Постанова

від 20.12.2023 по справі 273/214/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №273/214/22 Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.

Категорія 16 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №273/214/22 за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Управління Держгеокадастру у Житомирській області, Баранівська районна державна адміністрація, про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,поданою черезадвоката ХоменкаСергія Олександровича,

на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Васильчук О.В. у м.Баранівці,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Баранівської міської ради та ОСОБА_2 . Просила: визнати протиправним і скасувати рішення Баранівської міської ради від 21 грудня 2018 року №1498 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Баранівської об`єднаної територіальної громади з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605, розташованої на території Баранівської об`єднаної територіальної громади, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі вказаної вище земельної ділянки, яка зареєстрована на підставі рішення Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 21 грудня 2018 року №1498 за ОСОБА_2 ; скасувати рішення державного реєстратора управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45841725 від 06 березня 2019 року, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану вище земельну ділянку, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору дарування від 27 грудня 2004 року від свого батька ОСОБА_3 набула у власність будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,54 га, яка складається із земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га та землі площею 0,39 га для ведення особистого селянського господарства, яка складається із трьох окремих масивів площами: 0,253 га, 0,123 га та 0,165 га. При цьому земельні ділянки площами 0,15 га та 0,103 га складають єдиний масив. Земельна ділянка загальною площею 0,54 га належала її батьку на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ/12-01 №000379, виданого Баранівською селищною радою у 1996 році. Із метою проведення наступної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та проведення реєстраційних дій щодо її права власності на земельну ділянку площею 0,54 га була виготовлена технічна документація та 20 січня 2021 року вона подала заяву про державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрових номерів. Однак, 21 січня 2021 року державним реєстратором було зареєстровано в Державному земельному кадастрі лише три земельні ділянки: площею 0,15 га, якій присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1735; площею 0,103 га, якій присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1736; площею 0,164 га, якій присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1737. У реєстрації земельної ділянки площею 0,123 га їй відмовлено із зазначенням причини: «Розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Перетин ділянки з ділянкою 1820600000:01:005:1605; площа співпадає на 91,3679%». Отримавши 09 червня 2021 року витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1820600000:01:005:1605, вона дізналася, що на підставі рішення Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 21 грудня 2018 року №1498 ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка площею 0,40 га, яка 14 листопада 2018 року зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано рішенням Баранівської міської ради 21 сесії 8 скликання від 21 червня 2018 року №1206. Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора від 06 березня 2019 року. У зв`язку з майже повним співпадінням площі земельних ділянок 91,3679%, вона, як законний власник земельної ділянки площею 0,123 га, не може зареєструвати належну їй земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чим порушено її цивільне право, як власника земельної ділянки, щодо володіння, користування та розпорядження належним їй нерухомим майном. Отже, при виділенні земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 відбулося накладення земельних ділянок одна на одну, а саме: земельна ділянка площею 0,40 га, передана у власність відповідачу ОСОБА_2 у 2018 році, поглинула на 91 3679% земельну ділянку площею 0,123 га, належну їй на праві власності ще з 2004 року. Земельна ділянка ОСОБА_2 зайняла 0,119 га із 0,123 га належної їй земельної ділянки, залишивши 0,004 га. Тобто, поглинула її майже повністю. За таких обставин, на момент прийняття рішення від 21 грудня 2018 року №1498 Баранівська міська рада не мала законних підстав виділяти ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,40 га, оскільки на момент виділення спірна земельна ділянка належала на праві приватної власності їй та у неї майнове право на цю землю виникло на підставі договору дарування, який укладений з дотриманням порядку, встановленого законом. Земельна ділянка площею 0,123 га була передана у власність її батькові ще у 1996 році та перебувала у приватній власності 22 роки до прийняття у 2018 році Баранівською міською радою рішення №1498, а також була предметом нотаріально посвідченого правочину. Також державний акт на право приватної власності за землю серії ЖТ/12-01 №000379 зареєстрований у Книзі записів державних актів на землю за №379, а тому відповідач - Баранівська міська рада володіла інформацією про те, що земельна ділянка, яку вона передала відповідачу ОСОБА_2 , перебувала у приватній власності з 1996 року. До 01 січня 2013 року момент набуття права власності на нерухоме майно за правочином закон пов`язував з державною реєстрацією правочину, а не з державною реєстрацію права власності. Договір дарування від 27 грудня 2004 року посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу за №3046 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 27 грудня 2004 року.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року позов задоволений. Визнано протиправним та скасованорішення Баранівської міської ради від 21 грудня 2018 року №1498 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 . Скасовано рішення державного реєстраторауправління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45841725 від 06 березня 2019 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану вище земельну ділянку, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером1820600000:01:005:1605,площею 0,40 га, для ведення особистого селянського господарства, яка зареєстрована на підставірішення Баранівської міської ради від 21 грудня 2018 року №1498 за ОСОБА_2 . Вирішено питання судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 через адвоката Хоменка С.О. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що з боку ОСОБА_2 дотримана процедура безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, а саме, згідно з приписами ст.ст.116,118 ЗК України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ у редакції, чинній на день звернення ОСОБА_2 для отримання земельної ділянки. Стосовно помилки, нібито допущеної Баранівською міською радою, то ОСОБА_2 жодним чином не повинна нести її негативні наслідки. У даному випадку під негативними наслідками розуміється позбавлення ОСОБА_2 належного їй нерухомого майна у вигляді земельної ділянки. Крім того, ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про існування цього судового провадження, а тому наявні безумовні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилається на те, що неправомірні дії Баранівської міської ради спричинили навмисне порушення її права власності на земельну ділянку. Крім того, іншим способом, ніж скасувати в судовому порядку державну реєстрацію земельної ділянки відповідача та рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності відповідача на земельну ділянку відновити її (позивача) право власності на земельну ділянку площею 0,123 га неможливо.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подали. За положеннями частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Хоменко С.О. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, просить - рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Відповідач - Баранівська міська рада, треті особи: Управління Держгеокадастру у Житомирській області та Баранівська районна державна адміністрація про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.36,38,45 т.2). Про причину неявки своїх представників суд не повідомили та клопотань про відкладення розгляду справи не спрямували. У разі неповідомлення суду про причину неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. За положеннями частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 18 листопада 1996 року відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ/12-01 №000379 ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,54 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та особистого підсобного господарства (а.с.22-23 т.1). Вказана вище земельна ділянка складається із трьох окремих земельних ділянок: ділянки № НОМЕР_1 , яка складається із двох частин: земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,103 га для ведення особистого підсобного господарства; ділянки № НОМЕР_2 площею 0,123 га для ведення особистого підсобного господарства; ділянки № НОМЕР_3 площею 0,165 га для ведення особистого підсобного господарства. Зазначений державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №379.

ОСОБА_3 нотаріально посвідченим 27 грудня 2004 року договором дарування житлового будинку та земельної ділянки подарував позивачу ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,54 га номер 65, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.17-18 т.1). Земельна ділянка призначена: для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,15 га; для ведення особистого підсобного господарства - 0,39 га. Відповідно до відомостей, що містяться у наведеному договорі дарування, земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ/12-01 №000379. Відомості щодо вказаного договору внесені до Державного реєстру правочинів 27 грудня 2004 року (а.с.19 т.1)

На підставі згаданого вище договору дарування 16 листопада 2009 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Державним комунальним підприємством «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.21 т.1).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24 т.1).

Відповідно до рішення 21 сесії 8 скликання Баранівської міської ради від 21 червня 2018 року за №1206 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Баранівської об`єднаної територіальної громади» та додатку до нього ОСОБА_2 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної власності Баранівської об`єднаної територіальної громади (а.с.27 т.1). Площа земельної ділянки 0,40 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.28-29 т.1).

Рішенням 27 сесії 8 скликання Баранівської міської ради від 21 грудня 2018 року №1498 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Баранівської об`єднаної територіальної громади з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Баранівської об`єднаної територіальної громади з метою передачі її у власність відповідачу ОСОБА_2 загальною площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства. Дана земельна ділянка відноситься до категорій земель сільськогосподарського призначено. Крім того, рішенням ради земельна ділянка площею 0,40 га передана відповідачу ОСОБА_2 у власність (а.с.30 т.1).

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку наданій відповідачу ОСОБА_2 земельній ділянці 14 листопада 2018 року присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1605 (а.с.31 т.1), а право власності на даний об`єкт нерухомості за відповідачем ОСОБА_2 згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано 28 лютого 2019 року (а.с.36-37 т.1).

05 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладений договір №201-ТБЖ, на підставі якого остання виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,39 га (в тому числі 0,103 га, 0,123 га, 0,164 га) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39-50 т.1).

Відповідно до відомостей, що містяться у цій технічній документації: земельній ділянці площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1735; земельній ділянці площею 0,103 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1736; земельній ділянці загальною площею 0,164 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства присвоєно кадастровий номер 1820600000:01:005:1737 (а.с.41-43 т.1).

Водночас, рішенням державного кадастрового реєстратора відділу в Баранівському районі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 21 січня 2021 року №РВ-1801535842021 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,123 га відмовлено з підстав: « - розташування вмежах земельноїділянки,яку передбаченозареєструвати,іншої земельноїділянки таїї частини.Перетин ділянокз ділянкою1820600000:01:005:1605;площа співпадаєна 91,3679%» (а.с.49-50 т.1).

Положення ст.41 Конституції України передбачають, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою ст.717 ЦК України унормовано, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до частини першої ст.718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Частини перша та четверта ст.722 ЦК України передбачають, що право власностіобдаровуваного надарунок виникаєз моментуйого прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

За таких обставин, позивач 27 грудня 2004 року набула право власності на житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 0,54 га, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,15 га, для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,39 га, до якої входять три земельні ділянки площами: 0,103 га,0,164 га та 0,123 га.

Приписами частини першої ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту «в» частини третьої ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст.118 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебувала у його користуванні, подавав заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передавав земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу.

Частиною сьомою ст.118 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передавав земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядав клопотання у місячний строк і давав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надавав мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу могло бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування».

Абзац 3 ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності.

Так, пунктом 34 частини першої ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною першою ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Виходячи з наведеного, можливо дійти висновку, що громадяни, які бажали набути право власності на земельну ділянку на безоплатній основні, повинні були звернутися із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, що і було здійснено відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно дост.79ЗК Україниземельна ділянка-це частиназемної поверхніз установленимимежами,певним місцемрозташування,з визначенимищодо неїправами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Приписи частини першої ст.79-1 ЗК України визначають, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до абзацу 1 частини другої ст.79-1 ЗК України формування земельних ділянок, зокрема, здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

,

Згідно знормами ст.79ЗК Українисформовані земельніділянки підлягаютьдержавній реєстраціїу Державномуземельному кадастрі.Земельна ділянкавважається сформованоюз моментуприсвоєння їйкадастрового номера.Формування земельнихділянок (крімвипадків,визначених участинах шостій-сьомій цієїстатті)здійснюється запроектами землеустроющодо відведенняземельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовано Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Згідно з ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з абзацом 1 частини першої ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихст.79-1ЗК України, при їх формуванні.

Викладене вище свідчить про те, що одержання права власності на певну земельну ділянку відповідно до рішення органу місцевого самоврядування зумовлює необхідність формування такої земельної ділянки шляхом присвоєння їй кадастрового номеру та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Стаття 125 ЗК України визначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовано положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.1 частини першої ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.14 частини першої ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

За таких обставин, дії відповідача ОСОБА_2 спрямовані на реєстрацію права власності на виділену їй земельну ділянку, передбачені нормами законодавства.

Водночас, здійснюючи відведення земельної ділянки комунальної власності з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , Баранівська міська рада не пересвідчилася у тому, що такі дії не призведуть до порушення прав інших осіб. Внаслідок дій органу місцевого самоврядування позивач ОСОБА_1 була безпідставно позбавлена права власності на 91,3679% належної їй земельної ділянки площею 0,123 га. Крім того, зазначені дії органу місцевого самоврядування призвели до безпідставного присвоєння земельній ділянці площею 0,40 га на кадастрового номеру та внесення відповідних відомостей про право власності відповідача ОСОБА_2 на згаданий вище об`єкт нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що згаданим вище рішенням Баранівської міської ради порушені майнові права позивача ОСОБА_1 .

Органом місцевого самоврядування при відведенні відповідачу ОСОБА_2 у 2018 році земельної ділянки площею 0,40 га допущено порушення набутого позивачем ОСОБА_1 ще у 2004 році права власності на земельну ділянку площею 0,123 га для ведення особистого селянського господарства, яке гарантовано ст.41 Конституції України.

У матеріалах справи відсутні докази того, що договір дарування житлового будинку та земельної ділянки від 27 грудня 2004 року визнаний судом недійсним або його окремі частини. За таких обставин, діє презумпція правомірності договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 27 грудня 2004 року, враховуючи також те, що недійсність цього правочину законом прямо не встановлена.

У підтримання конституційної гарантії ст.321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток із мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків встановлених частиною другою ст.353 цього Кодексу.

Випадків, які б передбачали правомірне позбавлення позивача ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,123 га для ведення особистого селянського господарства або правомірне обмеження у його здійсненні щодо цієї земельної ділянки не встановлено. За таких обставин, відсутній сенс обговорювати порядок, який встановлений для кожного такого випадку.

Частиною 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини першої ст.22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що наявність сформованої (зареєстрованої) в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 1820600000:01:005:1605 є перешкодою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, на яку позивач має право, а тому реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1820600000:01:005:1605 у Державному земельному кадастрі слід скасувати.

Також правильними є висновки суду першої інстанції стосовного того, що оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 , який не ґрунтується на чинному рішенні органу місцевого самоврядування, таке становище порушує права та законні інтереси позивача, а відтак ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на земельну ділянку за відповідачкою ОСОБА_2 , що забезпечить реальне відновлення порушених прав ОСОБА_1 .

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції по суті не спростовують, але положення пункту 3 частини третьої ст.376 ЦПК України передбачають, що обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є наступне порушення норм процесуального права, - якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідач ОСОБА_2 обґрунтовує своюапеляційну скаргузокрема йтим,що справарозглянута судомпершої інстанціїза їївідсутності тавона навіть не була належним чином повідомлена про існування цього судового провадження, не говорячи вже про не повідомлення її про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2022 року в справі було відкрито загальне позовне провадження, що передбачає виклик учасників справи (а.с.52 т.1).

Із матеріалів справи прослідковується, що судом першої інстанції вживалися заходи щодо повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду справи, але усі судові повістки про виклик до суду, а також копія ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви з доданими до неї документами повернулися не врученими.

Отже, коли відповідачу ОСОБА_2 не була вручена копія ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви з доданими до неї документами і вона не була навіть обізнана про наявність судового провадження у відповідній справі, то не можна вважати, що відповідач ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про дату, час і місце засідання суду, хоча таке повідомлення у загальному позовному провадженні є обов`язковим. Відповідач ОСОБА_2 обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою та справа розглянута судом першої інстанції за відсутності скаржника, а тому хоча спір розглянутий судом першої інстанції по суті правильно, але в зв`язку з порушенням норм процесуального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольняється у повному обсязі.

За змістом ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення, то відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, а тому судовий збір покладається на відповідачів: з позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - на Баранівську міську раду, з позовних вимог про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605, за ОСОБА_2 та про скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану вище земельну ділянку, із одночасним припинення права власності на цю земельну ділянку ОСОБА_2 - на відповідача ОСОБА_2 , оскільки належним відповідачем за такими позовними вимогами є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснені відповідні записи у реєстрах. Позивач на час звернення до суду з цим позовом була особою, якій встановлена 2-а група інвалідності (а.с.25 т.1). Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю 2-ої групи (п.9 цієї статті спеціального Закону). Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, з другої сторони стягується судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Хоменка Сергія Олександровича, задовольнити частково.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 06 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати рішення Баранівської міської ради від 21 грудня 2018 року №1498 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Баранівської об`єднаної територіальної громади з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 ».

Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605, яка зареєстрована на підставі рішення Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 21 грудня 2018 року №1498 за ОСОБА_2 .

Скасувати рішення державного реєстратора управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 45841725 від 06 березня 2019 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,40 га, кадастровий номер 1820600000:01:005:1605, яке зареєстроване на підставі рішення Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області від 21 грудня 2018 року №1498, із одночасним припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,40 га, кадастровий номер1820600000:01:005:1605.

Стягнути з Баранівської міської ради на користь держави 992,40 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 984,80 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: