Постанова

від 02.10.2024 по справі 600/3095/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3095/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

02 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 08179180) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в сумі 5 351 632,72 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон повернуто позивачеві з підстав пропуску строку звернення до суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Так, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків. Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало, те що Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з порушенням строку, що визначений частиною 2 статті 283 КАС України.

На усунення недоліків позовної заяви, позивачем подано до суду першої інстанції клопотання з обґрунтування строків звернення до суду. Так, представник позивача вказав, що норми ст.289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, визначають лише необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та повертаючи позов, виходив з того, що що у Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як суб`єкта владних повноважень, наявне право на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги форми "Ю" №1376-25 від 15.02.2016 року на суму 1877070,35 грн., тобто протягом 24 годин після 18.10.2016 року.

Натомість, позовна заява надійшла до суду 16.07.2024 року, тобто з порушенням строку, що визначений частиною 2 статті 283 КАС України.

При цьому, представником позивача не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк, а саме протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; та інше.

Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.5 КАС України).

Так, згідно частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Вказані положення частини 1 статті 289-2 КАС України кореспондуються із пунктом 87.13 статті 87 Податкового Кодексу України, згідно якого визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

У свою чергу, у справах за зверненням податкових та митних органів (в тому числі щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України), згідно частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Аналіз положень статей 283, 289-2 КАС України, пункту 87.13 статті 87 Податкового Кодексу України дає підстави для висновку, що контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Такими обставинами є несплата протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Так, у цій справі позивач, як суб`єкт владних повноважень, просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику Квартирно експлуатаційний відділ міста Чернівці ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ 08179180) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в сумі 5 351 632.72 грн

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом на офіційну адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, керівником якого є ОСОБА_1 , надсилалась податкова вимога форми "Ю" №1376-25 від 15.02.2016 року на суму 1877070,35 грн., яка згідно рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення вручена 22.02.2016 року.

Відтак, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що у Головного управління ДПС у Хмельницькій області, як суб`єкта владних повноважень, наявне право на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги форми "Ю" №1376-25 від 15.02.2016 року на суму 1877070,35 грн., тобто протягом 24 годин після 18.10.2016 року.

Натомість, позовна заява надійшла до суду 16.07.2024 року, тобто з порушенням строку, що визначений частиною 2 статті 283 КАС України.

Аналогічна правова позиція щодо обчислення строків звернення з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України викладена в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 140/26462/23.

Також частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд наголошує, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив як безпідставні посилання позивача на дотримання ним строків звернення до суду, які наведені у клопотанні, оскільки такі обґрунтовані лише трактуванням положень КАС України та Податкового Кодексу України в частині наявності підстав для застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України, якими є несплата протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень . Натомість, представник позивача трактує вказані норми без їх системної дії, а саме наявності підстави для звернення до суду та відповідного строку на таке звернення.

При цьому, представником позивача не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк, а саме протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Крім того, повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Відтак, апеляційна скарга не містить відомостей про обставини, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.