Постанова

від 20.12.2024 по справі 520/13781/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

20 грудня 2024 р. Справа № 520/13781/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2023 позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ» (далі - ТОВ «МЦ БРІЮТ», підприємство) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган) , в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/1079/0416 від 25.01.2023, про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 360.00 грн.

Позов мотивував тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до нього застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності за періоди: лютий - травень 2022, а саме встановлено порушення ТОВ «МЦ БРІЮТ» вимог підпункту 49.18.1 статті 49, підпункту 69.1 пункту 69 розділу ХХ, пункту 203.1 статті 203, Податкового кодексу України (далі ПК України).

Позивач посилається на те, що у спірному періоді він не мав можливості подати своєчасно податкову звітність у зв`язку з військовими діями на території міста Харків та виїздом відповідальних співробітників за кордон. При цьому, позивач у найкоротші строки вчинив всі залежні від нього дії при виникненні об`єктивної можливості та подав звітність. Звітність була подана до набуття чинності Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та переліку документів на підтвердження, у зв`язку з чим відповідні документи позивачем не подавалися через відсутність відповідного правового регулювання на момент подання такої звітності.

Відповідач, на адресу суду, відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не надано. Суд першої інстанції звернув увагу, що представником ГУ ДПС у Харківській області не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено ТОВ «МЦ БРІЮТ».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/1079/0416 від 25.01.2023.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «МЦ БРІЮТ» стягнуто судовий збір у розмірі 2 684.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що прогалина права у сфері підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в період з 27.05.2022 по 06.09.2022 призвела до браку законодавчого визначення умов за яких платник податків може застосовувати абзац 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що в свою чергу створило умови правової невизначеності, за якої, в межах даної адміністративної справи, припускається множинне трактування прав та обов`язків позивача.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що спірне податкове повідомлення рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказує, що позивач заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, оформлену відповідно до вимог Наказу № 225, до податкового органу не подавав.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, прийнявши нове судове рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Рівненській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20, п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України, у порядку визначеному п.п. 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу V ПК України проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий травень 2020 платником податків ТОВ «МЦ БРІЮТ».

За результатами перевірки складено акт від 20.09.2022 № 4845/17-00-04-08-09/43589725 (а.с. 6-7).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «МЦ БРІЮТ» порушило вимоги пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, глави 2 розділу ІІ, пп. 69.1 п. 69 розділу ХХ, п. 203.1, ст. 2023 розділу V ПК України, а саме несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість :

за лютий 2022 граничний строк подання 19.07.2022, дата фактичного подання 22.08.2022 року;

- за березень 2022 граничний строк подання 19.07.2022, дата фактичного подання 22.08.2022 року;

- за квітень 2022 граничний строк подання 19.07.2022, дата фактичного подання 22.08.2022 року;

- за травень 2022 граничний строк подання 19.07.2022, дата фактичного подання 22.08.2022 року.

Відповідальність платника податків передбачена п. 120.1 ст. 120 глави ІІ розділу ІІ ПК України.

13.01.2023 ТОВ «МЦ БРІЮТ» подано заперечення до акту перевірки від 20.09.2022 № 4845/17-00-04-08-09/43589725 (а.с. 9-10).

24.01.2023 листом ГУ ДПС у Харківській області повідомлено, що висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 15).

На підставі зазначеного акту перевірки за встановлене порушення, несвоєчасність подання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий травень 2022 на підставі пп. 54.3.3, п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 25.01.2023 № 00/1079/0416 та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 360.00 грн (а.с. 17).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

А відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

У силу підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

За змістом підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Відповідно до пункту 223.1 статті 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Згідно з пунктом 223.2 цієї статті 223 ПК України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

У силу пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340.00 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкової звітності на прибуток підприємства у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020. Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30.06.2023 з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів подання податкової звітності на прибуток у відповідний період.

Разом з цим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.2024 у справі № 580/10149/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23, від 09.09.2024 у справі № 520/14286/23, від 24.09.2024 у справах № 520/24541/23 та № 500/261/24.

Тобто, з набранням чинності Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ, врегульовано питання граничного строку подання податкової звітності, зокрема, і граничний термін подання якої припадав на період починаючи з 24.02.2022, а також звільнення від відповідальності за несвоєчасну подачу такої звітності, за умов, визначених цією статтею.

За нормами Закону від 12.05.2022 № 2260-ІХ платники податків зобов`язані забезпечити подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022, однак саме тої звітності, про яку мова йде у п. 69.1 ПК України.

Отже, якщо податкова звітність за період з 01.03.2020 по 26.05.2022 подана платником податків з порушенням строку після 20 липня 2022, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).

Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов`язків тощо.

Згідно Порядку № 225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку на підставі відповідної заяви платника податків.

Позивач впродовж розгляду справи не доводив наявність обставин звернення товариства до податкового органу з відповідною заявою на виконання положень Порядку № 225, будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин не надавав, підставами позову не визначав.

Колегія суддів виходить з того, що дійсно, відповідно до п.п. 112.8.9. п.112.8 ст. 112 ПК України до обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

ТОВ «МЦ БРІЮТ» факт несвоєчасної сплати зазначених вище податкових зобов`язань та несвоєчасного подання податкової декларації не заперечується.

Стосовно аргументів позивача щодо правової невизначено, в якій перебували платники податків, зокрема, через те, що положення пп.69 та 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України набули чинності з 27.05.2022, які звільняли платника від відповідальності у випадку неможливості виконання останнім податкових обов`язків, натомість, сам Порядок, який визначав критеріїв віднесення платників до таких, що не можуть виконувати податкові обов`язки, набув чинності лише 06.09.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно викладена позивачем хронологія прийняття вказаних нормативних актів мала місце. В той же час, сам факт затвердження Порядку 06.09.2022 не може свідчити про порушення прав позивача у спірних відносинах, оскільки враховуючи критерії неможливості виконання платниками податкових обов`язків, визначених Порядком, контролюючим органом приймаються рішення щодо можливості чи неможливості виконання платником податкових обов`язків не лише починаючи з 06.09.2022, а починаючи з 24.02.2022.

Вказаний порядок не містить обмежень стосовно податкових періодів (до набрання чинності вказаним Порядком або після), за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації.

Тобто платник податків вправі у заяві визначити будь-який період починаючи з 24.02.2022, за який неможливо виконувати податкові обов`язки.

В позовній заяві позивач зазначає, що у спірному періоді він не мав можливості подати своєчасно податкову звітність у зв`язку з військовими діями на території міста Харків та виїздом відповідальних співробітників за кордон, а саме головним бухгалтером Масаловою М.В. прийнято рішення про виїзд за кордон, директор ОСОБА_1 була відсутня на території України, у зв`язку з чим була звільнена з посади у ТОВ «МЦ БРІЮТ» з 29.08.2022, що підтверджується копією Наказу № Б56-К від 29.08.2022. Вказує, що одночасно зі звільнення ОСОБА_1 , з 30.08.2022 було призначено на посаду директора ТОВ «МЦ БРІЮТ» Міцеля О.О., що підтверджується копією Наказу № Б57-К від 30.08.2022.

Колегія суддів вважає дані посилання позивача не обґрунтованими.

Як вбачається з висновків акту перевірки, та не заперечується позивачем, податкові декларації з податку на додану вартість за лютий - травень 2022 подані ТОВ «МЦ БРІЮТ» - 22.08.2022, тоді, як звільнення директора товариства та призначення нового, згідно наданих наказів, відбулося 29.08.2022 та 30.08.2022.

Колегія судді зазначає, що заяв з переліками документів, що підтверджують відсутність можливості виконання ТОВ «МЦ БРІЮТ» податкових обов`язків відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 225 підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до ГУ ДПС у Харківській області не подавало, що не заперечується позивачем.

Посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні, виїзд відповідальних співробітників товариства за кордон, не можуть безумовно вважатись поважними причинами для звільнення від відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов`язань, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Верховний Суд в постанові від 28.02.2024 у справі № 280/6527/22 зазначив, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати документи, які підтверджуються виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що наведені вище доводи позивача не можуть бути визнані підставою для звільнення від відповідальності у спірних правовідносинах, оскільки вказують на труднощі у виконанні податкового обов`язку, а не неможливість їх виконання, отже такі обставини не підпадають під дію пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України.

Позивачем до суду не надано наказів про призупинення роботи підприємства, введення простою, тощо.

Також, позивачем не доведено жодними доказами втрату бухгалтерської документації, первинних документів, на підставі яких він мав здійснювати декларування з податку на прибуток.

Як вже було зазначено вище, можливість звільнення від відповідальності у т.ч. за несвоєчасну подачу податкових декларацій з податку на прибуток передбачено приписами пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Порядком № 225, а саме шляхом подання заяви про неможливість виконання податкових обов`язків. Однак позивач зазначеним правом не скористався.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00/1079/0416 від 25.01.2023 є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц З.О. Кононенко