Рішення

від 31.07.2024 по справі 380/19597/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 рокусправа № 380/19597/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО ТОРГ» (вул. Джорджа Вашингтона, буд. 4 В, кв. 46; код ЄДРПОУ 43613919) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка,буд. 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2023 р. № UA209000/2023/000069/2 і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.04.2023 р. № UA209190/2023/000187, прийняті Львівською митницею.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає таке рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Однак, відповідач безпідставно їх не врахував у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги.

06.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA209190016547UA4 від 04.03.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:

-відповідно до п.2.4. Контракту 17.05.2022 Кожне замовлення товару попупцем буде здійснено протягом терміну дії Договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно п.2.5 «Кожне індивідуальне Замовлення товару, здійснене Покупцем, є обов`язком Продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених Договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що Продавець приймає його відповідно до п. 3,4 Договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар, на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі "індивідуальні замовлення" до митного оформлення не подавались;

-відповідно до п.3.3. Контракту 17.05.2022 у додатку 1 до Договору містяться каталог товарів запропонований замовником, а також ціни нетто окремих Товарів, що діють на дату укладання Договору. Зазначені у додатку 1 ціни не відповідають вартості отриманого товару. Так, наприклад, відповідно до Додатку №1 погоджена сторонами вартість лампадки Znicz 247 становить 18,20 пол.зл, а вартість відповідно до виставленої фактури становить 15,02 пол.зл;

- рахунок про вартість транспортних послуг №29.03.2023 від 29.03.2023 видано ФОП ОСОБА_1 , однак, відповідно до поданого CMR №А 0000071 від 29.03.2023 перевізником за даною партією товарів є ФОП ОСОБА_2 .. Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано;

- вартість товару зазначена у експортній декларації країни відправлення № 23PL394010E0266040 від 31.03.2023 не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення (фактурна вартість товару згідно інвойсу № F/EXP/23/000005 становить 109107,34 польських злотих, в експортній декларації статистична митна вартість товару становить 109207 пол.злотих).

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково жодних документів не надано (надіслано ті самі документи, що були подані до митного оформлення).

Таким чином, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірне рішення та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Львівською митницею, разом із відзивом на позовну заяву позивача подано заяву про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін. Необхідність такого розгляду цієї справи обґрунтовують необхідністю дослідженням доказів та для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи викладена в заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін. Таким чином в задоволенні заяви Львівської митниці слід відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 23.08.2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 23.08.2023 року позивачем виконано повністю.

Ухвалою від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕКО-ТОРГ» 17.05.2022 уклало Типовий договір купівлі-продажу товарів №17.05.2022 з польською компанією «MAX-POL, Sp. z o. o. Sp. k».

У березні 2023 року на підставі вказаного типового договору, рахунка-проформи від 23.03.2023 №OF/EX/23/000011 і рахунка-фактури (інвойсу) від 29.03.2023 №F/EXP/23/000005 позивач придбав товари - світильники неелектричні, в яких у якості джерела світла використовуються парафінові свічки (лампадки), торговельна марка «MAX-POL», в асортименті. Загальна вартість товарів становить 109 107,34 злотих.

З метою митного оформлення товарів позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митну декларацію від 03.04.2023 р. № 23UA209190016547U4 разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість (в тому числі 28 000, 00 грн. витрат на транспортування та 500, 00 грн. витрат на навантаження), зокрема: 1) Типового договору купівлі продажу товарів від 17.05.2022 р. № 17.05.2022; 2) Рахунка-проформи від 23.03.2023 р. № OF/EX/23/000011; 3) Платіжної інструкції в іноземній валюті від 28.03.2023 р. № 5; 4) Рахунка-фактури (інвойса) від 29.03.2023 р. № F/EXP/23/000005; 5) Пакувального листа від 29.03.2023 р.; 6) Сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2023 р. № PL/MF/AS 0040365; 7) Митної декларації країни відправлення від 31.03.2023 р. № 23PL351020E0266040; 8) Прайс-листа від 22.03.2023 р.; 9) Договору на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 р. № 14/02/23; 10) Договору-Заявки від 29.03.2023 р. № 29-03/23-П; 11) Рахунка-фактури від 29.03.2023 р. № 29.03.2023; 11) Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 29.03.2023 р. № 0000071.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2023 №UA209000/2023/000069/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.04.2023 №UA209190/2023/000187.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000069/2 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Відповідно до п.2.4. Контракту від 17.05.2022 Кожне замовлення товару покупцем буде здійснено протягом терміну дії Договору у формі індивідуального замовлення (індивідуальне замовлення). Згідно з п.2.5 «Кожне індивідуальне Замовлення товару, здійснене Покупцем, є обов`язком Продавця продати його та надати покупцеві на умовах, визначених Договором та окремим індивідуальним замовленням (за умови, що індивідуальне замовлення відповідає положенням договору та що Продавець приймає його відповідно до п.3,4 Договору) та зобов`язання покупця забрати товар та сплатити ціну за товар, на який поширюється індивідуальне замовлення. Такі «індивідуальні замовлення» до митного оформлення не подавались.

Відповідно до п.3.3. Контракту 17.05.2022 у додатку 1 до Договору містяться каталог товарів запропонований замовником, а також ціни нетто окремих Товарів, що діють на дату укладання Договору. Зазначені у додатку 1 ціни не відповідають вартості отриманого товару. Так, наприклад, відповідно до Додатку №1 погоджена сторонами вартість лампадки Znicz 168 APM становить 18,20 пол.зл, а вартість відповідно до виставленої фактури становить 15,02 пол.зл.

Рахунок про вартість транспортних послуг №29.03.2023 від 29.03.2023 видано ФОП ОСОБА_1 , однак, відповідно до поданого CMR №А0000071 від 29.03.2023 перевізником за даною партією товарів є ФОП ОСОБА_2 . Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано.

Вартість товару зазначена у експортній декларації країни відправлення №23PL394010E0266040 від 31.03.2023 не відповідає вартості зазначеній в інвойсі, який було надано до митного оформлення (фактурна вартість товару згідно інвойсу №F/EXP/23/000005 становить 109107,34 польських злотих, в експортній декларації статистична митна вартість товару становить 109207 пол.злотих).

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Декларантом додатково жодних документів не надано (надіслано ті самі документи, що були подані до митного оформлення).

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 14.02.2023 № UA209230/2023/014427, де митна вартість такого товару становить 3.76 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

З метою випущення товару у вільний обіг 04.04.2023 позивач подав митну декларацію №23UA209190016734U7, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості не погоджується, вважає його протиправними та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, як вже зазначалося вище та слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000187, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації від 03.04.2023 № 23UA209190016547U4 позивачем надано: пакувальний лист б/н від 29.03.2023; рахунок проформу №OF/EX/23/000011 від 23.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №F/EXP/23/000005 від 29.03.2023; автотранспортна накладна №А0000071 від 29.03.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR1 №PL/MF/AS 0040365 від 31.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №5 від 28.03.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №29.03.2023 від 29.03.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 22.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №17.05.2022 від 17.05.2022; договір про надання послуг митного брокера від 08.02.2022 року, договір про перевезення № 14/02/23 від 14.02.2023; заявка № 29-03/23-П від 29.03.2023 року, перепустка № 59759 від 01.04.2023 року;

договір-заявку на перевезення № 13-03/23-П від 13.03.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL394010Е0266040 від 31.03.2023.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено з оскаржуваного рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Як вказано у пункті 2 ч.4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

З наведеного слідує, що правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність перелічених у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Як видно з матеріалів справи, відповідач витребував, визначені у ст.53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу про неподання до митного оформлення індивідуальних замовлень, передбачених контрактом та невідповідність цін ввезеного товару цінам, що містяться в каталозі товарів запропонованому замовником у додатку до контракту.

Так, саме по собі індивідуальне замовлення позивача на поставку товарів ще не означає досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов відповідної експортно-імпортної операції та не є обов`язковим документом, що подається митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до вимог ст.53 МКУ. Натомість обов`язковим документом, який підтверджує заявлену митну вартість є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Позивач подав до митного оформлення як рахунок-проформу від 23.03.2023 №OF/EX/23/000011, так і рахунок-фактуру (інвойс) від 29.03.2023 № F/EXP/23/000005.

Відповідно до розділу 9 Типового договору купівлі-продажу товарів від 17.05.2022 «Відпускна ціна» ціни на товар виникають із прайс-листа Продавця. Тобто ціна на товар, зазначена в каталозі виробника не є тією ціною за якою повинен ввозитись товар. Позивач надав до митного оформлення прайс-лист продавця від 22.03.2023 і ціна ввезеного товару заявлена у цьому прайс-листі відповідає рахунку-фактурі.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що рахунок про вартість транспортних послуг №29.03.2023 від 29.03.2023 видано ФОП ОСОБА_1 , однак, відповідно до поданого CMR №А0000071 від 29.03.2023 перевізником за даною партією товарів є ФОП ОСОБА_2 . Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано.

З приводу даного зауваження митного органу суд зазначає, що автотранспортна накладна CMR № 0000071 від 29.03.2023 підтверджує факт здійснення перевезення, а не митну вартість товару. Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , укладено договір про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №14/02/2023 від 14.02.2023 та відповідно до якого видано Договір-заявку на перевезення та відповідний рахунок на оплату. Вказані документи підтверджують транспортні витрати позивача, які включенні ним у митну вартість ввезеного товару. Суд враховує також той факт, що під час вимоги документів відповідач не виставляв вимоги про надання документів, що підтверджують господарські відносини між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Щодо зауваження митного органу про невідповідність заявленої позивачем митної вартості товарів із даними митної декларації країни відправлення.

Суд з цього приводу зазначає, що при розрахунку статистичної вартості на умовах поставки EXW до вартості товарів (суми інвойсу) додається вартість доставки таких товарів до митного кордону країни експорту та витрати на їх страхування. Тому статистична вартість товарів завжди є більшою, ніж вартість, зазначена в договорі (контракті). В даному випадку товар поставлявся позивачем саме на умовах EXW Правил Інкотермс 2010, а відтак статистична вартість товарів зазначена у експортній митній декларації відрізняється від фактурної вартості ввезених товарів, та жодним чином не свідчить про заниження митної вартості.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з інвойсом та експортною декларацією країни відправлення.

Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, підтверджує те, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); т) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядні методи, зокрема 2б та 2ґ.

Так, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. За правилами ч.ч. 3, 8 згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Статтею 64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а-2г, а застосування резервного методу, та визначення митної вартості імпортованого товару, обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.04.2023 №UA209000/2023/000069/2 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.04.2023 №UA209190/2023/000187, то позовна вимога про її скасування є похідною та також підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 03.04.2023 №UA209000/2023/000069/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.04.2023 №UA209190/2023/000187 Львівської митниці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО ТОРГ» (вул. Джорджа Вашингтона, буд. 4 В, кв. 46; код ЄДРПОУ 43613919) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна