Ухвала

від 01.08.2024 по справі 600/3095/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

01 серпня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3095/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,-

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі позивач) просить:

- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику Квартирно експлуатаційний відділ міста Чернівці ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 08179180) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в сумі 5 351 632.72 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків. Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало, те що Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з порушенням строку, що визначений частиною 2 статті 283 КАС України.

У встановлений судом строк представником позивача, на усунення недоліків позовної заяви, подано до суду клопотання з обґрунтування строків звернення до суду. Так, представник позивача вказує, що норми ст. 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, визначають лише необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду контролюючого органу з позовом про обмеження виїзду керівника юридичної особи-боржника, що має податковий борг у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, як одного із заходів забезпечення виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Розглянувши матеріали позову, заяву представника позивача, подану на усунення недоліків позовної заяви, проаналізувавши доводи представника позивача, суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; та інше.

У силу статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суддя звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 5 КАС України).

Так, згідно частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Вказані положення частини 1 статті 289-2 КАС України кореспондуються із пунктом 87.13 статті 87 Податкового Кодексу України, згідно якого визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

У свою чергу, у справах за зверненням податкових та митних органів (в тому числі щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України), згідно частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Як видно з вищевказаних положень статей 283, 289-2 КАС України, пункту 87.13 статті 87 Податкового Кодексу України, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Такими обставинами є несплата протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Суддя звертає увагу на те, що позивач у цій справі, як суб`єкт владних повноважень, просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику Квартирно експлуатаційний відділ міста Чернівці ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 08179180) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в сумі 5 351 632.72 грн

Суддею встановлено, що контролюючим органом на офіційну адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, керівником якого є ОСОБА_1 , надсилалась податкова вимога форми Ю №1376-25 від 15.02.2016 року на суму 1877070,35 грн., яка згідно рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення вручена 22.02.2016 року.

Відтак, суддя вважає, що у Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як суб`єкта владних повноважень, наявне право на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги форми Ю №1376-25 від 15.02.2016 року на суму 1877070,35 грн., тобто протягом 24 годин після 18.10.2016 року.

Натомість, позовна заява надійшла до суду 16.07.2024 року, тобто з порушенням строку, що визначений частиною 2 статті 283 КАС України.

Доводи представника позивача щодо строків звернення до суду, які наведені у клопотанні, суддя не вважає поважними, оскільки такі обґрунтовані лише трактуванням положень КАС України та Податкового Кодексу України в частині наявності підстав для застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України, якими є несплата протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень . Натомість, представник позивача трактує вказані норми без їх системної дії, а саме наявності підстави для звернення до суду та відповідного строку на таке звернення.

При цьому, представником позивача не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк, а саме протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за наведених позивачем причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку для звернення до суду.

Як визначено частиною 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон повернути позивачеві з підстав пропуску строку звернення до суду.

3. Роз`яснити, що відповідно до частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов