Рішення від 30.07.2024 по справі 320/14906/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року № 320/14906/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України про стягнення суддівської винагороди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищого адміністративного суду України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- стягнути з Вищого адміністративного суду України на користь ОСОБА_1 за період з 08.11.2019 по 31.12.2023 суму у розмірі 8887203,44 грн (вісім мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч двісті три гривні 44 копійки), яка включає:

6715854,95 грн (шість мільйонів сімсот п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 95 копійок) не доплаченої суддівської винагороди за 2019 - 2023 роки;

834427,76 (вісімсот тридцять чотири тисячі чотириста двадцять сім гривень 76 копійок) не доплаченої суддівської винагороди за січень - березень 2024 року;

430614,00 грн (чотириста тридцять тисяч шістсот чотирнадцять гривень 00 копійок) не виплаченої допомоги на оздоровлення;

906306,73 грн (дев`ятсот шість тисяч триста шість гривень 73 копійки) не доплаченої суми вихідної допомоги.

На обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є суддею ВАСУ та отримує суддівську винагороду відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, якою передбачено, що посадовий оклад судді становить 15 мінімальних заробітних плат.

Водночас ВАСУ під час обчислення її суддівської винагороди як розрахункову величину використовує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Позивач стверджує, що прожитковий мінімум для працездатних осіб як розрахункова величина для обчислення суддівської винагороди може застосовуватися для обчислення суддівської винагороди суддям, що отримують суддівську винагороду за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, до якого Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII було внесено відповідні зміни щодо розрахункової величини (прожитковий мінімум замість мінімальної заробітної плати).

Водночас, як зазначає позивач, подібні зміни щодо розрахункової величини посадового окладу судді до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI не вносилися.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що вже після набрання чинності Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII щодо зміни розрахункової величини для цілей обчислення посадового окладу судді Конституційний Суд України ухвалив Рішення від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, у якому зазначив, що частина третя статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI підлягає застосуванню у її первинній редакції, відповідно до якої посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом.

Таким чином, на думку позивача, ВАСУ не міг застосовувати положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII для цілей обчислення посадового окладу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Вищого адміністративного суду України від 05.12.2005 №337-к ОСОБА_1 зарахована на посаду судді Вищого адміністративного суду України.

Згідно з довідкою ВАСУ від 08.01.2024 №42-1, суддівська винагорода ОСОБА_1 станом на 02.01.2024 складає 73780,20 грн, в тому числі посадовий оклад 37836,00 грн, доплата за вислугу років - 30268,80 грн та доплата за науковий ступінь - 5675,40 грн.

З пояснень позивача, зазначених у позові, вбачається, що посадовий оклад обчислений за формулою 15 х 2102,00 грн х 1,2, де:

« 15» - кількість прожиткових мінімумів доходів громадян відповідно до частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII;

« 2102,00 грн» розмір прожиткового мінімуму для «працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів», установлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX;

« 1,2» коефіцієнт відповідно до частини четвертої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI.

Судом встановлено, що 29.01.2024 позивач звернулась до ВАСУ із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її суддівської винагороди на підставі статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, виходячи із встановленої статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» мінімальної заробітної плати, розмір якої станом на 01 січня 2023 року встановлено на рівні 6700,00 грн, а також провести перерахунок суддівської винагороди за аналогічними правилами за попередні періоди, починаючи з 2019 року.

Листом від 01.03.2024 ВАСУ повідомив позивачу про відсутність підстав для здійснення перерахунку її суддівської винагороди виходячи із мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування відмови ВАСУ зазначив, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, яким встановлено, що після набрання ним чинності мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

У статті 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Законом, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).

За приписами статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII передбачено, що з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Частинами другою та третьою статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі Закон № 2453-VI) було передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2012 року 8 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2013 року 10 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2015 року 15 мінімальних заробітних плат.

Законом України від 19 грудня 2013 року №716-VII «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було виключено положення абзацу п`ятого частини третьої статті 129 Закону № 2453-VI (щодо запровадження посадового окладу з 01 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат).

Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII було викладено в новій редакції Закон № 2453-VI.

Згідно з частинами першою-п`ятою та сьомою статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

06 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі Закон № 1774-VIII), що набрав чинності 01.01.2017.

Законом №1774-VIII викладено у новій редакції статтю 135 Закону №1402-VIII, за змістом якої базовий розмір посадового окладу судді визначається кратно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Згідно з пунктом 9 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Вирішено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року 15 мінімальних заробітних плат».

Отже, з набранням чинності з 01 січня 2017 року Законом №1774-VIII змінилася базова величина для обчислення посадового окладу суддів, які отримають суддівську відповідно до Закону №1402-VIII, якою наразі (з урахуванням указаних змін) є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Особливістю цієї справи є те, що позивач як суддя ВАСУ, що припинив свою діяльність щодо здійснення правосуддя та ліквідується, отримує суддівську винагороду відповідно до Закону №2453-VI, зміни до статті 133 якого (щодо суддівської винагороди) по аналогії зі змінами до статті 135 чинного закону про судоустрій (Закону №1402-VIII) не вносилися.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання ВАСУ нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду за період з 08.11.2019 по 31.12.2023 у розмірі, встановленому первинною редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, виходячи із посадового окладу судді у 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом Про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Вищий адміністративний суд України (ідентифікаційний код 33235788) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 08.11.2019 по 31.12.2023 суддівську винагороду у розмірі, встановленому первинною редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, виходячи із посадового окладу судді у 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.