Рішення

від 25.07.2024 по справі 554/13834/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 25.07.2024Справа № 554/13834/22 Провадження № 2/554/535/2024

Справа №554/13834/22

Провадження №2/554/535/2024

2/554/7215/2023

2/607/1457/2023

2/554/5733/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 року м.Полтава

Октябрськийрайонний суд м.Полтави в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Кувіта М.М.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики ,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики. В котрому прохав стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , грошові кошти у сумі 680 000 гривень в рахунок стягнення боргу, в рахунок стягнення штрафу за порушення зобов`язань за договором позики 680 000 гривень (т.1 а.с.1-3).

22 листопада 2022 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики - передано за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (т.1 а.с.13).

21 лютого 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області головуючим у справі визначено суддю Братасюк В.С. (т.1 а.с.23, 24).

22 лютого 2023 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ( Братасюк В.С. ) відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики. Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12.40 годин 28 березня 2023 року (т.1 а.с.25).

16 березня 2023 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. В котрому прохав : прийняти відзив. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити. Стягнути з позивача судові витрати (т.1 а.с.31-33).

20 червня 2023 року постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22.11.2022 скасовано, а справу повернуто до Октябрського районного суду м. Полтави для продовження розгляду (т.1 а.с.68, 69).

06 липня 2023 року супровідним листом з Полтавського апеляційного суду до Октябрського районного суду м. Полтави повернуто цивільну справу №554/13834/22 (т.1 а.с.73).

12 липня 2023 року, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа передана судді Блажко І.О. (т.1 а.с.74).

13 липня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави відкрито провадження в справі №№554/13834/22, 2/554/7215/2023 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено справу у підготовчому судовому засіданні на 13.30 годин на 28.09.2023, викликано в судове засідання позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача Братівника І.В. (т.1 а.с.77).

28 липня 2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. В котрому зазначив, що заявлений позов є безпідставним та надуманим,а його доводи не підтверджені належними та достовірними доказами, у зв`язку із чим сторона відповідача вважає за необхідне висловити свої заперечення стосовно них та повідомити суду дійсні обставини справи. Так, у власності ОСОБА_3 є спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е марки МАN модель ТGА 28.480, державний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації 16.08.2017. 01.09.2017 Тернопільською об`єднанню ДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (Тернопільський район), код ЕДРПОУ 39502025, його було зареєстровано як фізичну особу-підприємця, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26510000000006634, код згідно з КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, реєстраційний номер платника єдиного внеску 1918760019. На вказаному вище вантажному автомобілі відповідач надавав послуги з перевезення вантажів. У зв`язку з фактичною відсутністю роботи, станом на липень 2020 року відповідачем було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності і 03.11.2020 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за його рішенням №2006510060001006634. Наказом №287 від 18.09.2020 відповідача було прийнято на роботу з 21.09.2020 майстром з ремонту устаткування Галущинецького цеху ПрАТ «Тернопільський кар`єр», де він працював до 2023 року. Відповідач має рідного брата, який постійно проживав у м. Горлівка Донецької області, - ОСОБА_6 , який, в свою чергу, у м. Горлівка познайомився з ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 . У розмові з ОСОБА_7 . ОСОБА_6 розповів, що відповідач має у власності вантажний автомобіль та дозвіл на заняття підприємницькою діяльністю, але у зв`язку з відсутністю роботи автомобіль простоює, а відповідач не отримує доходу та вимушений був йти працювати на підприємство. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_6 , що він має дружні стосунки з людьми, які можуть забезпечити роботою, оскільки вони постійно приймають участь у тендерах і мають потребу у транспорті для виконання договірних зобов`язань. ОСОБА_6 дав ОСОБА_7 номер мобільного телефону відповідача ОСОБА_3 . Орієнтовно з середини вересня 2020 року, відповідачу стала постійно дзвонити особа, яка представилась ОСОБА_8 , його телефон НОМЕР_3 . Вказана особа дуже часто телефонувала йому, розповідаючи, що потрібно буде укласти договір фрахтування транспортного засобу. 02.10.2020 на поштове відділення 46013 у м. Тернопіль по просп. С. Бандери, будинок №96 від ОСОБА_8 , який раніше повідомив відповідачу, що йому відправлено на підписання договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, надійшов поштовий конверт від ОСОБА_10 (тел. НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ). В колонці «адресат» було зазначено контактний телефон не відповідача, а ОСОБА_8 , а саме НОМЕР_3 . Відпросившись з роботи та прибувши на поштове відділення орієнтовно о 10-11 годині 02.10.2020, ОСОБА_3 , отримавши поштовий конверт, виявив у ньому договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, який складено у м. Київ від 26.09.2020, який було укладено від імені відповідача ОСОБА_3 з ФОП ОСОБА_12 . Вказаний договір був в одному екземплярі, у зв`язку з чим ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_8 і задав питання, чому договір в єдиному екземплярі, на що останній відповів, що то формальність і немає великого значення. Також, ОСОБА_8 наполягав, щоб відповідач, підписавши договір, відправив його тим самим конвертом у зворотному напрямку. Відповідач спочатку сфотографував на свій телефон всі листи ще не підписаного договору, а потім підписав його, і в зв`язку із тим, що робітники пошти сказали йому, що тим самим конвертом неможливо відправити договір, підписаний договір він відправив іншим конвертом, зберігши поштовий конверт, в якому ним було отримано договір. ОСОБА_3 у період укладання договору «позики» від 02.10.2020 перебував на території Тернопільської області. У м. Краматорськ Донецької області ніколи не був, а також з позивачем не знайомий, ніяких коштів від нього не отримував та ніяких договорів з ним не укладав. Із офіційних джерел, які є в загальному користуванні відомо, що ОСОБА_15 21.10.2010 Жовтневим районним судом міста Харкова було засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України, а також його було притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння 06.03.2011 крадіжки газової плитки, яку він здав на металобрухт, за що відносно нього було відкрито кримінальне провадження за ст. 185 ч. 3 КК України справа №1-589/11. Також, ОСОБА_15 виступає позивачем ще в декількох справах за договорами позики, а саме №635/6041/20, №219/50/21. Звертає увагу суду, що останні сторінки договору позики від 02.10.2020, та договору фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу від 26.09.2020 за змістом повністю співпадають та містять пункти договору 7.2-7.7. Очевидно, що ОСОБА_3 був введений в оману ОСОБА_15 , оскільки відповідач підписував договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, а пізніше виявилося, що підпис відповідача міститься на договорі позики від 02.10.2020, який ОСОБА_3 не мав наміру укладати та підписувати. У цьому контексті слід враховувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19), за якою якщо сторони згоди не досягали, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Наведені обставини встановлені рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2021 усправі №219/50/21 залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2023. Встановлення даних обставин виключає можливість укладення ОСОБА_3 02.10.2020 договору позики у місті Краматорськ та свідчить про безпідставність позову. Зважаючи на вищевказане, прохають: прийняти відзив. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити. Стягнути з позивача судові витрати (т.1 а.с.90-92).

28 вересня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави заяву представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Допущено участь відповідача ОСОБА_3 та адвоката Братівника І.В. в судовому засіданні призначеному на 13.30 годин 28.09.2023 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів - за допомогою системи «EASYCON» (т.1 а.с.115).

15 листопада 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави продовжено процесуальний строк підготовчого засідання. Заяву представника позивача ОСОБА_2 , за ордером адвоката Коршенка Ю.О. про виклик свідків - задоволено. Викликано при розгляді справи по суті в судове засідання свідків: ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 . Заяву представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Допущено участь відповідача ОСОБА_3 та адвоката Братівника І.В. в судовому засіданні призначеному на 10.00 годин 06.12.2023 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів - за допомогою системи «EASYCON». Призначено справу у підготовчому судовому засіданні на 10.00 годин на 06 грудня 2023 року, викликано в судове засідання учасників процесу (т.1 а.с.130, 131).

06 грудня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави клопотання представника відповідача ОСОБА_3 за ордером адвоката Братівника І.В. про призначення судово-технічної експертизи - задоволено. Призначено судово-технічну експертизу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, проведення якої доручено судовим експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, 46020, м. Тернопіль, вулиця Будного,48. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи до отримання висновку експерта (т.1 а.с.152).

11 березня 2024 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави поновлено провадження у цивільній справі №554/13834/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики. Допущено участь відповідача ОСОБА_3 та адвоката Братівника І.В. в судовому засіданні призначеному на 11.00 годин 03.04.2024 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів - за допомогою системи «EASYCON». Призначено розгляд справи на 11.00 годин на 03.04.2024, викликано в судове засідання учасників процесу (т.1 а.с.177).

29 квітня 2024 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. про призначення експертизи - повернуто без розгляду. Закрито підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики. Призначено розгляд справи по суті на 15.30 годин на 18.06.2024, викликано у судове засідання учасників процесу : позивача - ОСОБА_2 , представника позивача адвоката Коршенка Ю.О.; відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача, адвоката Братівника І.В. (т.1 а.с.222-224).

18 червня 2024 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. про проведення додаткової судово-технічної експертизи документа - повернуто без розгляду. У задоволенні клопотання адвоката Братівника І.В. про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовлено. Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , за ордером адвоката Братівника І.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено повторно. Допущено участь відповідача ОСОБА_3 та адвоката Братівника І.В. в судовому засіданні призначеному на 15.30 годин 24.07.2024 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів - за допомогою системи «EASYCON». Призначено розгляд справи по суті на 15.30 годин на 24.07.2024, викликано у судове засідання учасників процесу : позивача - ОСОБА_2 , представника позивача, адвоката Коршенка Ю.О.; відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача, адвоката Братівника І.В. (т.2 а.с. 10, 11).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , за ордером адвокат Коршенко Ю.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав задовольнити.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим, шляхом направлення на останню відому судові адресу судових повісток та копій ухвал, до суду поштою повернуто з відміткою пошти, що відділення адресата закрито; отримання судових повісток адвокатом для передання позивачу та направлення смс-повідомлень у додаток «Viber» (т.1 а.с.111, 119, 122 зворот, 185, 186, 198, 225, т.2 а.с.12, 21, 22).

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим, шляхом направлення на останню відому судові адресу судових повісток, копій ухвал, до суду поштою повернуто конверти з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою та за закінченням встановленого терміну зберігання відповідно та направлення смс-повідомлень у додаток «Viber» (т.1 а.с.108, 110, 122, 125а, 125б, 201, 202, 210, 211, 241, 242, т.2 а.с.13, 24, 25).

В судове засідання 24.07.2024 представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Братівник І.В. не з`явився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомленим, шляхом отримання : судових повісток, ухвал засобами поштового зв`язку; ухвал на електронну пошту та смс-повідомлень у додаток «Viber». 24.07.2024 адвокат Братівник І.В. на відеоконференцзв`язок не вийшов. У телефонному режимі повідомив секретаря судових засідань, що в нього проблеми із зв`язком. При цьому доказів технічних проблем суду не надано (т.1 а.с.78, 107, 109, 123, 125, 146, 154, 184, 200, 206, 212, 229, 238, 240, т.2 а.с.14, 15, 26).

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, згідно ст.212 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, заслухавши пояснення свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем до позовної заяви додано копію договору позики від 02 жовтня 2020 року, згідно з яким 02 жовтня 2020 року у м. Краматорськ Україна між ОСОБА_15 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (позичальник) укладений договір позики. Згідно з цим договором позики, позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняв у власність суму у розмірі 680 000 (шістсот вісімдесят тисяч) грн. зі строком повного погашення боргу не пізніше 31.01.2021 року у місті Краматорськ (п. 1.1.). Сторони домовилися, що ця позика дорівнюється еквіваленту грошового зобов`язання в іноземній валюті. В якості еквівалента сторони приймають 25 000 (тридцять тисяч доларів) 00 центів США (п. 1.2). Позичальник свідчить, що отримав гроші від позикодавця повністю ще до підписання договору. Грошові кошти є власністю позикодавця (п. 2). Договір повинно бути виконано у м. Харкові в відділенні ПАТ АК «Приватбанк» за адресою : м.Харків, проспект Ювілейний, 46/15 (п. 4). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю грошові кошти у сумі 25 000 (тридцять тисяч доларів) 00 центів США - не пізніше 31 січня 2021 року (п. 5.1). Позикодавець має право на одержання від позичальника 5% (п`ять) відсотків від суми позики за один календарний місяць (п. 5.2). У разі порушення позичальником будь-якого зобов`язання за договором, зобов`язується сплатити на користь позикодавця штраф розміром сто процентів суми позики (п.6.1). Позичальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі десяти процентів від суми позики за кожен день прострочення виконання будь-якого зобов`язання за договором (п. 6.2). Якщо позичальник прострочить виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, він зобов`язаний сплатити на користь позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також триста шістдесят п`ять процентів річних від простроченої суми (п. 6.4) (т.1 а.с.4).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника; виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Згідно із статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей. Договір позики вважається укладеним у момент передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2021 у справі №219/50/21 залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2023, у задоволенні позову ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовлено в повному обсязі (т.1 а.с.93-101).

