на вищезазначену суму, що підтверджується висновком судової економічної експертизи №12-3/24 се від 27.03.2017.
Отже, ОСОБА_4 займаючи посаду головного лікаря ІНФОРМАЦІЯ_3 та являючись службовою особою, оскільки був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи службовим становищем, з метою розтрати майна ІНФОРМАЦІЯ_4 , всупереч інтересам служби, умисно, бажаючи збільшення доходів третіх осіб, укладав вищезазначені договори із ПП "Автотема" та МПП "Ліфт-Сервіс", чим згідно висновку експерта завдав Баришівській ЦРЛ матеріальної шкоди на загальну суму 180680 грн.
Органами досудового розслідування зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України - як розтрата чужого майна, яке перебувало в його віддані, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110000000466 від 23.12.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, передано на розгляд головуючому судді 06.12.2022 року.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 191 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Суд роз`яснював обвинуваченому положення ст. 49 КК України та про наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, однак обвинувачений та сторона захисту проти цього заперечили, оскільки вважають, що обвинувачений кримінальне правопорушення не вчиняв.
Покази обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в інкримінованому злочині за ч. 2 ст. 191 КК України не визнав та показав, що лікарня побудована у 60 році і ліфт раніше ніколи не працював. Метою його дій, пов`язаних з функціонуванням ліфта в лікарні, який перебував у повністю непрацюючому стані, було полегшити роботу медичного персоналу та хворим, у зв`язку з цим він після приходу на посаду головного лікаря звертався до райдержадміністрації щодо пошуку фахівців, де йому порадили відшукати їх самостійно. Він в 2013 році звернувся до київської фірми за консультацією щодо ремонту ліфта, однак озвучена вартість робіт не влаштувала, оскільки таких коштів в лікарні не було. Потім він зателефонував у " ІНФОРМАЦІЯ_8", керівник якого погодився приїхати та оглянути ліфт й визначити чи можна його в принципі ремонтувати; обвинувачений повідомив його про відсутність в лікарні паспорта ліфта. Після обстеження ліфта склали дефектний акт і обвинувачений хотів домовитися з райадміністрацією, оскільки вона фінансувала лікарню, на що там відповіли про неможливість бюджетного фінансування та можливого проведення роботи щодо благодійної допомоги на ремонт ліфта, частина яких згодом почали перераховуватися на благодійний рахунок лікарні через казначейство. Після надходження певної суми було прийнято рішення про закупівлю ліфтового обладнання, якого не вистачало, оскільки ліфт перебував у непрацюючому стані ("обладнання було відсутнє", "вирвано"). Тоді керівник " ІНФОРМАЦІЯ_8" запропонував придбати деталі обладнання не у нього, а у постачальника, оскільки так дешевше, що і зробили. Потім до лікарні надійшло обладнання і " ІНФОРМАЦІЯ_8" провело ремонт ліфта. Обвинувачений розумів, що ліфт без паспорта працювати не може, вирішили запустити ліфт шляхом випробування, яке було проведено, в подальшому планували протягом двох років підготуватися, через дав роки зробити експертизу ліфта і звертатися до підприємства, яке проведе експертизу, з проханням виготовити паспорт ліфта. В 2016 році обвинувачений прийняв рішення експлуатацію ліфта припинити, тому що експертиза не проведена, паспорту немає, строк після ремонту закінчився і він вирішив, що подальша експлуатація ліфта неможлива. Обвинувачений зазначив, що не є фахівцем у цих питаннях і покладався на контрагента (керівника " Ліфт-Сервіс " ОСОБА_10 ), який мав необхідні дозвільні документи на роботу в цій галузі і проводив ремонт, під час якого конструкційних змін не вносили, щоб "не провокувати" організацію, яка буде проводити експертизу. В подальшому виникали технічні поломки, які усувалися обслуговуючою організацією; зокрема, при перепаді напруги згоріли катушки гальмів, які придбали і ліфт знову працював. В подальшому, з червня 2016 року, обвинувачений не має доступу до лікарні, бухгалтерії та документів. Обвинуваченому невідомо, що відбувалося з ліфтом в період 2016-2018 роки до моменту пред`явлення підозри. Обвинувачений зазначив, що якби закуплене обладнання не було б встановлено, ліфт би ніколи не працював із 2014 по 2016 роки. Паспорт ліфта обвинувачений особисто не бачив, його тоді шукали і не знайшли; побачив копію паспорта ліфта тільки під час ознайомлення з матеріалами справи. Договори на поставку обладнання укладав по рекомендації ОСОБА_10 , який пояснив це тим, що ліфт старий і на нього запчастини важко знайти, вони фактично вже не виробляються, але є невикористані запчастини, що знаходяться на складах. В ПП " ОСОБА_11 " обвинувачений телефонував особисто, з`ясував про можливість придбання запчастин ліфта, назвав погоджений із ОСОБА_10 перелік запчастин, які було необхідно придбати, і потім вони були привезені в лікарню, з документами, вивантажені на приймальному відділенні, оглянуті, в бухгалтерії були документи, потім розпочався ремонт. Обвинувачений вважає, що якби ПП " ОСОБА_11 " працювали неофіційно, Казначейство ніколи б їм не перерахувало гроші. Обвинувачений думає, що привезені запчастини були реставровані, покрашені, він не має технічної освіти і не мав можливості перевірити їх, а працездатність деталей побачив по тому, як ліфт працював. Ліфт експлуатувався із ліфтером, функції якого виконували санітарки приймального відділення, які пройшли відповідне навчання. Обвинуваченому невідомо про жодні кримінальні справи щодо ОСОБА_10 . Обвинувачений стверджує, що ліфт з початку введення в експлуатацію лікарні не працював взагалі, а після ремонту запрацював, в процесі роботи іноді ламався. За укладеними договорами із " ІНФОРМАЦІЯ_8" гроші перераховувалися за монтаж придбаного обладнання, пусконалагоджувальні роботи, ремонти, щомісячні технічні огляди, і вони виконувалися, а ліфт працював. Обвинувачений тоді цікавився, чи вводився ліфт в експлуатацію, але остаточної відповіді не отримав не від кого, документів не було. Обвинувачений зазначив, що якби паспорт ліфта був, він би діяв по іншому ("зовсім інша була б розмова", "кардинально інша"). Обвинуваченому невідомо чому ліфт не перебував на обліку в лікарні, яка вводилася в експлуатацію разом з ліфтом, вважає, що це питання необхідно адресувати бухгалтерії. Заміна ліфта на новий в той період не розглядалася у зв`язку із відсутністю у лікарні коштів.
Покази потерпілого
Допитана в судовому засіданні як представник потерпілого генеральний директор КНП "Баришівська багатопрофільна лікарня" ОСОБА_13 повідомила, що обвинувачений був її керівником, коли вона працювала в лікарні, стосунки з ним охарактеризувала як ділові. Щодо проведення ремонту ліфта за час керівництва ОСОБА_4 у неї відомості відсутні, вона в той час працювала сумісником в лікарні. Вона обійняла посаду керівника закладу у вересні 2016 року і у листопаді 2016 року була перевірка КРУ, яка надала висновок і її ознайомили тоді з матеріалами, бухгалтерськими документами. ОСОБА_13 повідомила, що ліфт знаходився в приміщенні стаціонарного лікувального корпусу лікарні і на момент її призначення ліфт перебував у неробочому стані, не працював. Щодо періоду, з якого ліфт не працює, ОСОБА_13 ніяких документів "не зустрічала", а зі слів персоналу ліфт давно не працює або працював з перебоями і точних даних ніхто не надавав. Щодо періоду, коли було встановлено ліфт, зазначила, що вона цікавилася цим питанням у попереднього головного лікаря, і їй відомо, що в 1963 році коли будівля лікувального корпусу вводилася в експлуатацію і разом з цією будівлею тоді встановлювався лікарняний ліфт; до нього тоді були певні зауваження і його не ввели в експлуатацію в 1963 році. В бухгалтерських документах ліфт не значився, інвентарний номер відсутній, його не взяли на баланс основних засобів лікарні, тому що він не був введений в експлуатацію разом із будівлею. Після обіймання посади керівника лікарні, ОСОБА_13 зверталася до попередньою організації, яка здійснювала технічний нагляд за ліфтом (" Ліфт-Сервіс ", ОСОБА_10 ), і запропонувала йому вирішити питання щодо подальшого ремонту ліфта шляхом залучення експерта, який би дав офіційне технічне заключення, чи даний ліфт потребує в подальшому ремонту, чи він взагалі може надалі експлуатуватися. ОСОБА_10 порадив звернутися до ФОП, ОСОБА_13 віднайшла телефон Держпраці і звернулася до них, вони порадили звернутися з офіційним листом проведення технічного огляду і вирішити питання щодо подальшого ремонту чи експлуатації даного ліфта, і поцікавилися паспортом ліфта. Оскільки паспорта ліфта не було і в бухгалтерії, лікарня звернулася до Держпраці із листом з метою виготовити й паспорт на цей ліфт. В подальшому, проводячи ревізію у себе в кабінеті, знайшли паспорт ліфта, і на момент приїзду до лікарні експертів Держпраці вже був паспорт і фактично експертизу зробили з наявним паспортом. Паспорт виявили в кабінеті головного лікаря в тумбочках разом з документами, яких було дуже багато, попередник обвинуваченого головний лікар на посаді пропрацював 25 років і накопичилося дуже багато паперів, фотографій, газет і там серед них був і паспорт ліфта. Щодо необхідності демонтувати ліфт, ОСОБА_13 зазначила, що експерти Держпраці після огляду ліфта склали висновок від 20.12.2016 року, що ліфт морально і фізично застарілий, не може експлуатуватися, оскільки несе небезпеку він має бути демонтований, після цього почали процедуру через "прозоро" з виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення нового ліфта і переможець почав виготовлення проектно-кошторисної документації, субпідрядна організація проводила демонтаж старого ліфта, встановлювала новий ліфт. Представники організація, яка демонтувала старий ліфт, зазначали, що ліфт морально застарілий ("радянський"), що він не може експлуатуватися з огляду на встановлені вимоги. Також тоді з`ясували, що цей старий ліфт, незважаючи на невведення в експлуатацію, перебував у Держпраці на обліку і був знятий з обліку в 2017-2018 роках, коли вводили в експлуатацію вже новий ліфт. На момент керівництва лікарнею ОСОБА_4 , ОСОБА_13 працювала лікарем-сумісником і постійно перебувала в лікарні, їй відомо, що тоді ліфт ремонтували й він періодично працював і персонал в ньому періодичну застрявав. Їй також відомо, що ліфт запустили в роботу, але не відомо чи він повноцінно працював. За керівництва ОСОБА_16 , попередника обвинуваченого, ліфт не працював, озвучували дефекти ліфта, які не дозволяють йому працювати; обвинувачений ОСОБА_4 тоді в лікарні не працював. Експертизу в Держпраці замовляли з метою оцінки стану ліфта та можливості його подальшої експлуатації, чи він потребує ремонту, чи він взагалі не може експлуатуватися, а також виготовлення паспорта ліфта, оскільки він тоді був відсутній. Паспорт знайшли в кінці 2016 року в тумбочці біля шафи для одягу в кабінеті головного лікаря, який раніше займав ОСОБА_16 , потім ОСОБА_4 , а потім ОСОБА_17 . Там лежали документи, які виготовлювалися ОСОБА_16 , і лежав паспорт на ліфт; коли ці документи там з`явилися ОСОБА_13 не відомо; чи були серед них документи за підписом ОСОБА_4 не пам`ятає. З ОСОБА_10 ОСОБА_13. спілкувалася один раз телефоном, вона пропонувала зустрітися, поновити договори на технічне обслуговування, а він виставив претензію щодо заборгованості по технічному обслуговуванню ліфта та запчастини. Потім ОСОБА_13 звернулася до ОСОБА_10 з листом щодо поновлення документів, надання оригіналів, установчих документів, але лист повернувся і ОСОБА_10 вже не відповідав. Демонтаж старого ліфта здійснювала субпідрядна організація Отіса, був складений акт демонтованих деталей, які передано на склад на території лікарні, який не опломбовувався, облік деталей не вівся. ОСОБА_13 особисто ліфтом не користувалася, чи користувалися персонал вона не бачила, зі слів інших працівників він "застрівав" і ним припинили користуватися в 2016 році. Коли ОСОБА_13 розпочала трудову діяльність в лікарні з 1989 року санітаркою в хірургічному відділенні, яке знаходилося на третьому поверсі, ліфт не працював, всі знали, що він не робочий. Коли прийшов працювати ОСОБА_4 , ліфт запустили в роботу, він дійсно підіймав пацієнтів, але періодично ламався між поверхами. Також ОСОБА_13 повідомила, що ревізія в лікарні проводилася за зверненням голови районної ради; паспорт ліфта з моменту виявлення зберігався в бухгалтерії лікарні і в подальшому разом з оригіналом експертного висновку 2016 року й актом виконаних робіт з демонтажу був переданий лікарнею прокуратурі в травні 2018 році на запит щодо їх вилучення.
