Рішення

від 23.07.2024 по справі 520/8122/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 р. №520/8122/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Басістого Є.А.;

Представника позивача, Ковінько Н.М.;

Представника відповідача, Садієва Н.А. огли;

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" (вул. Георгіївська, буд. 10,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 44088985) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400310719;

2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400180719;

3. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400640719;

4. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400460719.

В обґрунтування позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400310719 та від 13 грудня 2023 року №00400180719 позивач зазначив, що контролюючий орган, без достатніх для того підстав презюмував оплати зі сторони векселодавця як безповоротну фінансову допомогу, яка мала включатись у фінансове коригування як дохід. При цьому, контролюючий орган нерозривно пов`язує погашення векселів із договірними зобов`язаннями за договором про відступлення права вимоги боргу, встановлюючи характер даних зобов`язань як правовідносини з дарування. Позивач зазначив, що тільки після закінчення строку позовної давності непогашену заборгованість включають у звітному податковому періоді до безповоротної фінансової допомоги, а у платника податку виникає обов`язок на суму такої допомоги збільшити інший дохід, який включають до доходу, що враховується під час визначення об`єкта оподаткування. Не зважаючи на погашення векселедавцем векселів, Первісний кредитор не втрачає права вимагати сплати заборгованості з боку новоутвореної юридичної особи, субсидіарну відповідальність разом із яким несе ТОВ «Меркурій 2021», а отже й ознака дарування втрачається (є нікчемною). Таким чином, визнання сплати за векселями, до того ж за наявності факту передачі «Основних засобів» на користь ТОВ «Вега 2023», безповоротною фінансовою допомогою, є необґрунтованим та не відповідає приписам чинного законодавства України. У зв`язку із зазначеним, позиція контролюючого органу щодо того, що ТОВ «Меркурій 2021» отримано 9 000 000,00 грн., у т.ч. 2 000 000,00 грн. за І квартал та 7 000 000,00 грн. за ІІ кварталі 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «Тубний Завод» (код ЄДРПОУ 32030717), яка не включена до складу доходу, є хибною та підлягає скасуванню.

Щодо порушення за ППР від 13 грудня 2023 року №00400640719 та ППР від 13 грудня 2023 року №00400460719 позивачем вказано, що між ТОВ «Хімтехтрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТП Полімерхімпак» були наявні господарські правовідносини, учасником яких не виступало ТОВ «Меркурій 2021». Згодом, засновниками ТОВ «ВТП Полімерхімпак» було прийнято рішення про здійснення виділу в порядку чинного цивільного та господарського законодавства України. На момент проведення процедури виділу ТОВ «ВТП Полімерхімпак» мав дебіторську заборгованість від ТОВ «Хімтехтрейд», яку передав новоутвореній юридичній особі ТОВ «Меркурій 2021», відповідно до розподільчого балансу від 25 листопада 2020 року. Питання визнання заборгованості безнадійної загалом не може ставитись у вину Позивача, адже Товариством було, на виконання приписів чинного податкового законодавства України визнано заборгованість безнадійною у зв`язку із визнання банкрутом ТОВ «Хімтехтрейд». У зв`язку із вищевказаним, усі доводи, що лягли в основу ухвалення Податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400640719 та від 13 грудня 2023 року №00400460719 є хибними, а самі рішення підлягають скасуванню, у зв`язку із невідповідністю їхніх мотивів чинному податковому законодавству України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» отримано 9 000 000 грн, у тому числі 2 000 000 грн за І квартал та 7 000 000 грн за II квартал 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД», яка не була включена до складу доходу. Зазначене порушення призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за півріччя 2023 року; заниження податку на прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн за півріччя 2023 року.

Також зазначає, що дебіторську заборгованість у сумі 7 957 440,00 грн. із ТОВ «ХІМТЕХТРЕЙД» (податковий номер 43407923), яка виникла внаслідок виділу ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» із підприємства ТОВ «ВТП ПОЛІМЕРХІМПАК» та прийнято ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» відповідно до Розподільчого балансу при виділі, затвердженого на підставі Рішення учасників №7 від 25.11.2020 року, було визнано безнадійною та списано її у рахунок видатків підприємства. Зазначене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ 1 326 240 грн. за грудень 2021 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 326 240 за грудень 2021 року.

Також вказує, що позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафна санкція складає 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень, внаслідок списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваних рішень та необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено судовим розглядом, ГУ ДПС у Харківській області проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ 2021» (код за ЄДРПОУ 44083985) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 26.11.2020 по 02.10.2023 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено акт №31273/20-40-07-19-05/44088985 від 18.10.2023 року (т. 1 а.с. 11-70).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» вимог:

1. п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за №487/4708, п. 11 та п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 - занижено суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 18 036 313 грн., у т.ч. на суму 821 483 грн. за І квартал 2022 року, на суму 2 464 449 грн. за ІІ квартал 2022 року, на суму 2 464 449 грн. за ІІІ квартал 2022 року, на суму 2 464 449 грн. за IV квартал 2022 року, на суму 2 821 483 грн. за I квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 11 квартал 2023 рок, що призвело до:

- завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн. за Півріччя 2023 року;

- заниження податку на прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 2 043 242 грн. у т.ч., на суму 147 867 грн. за І квартал 2022 року, на суму 239 779 грн. за ІІ квартал 2022 року, на суму 63 895 грн. за III квартал 2022 року, на суму 922 556 грн. за IV квартал 2022 року, на суму 170 296 грн. за I квартал 2023 року та на суму 495 848 грн. за II квартал 2022 року;

2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.198.5 ст.198, п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податкове зобов?язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 133 507 грн., у т.ч. на суму 1326 240 за грудень 2021 року, на суму 165 297 за березень 2022 року, на суму 165 297 за квітень 2022 року, на суму 165 297 за травень 2022 року, на суму 165 297 за червень 2022 року, на суму 165 297 за липень 2022 року, на суму 165 297 за серпень 2022 року, на суму 165 297 за вересень 2022 року, на суму 165 297 за жовтень 2022 року, на суму 165 297 за листопад 2022 року, на суму 165 297 за грудень 2022 року, на суму 165 297 за січень 2023 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3 133 507 грн., у т.ч. 1 326 240 за грудень 2021 року, на суму 130 167 грн., за березень 2022 року, на суму 183 667 за квітень 2022 року, на суму 179 057 за травень 2022 року, на суму 106 117 за червень 2022 року, на суму 183 667 за липень 2022 року, на суму 194 667 за серпень 2022 року, на суму 172 737 за вересень 2022 року, на суму 103 417 за жовтень 2022 року, на суму 225 177 за листопад 2022 року, на суму 97 667 за грудень 2022 року, на суму 183 667 за січень 2023 року та на суму 47 260 за травень 2023 року.

3. 1201.2 ст. 1201, п.201.1 ст.201, абз.4 пл.201.10 ст.201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) нездійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафна санкція складає 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень.

На підставі зазначеного акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження та з огляду на наведені порушення контролюючим органом від 13 грудня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00400180719 форми «П», яким ТОВ "Меркурій 2021" завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 684 971 грн. (а.с. т. 1 а.с. 123-124).

- №00400310719 форми «Р», яким ТОВ "Меркурій 2021" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду всього у сумі 416 705 грн за Півріччя 2023 року та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 104 176,25 (т. 1 а.с. 125-126).

- №00400640719 форми «ПС», яким ТОВ "Меркурій 2021" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн.

- №00400460719 форми «Р», яким ТОВ "Меркурій 2021" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 326 240 грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 331 560 грн.

Вважаючи податкові повідомленя-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400310719 та №00400180719, суд зазначає наступне.

Підставою для визначення позивачу за вказаними податковими повідомленнями-рішенннями грошового зобов`язання та за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про порушення вимог п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО заниження суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 9 000 000 грн., у т.ч. на суму 2 000 000 за 1 квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 2 квартал 2023 року, що призвело до: Завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за Півріччя 2023 року; Заниження податку на прибуток за результатом останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн. за Півріччя 2023 року.

Порушення вимог підпункту п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО полягало у тому, що позивач отримав 9 000 000 грн, у тому числі 2 000 000 грн за І квартал та 7 000 000 грн за II квартал 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД», яка не була включена до складу доходу.

При цьому контролюючий орган виходить з таких обставин.

01.02.2023 між ТОВ «Сінтез-777» (Первісний кредитор), ТОВ «Меркурій 2021» (Новий кредитор) та ТОВ «Спецобладнання 2018» (Боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги боргу № 02/23 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне йому на момент укладення цього Договору право вимоги заборгованості Боржника за договором від 25.01.2023 № 01/23 (далі - Основний договір) у сумі 9 000 000 грн, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору на момент укладення цієї угоди загальний борг Боржника перед Первісним кредитором за Основним договором складає 9 000 000 гривень.

Відповідно до п. 2.1 Договору за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор зобов`язується у термін до 31.12.2023 перерахувати платіжними дорученнями на поточний рахунок Первісного Кредитора грошову суму, визначену у п. 1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору Боржник у якості сплати заборгованості передає Новому кредитору прості векселі у кількості 12 штук, емітентом яких є ТОВ «ТУБНИИ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 32030717), договірною вартістю 9 000 000 грн, загальна номінальна вартість яких складає 9 000 000 гривень.

Згідно з п. 2.3 Договору Боржник зобов`язується у термін до 03.02.2023 здійснити передачу Новому кредитору векселів, визначених у п. 2.2 цього Договору, та скласти при цьому відповідний Акт прийому-передачі, в якому будуть зазначені всі необхідні реквізити векселів, що передаються, та який, є невід`ємною частиною цього Договору.

Актом прийому-передачі векселів від 03.02.2023 № 1 до Договору ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018» передано Новому кредитору (ТОВ «Меркурій 2021») прості векселі в кількості 12 штук.

Перевіркою встановлено, що додатковою угодою від 11.02.2023 № 1 до Договору визначено наступне. У зв`язку з реорганізацією ТОВ «Меркурій 2021» шляхом виділення з його складу нової господарської структури з власним балансом, а саме ТОВ «ВЕГА 2023», та передачі на його баланс у відповідності з розподільчим балансом ТОВ «Меркурій 2021» від 06.02.2023 заборгованості Нового кредитора перед Первісним кредитором за Договором від 01.02.2023 № 02/23 у сумі 9 000 000 грн, Сторони прийшли до згоди, що з моменту укладення цієї Додаткової угоди усі права та обов`язки ТОВ «Меркурій 2021» стосовно виконання умов Договору про відступлення права вимоги боргу від 01.02.2023 № 02/23 переходять до Правонаступника нового кредитора - ТОВ «ВЕГА 2023».

Разом з тим, під час перевірки встановлено, що ТОВ «Меркурій 2021» не передано до Правонаступника нового кредитора - ТОВ «ВЕГА 2023» отримані векселі від ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018», а передано лише кредиторську заборгованість у сумі 9 000 000 грн, як передбачає додаткова угода від 11.02.2023 № 1 до Договору, що відображено проводками Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

В свою чергу, ТОВ «Меркурій 2021» отримано від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД» грошові кошти на погашення зазначених векселів у сумі 9 000 000 гривень.

Таким чином, на думку контролюючого органу, ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» отримано 9 000 000 грн, у тому числі 2 000 000 грн за І квартал та 7 000 000 грн за II квартал 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД», яка не була включена до складу доходу.

В акті перевірки вказано, що за період з 26.11.2020 по 02.10.2023 ТОВ «Меркурій 2021» задекларовано «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток «+» або збиток «-»)» (ряд. 2290 Звітів про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) у сумі 6 481,7 тис. грн (збиток).

Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка, заступник начальника відділу Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 підтвердив виявлені під час перевірки виявлені порушення, вказавши, що ТОВ «Меркурій 2021» безпідставно завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 6 481,7 тис. грн. Таким чином, відбулось заниження податку на прибуток за результатом останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн. за Півріччя 2023 року.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до пп.14.1.257 пп.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: «Фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних)».

Отже, для віднесення сум грошових зобов`язань за переданими постачальникові товару векселями до «безповоротної фінансової допомоги» мають бути наявними правові підстави, визначені у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до п. 2 ст. 3 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель належить до боргових цінних паперів, тобто паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента сплатити у визначений строк кошти згідно із зобов`язанням.

В статті 4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» вказано, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання з оплати за таким договором та виникають грошові зобов`язання з оплати за векселем. Як наслідок, не важливо чи покупець у якості компенсації за товар передає власний вексель, чи вексель третьої особи, у таких операціях відбувається рух певного цінного паперу - векселя.

Згідно із п.п.14.1.244 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно із ст.77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Додаток I-Уніфікований Закон; Додаток II): «До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74)».Відповідно до ч.1 ст.70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Додаток I-Уніфікований Закон; Додаток II): «Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу».

Згідно зі статтею 256 ЦК України: «Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього Кодексу визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, початок перебігу позовної давності щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем пов`язується з настанням строку платежу за таким векселем. Тільки після закінчення строку позовної давності непогашена заборгованість включається в звітному податковому періоді до безповоротної фінансової допомоги, а у платника податку виникає обов`язок на суму такої допомоги збільшити інший доход, який включається до доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування, згідно із вимогами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПКУ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.12.2019 року у справі № 2а-9645/12/2670.

Судом встановлено, що прості векселі,які ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018» передано на нового кредитора ТОВ «Меркурій 2021» містять строк платежу (строк пред`явлення до погашення), відповідно, до 31 травня 2022 року (т. 1 а.с. 147-145).

Отже, строк позовної давності мав спливати 30 травня 2025 року.

З огляду на викладене, на момент виділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега 2023» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій 2021» ТОВ «Меркурій 2021» не отримувало грошові кошти по векселям та ТОВ «Меркурій 2021» мало право на грошове відшкодування як в позасудовому, так й у судовому порядку, а відтак доводи контролюючого органу про те, що у позивача виникла безповоротна фінансова допомога у виді безнадійної заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безпідставними.

При цьому, судом встановлено, що у зв`язку з реорганізацію ТОВ «Меркурій 2021» шляхом виділення з його складу нової господарської структури з власним балансом, а саме ТОВ «Вега 2023» до останнього перейшло боргове зобов`язання зі сплати грошових коштів у розмірі 9 000 000 грн. на користь ТОВ «СІНТЕЗ-777», згідно договору «Про відступлення права вимоги боргу» № 02/23 від 01.02.2023, що підтверджується Протоколом № 4 Загальних зборів учасників ТОВ «Меркурій 2021», Розподільчим балансом ТОВ «Меркурій 2021» станом на 06.02.2023; - Розшифровка розподільчого балансу ТОВ «Меркурій 2021» станом на 06.02.2023; - Додаткова угода № 1 від 11.02.2023 до договору «Про відступлення права вимоги боргу» № 02/23 від 01.02.2023 (т. 1 а.с. 166-172, 141).

Судом встановлено, що разом з борговими зобов`язання перед ТОВ «СІНТЕЗ-777», Позивачем на користь ТОВ «Вега 2023» було передано активи загальною вартістю 10 375 068 грн. 76 коп., що підтверджується рядоком 1010 «Основні засоби» Розподільчого балансу ТОВ «Меркурій 2021» станом на 06.02.2023(т. 1 а.с. 169).

Суд погоджується з позицією позивача, що правова природа отриманих від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД» у розмірі 9 000 000 грн. не дозволяє їх віднести до «Інших операційних доходів» (рядок 2120), оскільки 06.02.2023 Позивач, у зв`язку з виділом ТОВ «ВЕГА 2023» поніс витрати у вигляді передачі активів загальною вартістю 10 375 068 грн. 76 коп., а передавши обов`язок з розрахунку перед ТОВ «Сінтез-777» грошові кошти які мали були б виплачені ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018» вважалися дебіторською заборгованістю та, відповідно мали відображатися в рядку 1125 «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги».

Так, згідно Фінансового звіту Позивача за І квартал 2023 року розмір «Дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (рядок1125) (т. 1 а.с. 225) склала 28 240 800 грн., з урахуванням отриманих 2 000 000 грн. за простими векселями, а відповідно до Фінансового звіту за І півріччя 2023 року загальний розмірі «Дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (рядок1125) склав 21 175 100 грн., виходячи з отриманих у ІІ кварталі 2023 року грошових коштів за простими векселями у розмірі 7 000 000 грн.

Під час розгляду справи у суді позивач пояснив, що вказані грошові кошти було використано в поточній господарській діяльності, у зв`язку з чим фінансовий результат до оподаткування склав задекларовані у Фінансовій звітності значення (рядок 2350).

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст.109 ЦК України Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до ч.3, 4 ст.109 ЦК України Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Подібні положення містяться у ч.5 ст.55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Отже, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, в законі закріплено положення про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом. (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №456/5490/21).

За змістом частини третьої цієї статті юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14; Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №41/207).

Відповідно до ч.2 ст.619 ЦК України до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Згідно із ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи із зазначеного, передана кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальності «Меркурій 2021» на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега 2023» не знімає обов`язку з ТОВ «Меркурій 2021» з погашення зазначеної заборгованості, адже по усіх переданих зобов`язаннях обидва товариства несуть субсидіарну (додаткову) відповідальність.

У п.2.1 Договору про відступлення права вимоги боргу №02/03 від 01.02.2023 року сторони визначили, що за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор зобов`язувався у термін до « 31» грудня 2023 р. перерахувати платіжними дорученнями на поточний рахунок Первісного Кредитора грошову суму, визначену у п. 1.1 Договору (т. 1 а.с. 138-139).

Таким чином, дата настання обов`язку з кредиторської заборгованості настає 31.12.2023 року та враховуючи приписи щодо загальної позовної давності, а тому починаючи з 31.12.2023 року до 30.12.2026 року Первісний кредитор за вищезгаданим договором, у випадку непогашення заборгованості ТОВ «ВЕГА 2023», має право звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості, відповідальність щодо якого, виходячи із положень чинного законодавства України та правових позицій Верховного Суду, буде лежати як на ТОВ «Вега 2023», так й на ТОВ «Меркурій 2021».

Виходячи із вищевказаного, контролюючий орган визнав порушенням незарахування сплачених за векселями 9 000 000 гривень до доходу, визнавши її безповоротною фінансовою допомогою, не зважаючи на те, що у випадку настання відповідальності за рішенням суду по кредиторській заборгованості, ТОВ «Меркурій 2021» та ТОВ «ВЕГА 2023» будуть нести її субсидіарно.

Отже, станом на день проведення перевірки, навіть, не зважаючи на те, що передана кредиторська заборгованість покривалась «Основними засобами», за правовою природою отримані за векселями 9 000 000 гривень не є безповоротною фінансовою допомогою, адже строк давності для пред`явлення до виконання кредиторської заборгованості спливе лише 30.12.2026 року.

Враховуючи наведене, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО заниження суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 9 000 000 грн., у т.ч. на суму 2 000 000 за 1 квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 2 квартал 2023 року, що призвело до: Завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за Півріччя 2023 року; Заниження податку на прибуток за результатом останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн. за Півріччя 2023 року є безпідставними, а тому суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400310719 та №00400180719.

Щодо податкових повідомлень- рішень від 13 грудня 2023 року №00400640719 та №00400460719, суд зазначає наступне.

Перевіркою відображених у рядках 4.1Б Декларації з податку на додану вартість «нараховано ПЗ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» показників за період з 26.11.2020 по 02.10.2023 р. у загальній сумі 0 грн, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання даного показника на загальну суму 1 326 240 грн., а саме:

В ході перевірки було встановлено, що дебіторську заборгованість у сумі 7 957 440,00 грн. із ТОВ «Хімтехтрейд», яка виникла внаслідок виділу ТОВ «Меркурій 2021» із підприємства ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та прийнято ТОВ «Меркурій 2021» відповідно до Розподільчого балансу при виділі, затвердженого на підставі Рішення учасників №7 від 25.11.2020 року, було визнано безнадійною та списано її у рахунок видатків підприємства.

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 по справі №922/3859/21 про визнання боржника банкрутом ТОВ «Хімтехтрейд» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

28 грудня 2021 року на підставі вищевказаної постанови ТОВ «Меркурій 2021» визнано дебіторську заборгованість на суму 7 957 440,00 грн. із ТОВ «Хімтехтрейд», яка виникла внаслідок виділу ТОВ «Меркурій 2021» із підприємства ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та прийнято ТОВ «Меркурій 2021» безнадійною та списано її у рахунок видатків підприємства.

Зазначене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ 1 326 240 грн за грудень 2021 року.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припйнених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення' електронного підпису.

Нормою п. 189.1 ст. 189 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті Т89 цього Кодексу,, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активам, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового .періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі попередньої оплати товарів/послуг, які у межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, відсутній та відповідно платник податку втрачає право на податковий кредит, попередньо сформований за операцією з придбання таких товарів/послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням №1 учасника ТОВ «Меркурій 2021» від 25.11.2020 року вирішено Створити шляхом виділу з ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІМЕРХІМПАК» (ідентифікаційний код 42555009) нову юридичну особу правонаступника - ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021». (а.с. 230 т. 1)

При цьому, ТОВ «Меркурій 2021» прийнято від ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІМЕРХІМПАК» дебіторську заборгованість у сумі 7 957 440,00 грн. перед ТОВ «ХІМТЕХТРЕЙД, що підтверджується розподільчим балансом 25.11.2020 р. (а.с. 232-235 т. 1).

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 по справі №922/3859/21 про визнання боржника банкрутом ТОВ «Хімтехтрейд» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивачем під час судового розгляду не заперечувалось, що 28 грудня 2021 року на підставі вищевказаної постанови ТОВ «Меркурій 2021» визнано дебіторську заборгованість на суму 7 957 440,00 грн. із ТОВ «Хімтехтрейд», яка виникла внаслідок виділу ТОВ «Меркурій 2021» із підприємства ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та прийнято ТОВ «Меркурій 2021» безнадійною та списано її у рахунок видатків підприємства.

Таким чином, суд погоджується з висновками акту перевірки, що ТОВ «Меркурій 2021» потрібно було нарахувати «компенсуюче» податкове зобов`язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПК України та скласти не пізніше кінця місяця списання такої заборгованості податкову накладну.

База нарахування - це вартість придбання таких товарів, робіт, послуг (без ПДВ), тобто та сума, на яку у минулому здійснювався аванс та зареєструвати таку податкову накладну у ЄРПН не пізніше 20 календарних днів наступного місяця.

Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка, заступник начальника відділу Головного управління ДПС у Харківській області Столяров К.О. підтвердив виявлені під час перевірки виявлені порушення ТОВ «Меркурій 2021», вказавши, що зазначене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ 1 326 240 грн за грудень 2021 року.

Щодо доводів позивача, що платник не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами, або будь-якими іншими особами, суд зазначає наступне.

Так, позивачем вказано, що передана дебіторська заборгованість була сформована унаслідок здійснення передоплати в господарських правовідносинах між ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та ТОВ «Хімтехтрейд», внаслідок якої на користь кредитора мали бути передані товари, визначені господарським договором. Унаслідок зазначеного, податкові зобов`язання виникли виключно у двох зазначених підприємств, які, у випадку порушення даних зобов`язань, мали нести визначену чинним податковим законодавством України податкову відповідальність.

Разом із тим, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки в даному випадку обов`язок в складанні податкової накладної не пізніше кінця місяця списання безнадійної заборгованості покладено на позивача, оскільки 25.11.2020 р. внаслідок виділу з ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІМЕРХІМПАК» саме позивачем прийнято від ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІМЕРХІМПАК» дебіторську заборгованість у сумі 7 957 440,00 грн., яка в подальшому і була визнана безнадійною.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/ послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 1201.2 ст. 1201 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи встановлення судом наявності у позивача обов`язку в складанні податкової накладної, суд погоджується з висновками відповідача про порушення ТОВ «Меркурій 2021» п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Меркурій 2021», що виразилось у не здійсненні реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2021 року, березень-грудень 2022 року та січень 2023 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400640719 та №00400460719.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" (вул. Георгіївська, буд. 10,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 44088985) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00400180719 від 13 грудня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ "Меркурій 2021" завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6684971 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00400310719 від 13 грудня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ "Меркурій 2021" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 416705,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 104176,25 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за разунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" (код ЄДРПОУ 44088985) сплачений судовий збір у розмірі 23797,40 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто сім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2024 року.

Суддя Бідонько А.В.