Постанова

від 01.08.2024 по справі 176/116/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7297/24 Справа № 176/116/23 Суддя у 1-й інстанції - Волчек Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів -Петешенкової М.Ю.,Красвітної Т.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мотуза Олександра Володимировича на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни, боржник: Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтоводського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від05червня 2024року в задоволенні заяви представника скаржника, адвоката Мотуза О.В. про продовження процесуального строку для усунення недоліків відмовлено. Скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника, адвокат Мотуз О.В., на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. - визнано неподаною та повернуто скаржнику (а.с. 68-69).

Не погодившись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокатМотуз О.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду (а.с. 71-74).

Інші учасники справи не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 у січні 2023 року звернувся до суду з позовом до ДП Східнийгірничо-збагачувальнийкомбінат провідшкодування моральноїшкоди узв`язку зушкодженням здоров`явнаслідок професійногозахворювання (а.с. 1-6).

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, суму грошових коштів у розмірі 120 000 гривень без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 1 200 гривень (а.с. 35-38).

У травні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд сформував скаргу на на діїдержавного виконавцявідділу примусовоговиконання рішеньДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни ФещукО.А.(а.с.44-47).

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника, адвокат Мотуз О.В., на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. залишено без руху оскільки скаржнику необхідно звернутись до державного виконавця із вимогою про надання копії постанови про зупинення провадження у виконавчому провадженні за яким він є стягувачем та скласти скаргу з посиланням саме на оскаржувану постанову, а не на інформаційний лист, додавши її копію до скарги (а.с. 55-56). Вказана ухвала суду була отримана адвокатом Мотузом О.В. через підсистему Електронний суд 14.05.2024 року 20:00:04 (а.с. 57). Таким чином, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 272 ЦПК України ухвала суду вважається врученою 15.05.2024 року, тобто ухвала суду про залишення скарги без руху підлягала виконанню в строк по 27.05.2024 року включно, враховуючи те, що 25 та 26.05.2024 року є вихідними днями.

Ухвалою Жовтоводського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від05червня 2024року в задоволенні заяви представника скаржника, адвоката Мотуза О.В. про продовження процесуального строку для усунення недоліків відмовлено. Скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника, адвокат Мотуз О.В., на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. - визнано неподаною та повернуто скаржнику (а.с. 68-69).

Повертаючи скаргу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що скаржником недоліки скарги не усунуті, підстав для продовження строку на усунення недоліків не встановлено, заявником поважних причин пропуску строку не зазначено та порушено питання щодо його поновлення, та не встановлено підстав для прийняття зміненої скарги яка подана до суду 04 червня 2024 року, оскільки вона подана після закінчення встановлених строків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

За положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність, зокрема, державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Так, відповідно до положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За усталеною судовою практикою скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в Законі України «Про виконавче провадження», зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 175 ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви, зокрема, щодо предмета спору та їх обґрунтування, недотримання яких має наслідком залишення позовної заяви без руху згідно зі ст. 185 цього Кодексу та її повернення в разі не усунення недоліків позовної заяви.

Положення наведеної норми процесуального права щодо повернення заяви застосовуються у тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.

Підстави залишення позовної заяви, заяви без руху визначені ст. 185 ЦПК України.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2024 року скаргу залишено без руху для надання копії постанови про зупинення провадження у виконавчому провадженні, за яким він є стягувачем, та складання скарги з посиланням саме на оскаржувану постанову.

Однак, слід зазначити, суд першої інстанції не вказав, яким саме встановленим цивільним процесуальним законом вимогам не відповідає скарга.

Крім того, слід зазначити, що у поданій скарзі було заявлено клопотання про витребування всіх матеріалів виконавчого провадження, у тому числі і оскарженої постанови.

Разом з тим, 24 травня 2024 року адвокат Мотуз О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , тобто до спливу десятиденного строку встановленого ухвалою суду від 14.05.2024 року, через підсистему Електронний суд сформував клопотання, в якому просив продовжити раніше встановлений судом строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі посилаючись на те, що 16.05.2024 року ним було подано заяву до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України про надання копії постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №71954001 на підтвердження чого надав скріншот з електронної пошти та квитанцію про відправлення засобами поштового зв`язку заяви (а.с. 58-59).

Також, 04 червня 2024 року адвокат Мотуз О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему Електронний суд сформував уточнену скаргу разом із якою подав постанову державного виконавця про зупинення виконавчих дій від 20.03.2024 року (а.с. 60-64).

Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про повернення скарги заявникові.

Тобто, суд першої інстанції формально віднісся до усунення недоліків крім того не звернув увагу на положення ст. ст. 13, 175 ЦПК України, за змістом яких, скаржник на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у скарзі обставин чи доказів на підтвердження вимог, неточність їх формулювань, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність скарги за кожною вимогою не перешкоджає розгляду скарги, оскільки в порядку частини третьої ст. 451 ЦПК України може бути підставою для відмови в задоволенні скарги, а не для визнання її неподаною та повернення скаржнику.

Крім того, згідно змісту скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, у цій справі учасниками є: скаржник (стягувач) - ОСОБА_1 , боржник ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», особа, дії якої оскаржуються державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А.

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 також, вбачається, що при розподілу скарги на дії державного виконавця, учасником процесу, зокрема, зазначено боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с. 54).

Однак, місцевий суд помилково не вказав в оскаржуваній ухвалі від 05 червня 2024 року заінтересовану особу - боржника ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

За змістом пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції проявив надмірний формалізм.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи те, що вищезазначені обставини судом першої інстанції враховані не були, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про необхідність повернення скарги і на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яку відповідно до ст. 379 ЦПК України слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, на підставі ст.379 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали, з направленням справи для продовження розгляду відповідно до вимог Цивільно-процесуального кодексу України до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаМотуза ОлександраВолодимировича - задовольнити.

Ухвалу Жовтоводського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від05червня 2024року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С.Городнича

Судді: М.Ю.Петешенкова

Т.П. Красвітна