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує із вищевказаних рішень : у власності ОСОБА_3 є спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е марки МАN модель ТGА 28.480, державний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації 16 серпня 2017 року. 01.09.2017 Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Тернопільській області (Тернопільський район), код ЕДРПОУ 39502025, його було зареєстровано як ФОП, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26510000000006634, код згідно з КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, реєстраційний номер платника єдиного внеску 1918760019. На вказаному вище вантажному автомобілі відповідач надавав послуги з перевезення вантажів. У зв`язку з фактичною відсутністю роботи, станом на липень 2020 року відповідачем було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності і 03.11.2020 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за його рішенням № 2006510060001006634. Наказом № 287 від 18.09.2020 відповідача було прийнято на роботу з 21.09.2020 майстром з ремонту устаткування Галущинецького цеху ПрАТ «Тернопільський кар`єр», де він працював до 2023 року. Відповідач має рідного брата, який постійно проживав у м. Горлівка Донецької області, - ОСОБА_6 , який, в свою чергу, у м. Горлівка познайомився з ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 . У розмові з ОСОБА_7 . ОСОБА_6 розповів, що відповідач має у власності вантажний автомобіль та дозвіл на заняття підприємницькою діяльністю, але у зв`язку з відсутністю роботи автомобіль простоює, а відповідач не отримує доходу та вимушений був йти працювати на підприємство. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_6 , що він має дружні стосунки з людьми, які можуть забезпечити роботою, оскільки вони постійно приймають участь у тендерах і мають потребу у транспорті для виконання договірних зобов`язань. ОСОБА_6 дав ОСОБА_7 номер мобільного телефону відповідача ОСОБА_3 . Орієнтовно з середини вересня 2020 року, відповідачу стала постійно дзвонити особа, яка представилась ОСОБА_8 , його телефон НОМЕР_3 . Вказана особа дуже часто телефонувала йому, розповідаючи, що потрібно буде укласти договір фрахтування транспортного засобу. 02 жовтня 2020 року на поштове відділення 46013 у АДРЕСА_2 від ОСОБА_8 , який раніше повідомив відповідачу, що йому відправлено на підписання договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, надійшов поштовий конверт від ОСОБА_10 (тел. НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ). В колонці «адресат» було зазначено контактний телефон не відповідача, а ОСОБА_8 , а саме НОМЕР_3 . Відпросившись з роботи та прибувши на поштове відділення орієнтовно о 10-11 годині 02.10.2020, ОСОБА_3 , отримавши поштовий конверт, виявив у ньому договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, який складено у м. Київ від 26.09.2020, який було укладено від імені відповідача ОСОБА_3 з ФОП ОСОБА_12 . Вказаний договір був в одному екземплярі, у зв`язку з чим ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_8 і задав питання, чому договір в єдиному екземплярі, на що останній відповів, що то формальність і немає великого значення. Також, ОСОБА_8 наполягав, щоб відповідач, підписавши договір, відправив його тим самим конвертом у зворотному напрямку. Відповідач спочатку сфотографував на свій телефон всі листи ще не підписаного договору, а потім підписав його, і в зв`язку із тим, що робітники пошти сказали йому, що тим самим конвертом неможливо відправити договір, підписаний договір він відправив іншим конвертом, зберігши поштовий конверт, в якому ним було отримано договір. ОСОБА_3 у період укладання договору «позики» від 02.10.2020 перебував на території Тернопільської області. У м. Краматорськ Донецької області ніколи не був, а також з позивачем не знайомий, ніяких коштів від нього не отримував та ніяких договорів з ним не укладав. Із офіційних джерел, які є в загальному користуванні відомо, що ОСОБА_15 21.10.2010 Жовтневим районним судом міста Харкова було засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України, а також його було притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння 06.03.2011 крадіжки газової плитки, яку він здав на металобрухт, за що відносно нього було відкрито кримінальне провадження за ст. 185 ч. 3 КК України справа № 1-589/11. Також, ОСОБА_15 виступає позивачем ще в декількох справах за договорами позики, а саме № 635/6041/20, № 219/50/21. Звертаю увагу суду, що останні сторінки договору позики від 02.10.2020, та договору фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу від 26.09.2020 за змістом повністю співпадають та містять пункти договору 7.2-7.7. Очевидно, що ОСОБА_3 був введений в оману ОСОБА_15 , оскільки відповідач підписував договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, а пізніше виявилося, що підпис відповідача міститься на договорі позики від 02.10.2020, який ОСОБА_3 не мав наміру укладати та підписувати. У цьому контексті слід враховувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), за якою якщо сторони згоди не досягали, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Наведені обставини встановленні рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2021 у справі №219/50/21 залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2023, встановлення даних обставин виключає можливість укладення ОСОБА_3 02.10.2020 договору позики у місті Краматорськ та свідчить про безпідставність позову.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.11.2008 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , що слідує із листа №2256 від 09.12.2022 Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (т.1 а.с.18).

01.03.2021 у м. Краматорськ між ФОП ОСОБА_15 та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором позики від 02.10.2020, який укладено між ОСОБА_15 та ОСОБА_3 ,а також права, які забезпечують виконання зобов`язань та інші права, пов`язані із правами вимоги у зазначених договорах, у тому числі, у повному обсязі (т.1 а.с.5).

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі №674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок про те, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду зробленого у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, ОСОБА_2 , не надано суду достовірних та достатніх доказів в обґрунтування вимог позовної заяви та на спростування доводів ОСОБА_3 щодо невизнання позовних вимог та введення його в оману при укладанні договору фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу.

Таким чином, ОСОБА_3 у період укладання договору «позики» від 02.10.2020 перебував на території Тернопільської області. У м. Краматорськ Донецької області ніколи не був, а також з позивачем не знайомий, ніяких коштів від нього не отримував та ніяких договорів з ним не укладав. Останні сторінки договору позики від 02.10.2020, та договору фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу від 26.09.2020 за змістом повністю співпадають та містять пункти договору 7.2-7.7. ОСОБА_3 був введений в оману ОСОБА_15 , оскільки відповідач підписував договір фрахтування транспортного засобу для перевезення вантажу, а пізніше виявилося, що підпис відповідача міститься на договорі позики від 02.10.2020, який ОСОБА_3 не мав наміру укладати та підписувати. ОСОБА_15 та ОСОБА_3 згоди щодо укладення договору позики від 02.10.2020 не досягали. Таким чином, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У цьому контексті слід враховувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), за якою якщо сторони згоди не досягали, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Верховний Суд у постановах від 18 липня 2018 року у справі №143/280/17 (провадження №61-33033св18), від 02 вересня 2020 року у справі №569/24347/18 (провадження №61-11630св19) дійшов висновку, що поясненнями сторони та показаннями свідка не може доводитися факт виконання зобов`язання за договором позики.

Крім того, суд критично віднісся до пояснень свідків : ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики відмовити у повному обсязі. Оскільки встановлення даних обставин виключає можливість укладення ОСОБА_3 02.10.2020 договору позики у місті Краматорськ та свідчить про безпідставність позову.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_2 від сплати судового збору під час розгляду страви звільнений, як інвалід 2-ї групи (т.1 а.с.8).

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторонни звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 212, 229, 263, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Складання повного тексту рішення відкладено на 7 (сім) днів 31 липня 2024 року.

Позивач - громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований - АДРЕСА_6 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований - АДРЕСА_5 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання повного тексту.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня отримання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Повний текст рішення складено 31 липня 2024 року.

Суддя І.О.Блажко