Покази свідків
Допитаний в судових засіданнях свідок ОСОБА_19 повідомив, що раніше був керівником підприємства "Ліфт-Сервіс". Свідок показав, що ним з метою відновлення ліфта та повернення його у початковий стан проводилися ремонтні роботи в лікарні на підставі підписаного з обвинуваченим договору, який з моменту будівництва лікарні жодного разу не працював і був фактично розкрадений; ліфт потребував заміни станції, основних вузлів і агрегатів, деталей. В який період приводилися ремонтні роботи та як довго свідок точно не пам`ятає. Документів на ліфт свідку не надавали, але щодо паспорта ліфта свідку відомо, що паспорта в лікарні не було, його тоді шукали але не знайшли. Тому свідок порадився з начальником інспекції, яка контролює ліфти, що можна скласти акт і зробити пересвідчення, для того щоб ліфт працював під відповідальність свідка. Після проведення ремонтних робіт ліфт працював і свідок обслуговував його, протягом якого часу не пам`ятає, підписував акти виконаних робіт. В період обслуговування ліфт виходив з ладу; обслуговування включало непередбачувані випадки, перебої електроенергії; коли ліфт виходив з ладу, його перезапускали. До проведення відновлювальних робіт досліджувалося питання щодо доцільності ремонту ліфта; договір уклали не одразу, усно погоджували питання про подальші дії; виникло питання щодо пошуку необхідних запчастин; у складі комісії оглянули ліфт і склали список необхідного. Після огляду ліфта, свідок ухвалював рішення про те, що ліфт можливо відновити, ремонтувати, щоб він працював. Свідок зазначив, що це рішення можна було прийняти без паспорта ліфта, свідок порадився із начальником контролюючої інспекції, який сказав, що можливо скласти акт, і коли він буде зроблений провести повний техогляд, і свідку дозвіл на це дали. Тоді склали тимчасовий акт про відновлення і на акті поставили "пересвідчення" організації, яка має на це дозвіл. За словами свідка на цей ліфт фактично був наданий тимчасовий дозвіл на користування відповідно до акту; в подальшому необхідно було виготовити й паспорт; ліфт мав право працювати і ним мали право користуватися за умови наявності обслуговуючої організації; такого типу ліфти були на обслуговуванні переважно в лікарнях. За словами свідка, відповідальність за роботу ліфта лягала на обслуговуючу організацію. Свідок показав, що дефектний акт складався і потім шукали запчастини; свідок оглядав ліфт і склав список необхідних позицій. Ліфт відремонтували і організація свідка його обслуговувала близько двох років. Без участі обслуговуючої організації до обладнання ліфта ніхто не мав права доступу і не мав права заходити до машинного відділення. Оплата за ремонт та обслуговування була по перерахунку, по мірі надходження коштів; акти підписували по мірі надходження коштів до лікарні. Послуги по обслуговуванню надавалися, але оскільки на момент обслуговування коштів не було, оплата проводилася пізніше. В подальшому новий керівник лікарні зверталася з питання подальшого обслуговування ліфта. Свідок зазначив, що про демонтаж ліфта його, як обслуговуючу організацію, не повідомляли; всі установчі документи обслуговуючої організації в лікарні були. Свідок зазначив, що в період обслуговування до лікарні приїжджали спеціально навчені люди працівники підприємства свідка; спеціально було обучено правилам експлуатації ліфтів чотирьох працівників лікарні, які супроводжували роботу ліфта та виконували функцію ліфтера. Кількість укладених договорів із лікарнею на ремонт і обслуговування ліфта свідок не пам`ятає. Точну дату ремонту ліфта свідок не пам`ятає. Протягом обслуговування обов`язково один раз на місяць приїжджали на щомісячний техогляд, також приїжджали, коли ліфт зупинявся, на ремонт. Ліфт працював у супроводі навченого працівника лікарні, який перевіряв безпеку, закривав вручну двері і натискав кнопки. Паспорт ліфта побачив вже після порушення кримінальної справи. На виготовлення паспорта до нього зверталися, однак у лікарні не було на це коштів. Ініціатором припинення обслуговування ліфта був свідок, оскільки з ним не повністю розрахувалися за попередні періоди. Свідок показав, що на момент першого огляду ліфт був у непрацездатному стані, на горищі були розібрана огорожа і стояв тільки постамент, станція управління ліфтом фактично відсутня, для роботи ліфта треба було придбати необхідне обладнання і деталі; всі запчастини і обладнання згідно переліку було придбано, привезене, розміщено на приймальному відділенні та в подальшому встановлено працівниками " ІНФОРМАЦІЯ_8", свідок особисто збирав лебідку; привезене обладнання свідок особисто оглянув і прийняв по опису по накладній, яку передали в лікарню. Свідок зазначив, що придбавались деталі саме для того випуску ліфта, дерев`яну кабіну, катушки гальмування, станцію ШОК5901, яку можливо було підключити; якби придбане обладнання не було встановлено, ліфт би не працював, оскільки це були основні необхідні запчастини. Свідок показав, що згідно договорів проводилося технічне обслуговування ліфта, в яке входили планові та непланові виїзди у зв`язку із поломками ліфта. Різницю у вартості обслуговування свідок пояснює нерегулярністю виїздів у зв`язку із поломкою ліфта; у зв`язку із нерегулярним фінансуванням лікарні щомісячно укладали окремий договір. Обслуговували ліфт протягом двох років механіки обслуговуючої організації, проводили дрібні ремонти, доливали масло. Введення в експлуатацію оформлювали актом; випробування згідно правил експлуатації ліфтів зробили актом, оскільки не було паспорта ліфта; не вживали заходів на отримання паспорту ліфта, оскільки грошей у лікарні не було, в тому числі й на експертизу; дозвільні документи на ремонт і обслуговування свідку надавалися; станцію керування (ШОК5901) встановлювали із шафою замість старої, купе кабіни, обмежувач швидкості встановлювали та збирали відповідно до вимог для ліфта того періоду, оскільки проводився ремонт, а не модернізація.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_20 показав, що обвинуваченого він особисто не знає, в 2016 році виконував у складі комісії роботи в Баришівській ЦРЛ по технічному діагностуванню ліфта, працюючи тоді на посаді технічного експерта із промислової безпеки ДП "Київський експертно-технічний центр"; він входив в експертну комісію у складі двох осіб у Баришівський ЦРЛ, яка оформила висновок від 20.12.2016 року; за один день проводили технічне діагностування і експертне обстеження з метою визначення технічного стану, можливості та умов експлуатації ліфта після закінчення граничного строку експлуатації. До Баришівської ЦРЛ приїздили разом з колегою ОСОБА_21 та підписували висновок, який впливав на можливість/не можливість експлуатації обладнання. В технічне діагностування входило обстеження ліфта згідно методики. Обстеження проводилося з виїздом на місце, оглядом паспорта ліфта. Обстежувалися складові частини ліфта, шахта ліфта, обладнання в шахті ліфта, машинне приміщення та обладнання в ньому, кабіна, троси, канати тощо. Комісія дійшла висновку про несправність цього ліфта, оскільки виявлені під час обстеження зауваження та дефекти вказували на те, що ліфт експлуатувати небезпечно. Дату виробництва та виробник ліфта були зазначені у паспорті ліфта, чи відповідають ці дані дійсному виробнику та даті виробництва обстежуваного в натурі ліфта, не було можливим встановити. Обстежуваний ліфт був не новий. Виявлено частину порушень, які стосувалися безпечної експлуатації й необхідно було замінювати більшу частину обладнання, тому дійшли висновку про недоцільність ремонту. Було виявлено, що була проведена заміна деяких вузлів, замінена станція керування, купе кабіни обшите, машинне приміщення пофарбоване. На запитання чи попереджали його про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку ОСОБА_20 не пам`ятає. Ініціатора обстеження ОСОБА_20 не відомий, підставою є відповідний договір між лікарнею та ДП "Київський експертно-технічний центр". До огляду допустила головний лікар, яка надала документацію. Свідок показав, що на момент початку огляду ліфт "був робочим", "він рухався", "пересувався", на місці були всі вузли та агрегати, щоб ліфт міг використовуватися. Дату виготовлення встановлених деталей, чи були вони виготовлені пізніше, не встановлено. Під час перевірки був представник лікарні, допуск надавав головний лікар. Свідку не було відомо про організацію, що обслуговували ліфт, документів, договорів на технічне обслуговування ліфта йому не надавали.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_23 показав, що він в складі комісії (разом з ОСОБА_20 ) виконували роботу по експертному обстеженні ліфта у Баришівській ЦРЛ. Проводили обстеження ліфта в грудні 2016 році на підставі договору, а саме огляд обладнання, розгляд наданої замовником технічної документації (паспорт ліфта 1960 року), огляд і випробовування обладнання і складання висновку експертизи. Дані щодо дати виготовлення ліфта взяті лише із паспорта ліфта. Дійшли висновків, що ліфт визнано непридатним для подальшої експлуатації і він являється небезпечним, що впливає на те, що власник в подальшому приймає рішення про подальші дії, чи вивести ліфт з експлуатації, чи проводити ремонтні роботи, чи замінити ліфт. Паспорт ліфта досліджували в кабінеті головного лікаря, також був акт технічного огляду, разові договори, інші документи. Неможливість використання ліфта полягала в тому, що він був виготовлений за старими правилами з мінімальними вимогами до конструкції ліфтів, які в подальшому змінювалися. Кількість недоліків у висновку зазначено, але не всі вони є такими, що є небезпечними і можуть призвести до нещасного випадку. У висновку вказали, що ремонт є недоцільним. Свідок пам`ятає, що окремі деталі були пофарбовані, замінена станція керування нового зразку, купе кабіни було обшито пластиковою вагонкою. При обстеженні ліфта користувалися лише паспортом ліфта, були також якісь "разові договори на ремонт", акт технічного огляду обладнання виданий обслуговуючої організацією (броварська організація, видана ОСОБА_10 ), там було зазначено, що у зв`язку із відсутністю паспорта було проведено випробування ліфта. Договори на обслуговування ліфта нам не надавали. Даний ліфт не було введено в експлуатацію, тому державний нагляд за ліфтом не здійснювався. Свідок зазначив, що на момент обстеження ліфт був у працездатному стані, він працював. Завдання визначати під час обстеження чи ремонтували/не ремонтували ліфт не стояло.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показала, що раніше працювала головним контролер-ревізором ІНФОРМАЦІЯ_5 . За направленням керівника свідок разом із ОСОБА_25 в січні-лютому 2017 року проводили ревізію фінансового-господарської діяльності за період 01.01.2014 по 01.11.2016 роки в Баришівській ЦРЛ, перевіряли списання паливно-мастильних матеріалів, закупівлі та спецрахунки, проводили інвентаризацію та контрольні обміри. Результати перевірки оформили актом, яким встановлені певні порушення, попередили правоохоронні органи, головного розпорядника. На ревізію подавалися договори на технічне обслуговування (ліфта), договори на поточний ремонт, а також акт, в якому вказано про заміну певних частин ліфта. Свідок зазначила, що коли проводили контрольні обміри виконаних робіт щодо ліфта, він не працював; вони піднімалися на дах, спускалися до підвалу, дивилися кабіну, і ними не було виявлено тих запчастин, які були зазначені в акті виконаних робіт. Крім візуального огляду, свідку новим головним лікарем був наданий висновок про те, що ліфт не працював. І вони встановили порушення про зайве списання коштів на проведення поточного ремонту і технічного обслуговування згідно документів. На контрольних обмірах була присутня свідок та ОСОБА_25 і вони обладнання, яке було зазначено в акті виконаних робіт, не виявили; обладнання повинно було бути сучасних часів, а вони побачили в наявності обладнання, на якому вказано СРСР і 1960-ті роки; вони написали, що згідно акту виконаних робіт відсутні деталі, а є в наявності деталі, тільки не того року, які були вказані в акті; на даху було встановлено обладнання, але не тих років, що були в акті; була певна маркіровка кабіни, а в наявності була інша. Капітальні видатки свідок особисто не перевіряла і довідки не складала, відповідального за цей напрямок назвати не може. Чи була присутня особа, яка відповідає за ремонт і обслуговування ліфта під час контрольних обмірів, свідок сказати не може. Свідок зазначила, що технічної освіти вона не має; їм надавався висновок про непрацездатність ліфта, що складений особами, які мають технічні знання. Вказана в акті ревізії сума збитків встановлювалася по випискам банку, укладеним договорам, бухгалтерським документам.
Допитана свідок ОСОБА_25 повідомила, що раніше працювала у Державній фінансовій інспекції по Київській області та місту Києва, обвинуваченого особисто не знає, брала участь у фінансовій перевірці ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка стосувалася поточного ремонту ліфта. Свідок повідомила, що під час проведення перевірки комісія здійснювала контрольні обміри щодо ремонтних робіт, які були зазначені в актах виконаних робіт, за наслідком чого не встановлена наявність певного обладнання, яке було зазначене в актах; на перевірку надавали паспорт лікарняного ліфта (1960 року), в якому зазначено, що дозвіл на експлуатацію не надано у зв`язку з виявленими порушеннями; в 1963 році було також проведено повторний огляд цього ліфта але у зв`язку з невиконанням припису дозвіл в експлуатацію не надано; крім того до перевірки було надано експертний висновок ДП "Київський експертно-технічний центр", в якому було зазначено, що "ремонт ліфта не проводився, про що свідчить наявність дефектів", тому і були зроблені висновки про те, що певні види робіт по зазначеному ремонту не підтверджені. Зокрема було встановлено, що кабіна-купе 1958 року; до акту ревізії додана фіксація фотоматеріалами щодо стану ліфта. Щодо відсутності зазначених в акті запчастин, свідок повідомила, що запчастини були в наявності, але були не в робочому стані, про що було надано експертний висновок від 20.12.2016 року ДП "Київський експертно-технічний центр"; оскільки це висновок компетентної установи сумнівів у комісії не виникло і свідок взяла його до уваги при проведенні перевірки та складення висновку (розділ 13). Свідок не може пригадати, які саме запчастини ліфта були відсутні; запчастини, які були виявлені, не відповідали терміну проведення робіт; встановлена кабіна купе 1958 року випуску. На момент проведення перевірки ліфт був непрацюючий. До ОСОБА_26 комісія прибула на підставі направлення Північного офісу державної аудиторської служби в складі комісії головного державного аудитора Звонкова, головного державного фінансового інспектора ОСОБА_24 та свідка. Безпосередньо при огляді була присутня свідок та ОСОБА_24 . Технічної освіти свідок не має, тому для висновку про проведення/непроведення ремонтних робіт комісія користувалася документами експертної організація, які були надані лікарнею в ході ревізії. В процесі перевірки вивчалася фінансова документація - договори, платіжні доручення, які були підписані. Свідок особиста оглядала ліфт, який знаходився на першому поверсі, та приміщення на горищі, де знаходилися запчастини до ліфта. Під час перевірки звертали увагу на дату виготовлення запчастин; працювали у складі комісії за участю заступника головного лікаря з господарської частини; оцінювалися документи - висновок експертизи про те, що "ремонтні роботи не проводилися". На запчастинах, які знаходилися на горищі, були назви, і комісія користувалася цими назвами; ті запчастини, що знаходилися у ліфті, були датовані 1958-63 років, нових деталей комісія не побачила, тому й вказали про відсутність деталей, які зазначалися в актах виконаних робіт. У приміщенні на горищі було встановлено обладнання, яке мало дату виготовлення від 1958 до 1963 року і не було підтвердження, що там щось було нове. Свідку було відомо, що ліфт обслуговувала певна організація; комісія повідомляла про проведення перевірки керівника організація, де проводиться перевірка, і не була зобов`язана повідомляти інші організації. Хто із членів комісії під час обстеження піднімалися у машинне приміщення на горищі свідок точно не пам`ятає. Чи мав ліфт інвентарний номер свідок не пам`ятає; заводський номер мав. Паспорт ліфта комісія передивлялася.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показав, що працював в 2014-2019 роках заступником головного лікаря з господарської роботи, в тому числі коли головним лікарем лікарні був ОСОБА_4 , з яким свідок перебував у службових відносинах. Кожного дня заступаючи вранці на роботу він обходив господарство і доповідав ОСОБА_4 про ситуацію в господарстві. Стосовно роботи ліфта показав, що ліфт в цей період працював, декілька разів за весь цей період виходив із ладу, тоді свідок доповідав, що ліфт зупинився; допуску у свідка та електрика не було, тому вони не мали права до нього підходити. ОСОБА_4 викликав відповідну службу, яка його монтувала, протягом дня вони приїжджали, усували несправності, які виникали, проводили обслуговування. Потім, коли ліфт зупинився, новим керівництвом лікарні було прийнято рішення його замінити, точну дату свідок не пам`ятає. Свідок зустрічав людей, які приїхали демонтувати старий ліфт, протягом тижня демонтували старий та встановили новий. Демонтовані деталі старого ліфта склали на території лікарні, підігнали автомобіль і люди, які демонтували виносили все, що стосується ліфта і складали його в машину, це було протягом двох днів, зранку ставили машину, а на ніч забирали на склад. Свідок зазначив, що в подальшому було прийняте рішення головним лікарем прийняти в цей склад гуманітарну допомогу, яка стосувалася не лікарні, а всього району, тоді все пов`язане з ліфтом склали в певному місці на складі і туди ж склали "гуманітарку", потім приїжджала таможена служба і опечатали склад, потім коли приїхали правоохоронні органи, вони фотографували і викликали людей, які зняли пломби, і знову їх поставили. Коли свідок звільнявся всі деталі залишалися там, де були складені в тому обсязі, що були на машині. Коли свідок почав працювати в лікарні ліфт працював, ремонтні роботи ліфта проводились по мірі того, як ліфт ламався. Чи був ліфт введений в експлуатацію, свідок повідомив, що мабуть був. Свідок особисто користувався ліфтом, а санітарки приймального покою мали відповідне посвідчення на користування ліфтом, оскільки хворого без санітарки ніхто не підіймав на вищі поверхи. За рахунок яких коштів проводився ремонт свідку не відомо. Причини демонтажу ліфта свідку не відомі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що в ОСОБА_30 працював з 1986 року водієм, зокрема, на швидкій допомозі. Свідку відомо про наявність ліфта в стаціонарному приміщенні лікарні, яке має три поверхи та підвальне приміщення; ліфт приблизно до 2013 року не працював, коли свідок працював на швидкій допомозі і привозили хворих, то на ношах піднімали їх на 3 поверх; коли ліфт відремонтували то в нього поміщалися ноші з хворим, лікар і ще й санітарка; в якому році ліфт почав працювати свідок точно не пам`ятає, але саме за каденції ОСОБА_4 , приблизно через рік як він прийшов на роботу. Зазначив, що ліфт працював до останнього, інколи були якісь поломки, то люди, що його монтували, приїжджали з м. Бровари та ремонтували. Ліфт міг не працювати день-два, потім його ремонтували і він далі працював. Яка саме організація монтувала ліфт і що саме замінювали і ремонтували йому невідомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показала, що приблизно з 2010 року по 2018 рік працювала головним бухгалтером в Баришівській ЦРЛ. З початку її роботи і до приходу ОСОБА_4 ліфт не працював, а потім коли відремонтували почав працювати, коли саме точно не пам`ятає. Документи з приводу ремонту ліфта не пам`ятає. Зазначила, що були платіжні доручення підписані головним лікарем і головним бухгалтером. Точних сум, які перераховувалися, не пам`ятає. Якщо кошти перераховувалися, то документи по ліфту свідок повинна була бачити. Могли бути копії документів але потім із наданням оригіналів, точно не пам`ятає. Запчастин по ліфту особисто не бачила і процес ремонту ліфта не спостерігала. Також показала, що ОСОБА_10 пам`ятає, це директор підприємства "Ліфт-Сервіс", вони надавали акти виконаних робіт і технічного обслуговування. Підстав вважати, що ці акти були сфальсифіковані, у неї не було. Їй невідомо чи привозив ОСОБА_10 деталі до ліфту на територію лікарні. На запитання чи повинні були деталі ставитися на баланс, відповіла, що все повинно ставитися на облік. Звичайний бухгалтер ставить все, що приходить на баланс. Хто проводив ремонтні роботи їй невідомо. Джерела походження коштів на ремонт ліфта (бюджетні чи спонсорські) свідок не пам`ятає, але в лікарні були і добровільні внески, які ставали власністю лікарні. Демонтований ліфт записаний на облік лікарні не був, певні запчастини купувалися. Паспорт ліфта вона свідок не бачила та чи був він взагалі їй невідомо. Свідок зазначила, що певні документи на технічне обслуговування підписувала; із ОСОБА_10 спілкувалася в кабінеті головного лікаря декілька разів. Також показала, що договори щодо ремонту ліфта були, оскільки без них казначейство б не прийняло. Коли вона звільнилася, всі документи залишилися на підприємстві.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показала, що вона працювала в Баришівській лікарні з 1994-2022 рік комірником. Свідок показала, що ліфт знаходився в стаціонарі, особисто ним не користувалася; при ОСОБА_4 ліфт іноді працював, іноді не працював, коли саме точно сказати не може; старий демонтований ліфт здали їй на склад (там була ціла гора залізяк, кабіна і ще якісь деталі; як складалися ці демонтовані деталі сказати не може, їх привезли на лікарняному автомобілі і за один раз декілька чоловіків занесли на склад; пізніше приходили працівники правоохоронних органів, фотографували, були; скільки разів оглядали демонтований ліфт не пам`ятає; зберігалися ці частини ліфта в закритому приміщенні; в журнал записувались всі демонтовані частини; до її звільнення деталі лежали на складі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 повідомила, що працює в Баришівській ЦРЛ з 1992 року. Свідок показала, що в період роботи ОСОБА_4 головним лікарем вона працювала на посаді пралі; ліфт знаходиться у стаціонарному відділенні, яке має три поверхи; пральня від стаціонару знаходиться далеко і ліфт їм для роботи не потрібен був; чи працював тоді ліфт свідок не цікавилася, ним не користувалася за відсутністю потреби; про ремонт ліфта свідку не відомо, але працівниці стаціонару казали, що легше стало носити речі, мабуть, ліфт працював; обставини щодо ремонту ліфта та його фінансування свідку не відомі; коли встановили новий ліфт свідку не відомо. Також свідок повідомила, що коли приїжджали правоохоронні органи її з ОСОБА_35 , прізвища не пам`ятає, покликали на склад і вони підписали якийсь акт, який точно не пам`ятає, що там було зазначено теж не пам`ятає. Свідок зазначила, що вони підійшли до складу, їм повідомили, що там лежать деталі ліфта, і вони пішли; коли привезли деталі на склад їй не відомо; чи перебувають там ці деталі зараз свідок не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 повідомив, що знає обвинуваченого давно, коли свідок працював депутатом райради, а ОСОБА_4 головним лікарем Баришівської ЦРЛ. Свідку відомо, що старий ліфт в Баришівській лікарні ламався часто та ремонтувався неодноразово. Особисто ОСОБА_4 звертався до свідка з питань сприяння виділення коштів щодо ремонту ліфта і допомогу надавали представники німецької організації, яким чином не пам`ятає, відношення до грошей свідок не мав. Свідок також повідомив, що ОСОБА_4 підіймав питання щодо виділення коштів на фінансування роботи ліфта, в тому числі й на сесіях. Свідок також пам`ятає випадок за каденції ОСОБА_4 , точну дату не пам`ятає, коли хтось із членів німецької делегації піднімалися ліфтом на другий поверх. Свідку також відомо, що коли ОСОБА_4 був головним лікарем, ліфт як працював, так і ламався.
Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_37 , повідомив, що на даний час працює електромеханіком "Укрсумиліфт", і показав, що 2014-2016 роках працював електромеханіком по ліфтам за договором із броварською фірмою під керівництвом ОСОБА_10 , отримував за це кошти; фірма обслуговувала ліфти у Яготині і ОСОБА_39 ; ОСОБА_10 усно направляв свідка в лікарню в ОСОБА_39 на технічний огляд раз на місяць, не систематично та у випадках поломки ліфта. Коли проводили технічний огляд, свідок приїжджав не кожен місяць, оскільки приїздили й інші люди із Броварів. Капітальний ремонт ліфта свідок не проводив, оскільки ліфт було запущено раніше, проводив технічний огляд ліфта по регламенту, дрібні ремонти, заміну деталей. Про проведений технічний огляд свідок заносив відомості до журналу, який знаходився в машинному відділенні. Ліфт майже весь час перебував у працюючому стані, працював з ліфтером, свідок під час проведення огляду особисто користувався ліфтом, всередині кабіни й зверху кабіни у шахті.
Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялися клопотання про допит свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 а стороною захисту свідка ОСОБА_44 , однак надалі прокурор та сторона захисту у судових засіданнях відмовилися від клопотання щодо допиту вказаних свідків.
Відмова сторони обвинувачення та сторони захисту від допиту свідків не потягла за собою погіршення становища обвинуваченого, так як відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви у доведенні винуватості особи мають тлумачитись на користь обвинуваченого, а лише призвела до зміни обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, що передбачено ч. 2 ст. 349 КПК України.
Крім того, відповідно до усталеної судової практики, суд не може вживати активних дій обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у ч. 6 ст. 22 КПК України (постанова ВС від 29.07.2020 № 740/526/19).
Судом було безпосередньо досліджено письмові та речові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме:
- розпорядження голови Баришівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 від 17.12.2012 №114-к про призначення ОСОБА_4 на посаду головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні; наказ ОСОБА_4 №162-к від 17.12.2012 про те, що він приступає до своїх посадових обов?язків на посаді головного лікаря Баришівського району з 17.12.2012; посадова інструкція головного лікаря центральної районної лікарні ОСОБА_4 ;
- лист директора МПП "Ліфт-Сервіс" ОСОБА_45 від 25.02.2013 в якому зазначено: "При огляді лікарняного ліфта, комісія в складі представників Баришевської лікарні та представників підприємства "Ліфт-Сервіс", при огляді прийшли до висновку, що ліфт потребує ремонтно-відновлювальних робіт в повному обсязі, або заміну на новий, а саме: 1. Станція управління ліфтом потребує модернізації, або заміни на нову. 2. Основні вузли і агрегати. 3. Обмежувач швидкості. 4. Канати. 5. Направляючі. 6. Канато-натяжний пристрій. 7. Деталі блокуючи двері шахти і кабіни. 8. Перемикачі поверхові. 9. Прилади безпеки. 10.Апарати виклику. 11.Апарати наказів. 12. Сигналізація. 13.Противага. 14.Кріплення кабіни. 15.Освітлення кабіни і шахти. 16.Приямок. 17. Вводний пристрій. Також потрібно, згідно правил експлуатації ліфтів, зробити освітлення та ремонт машинного приміщення та підходів до нього. Заміна ліфта з роботою та доставкою на новий буде коштувати приблизно 350000 тис. гривень. Ремонтно-відновлювальні роботи коштуватимуть приблизно 150000-160000 тис. гривень";
- договір № 21/162 від 03.06.2013 року (договір поставки); видаткова накладна № BA - 243 від 03.06.2013 р.; договір купівлі-продажу товарів №180 від 02.07.2013 року; видаткова накладна № BA - 262 від 02.07.2013 р.; договір № 21 від 24.07.2013 року (договір поставки); видаткова накладна № BA - 0292 від 24.07.2013 р.; договір купівлі-продажу товарів №201 від 02.08.2013; видаткова накладна № BA - 0360 від 02.08.2013 р.; фінансовий звіт від 08.10.2013 року; довіреність № 30-а від 28.10.2013 року виданої на ім`я ОСОБА_10 ; накладна № 320 від 28.10.2013 року в якій зазначено: " в графі "відпущено" зазначено "Баришівська ЦРЛ", в графі "одержав" зазначено " МПП "Ліфт-Сервіс", в графі "через" - " ОСОБА_10 ", в графі "довіреність" зазначено "№ 30-а від 28.10.2013 р.". В графі "Найменування" зазначено "1. Ротор в зборі - 1 шт. сума без ПДВ 6000-00. 2. Конічна пара редуктора РГЛ в зборі - 1 шт. сума без ПДВ 15000-00. 3. Станція упр. Ліфтом - 1 шт. Сума без ПДВ 21300-00. 4. Статор електродвигуна - 1 шт. Сума без ПДВ 11760-00. 5. Катушка гальмів - 1 шт.. Сума без ПДВ 4440-00. 6. Обмежувач швидкості 1 шт. Сума без ПДВ 4200-00. 7. Коуш - 1 шт. Сума без ПДВ 4680-00. 8. Купе кабіни - 1 шт. Сума без ПДВ 16900-00. 9. КНУ - 1 шт. Сума без ПДВ 4900-00. Всього відпущено дев`ять найменувань на суму вісімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят грн"; локальний кошторис № 4-1-1 на проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання та механізмів (поточний ремонт лікарняного ліфта) Баришівської ЦРЛ на 31.10.2013р.; локальний кошторис № 4-1-2 на придбання обладнання, проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання та механізмів (поточний ремонт лікарняного ліфта) Баришівської ЦРЛ станом на жовтень 2013 р.; договірна ціна на проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання та механізмів (поточний ремонт лікарняного ліфта) Баришівської ЦРЛ станом на 31.10.2013 р.; договір № 117-Б від 04.02.2014 р.; дефектний акт від 04.02.2014р.; акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2014 рік від 17.02.2014 р.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за лютий 2014 р.; платіжне доручення № 136 від 06.05.2014 року (сума 21677,00 грн); підрядний договір № 42/95 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 12.05.2014 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за травень 2014 р.; договір № 116-Б від 02.07.2014 р.; акт № 2 прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2014 р., зареєстрований 07.07.2014р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 22.07.2014 p.; акт прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, зареєстрованого 22.07.2014р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 08.08.2014 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за липень 2014 р., зареєстрованого 08.08.2014 р.; підрядний договір № 42/209 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів 20.10.2014 р.; акт прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за жовтень 2014 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню ремонту ліфтів за березень 2015 р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 16.04.2015 р.; договір №135-Б від 07.05.2015; локальний кошторис про вартість виконаних робіт по поточному ремонту лікарняного ліфта Баришівської ЦРЛ; акт № 135-Б про приймання виконаних робіт по поточному ремонту лікарняного ліфта за травень 2015 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за травень 2015 р.; платіжне доручення №407 від 07.05.2015 року (сума 12500,00 грн); підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 17.06.2015 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за червень 2015 р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 30.07.2015 р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 25.08.2015 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за серпень 2015 р.; 01.09.2015 р.; підрядний договір № 42/278 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів ремонту ліфтів за жовтень 2015 р.; акт № 42 прийомку виконаних робіт по технічному обслуговуванню від 12.10.2015 р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 15.01.2016 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за січень 2016 р.; акт від 22.01.2016 року в якому зазначено: "Ми, що нижче підписалися, комісія в складі заступника головного лікаря по АГЧ ОСОБА_27 , інженера по ТБ ОСОБА_46 , електрика ОСОБА_47 склали даний акт в тому, що 22 січня 2016 р. було виявлено несправність ліфта реєстраційний № 1561, а іменно, ліфт не зупиняється на 2 поверсі терапевтичного відділення. Ліфт включається на хід і проводить підйом чи опускання до моменту спрацювання обмежувача висоти. Висновок: не спрацьовує автоматика ліфта. Заборонити подальшу експлуатацію ліфта, та повідомити про виявлену несправність організацію по обслуговуванню ліфтів. В чому і розписуємося 22 січня 2016 р."; підрядний договір № 42/75 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 08.04.2016 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за квітень 2016 р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 30.05.2016 p.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за травень 2016 р.; підрядний договір № 42 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів від 01.07.2016 р.; акт № 42 прийомки виконаних робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів за червень 2016 р.; копія "счет 238 Станція управління ліфтом"; копія "счет 238 Обмежувач швидкості"; копія "счет 238 Конічна пара редуктора РГЛ в зборі"; акт про проведення динамічного та статистичного випробування ліфта від 26.07.2013 року в якому зазначено: "Комісія в складі: 1. директора ПП "Бровари ліфт-сервір" ОСОБА_10 , 2. головного лікаря Баришівської ЦРЛ ОСОБА_4 , 3. в. о. завідувача господарською частиною Баришівської ЦРЛ ОСОБА_48 . Склали даний акт в тім, що в Баришівській ЦРЛ відсутній технічний паспорт на лікарняний ліфт. В зв?язку з цим проведено статичне та динамічне випробування грузо-пасажирського ліфта Баришівської ЦРЛ для його експлуатації"; довідка від 04.06.2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП "Автотема", код ЄДРПОУ 31248088 по взаємовідносинах з ПП "Актив Ком", код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , ТОВ "Торенія", код ЄДРПОУ 38091691; ТОВ "Тікі Трейлер", код ЄДРПОУ 36428845, ТОВ "Інформер Торг", код ЄДРПОУ 39072313, ТОВ "Грант Тайм", код ЄДРПОУ 38123047;
- висновок експертизи за результатами експертного обстеження лікарняного ліфта з вантажопідйомністю 500 кг із номінальною швидкістю 0,5 м/с № 80.2-09-106-5927.16 від 20.12.2016 року, який визнаний речовим доказом відповідно до постанови від 24.05.2018 року, в якому в графі "12. Висновки комісії" зазначено "12.1 Ліфт перебуває у несправному стані і не може експлуатуватися у паспортному режимі. У зв`язку з конструктивними (технічними) особливостями даний ліфт не може використовуватись як лікарняний. 12.2 Вважаємо що наявність низки виявлених небезпечних порушень (див. додаток №2) та конструктивна застарілість ліфта роблять недоцільним проведення ремонтно відновлювальних робіт. Враховуючи вищезазначене, ліфта потребує заміни.";
- витяг з ЄДРДР від 23.12.2016 року про внесення відомостей про кримінальне провадження за № 12016110000000466 за ч. 3 ст. 191 КК України;
- акт обстеження (огляду) від 07.02.2017 року;
- акт ревізії фінансово-господарської діяльності Баришівської центральної районної лікарні № 05-30/135 від 14.02.2017 року в якому зазначено: "Відповідно до п. 1.3.2.4 Плану контрольно-ревізійної роботи Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2016 року, на підставі направлень ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.11.2016 № 308, від 11.01.2017 № 21 та від 20.01.2017 № 97 заступником начальника відділу ОСОБА_25 , головним державним аудитором ОСОБА_49 , головним державним фінансовим інспектором ОСОБА_24 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Лікарня) за період з 01.01.2014 по 01.11.2016. Ревізію проведено з 14.11.2016 по 07.02.2017 (із призупиненням на період з 21.11.2016 по 11.01.2016) у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома головного лікаря Лікарні ОСОБА_13 та у присутності головного бухгалтера ОСОБА_50 . Один примірник програми ревізії головний лікар ОСОБА_51 отримала 14.11.2016. Посадовими особами Лікарні надано книгу обліку перевірок, в якій зроблено відповідний запис." Також в розділі "13. Видатки на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт" зазначено "Ревізію видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт проведено суцільним методом за період з 01.01.2014 по 01.11.2016. Відповідно до розподілу обов`язків по Лікарні, здійснення керівництва господарської діяльності, капітальним ремонтом, реконструкцією, технічним обслуговуванням обладнання, забезпечення обладнанням, складання і контроль правильності виконання кошторисів, заявок, договорів на проведення ремонтів, керування складанням технічної документації на виробництво будівельних і монтажних робіт, на капремонт обладнання, будинків і споруд покладено на головного лікаря - ОСОБА_4 (з 01.01.2014 по 05.08.2016); головний лікар - ОСОБА_13 (з 15.09.2016 по теперішній час). Кошторисом доходів і видатків на 2014-2016 роки з урахуванням внесених змін проведених протягом року по загальному та спеціальному фонду КФКВ 080801 "Лікарні" кошторисні призначення на проведення капітального ремонту не затверджувались, касові та фактичні видатки не проводились. Кошторисом доходів і видатків на 2014 рік з урахуванням внесених змін проведених протягом року по спеціальному фонду (інші кошти) затверджені кошторисні призначення по КЕКВ 3142 "Реконструкція та реставрація інших об`єктів" на загальну суму 99767,00 грн. Касові та фактичні видатки проведені на суму 99766,80 гривень. Ревізією виділення сум асигнувань на проведення поточного ремонту, проведеною за 2014 - 2016 (січень-жовтень) роки, встановлено наступне. На 2014 рік згідно кошторису доходів і видатків Лікарні по фонду на проведення поточного ремонту КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" затверджено асигнування за в сумі 75890,27 грн. (з урахуванням довідок про зміни), які надійшли в повному обсязі. Касові та фактичні видатки проведено на рівні отриманих коштів. На 2015 рік згідно кошторису доходів і видатків Лікарні по загальному фонду на проведення поточного ремонту за КЕКВ 2240 затверджено асигнування в сумі 83824,87 грн., які надійшли в повному обсязі. Касові Та фактичні видатки проведено на рівні отриманих коштів. На січень-жовтень 2016 року згідно кошторису доходів і видатків Лікарні по загальному фонду на проведення поточного ремонту за КЕКВ 2240 затверджено асигнування в сумі 21450,00 грн., які надійшли в повному обсязі. Касові та фактичні видатки проведено на рівні отриманих коштів. З метою проведення поточного ремонту, впродовж ревізійного періоду Баришівською центральною районною лікарнею, в особі головного лікаря ОСОБА_4 з Малим приватним підприємством "Ліфт-Сервіс", в особі директора ОСОБА_10 укладено 3 договори на проведення поточного ремонту ліфта, а саме: 1) відповідно договору від 04.02.2014 №117-Б передбачено проведення Малим приватним підприємством "Ліфт-Сервіс" монтажних та налагоджувальних роботи ліфтового обладнання на загальну суму 110857,00 грн., в тому числі: вартість поточного ремонту передбачена в сумі 21677,00 грн. та встановлення обладнання придбаного Лікарнею за рахунок загального фонду у 2013 році - на суму 89180,00 грн., а саме: ротор в зборі на суму 6000,00 грн.; конічна пара редуктора ГГЛ в зборі на суму 15000,00 грн.; станція управління ліфтом на суму 21300,00 грн.; статор електродвигуна на суму 11760,00 грн.; котушка гальмів на суму 4440,00 грн.; обмежувач швидкості на суму 4200,00 грн.; станція звукопідсилювальна (звукова фіксація відкритих просторів під час руху та на зупинках, а також замкнутих приміщеннях від акумуляторів комплектуючих) на суму 4680,00 грн.; купе кабіна на суму 16900,00 грн. та комплект станції НУКП-60П-4 на суму 4900,0 гривень. Згідно платіжного доручення від 06.05.2014 № 136 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею перераховано на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс" коштів за поточний ремонт лікарняного ліфта на загальну суму 21677,00 гривень. 2) відповідно договору від 02.07.2014 №116-Б передбачено проведення Малим приватним підприємством "Ліфт-Сервіс" монтажних налагоджувальних робіт ліфтового обладнання та механізмів (поточний ремонт ліфтового обладнання) на загальну суму 21323,00 гривень. Згідно платіжного доручення від 27.08.2014 №712 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею перераховано на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс" коштів за поточний ремонт лікарняного ліфта на загальну суму 21323,00 гривень. 3) відповідно договору від 07.05.2015 №135-Б передбачено проведення малим приватним підприємством "Ліфт-Сервіс" поточного ремонту лікарняного ліфта на загальну суму 12500,00 грн., a самe: пусконалагоджувальних робіт. Згідно платіжного доручення від 27.08.2014 № 712 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 (за рахунок коштів загального фонду Лікарнею перераховано на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс" коштів за поточний ремонт лікарняного ліфта на загальну суму 12500,00 гривень. В ході ревізії, відповідно до наказу головного лікаря "Про проведення інвентаризації та контрольних обмірів" від 17.01.2017 №20, комісією проведено обстеження лікарняного ліфта, за результатами якого встановлено, що станом на 07.02.2017 року ліфт знаходиться в неробочому стані. Обладнання встановлене відповідно акта приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року №1, а саме: ротор в зборі; конічна пара редуктора ГГЛ в зборі; станція Управління ліфтом; статор електродвигуна; котушка гальмів; обмежувач швидкості; станція звукопідсилювальна (звукова фіксація відкритих просторів під час руху та на зупинках, а також замкнутих приміщеннях від акумуляторів комплектуючих); купе кабіна та комплект станції НУКП-60П-4, відсутні. Натомість, в лікарняному ліфті наявна купе кабіна 1958 року виготовлення "Сталінська СНХ КБ 4348", лебідка-ліфтова типу Л- 1000 з датою виготовлення 1959 року, електродвигун тип АЄ 81-24-6 № 22972 з датою виготовлення 1960 року та інше обладнання датою виготовлення 1960-1963 років. Відповідно паспорту лікарняного ліфта вантажопідйомністю 500 кг і номінальною швидкістю 0,5 м/с, який Київським заводом електромонтажних виробів виготовлений в 1960 році та має заводський №1526, реєстраційний №1561, зазначено наступне. Ліфт в 1962 році був зареєстрований в " ІНФОРМАЦІЯ_7 " та в зв?язку із виявленими недоліками не отримав дозвіл на експлуатацію. В 1963 році здійснено повторний огляд комісією лікарняного ліфта, але в зв?язку із невиконанням припису, дозвіл на експлуатацію не надано. Крім того, впродовж ревізійного періоду, Баришівською центральною районною лікарнею, в особі головного лікаря ОСОБА_4 з Малим приватним підприємством "Ліфт-Сервіс", в особі директора ОСОБА_10 укладено 14 договорів на проведення технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 36000,00 грн., в тому числі: за 2014 рік - 4 договори на суму 10000,00 грн., за 2015 рік - 6 договорів на суму 18000,00 грн. та за січень-жовтень 2016 року 4 договори на суму 9000,00 грн., а саме: - договір від 08.05.2014 № 42/95 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 10.09.2014 № 512 з реєстраційного рахунку№ НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 22.07.2014 № 42 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 10.09.2014 № 752 з реєстраційного рахунку№ НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок. Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс": - договір від 01.08.2014 № 42 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 10.09.2014 № 815 з реєстраційного рахунку№ НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 20.10.2014 № 42/209 на суму 4000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 17.12.2014 № 1020 з реєстраційного рахунку№ НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 4000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 16.04.2015 № 42/95 на суму 3000,00 грн., відповідно платіжних доручень від 17.04.2014 № 340, № 341 з реєстраційних рахунків № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 3000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 17.06.2015 № 42 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 17.06.2015№ 543 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; доручень - договір від 30.07.2015 № 42 на суму 3000,00 грн., відповідно платіжних 30.07.2015 № 671, № 672 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 3000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 25.08.2015 № 42 на суму 3000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 25.08.2015№ 732 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 3000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс": - договір від 01.09.2015 № 42 на суму 000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 03.09.2015 № 783 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 3000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс": - договір від 12.10.2015 № 42 на суму 3000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 13.10.2015№ 897 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 3000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 15.01.2016 № 42 на суму 3000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 18.01.2015 № 1 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 3000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 08.04.2016 № 42 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 08.04.2016№ 217 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 30.05.2016 № 42 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 30.05.2016№ 401 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_2 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс"; - договір від 01.07.2016 № 42 на суму 2000,00 грн., відповідно платіжного доручення від 04.07.2016№ 515 з реєстраційного рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів загального фонду Лікарнею здійснено перерахування 2000,00 грн. на рахунок Малого приватного підприємства "Ліфт-Сервіс". До ревізії Лікарнею надано експертний висновок Державного підприємства "Київський експертно-технічний центр Держпраці" від 20.12.2016 №1561, в якому зазначено, що ремонт ліфта не проводився, про що свідчить наявність дефектів. Враховуючи вищевикладене, за рахунок асигнувань, виділених установі на поточні видатки за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)", в період з 01.01.2014 по 01.11.2016, Лікарнею безпідставно проведено оплату по акту прийому - здачі виконаних робіт на суму 180680,00 грн., чим порушено п.5, п.8 ст. 9 Закону України №996 та пп.2.14, 2.15, 12.16 Положення №88. Внаслідок допущеного порушення, внесено недостовірні дані до "Звіту про аналіз надходження та використання коштів загального фонду" ф. №2м по КФКВ 080101 "Лікарні", що призвело до завищення касових та фактичних видатків за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" за 2014 рік на суму 142180,00 грн., за 2015 рік - на 29500,00 грн. та за січень-жовтень 2016 року - на 9000,00 грн., чим порушено ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 11 Закону України №996, п. 1.2 Порядку №164, п. 1.2 Порядку №44. Внаслідок допущеного порушення Лікарні завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 180680,00 гривень. Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані колишнім головним лікарем ОСОБА_4 . Відібрати пояснення не має можливості в зв?язку із звільнення ОСОБА_4 відповідно Рішення Баришівської районної ради від 05.08.2016 № 228-09-07. В ході ревізії зазначене порушення не усунуто. Інших порушень щодо завищення вартості та обсягів виконаних ремонтних робіт, ревізією не встановлено. Висновок: по даному розділу програми встановлено порушень на загальну суму 180680,00 гривень.";
- лист північного офісу держаудитслужби № 26-05-17-17/2010 від 21.02.17 про результати ревізії, в якому в п. 13 зазначено: "Ревізію видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт встановлено, що в порушення вимог п.5, п.8 ст. 9 Закону України №996 та пп.2.14, 2.15, 12.16 Положення №88, за період з 01.01.2014 по 01.11.2016, Лікарнею безпідставно проведено оплату за поточний ремонт та технічне обслуговування ліфтового обладнання без фактичного їх виконання на суму 180680,00 гривень. Внаслідок допущеного порушення Лікарні завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 180680,00 гривень. В ході ревізії зазначене порушення не усунуто. Порушення допущене колишнім головним лікарем Лікарні ОСОБА_4 , який є відповідальним за здійснення керівництво господарською діяльністю, капітальний ремонт, реконструкцію, технічним обслуговуванням обладнання, забезпечення обладнанням, складання і контроль правильності виконання кошторисів, заявок, договорів на проведення ремонтів, керування складанням технічної документації на виробництво будівельних і монтажних робіт, на капремонт обладнання, будинків і споруд;
- висновок експерта № 12-3/24се від 27.03.2017 року в якому зазначено: "1. За результатами судово-економічної експертизи, з урахуванням висновків, які викладені у експертному висновку ДП "Київський експертно-технічний центр Держпраці" від 20.12.2016 № 1561, документально підтверджуються розмір матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 180 680,00 грн на ремонт та технічне обслуговування ліфта, згідно договорів, укладеними між Баришівської ЦРЛ та МП "Ліфт-Сервіс" (код ЄДРПОУ-32628845), що вказаний у акту ревізії фінансово-господарської діяльності Баришівської центральної районної лікарні за період з 01.01.2014 по 01.11.2016 № 05-30/135 від 14.02.2017";
- висновок експерта № 271/тдд від 17.03.2017 року щодо підписів від імені ОСОБА_4 в документах; висновок експерта №8-4/725 від 03.07.2017 року щодо підписів від імені ОСОБА_10 на документах; висновок експерта № 8-4/774 від 27.06.2017 року щодо підписів від імені ОСОБА_41 на документах;
- акт передачі демонтованого обладнання від 14.11.2017 року, який визнаний речовим доказом відповідно до постанови від 24.05.2018 року, в якому зазначено: "Складений даний Акт про те, що обладнання лікарняного ліфта в/п 500 кг, демонтованого за адресою: АДРЕСА_2 передано Замовнику в обсязі: 1. Направляючі кабіни - комплект. 2 Направляючі противаги - комплект. 3. Несучі канати - комплект. 4. Канат обмежувача швидкості - 1 шт. 5. Обладнання приямка (натяжний пристрій, буфери кабіни та противаги) - комплект. 6. Електроустаткування шахти ліфта (кабел підвісний, електропроводкашахти) - комплект. 7. Двері шахти - 4 комплекти. 8. Кабіна (каркас кабіни, панелі кабіни, привод дверей кабіни) - комплект. 9. Обладнання МП (лебідка в зборі, станція, обмежувач швидк.)";
- протокол огляду місця події від 24.05.2018 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, в якому зазначено: "об`єктом огляду являється складське приміщення, яке розташоване на території Баришівської ЦРЛ за адресою смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 126 Київської області. Дане приміщення одноповерхове, цегляне. Вхід до приміщення здійснюється через металеві ворота, які на момент огляду відчинені. Огляд переноситься в середину приміщення. Ліворуч від вхідних воріт знаходяться дерев`яні та металеві ліжка. Прямо від вхідних воріт знаходяться один на одному дерев`яні ліжка. Праворуч від вхідних воріт знаходиться частини дерев`яних ліжок та металеві бильця ліжок. Поміж вказаних речей серед іншого знаходяться деталі названі спеціалістом експертом кожну з наступних деталей демонтованого обладнання, а саме: направляючі кабіни-комплект, направляючі противаги - комплект, несучі канати - комплект, канат обмежувача швидкості - 1 шт, обладнання приямка (натяжний пристрій буфери кабіни та противаги) - комплект, електроустаткування шахти ліфта (кабель підвісний, електропроводка шахти) - комплект, двері шахти - 4 комплекти, кабіна (каркас кабіни, панелі кабіни, привод дверей кабіни) - комплект, обладнання МП (лебідка в зборі, станція, обмежувач швидкості). Зі слів спеціаліста дане обладнання дійсно було демонтовано спеціалістами ТОВ "Прем`єр ліфт" в листопаді 2017 року та на даний час знаходиться в непридатному стані, має ознаки ржавчини та корозійних пошкоджень";
- паспорт лікарняного ліфта ІНФОРМАЦІЯ_4 із додатками, який визнаний речовим доказом відповідно до постанови від 24.05.2018 року.
Повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов наступних висновків.
Мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення
Суд вважає недоведеним стороною обвинувачення в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 191 КК України, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Так, ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме розтрата чужого майна, яке перебувало в його віддані, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2018 року у справі № 658/1658/16-к зазначено, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочину завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин:
1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності;
2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Склад злочину це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння, як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Об`єктивними ознаками злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними суб`єкт і суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з цих ознак, складу злочину не утворюють.
Відповідальність за ч. 2 ст. 191 КК України настає за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, за розтрату чужого майна, яке перебувало в його віддані, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.
За змістом ч. 2 ст. 191 КК України у ній встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діяннях особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.
Під розтратою чужого майна слід розуміти умисне, протиправне, безоплатне, безповоротне обернення на користь інших осіб шляхом споживання, безоплатної передачі, дарування, передачі в рахунок погашення боргу тощо винною особою чужого майна, яке їй ввірено, тобто на законних підставах надано для забезпечення зберігання, використання та розпорядження ним, чи майна, яке перебуває у її віданні, тобто щодо якого вона наділена повноваженнями тільки з розпорядження ним і його використання.
У результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем винна службова особа, вчинивши з використанням свого службового становища дії з незаконного вилучення з активів юридичної особи, у якої вона обіймає посаду, майна або коштів і передачі їх третім особам, фактично забезпечує збільшення їх доходів, поліпшує їх майнове становище внаслідок виникнення у них можливості безпосереднього використання незаконно отриманого ними чужого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Під прямим умислом на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем розуміється факт усвідомлення винною особою суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання. У результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем для власника майна виникають наслідки у вигляді тільки реальної майнової шкоди, прямих майнових збитків, які мають характер нестачі і можуть приховуватися вчиненням іншого кримінального правопорушення, що потребує додаткової кваліфікації.
Обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Корисливий мотив у кримінально-правовому розумінні являє собою прагнення, спонукання особи до незаконного збагачення (як свого, так і третіх осіб) за рахунок вчинення протиправних дій у відношенні інших осіб, суспільства або держави, який може розцінюватись як прагнення задовольнити індивідуальну життєву потребу винного або іншої особи (групи осіб) шляхом завідомо протиправного, передбаченого кримінальним законом, заволодіння чужим майном чи чужими майновими правами, або шляхом звільнення від майнових зобов`язань та зменшення витрат; а також як прагнення протиправно задовольнити потребу винного в набутті майнових цінностей, майнових прав або в звільненні від майнових зобов`язань для особистої вигоди або наживи.
Під зловживанням службовим становищем як способом заволодіння майном розуміється, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна на свою користь або на користь третіх осіб відомих їй осіб, яких вона хоче за рахунок цього збагатити в долі яких вона зацікавлена.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1-7 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); - винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; - вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; - обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; - обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; - обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; - обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Суд враховує, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 373 КПК України).
За таких обставин, згідно з вимогами ст. ст. 92, 337 КПК України, сторона обвинувачення в даному випадку зобов`язана довести винуватість ОСОБА_4 у розтраті чужого майна, яке перебувало в його віддані, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме грошовими коштами на загальну суму 180680 грн в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та безпосередньо досліджених судом доказів, поданих стороною обвинувачення, в даній конкретній ситуації стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме розтрата чужого майна, яке перебувало в його віддані, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Судом встановлено, і сторонами кримінального провадження не оспорюється, що в період з 17.12.2012 року по 08.08.2016 року ОСОБА_4 обіймав посаду головного лікаря Баришівської ЦРЛ, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями (функціями).
Судом встановлено, і сторонами кримінального провадження не оспорюється, укладення обвинуваченим чотирьох договорів із ПП "Автотема" на придбання в 2013 році обладнання для ліфта на загальну суму 89180 грн, а також укладення сімнадцяти договорів із МПП "Ліфт-Сервіс" на монтаж та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання та механізмів, а також по обслуговуванню ліфта ІНФОРМАЦІЯ_4 , на загальну суму 91500 грн.
Відповідно до обвинувального акту, з посиланням на укладення договорів, ОСОБА_4 інкриміновано, що замовлене згідно цих договорів ліфтове обладнання лікарня не отримала, передбачені договорами роботи не виконувалися, що завдало ОСОБА_30 матеріальної шкоди в розмірі 180680 грн, що підтверджується висновком судової економічної експертизи №12-3/24 се від 27.03.2017.
Позиція сторони захисту в цій частині полягає в тому, що стороною обвинувачення не доведено наслідків у вигляді реальної майнової шкоди в розмірі 180680 грн, оскільки замовлене обладнання лікарня отримувала, роботи виконувалися, ліфт в лікарні до призначення обвинуваченого на посаду головного лікаря не працював, а після отримання обладнання, встановлення, ремонту, ліфт почав працювати, проводилося його технічне обслуговування.
Показами усіх допитаних свідків жодним чином не доведена позиція сторони обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_4 щодо тих обставин, що ліфтове обладнання за укладеними ним договорами не постачалося, не монтувалося, не виконувалися пусконалагоджувальні, ремонті роботи та з обслуговування. Натомість підтверджені покази обвинуваченого та позиція сторони захисту щодо тих обставин, що до інкримінованого періоду ліфт в лікарні знаходився у непрацездатному стані, а після отримання обладнання та проведеного ремонту ліфт почав працювати. Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що він особисто брав участь у прийманні ліфтового обладнання, його огляді, особисто виконував монтаж та пусконалагоджувальні роботи, ремонти, технічне обслуговування. Відповідно до показів представника потерпілого ОСОБА_13 , з 1989 року ліфт не працював, а після приходу на посаду обвинуваченого ОСОБА_4 ліфт запустили в роботу, він дійсно підіймав пацієнтів, періодично ламався. Свідок ОСОБА_27 показав, що ліфт в 2014-2016 роках працював, іноді виходив із ладу, тоді обвинувачений викликав відповідну службу, яка монтувала ліфт, і ті усували несправності, проводили обслуговування. Свідок ОСОБА_29 підтвердив, що до каденції обвинуваченого ліфт не працював, а після ремонту ліфт почав працювати; коли виникали поломки, люди, що його монтували, приїжджали з м. Бровари та ремонтували. Свідок ОСОБА_31 показала, що до приходу на посаду ОСОБА_4 ліфт не працював, а потім після ремонту почав працювати. Свідок ОСОБА_36 підтвердив роботу, поломки ліфта та його ремонт за каденції ОСОБА_4 . Виконання робіт з обслуговування ліфта в період 2014-2016 роках прямо підтвердили свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_27 , а також свідок ОСОБА_37 , який показав, що в 2014-2016 роках особисто обслуговував ліфт в Баришівській лікарні, отримуючи платню за договором із броварською фірмою ОСОБА_10 . Заміну частини ліфтового обладнання також підтвердили свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_20 , які складали висновок експертизи від 20.12.2016.
У суду відсутні підстави, за відсутності доказів протилежного, не довіряти цим показам свідків, які були приведені до присяги та попередженні про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.
Надаючи оцінку письмовим доказам, на які посилається сторона обвинувачення, суд виходить із наступного.
Оцінюючи висновок економічної експертизи від 27.03.2017, суд враховує, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності (постанова ККС ВС від 21.09.2021 року у справі № 594/1048/19).
Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 94 КПК України), а висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у вироку (ч. 10 ст. 101 КПК України).
Висновок експерта від 27.03.2017 приймається судом до уваги в частині документального підтвердження оформлення господарських операцій за договорами, укладення яких інкриміновано ОСОБА_4 , та проведення їх оплати на загальну суму 180680 грн.
Разом з тим, підсумковий висновок за результатами судово-економічної експертизи зроблений "з урахуванням висновків, які викладені у експертному висновку ДП "Київський експертно-технічний центр Держпраці" від 20.12.2016 № 1561, документально підтверджуються розмір матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 180 680,00 грн на ремонт та технічне обслуговування ліфта, згідно договорів, укладеними між Баришівської ЦРЛ та МП "Ліфт-Сервіс" (код ЄДРПОУ-32628845), що вказаний у акту ревізії фінансово-господарської діяльності Баришівської центральної районної лікарні за період з 01.01.2014 по 01.11.2016 № 05-30/135 від 14.02.2017".
Матеріали справи містять висновок експертизи від 20.12.2016 року № 80.2-09-106-5927.16 ДП "Київський експертно-технічний центр держпраці", який визнаний речовим доказом відповідно до постанови від 24.05.2018 року. На цьому висновку ґрунтуються акт ревізії від 14.02.2017 року та висновок експертизи від 27.03.2017 року.
При цьому, суд враховує, що висновок експертизи від 20.12.2016 року складався не в рамках цього кримінального провадження, а був зроблений на замовлення Баришівської ЦРЛ до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
На висновок експертизи від 20.12.2016 року № 80.2-09-106-5927.16 ДП "Київський експертно-технічний центр держпраці" посилається сторона обвинувачення в якості доказу завдання Баришівській ЦРЛ майнової шкоди.
Як вже зазначалося висновок від 20.12.2016 року складений до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, без попередження експертів про кримінальну відповідальність, й оцінюється судом відповідно до ст. 98 КПК України як речовий доказ (документ), на який посилаються в обґрунтування своїх позицій як сторона обвинувачення, так і сторона захисту.
Оцінюючи висновок від 20.12.2016 на предмет того, чи містить він відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також чи підставно на ньому ґрунтується висновок експерта від 27.03.2017 та акт ревізії від 14.02.2017, суд виходить із такого.
Відповідно до висновку від 20.12.2016 року комісією у складі технічних експертів з промислової безпеки ОСОБА_23 та ОСОБА_20 проводилося експертне обстеження лікарняного ліфта Баришівської ЦРЛ. Підставою проведення експертного обстеження вказаний договір № 16115927, укладений між ДП "КЕТЦ" та Баришівською ЦРЛ (п. 1.1). Метою і причинами експертного обстеження вказано "визначення технічного стану, можливості і умов експлуатації ліфта після закінчення граничного строку експлуатації" (п. 2). Відповідно до п. 11.1 (рекомендації з ремонту, модернізації, реконструкції) в зв`язку з тим, що обладнання ліфта морально, фізично та технічно (конструктивно) застаріло, окремі вузли та механізми, які впливають на безпечну експлуатацію, не працюють, або знаходяться у несправному стані, з метою підвищення безпечної експлуатації та обслуговування рекомендовано замінити ліфт. Відповідно до висновків комісії: "12.1 ліфт перебуває у несправному стані і не може експлуатуватися у паспортному режимі. У зв`язку з конструктивними (технічним) особливостями даний ліфт не може використовуватися як лікарняний. 12.2 Вважаємо, що наявність низки виявлених небезпечних порушень та конструктивна застарілість ліфта роблять недоцільним проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Враховуючи викладене ліфта потребує заміни".
Відповідно до протоколу розгляду експлуатаційних документів (додаток №1) в процесі експертного обстеження був розглянутий лише паспорт ліфта та встановлено, що "ремонти ліфта не проводяться, про що свідчить наявність дефектів, до усунення яких неможлива безпечна експлуатація ліфта". Відповідно до відомості виявлених дефектів, пошкоджень і відмов (додаток №2) виявлено складальні одиниці, деталі, їх елементи ліфта, здійснено опис дефектів пошкоджень і відмов, викладено висновки. Відповідно до цих відомостей виявлено та оцінювалося в тому числі: система уловлювачів; вимикач контролю спрацювання уловлювачів; напрямні кабіни; буфера кабіни; портали дверей (напівавтоматичні замки дверей шахти); портали дверей шахти (обладнання); вкладиші башмаків кабіни, противаги; купе кабіни (стіни, підлога, стулки дверей кабіни); електрична проводка шахти; заземлення обладнання; НКП (станція керування); поверхові перемикачі та вимикачі переходу крайніх зупинок; тягові канати; лебідка; шахта ліфта; електричне освітлення. Також в додатку №2 вказано, що станція керування ліфтом була замінена на станцію керування типу ШОК5901.
Відповідно до показів свідка сторони обвинувачення ОСОБА_23 , який в якості технічного експерта з промислової безпеки підписував висновок від 20.12.2016 року, була замінена станція керування, кабіна обшита вагонкою, окремі деталі ліфтового обладнання пофарбовані; під час обстеження ліфта із документів використано паспорт ліфта. Свідок чітко показав, що: на момент огляду ліфт був у працездатному стані і працював; завдання визначати під час обстеження чи ремонтували/не ремонтували ліфт перед комісією не стояло. Відповідно до показів свідка сторони обвинувачення ОСОБА_20 , який в якості технічного експерта з промислової безпеки підписував висновок від 20.12.2016 року, комісія дійшла висновку про несправність ліфта, оскільки виявлені під час обстеження зауваження та дефекти вказували на те, що ліфт експлуатувати небезпечно; дату виробництва та виробник ліфта були зазначені у паспорті ліфта, чи відповідають ці дані дійсному виробнику та даті виробництва обстежуваного в натурі ліфта не було можливим встановити; виявлено частину порушень, які стосувалися безпечної експлуатації, кабіни ліфта; комісія дійшла висновку про недоцільність ремонту ліфта, оскільки заміні підлягала більша частина обладнання; виявлено заміну частину вузлів ліфта. Свідок прямо показав, що на момент огляду на місці були всі вузли та агрегати, щоб ліфт міг використовуватися; ліфт "був робочим", "він рухався", "пересувався"; коли саме були виготовлені деталі ліфта не встановлено.
Оцінюючи висновок від 20.12.2016 року у сукупності із показами, наданими свідками, якими цей висновок і складався, суд визнає його таким, що не доводить вину обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, не підтверджує викладені в обвинувальному акті обставини. Згідно показів ОСОБА_23 та ОСОБА_20 ліфт під час обстеження знаходися у працездатному (робочому) стані, на місці були всі вузли та агрегати, щоб ліфт міг використовуватися, що в сукупності з показами допитаних свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_27 , ОСОБА_31 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , а також представника потерпілого ОСОБА_13 у сукупності підтверджує позицію сторони захисту, що ремонтні роботи ліфта виконувалися, ліфт в лікарні до призначення обвинуваченого ОСОБА_4 на посаду головного лікаря не працював, а після отримання обладнання та його встановлення, ремонту, ліфт почав працювати і обслуговувався обслуговуючою організацією. Також, свідками ОСОБА_23 та ОСОБА_20 підтверджена заміна частини ліфтового обладнання, а згідно показів ОСОБА_10 саме станція керування ШОК5901 була поставлена в лікарню, ним установлена та підключена, що відповідає й відомостям додатку № 2 до висновку. При цьому, суд враховує й мету (причини) проведення експертного обстеження, за яким складено висновок від 20.12.2016 року, а саме - визначення технічного стану, можливості і умов експлуатації ліфта після закінчення граничного строку експлуатації, тобто визначення подальших дій щодо можливості/неможливості експлуатувати ліфт на майбутнє (власник в подальшому приймає рішення про подальші дії, чи вивести ліфт з експлуатації, чи проводити ремонтні роботи, чи замінити ліфт). При цьому, згідно показів ОСОБА_55 та ОСОБА_20 , завдання визначати під час обстеження чи ремонтували/не ремонтували ліфт перед комісією не стояло; відомості щодо дати виготовлення та виробника під час обстеження бралися із паспорта ліфта, чи відповідають ці дані обстежуваному ліфту не встановлено. З огляду на це суд також враховує, що викладений у протоколі розгляду експлуатаційних документів (додаток № 1) запис про те, що "ремонти ліфта не проводяться" зроблений на підставі перегляду відомостей паспорта ліфта, де відсутні відповідні відомості, адже даних про використання інших документів (джерел), крім паспорта ліфта, протокол не містить (вказано відсутні, не представлено). Також суд враховує, що договорів на технічне обслуговування ліфта під час обстеження не надавалося і огляд проводився за відсутності обслуговуючої організації. Також суд враховує, що питання щодо доцільності/недоцільності проведення робіт не входить до предмету доказування.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що висновок 20.12.2016 року складався експертами, які не були попереджені про кримінальну відповідальність, останній не може бути покладений як в основу експертизи від 27.03.2017, так і висунутого обвинувачення, за недоведеністю ним викладених в обвинувальному акті обставин.
Досліджений судом акт ревізії від 14.02.2017 року частково ґрунтується на висновку від 20.12.2016 року. Відповідно до показів свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які проводили ревізію, під час ревізії та складення акту вони керувалися наданим їм висновком в частині того, що ліфт не працював, дійшли висновків про порушення щодо списання коштів на проведення поточного ремонту і технічного обслуговування. При цьому вони показали, що ліфт під час огляду перебував у непрацездатному стані, а також підтвердили, що певне ліфтове обладнання було встановлено, однак вони вважали, що воно повинно бути сучасним, натомість згідно відомостей маркування (табличок) встановлене обладнання було 60-х років. Свідки показали, що технічної освіти не мають та не підтвердили участь в обстеженні ліфта обслуговуючої організації, про яку було відомо, натомість їм тоді було надано висновок про непрацездатність ліфта, що складений особами, які мають технічні знання, тому і були зроблені висновки про те, що певні види робіт по зазначеному ремонту не підтверджені. Проте, як зазначалося вище, висновок від 20.12.2016 року не доводить існування інкримінованих обставин; викладений у протоколі розгляду експлуатаційних документів (додаток № 1 до висновку від 20.12.2016) запис про те, що "ремонти ліфта не проводяться…" зроблений на підставі відомостей паспорта ліфта. При цьому, при тлумаченні цього запису в акті ревізії вказано "ремонт ліфта не проводився…", що не відповідає викладеному у протоколі № 2 до висновку від 20.12.2016 запису як за формою, так і за змістом. Також, відповідно до акту, який міститься в матеріалах справи, відсутні відомості про дату виготовлення обладнання та запчастин, а відповідно до показів обвинуваченого, позиції сторони захисту, показів свідка ОСОБА_10 , які не спростовані стороною обвинувачення, під час ремонту ліфта використовувалися запчастини саме для того випуску ліфта, які встановлювали відповідно до вимог для ліфта того періоду, оскільки проводився ремонт, а не модернізація, після встановлення яких ліфт почав працювати. Також суд враховує, що акт обстеження від 07.02.2017 складено за відсутністю технічних працівників та обслуговуючої організації, а згідно показів свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вони не мають технічної освіти. Тобто, огляд був проведений особами які не мають спеціальних технічних навичок, без залучення представника обслуговуючої організації. За сукупністю викладеного, судом не може бути взято до уваги зазначений акт обстеження, на який міститься посилання в акті ревізії.
Таким чином, оцінюючи акт ревізії від 14.02.2017 року у сукупності із показами свідків, якими цей акт складався, та висновком від 20.12.2016 року, суд визнає його таким, що не доводить вину обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, не підтверджує викладені в обвинувальному акті обставини, не свідчить про неотримання Баришівською ЦРЛ обладнання та невиконання робіт, пов`язаних з роботою ліфта.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази в їх сукупності, оскільки висновок експерта від 27.03.2017 ґрунтується на висновку від 20.12.2016 та акті ревізії від 14.02.2017, які визнані судом такими, що не доводять викладені в обвинувальному акті обставини, викладені у висновку економічної експертизи від 27.03.2017 висновки, з огляду на надану судом оцінку, не можна визнати достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними. За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновок експерта від 27.03.2017, який не містить інших самостійних чи додаткових відомостей на доведення неотримання обладнання та невиконання робіт щодо ліфта Баришівської ЦРЛ, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, суд відхиляє висновок від 27.03.2017 року як такий, що не доводить об`єктивної сторони інкримінованого злочину, завдання матеріальної шкоди на загальну суму 180680 грн.
Також судом не приймається до уваги і посилання сторони обвинувачення на протокол огляду місця події від 24.05.2018 року із фототаблицею та відеозаписом до нього, оскільки огляд проводився в травні 2018 року, тобто через півроку з моменту демонтажу ліфта (згідно акту передачі демонтованого обладнання від 14.11.2017). Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 показала, що під час приїзду правоохоронних органів її позвали на склад, де вона підписала якийсь акт, який точно не пам`ятає, що там було зазначено теж не пам`ятає, свідку повідомили, що там лежать деталі ліфта. Як вбачається із відеозапису долученого до протоколу, огляд проводився в складському приміщенні, яке на момент огляду було відчинене, неопломбоване. Огляд тривав чотири хвилини, перелік ідентифікуючих ознак зазначеного в протоколі майна чітко не визначався, речі не вилучалися та не арештовувалися. Матеріали справи не містять доказів опломбування складу після складення акту передачі демонтованого обладнання від 14.11.2017, згідно показів свідка ОСОБА_27 та представника потерпілого ОСОБА_13 демонтаж виконувала організація, яка встановлювала новий ліфт, подальшого обліку майна на складі, накладення на нього арешту в рамках кримінального провадження. Таким чином, протокол огляду місця події від 24.05.2018 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, не доводить винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Також суд не приймає до уваги на підтвердження вини обвинуваченого відомості, зазначені в листі Північного офісу Держаудитслужби від 21.02.2017 № 26-05-17-17/2010, оскільки вони містять тотожні відомості зазначені в акті ревізії від 14.02.2017 року, і даний акт судом вже визнаний таким, що не доводить інкриміновані обставини.
Водночас, суд враховуючи обсяг пред`явленого обвинувачення, діючи в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, погоджується з доводами сторони обвинувачення про необхідність врахування висновку експерта № 8-4/725 від 03.07.2017, в тій частині, що підписи від імені ОСОБА_10 у наданих на дослідження документах виконані ОСОБА_10 (керівник МПП "Ліфт-Сервіс"); висновком експерта № 8-4/774 від 27.06.2017, в тій частині, що підписи в графі "відпустив" у наданих на дослідження видаткових накладних виконано ОСОБА_41 (керівник ПП "Автотема"); висновком експерта № 271/тдд від 17.03.2017, в тій частині, що підписи від імені ОСОБА_4 в наданих на дослідження документах виконані ОСОБА_4 ; договорів поставки, купівлі-продажу товарів, актів виконаних робіт; розпорядження голови Баришівської районної державної адміністрації від 17.12.2012 №114-к, яким ОСОБА_4 призначено на посаду головного лікаря Баришівської ЦРЛ; наказ головного лікаря Баришівської ЦРЛ ОСОБА_4 №162-к від 17.12.2012 про те, що він приступає до своїх посадових обов`язків на посаді головного лікаря Баришівського району з 17.12.2012. Як вже зазначалося, факт та період перебування обвинуваченого на посаді головного лікаря Баришівської ЦРЛ, підписання ним інкримінованих договорів, актів, сторонами кримінального провадження не оспорюється.
Крім цього, прокурором в судовому засіданні подавалося клопотання про проведення експертизи технічного стану ліфта для встановлення технічного стану та відповідності умов безпечної експлуатації ліфту вимогам нормативно-технічних документів, відповідності фактичних умов експлуатації ліфту нормативним вимогам. У клопотанні зазначав, що під час розгляду справи встановлено, що висновок експертизи ДП Київський експертно-технічний центр держпраці" № 80.2-09-106-5927.16 від 20.12.2016 проведено на підставі договору укладеного між ДП "КЕЕЦ" та Комунальним закладом Баришівської районної ради Баришівською центральною районною лікарнею, що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 12016110000000466 від 23.12.2016. Таким чином, даний висновок експертизи проведено не в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016110000000466 від 23.12.2016. Крім цього, відповідно до акту передачі від 14.11.2017, ліфт розташований в Баришівській ЦРЛ було демонтовано та передано на зберігання до лікарні. Протоколом огляду місця події від 24.05.2028 оглянуто ліфт, який знаходиться в гаражі, розташований на території Баришівської ЦРЛ.
Ухвалою суду від 26.07.2024 року у задоволенні клопотання про призначення експертизи було відмовлено, оскільки подане клопотання не містило виклад обставин, якими обґрунтовуються його доводи та перелік запитань, в частині фактичної можливості проведення на даний час такої "експертизи технічного стану ліфта" та відповідності умов його безпечної експлуатації, з огляду на те, що прокурор стверджував про його демонтаж в 2017 році. А також, прокурором в поданому клопотанні взагалі не було зазначено вид експертного дослідження, що необхідно провести.
Суд також враховує, що відповідно до досліджених вище матеріалів кримінального провадження, технічна експертиза ліфта, як цілісного об`єкта (стаціонарної вантажопідіймальної машини періодичної дії, яка рухається по напрямних), до його фактичного демонтажу в 2017 році, в тому числі з питань, чи проводилися в інкримінований період монтаж та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання, ремонти ліфта, чи замінювалися на ньому обладнання та деталі, щодо обсягу ремонтних робіт тощо, на стадії досудового розслідування не було проведено з незрозумілих причин, а ліфт було демонтовано без участі обслуговуючої організації працівниками підприємства, яке встановлювало новий ліфт, відповідно до акту лікарні від 14.11.2017, в якому перелік ідентифікуючих ознак демонтованого майна чітко не зазначено (не зазначено та не ідентифіковано найменування конкретних деталей, їх характеристики, номери, дати випуску тощо), після чого було переміщено на склад лікарні, де в подальшому не описувалося, не опломбовувалося (докази цього відсутні), огляд місця події було проведено лише 24.05.2018 року (більше ніж через півроку після демонтажу), арешт на нього в подальшому не накладався, майно не вилучалося. Тобто, можливість проведення об`єктивного експертного дослідження стану ліфта було втрачено. При цьому, в судовому засіданні клопотання заявлено лише в липні 2024 року, тобто майже через сім років після демонтажу безпосередньо самого об`єкта (ліфта), запропонованого на дослідження, який як цілісний об`єкт фактично припинив своє існування в 2017 році і лише деталі обладнання було поміщено на зберігання на склад лікарні, без їх подальшого опломбування, обліку, арешту, вилучення, визначення їх як речових доказів тощо.
При цьому, суд також враховує, що в заявленому клопотанні про призначення експертизи ліфта, сторона обвинувачення фактично визнає факт проведення певних ремонтно-відновлювальних робіт ліфта в Баришівській ЦРЛ у 2014-2016 роках, ставлячи питання щодо їх доцільності/недоцільності.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено обставин завдання діями обвинуваченого ОСОБА_4 прямої матеріальної шкоди на загальну суму 180680 грн.
Щодо суб`єктивної сторони інкримінованого злочину, суд виходить із такого.
Стороною обвинувачення жодним чином не доведено належними та допустимими доказами за обставин, вказаних в обвинувальному акті, наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_4 прямого умислу на розтрату чужого майна, яке перебувало в його віддані.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 інкриміновано проведення недоцільних ремонтних робіт лікарняного ліфта, який завідомо для ОСОБА_4 не був введеним в експлуатацію, що ґрунтується на відповідних відомостях паспорта лікарняного ліфта Баришівської ЦРЛ № 1561.
В матеріалах справи міститься паспорт лікарняного ліфта ІНФОРМАЦІЯ_4 з додатками, який визнаний речовим доказом відповідно до постанови від 24.05.2018 року, в якому зазначено, що ліфт в 1962 році був зареєстрований в "Киевской инспекции котлонадзора управление киевского округа госгортехнадзора УССР" та у зв`язку із виявленими недоліками не отримав дозвіл на експлуатацію. В 1962 році здійснено повторний огляд комісією лікарняного ліфта, але у зв`язку з невиконанням припису, дозвіл на експлуатацію не надано.
Проте стороною обвинувачення жодним чином не доведено факту обізнаності обвинуваченого із паспортом ліфта в період інкримінованих подій та зазначеними у паспорті відомостями. Обвинувачений прямо стверджував, що він не був ознайомлений з паспортом ліфта на момент інкримінованих подій; метою його дій щодо запуску роботи ліфта було поліпшення умов роботи лікарні та, в тому числі, й подальше замовлення паспорта ліфта, оскільки його в лікарні не могли тоді знайти і він був тоді відсутній. Вказані твердження обвинуваченого жодним чином не спростовано стороною обвинувачення ані показами свідків, ані письмовими доказами. Натомість ці твердження обвинуваченого підтверджуються показами свідків ОСОБА_10 , частково показами ОСОБА_31 та представника потерпілого ОСОБА_13 . Представник потерпілого ОСОБА_13 показала, що паспорт ліфта був відсутній в бухгалтерії лікарні, і з цією метою вже вона, коли обійняла посаду головного лікаря, зверталася за його виготовленням і лише в кінці 2016 року паспорт ліфта знайшли в кабінеті головного лікаря, який вже на той час займала сама ОСОБА_13 . При цьому, суд враховує, що будь-яке письмове документальне оформлення цього факту (знайдення паспорту ліфта) в матеріалах справи відсутнє.
Оцінюючи подані прокурором докази в їх сукупності, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази, в тому числі письмові, речові докази та покази свідків, не доводять виникнення у обвинуваченого ОСОБА_4 на початку 2013 року прямого умислу на розтрату майна, що інкримінується обвинуваченому відповідно до обвинувального акту.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях по справі "Коробов проти України" (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011, у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"(Irelandv.theUnitedKingdom) від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" ("Kobets v. Ukraine") (з відсиланням на п.282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" ("Avsar v. Turkey"), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, прокурором не доведено належними та допустимими доказами в їх сукупності за обставин, вказаних в обвинувальному акті, наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_4 прямого умислу на розтрату майна, а також вчинення ним дій з корисливих мотивом та метою, незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. При цьому, прокурором не доведено, в чому полягала зацікавленість ОСОБА_4 збагатити інших осіб, яким чином обвинувачений був зацікавлений в їх долі, як і не доведено завдання діями обвинуваченого реальної майнової шкоди в інкримінованому розмірі 180680 грн.
В даному випадку обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна, яке перебувало в його віддані, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ґрунтується на припущеннях та є недоведеним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Враховуючи, що прокурором під час судового розгляду не доведено поза розумним сумнівом того, що в діяннях обвинуваченого ОСОБА_4 є склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України у формі розтрати, не доведено завдання обвинуваченим прямої матеріальної шкоди в розмірі 180680 грн та наявності у нього прямого умислу на розтрату коштів в зазначеному розмірі з корисливих мотивом та метою, а тому ОСОБА_4 слід виправдати, постановивши виправдувальний вирок.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Враховуючи, що суд виправдав обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КПК України, а тому позовну заяву (цивільний позов) прокурора в інтересах держави в особі КНП "Баришівська багатопрофільна лікарня" про відшкодування шкоди у розмірі 180680 грн слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України лише у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що під час досудового розслідування понесені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-економічної експертизи у справі в розмірі 10918,41 грн, та судом постановлено виправдувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому процесуальні витрати на залучення експерта слід покласти на державу. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Накладений арешт ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25.05.2018 року необхідно скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 100, 124, 129, 174, 369-371, 373-376, 393, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та виправдати.
Скасувати накладений ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25.05.2018 року арешт на паспорт ліфта (реєстраційний номер НОМЕР_5 ) з додатками до нього; висновок експертизи № 80.2-09-106-5927.16 від 20.12.2016 року; акт передачі демонтованого обладнання від 14.11.2017 року.
Речові докази: паспорт ліфта (реєстраційний номер НОМЕР_5 ) з додатками до нього; висновок експертизи № 80.2-09-106-5927.16 від 20.12.2016 року; акт передачі демонтованого обладнання від 14.11.2017 року залишити при матеріалах кримінального провадження № 12016110000000466.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні покласти на рахунок держави.
Позовну заяву (цивільний позов) прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Баришівська багатопрофільна лікарня" Баришівської селищної ради Київської області залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити/направити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123250291 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Яготинський районний суд Київської області
Нарольський М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні