Рішення

від 01.08.2024 по справі 520/13781/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 р. № 520/13781/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протипраним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ" (вул. Молочна, буд. 48, м. Харків, 61001, код 43589725) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00/1079/0416 від 25.01.2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до нього застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності за періоди:

- за лютий 2022 року граничний строк подання 19.07.2022 року, дата фактичного подання 22.08.2022 року;

- за березень 2022 року граничний строк подання 19.07.2022 року, дата фактичного подання 22.08.2022 року;

- за квітень 2022 року граничний строк подання 19.07.2022 року, дата фактичного подання 22.08.2022 року;

- за травень 2022 року граничний строк подання 19.07.2022 року, дата фактичного подання 22.08.2022 року,

а саме встановлено порушення ТОВ «МЦ БРІЮТ» вимог підпункту 49.18.1 статті 49, підпункту 69.1 пункту 69 розділу ХХ, пункту 203.1 статті 203, Податкового кодексу України.

Позивач посилається на те, що у спірному періоді він не мав можливості подати своєчасно податкову звітність у зв`язку з військовими діями на території міста Харків та виїздом відповідальних співробітників за кордон. При цьому, Позивач у найкоротші строки вчинив всі залежні від нього дії при виникненні об`єктивної можливості та подав звітність. Звітність була подана до набуття чинності Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Порядок) та переліку документів на підтвердження, у зв`язку з чим відповідні документи Позивачем не подавалися через відсутність відповідного правового регулювання на момент подання такої звітності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідачів 17.06.2023.

Представником відповідача, на адресу суду, відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не надано. Також, суд звертає увагу, що представником Головного управління ДПС у Харківській області не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 03.07.2023 по 24.07.2023 перебував у відпустці. В період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебував на навчанні, з 23.10.2023 по 26.10.2023 перебував на лікарняному, з 17.01.2024 по 05.02.2024 та 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача Головного управління ДПС у Харківській області проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання ТОВ «МЦ БРІЮТ» податкової звітності за лютий-травень 2022 року, за результатами якої складений від 20.09.2022 р. № 4845/17-00-04-08-09/43589725, у ході якої встановлено порушення ТОВ «МЦ БРІЮТ» вимог підпункту 49.18.1 статті 49, підпункту 69.1 пункту 69 розділу ХХ, пункту 203.1 статті 203, Податкового кодексу України

У зв`язку з порушенням граничних строків подання звітності, на підставі акту перевірки від 20.09.2022 р. № 4845/17-00-04-08-09/43589725 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2023 року №00/1079/0416 про застосування до позивача штрафу у сумі 1360 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 25 січня 2023 року №00/1079/0416, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Верховною Радою України 12.05.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260).

Зміненою редакцією пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України визначено, що протягом дії воєнного стану, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Закон № 2260 визначає, що платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Відповідно до п. 48.6 Податкового кодексу України, якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації.

В ході розгляду справи встановлено, що у зв`язку із спричинененням військовою агресією російської федерації, посадова особа ТОВ «МЦ БРІЮТ», уповноважена відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, а саме головний бухгалтер ОСОБА_1 виїхала за кордон з метою збереження життя та здоров`я під час проведення бойових дій у місті Харків. Директор ОСОБА_2 була відсутня на території України, зв`язок з нею встановити було неможливо, у зв`язку з чим, вона була звільнена з посади у ТОВ «МЦ БРІЮТ» з 29.08.2022 року. Копія Наказу про звільнення №Б56-К від 29.08.2022 додана до позовної заяви.

Одночасно зі звільненням ОСОБА_2 , з 30.08.2022 року було призначено на посаду Директора ОСОБА_3 згідно копії Наказу №Б57-К від 30.08.2022 року.

Таким чином, Позивачем підтверджена належними та допустими доказами немоливість своєчасного подання податкової звітності у визначений період.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України, Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

06.09.2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі Наказ № 225), яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Порядок) та перелік документів на підтвердження.

Станом на дату подання ТОВ «МЦ БРІЮТ» податкової декларації з податку на прибуток за 2022 рік, відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України платники податку звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків набрав чинності після подання Позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2022 рік.

Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У вказаних нормах не йдеться про залежність реалізації наданих прав від затвердження переліку. Тобто затвердження переліку може лише підтвердити правомірність реалізації права на податкову пільгу, а не момент, з якого така пільга виникає.

Правова визначеність розглядається як елемент верховенства права і розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vestedrights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Ольссон проти Швеції №1 (Olsson v. Sweden №1) від 24.03.1988 (заява №10465/83) та «Санді Таймс», норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки (п. 61). ЄСПЛ констатує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення у справі «Дія-97» проти України (п. 47); «Олександр Волков проти України».

Аналізуючи обставини, що склалися у цій справі, суд бере до уваги відсутність чіткого правового регулювання, відповідно до якого Позивач міг би діяти за наведених обставин.

Таким чином, прогалина права у сфері підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в період з 27.05.2022 по 06.09.2022 призвела до браку законодавчого визначення умов за яких платник податків може застосовувати абзац 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, що в свою чергу створило умови правової невизначеності, за якої, в межах даної адміністративної справи, припускається множинне трактування прав та обов`язків позивача.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.Даний принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).

Отже, принцип "правової визначеності" має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другоюстатті 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відзначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1. ст.4 ПК України визначено, що одним із принципів на якому ґрунтується податкове законодавство України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У законі мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, а і про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням вказаного, суд дійшов до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків, які викладені в акті перевірки, та як наслідок про протиправність оскаржуваного повідомлення рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ" (вул. Молочна, буд. 48, м. Харків, 61001, код 43589725) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протипраним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00/1079/0416 від 25.01.2023.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ" (вул. Молочна, буд. 48, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43589725) у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов