Постанова

від 30.07.2024 по справі 545/2254/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2254/22 Номер провадження 22-ц/814/2438/24Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Карпушина Г.Л.; суддів Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду цивільнусправу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавської об`єднаної територіальної громади, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним, скасування державного акт та скасування реєстрації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю ІV-ПЛ №030087 від 12.06.1998; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324086905:05:001:0094 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову вказувала, що вона та ОСОБА_3 (її двоюрідна сестра) є співвласниками в рівних частинах житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначала, що земельна ділянка площею 0,25 га, на якій розташований будинок, що дістався їй у спадок, виділена в натурі на місцевості без відповідних правовстановлюючих документів. Після отримання у 2017 році дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під час натурного обстеження виявлено, що належний їй та ОСОБА_3 будинок розташований не в межах земельної ділянки, яка виділялась для його обслуговування рішенням сільської ради, а в межах суміжної земельної ділянки з кадастровим № 5324086905:05600160094 за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що визначення меж суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 проведено з порушенням закону, а саме без погоджень суміжних землекористувачів.

Вказувала, що між домоволодіннями по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 був відсутній паркан та за мовчазною згодою співвласників житлових будинків склалося фактичне землекористування без визначення меж, проте влітку 2016 року ОСОБА_2 самостійно встановив паркан, яким огородив належний їй будинок з порушенням будівельних норм.

Зазначала, що після встановлення паркану площа земельної ділянки, закріпленої за належним їй і ОСОБА_3 будинком, зменшилась більш, ніж на 0,04 га, при цьому відбулось часткове накладення земельних ділянок.

Враховуючи викладене, у результаті неправомірних дій ОСОБА_2 із встановлення незаконного паркану та самовільною зміною меж між суміжними земельними ділянками порушені її майнові права щодо землекористування земельною ділянкою, закріпленою за її житловим будинком, та зробило неможливим в позасудовому порядку оформити документацію на землекористування земельною ділянкою.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавської об`єднаної територіальної громади, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним, скасування державного акт та скасування реєстрації земельної ділянки - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не з`ясування всіх обставин справи та не дослідження доказів, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов її слід задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Полтавського апеляційного суду у справі № 545/3409/18 було встановлено факт порушення її майнових прав з боку ОСОБА_2 , який полягає в тому, що будинок співвласником якого вона є розташований на земельній ділянці відповідача, що унеможливлює фак виготовлення технічної документації на земельну ділянку, яка перебуває у її користуванні та подальшу її реєстрацію в установленому законом порядку.

Окрім того вказує, що визнання судом протиправним та скасування держаного акту на право приватної власності на землю IV-ПЛ № 030087 не забезпечить поновлення її порушених прав в повному обсязі, а тому існує необхідність у скасуванні реєстрації земельної ділянки.

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в му останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши відповідача, пояснення позивачки сторін та представника позивача, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістомст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ізст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судомпершої інстанціївстановлено,що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (її двоюрідна сестра) є співвласниками в рівних частинах житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16.12.2020 у справі №545/3409/18 встановлено, що 07 вересня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 набула право власності на частину будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 вересня 2016 року, зі змісту якого вбачається, що зазначеного будинку належала на праві власності спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Полтавською районною державною нотаріальною конторою 18 серпня 1995 року за реєстром №2-1690, право власності зареєстроване за спадкодавцем в КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 21 вересня 1995 року, в реєстровій книзі №1 за реєстровим номером №7. 12 травня 2017 року за ОСОБА_3 (двоюрідною сестрою ОСОБА_1 ) зареєстровано право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .(т.1 а.с.27).

Районним судом також встановлено, що ОСОБА_3 набула право власності на частину будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2017 року у справі № 545/877/17. Рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що частина будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 належала матері ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від серпня 1995 року. Згідно із записом у земельно-шнуровій книзі за АДРЕСА_3 обліковується земельна ділянка за гр. ОСОБА_4 (мати ОСОБА_1 ) у розмірі 0,12.5га (1/2) та гр. ОСОБА_5 (мати ОСОБА_3 ) площею 0,12.5 га (1/2). Земельна ділянка загальною площею 0.25 га виділена в натурі на місцевості без відповідних технічних та правоустановчих документів, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 .

На підставі довідки виконкому Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №82 від 08.07.2016 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали у користуванні земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, а саме - по 0,1250 га кожна для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Долина Полтавського району (землі запасу сільської ради), яка обліковується в земельношнуровій книзі за № 41.

Відповідно до листа Чорноглазівської сільської ради Полтавського району та області №02-14/8 від 13.11.2017 року згідно з погосподарською книгою по Чорноглазівській сільській раді (на той час Диканського району) № 29 (том 1) за 1944-1946 року за гр. ОСОБА_6 , 1908 р.н., обліковується житловий будинок 1944 року побудови. Включно по 1995 рік за цим будинком обліковується земельна ділянка площею 0,51 га. Схема земельної ділянки до зазначеного будинку відсутня. 31 травня 2017 року Чорноглазівською сільською радою Полтавського району Полтавської області прийнято рішення «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд) площею 0.25га ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ,по АДРЕСА_2 на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

На підставі схеми Чорноглазівської сільської Ради від 08.07.2016 встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 має такі межі: з боку земель загального користування (вул. Дружби) довжина межової лінії » складає: 20,0м; з боку земель, що знаходиться в володінні ОСОБА_7 , довжина межової лінії складає: 124м; з боку земель Чорноглазівської сільської ради довжина межової лінії складає: 20,00м; з боку земель гр. ОСОБА_8 довжина межової лінії складає: 124м. Площа земельної ділянки складає 0.25га.

Згідно відповіді на адвокатський запит ФОП ОСОБА_9 , який займався виготовленням технічної документації по встановленню меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , повідомив, що житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розташований на земельній ділянці, яка перебуває у власності відповідно до кадастрового номеру земельної ділянки (5324086905:05:001:0094); обміри земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 накладаються на сусідню земельну ділянку за вищевказаним кадастровим номером.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2013 року, яке набрало чинності 20 грудня 2013 року, визнано право власності за ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку (А-І): коридору (1-1) - пл.4.1 кв.м, кухні (1-2) - пл.6.1 кв.м, кімнати (1-3) - пл. 18.1 кв.м, кімнати (1-4) - пл.15.0 кв.м, веранди (І) -пл. 15.6 кв.м, площа за внутрішнім обміром 58,9 кв.м, загальна площа 43.3 кв.м, житлова 33,1 кв.м, допоміжна 10.2 кв.м, літньої кухні (Б) - пл. 1.90 кв.м, сараїв: (В, вв) - пл.2.35 кв.м, (Ж) - пл.2.10 кв.м, (Е) - пл.1.40 кв.м, воріт №1, колодязя з залізобетонних кілець, земельна ділянка 0.58 га (т.1 а.с.127-129).

Судовим рішення, яке набрало законної сили, встановлено, що будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 збудований батьками ОСОБА_10 у 1961-1964 роках. У 1989 році батьки ОСОБА_3 отримали свідоцтво на право спільної сумісної власності на садибубудинок з господарськими спорудами і земельну ділянку площею 0,58 га.

Згідно з листом Чорноглазівської сільської ради Полтавського району та області №180 від 12.10.2017 року земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: с. Долина Полтавського району Полтавської області, сформована в 1997 році відповідно до розробленої технічної документації організацією «ПОЛТАВАГРОПРОЕКТ» загальною площею 0,5827 га на гр. ОСОБА_11 .

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІУ-ПЛ №030087, виданим 12.06.1998 Чорноглазівською сільською радою, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , передана гр. ОСОБА_11 у власність на підставі рішенні виконавчого комітету Чорноглазівської сільської ради Полтавського району від 07.04.1995 та складається в цілому із земельної ділянки площею 0,58 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого підсобного господарства в межах населеного пункту.

05 березня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до КП «Полтавський районний центр земельного кадастру» із заявою про розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 . З акту встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки від 02 квітня 2015 року вбачається, що встановлення меж земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , розміром 0,2500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району, проведено в присутності ОСОБА_3 , сільського голови ОСОБА_12 та виконавця робіт ОСОБА_13 .

Згідно з актом прийомки - передачі межових знаків на збереження від 02.04.2015 року межові знаки на земельні ділянки площами 0,25 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та 0,3325 га - для ведення особистого селянського господарства встановлені на місцевості згідно з розробленою документацією на гр. ОСОБА_3 як спадкоємця після померлого спадкодавця ОСОБА_11 .

26.09.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки номер 1564, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Сидоренко Ю.Ю., з якого вбачається, що ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 придбав у приватну власність земельну ділянку площею 0.25га (кадастровий номер 5324086905:05:001:0094 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд) по АДРЕСА_1 . Згідно з договором, право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку зареєстроване 23 травня 2015 року Відділом Держземагенства у Полтавському районі.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 5324086905:05:001:0094) має такі розміри: від А до Б довжиною 21,52 м (4.37м, 17.15м) землі загального користування (дорога); від Б до В довжиною 87,66 метрів (51,34м., 36,32м) землі гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; від В до А довжиною 159,04 метрів (35.78м, 39.20м, 17.14м, 53.06м) землі гр. ОСОБА_2

Розробником документації із землеустрою є КП «Полтавський районний центр земельного кадастру». Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи №7 від 17.07.2019 встановлено: 1.Фактичне землекористування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0.25 га (кадастровий номер 5324086905:05:001:0094 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , не відповідає правовстановлюючим документам. 2. У відповідності до суміщеного плану земельних ділянок, кадастровий номер 5324086905:05:001:0094 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд) площею 0.25га, яка обліковується за ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та кадастровий номер б/н, що знаходиться в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виявлено перетин ділянки кадастровий б/н з ділянкою кадастровий номер 5324086905:05:001:0094 -2% (56/2500). Земельна ділянка, що накладалася, описується наступними межами: з боку земель ОСОБА_2 - 5,88м, 8,77м; 5,97м(т.1 а.с.135-141).

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, яка саме земельна ділянка перебувала у користуванні позивача на 12.06.1998 року (із зазначенням координат) враховуючи, що межі земельнї ділянки відповідача ОСОБА_2 були встановлені для попереднього власника ОСОБА_3 в натурі та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Окрім того районний суд зазначив, що вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Колегія суддів вважає такий висновок районного суду в цілому вірним з наступних підстав.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України).

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

За змістомстатті 17 Земельного кодексу України, передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно зістаттею 52 цього Кодексу; ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно зістаттею 56 цього Кодексу; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями57і67цьогоКодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Відповідно достатті 22 ЗК Україниправо власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (статті 23 ЗКУкраїни), та виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно дост. 378 ЦК Україниправо власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За ч. 13ст. 79-1 ЗК Україниземельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно абз. 4 та 5 ч. 10ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи вимоги даного позову ОСОБА_1 зазначала, що вона є співвласником в рівних частинах житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Після отримання у 2017 році дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під час натурного обстеження виявлено, що належний їй та ОСОБА_3 будинок розташований не в межах земельної ділянки, яка виділялась для його обслуговування рішенням сільської ради, а в межах суміжної земельної ділянки з кадастровим № 5324086905:05600160094 за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок чого вважає, що визначення меж суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 проведено з порушенням закону, а саме без погоджень суміжних землекористувачів.

Вважає, що самовліно змінені межі суміжних земельних ділянок порушує її майнові права на користування земельною ділянкою, закріпленою за будинком та зробило неможливим в позасудовому порядку оформити документацію на користування земельною ділянкою.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка загальною площею 0.25 га виділена в натурі на місцевості без відповідних технічних та правовстановчих документів та знаходиться в користуванні ОСОБА_1 . Позивачем не зазначено та не надано до суду доказів того, чи визначався між нею та ОСОБА_3 порядок користування належним їм будинокм та земельною ділянкою наданою їм у користування. Не вказано чи мається на передану їм у користування земельну ділянку технічна документація. Не надано доказів, які б визначали чіткі межі перетину земельних ділянок відповідача та позивачки з ОСОБА_14 , та який розмір стосується безпосередньо позивачки.

До справи не долучено іншого співвласника домоволодіння по АДРЕСА_1 , не з`ясовано його позиції по справі, це при тому що саме ОСОБА_3 виготовляла технічну документацію на земельну ділянку, яка на даний час належить відповідачу.

За вказаних вище обставин, позивачем не надано до суду доказів того, що саме діями відповідача порушено її право на володіння та користування переданою їй земельною ділянкою для обслуговування належного їй домоволодіння. Не надано до суду доказів того, в який час та завдяки діям яких осіб відбулася накладка земельних ділянок, тобто не визначено повне коло відповідачів.

Крім того, позивачем не обгрунтовано ефективність способу захисту порушено права, як визнання недійсним та скасування Державний акт на право приватної власності на землю ІV-ПЛ №030087 від 12.06.1998 р., зважаючи на те, що він вже втратив свою юридичну силу і на даний час не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку з кадастровим № 5324086905:05600160094 за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивачем не взято до уваги і не обгрунтовано у позові, чи можливо виправити ситуацію, яка склалася шляхом повторного виготовлення технічної документації на земельну ділянку № 5324086905:05600160094 з врахуванням інтересів позивача в фактичних межах земельних ділянок які перебувають у користуванні сторін.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є передчасними та неефективними, які не мають належного та достатнього доказового підтвердження, а тому задоволенню не підлягають, про що вірно зроблено висновки судом першої інстанції.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить, вважаючи за достатнє навести додаткові мотиви у даній постанові..

Таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судубез змін.

Керуючись ст.ст.368,375,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2024 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

С.Б. Бутенко

---

О.Ю. Кузнєцова