Рішення

від 01.08.2024 по справі 380/10663/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ СУДУ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 рокусправа № 380/10663/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючогї судді Морської Галини Михайлівни розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОКАР УКРАЇНА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОБРОКАР УКРАЇНА" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної податкової служба України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10472426/43506874 від 30.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА №3 від 15 грудня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА № 3 від 15 грудня 2023 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10472426/43506874 від 30.01.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА №3 від 15 грудня 2023 року;

- зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА (ЄДРПОУ 43506874, адреса: вул. Городоцька, буд. 174, м. Львів, Львівська обл., 79022) № 3 від 15 грудня 2023 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА (ЄДРПОУ 43506874, адреса: вул. Городоцька, буд. 174, м. Львів, Львівська обл., 79022) судовий збір у сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА (ЄДРПОУ 43506874, адреса: вул. Городоцька, буд. 174, м. Львів, Львівська обл., 79022) судовий збір у сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн.

26.07.2024 адвокатом Завадою Тарасом Романовичем подана до суду заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій адвокат, який діє в інтересах ТОВ «ДОБРОКАР УКРАЇНА», просить:

- ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань:

Головного управління ДПС у Львівській області на користь ТОВ «ДОБРОКАР УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн;

Державної податкової служби України на користь ТОВ «ДОБРОКАР УКРАЇНА» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 головуючою суддею визначено суддю Морську Г.М.

Заява мотивована тим, що згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначає, що на виконання вимог ст. 139 КАС України представником позивача подано заяву про подачу доказів щодо витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті.

Суд відмічає, що у позовній заяві представник позивача зазначив, що докази підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані стороною в порядку ст.139 КАС України.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа , копія рішення суду від 23.07.2024 було отримано представником позивача адвокатом Завадою Тарасом Романовичем 23.07.2024, а до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат звернувся 26.07.2024, тобто в межах п`ятиденного строку передбаченого ч.7 ст.139 КАС України.

З урахуванням наведеного заява представника позивача підлягає розгляду.

Згідно із ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на те, що судове рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заява про ухвалення додаткового рішення ухвалюється в тому самому порядку, тобто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до положень ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Повноваження представника позивача у даній справі підтверджені ордером ВС №1282887 від 17.05.2024.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

На підтвердження розміру та реальності понесення позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат подав до суду договір про надання правової допомоги від 17.05.2024 №760, рахунок на оплату від 26.07.2024 №1 та акт про надання правничої допомоги №01 згідно Договору від 17.05.2024 №760.

Зі змісту договору про надання правничої допомоги від 17.05.2024 №760 вбачається, що предметом договору є: Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання із надання правової допомоги щодо представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін.

Відповідно до п.4.1 Договору сторони домовились, що вартість послуг Адвокатського об`єднання з надання правової допомоги за цим Договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін в Актах про надання правової допомоги, які формуються Адвокатським об`єднанням в міру надання правової допомоги та вручаються безпосередньо Клієнту

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. у справі №826/856/18.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно наданого акту про надання правничої допомоги №01 від 26.07.2024 розмір гонорару складає 16000,00 грн, за надання адвокатом наступних послуг: підготовка, написання і подача позовної заяви (8 годин).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Наданими представником позивача доказами підтверджується факт надання позивачу послуг. Однак суд вважає, що сума витрат на надання такої допомоги, а саме 16000,00 грн., являється неспівмірною із складністю цієї справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг), не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У зв`язку з цим суд зазначає, що даний спір фактично є типовим, з вирішення аналогічних спорів існує численна судова практика, в тому числі й суду касаційної інстанції, а відтак підготовка цієї справи до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Обставини спору не вимагали від позивача та адвоката значних зусиль на зібрання доказів, формулювання своїх правових позицій та складення процесуальних документів.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОКАР УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА (ЄДРПОУ 43506874, адреса: вул. Городоцька, буд. 174, м. Львів, Львівська обл., 79022) витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОКАР УКРАЇНА (ЄДРПОУ 43506874, адреса: вул. Городоцька, буд. 174, м. Львів, Львівська обл., 79022) витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна