Постанова

від 01.08.2024 по справі 440/12893/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 р. Справа № 440/12893/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 07.05.24 по справі № 440/12893/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо необ`єктивного відображення в наказі командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75 причинного зв`язку між травмуванням ОСОБА_1 та обставинами травмування не пов`язане із захистом Батьківщини; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75 шляхом зміни формулювання в пункті 2 резолютивної частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75, де вказати, що "Визнати травму (поранення, контузії, каліцтва), отриману 09.05.2023 головним сержантом 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 , такою, що отримана під час проходження військової служби та ТАК пов`язана із захистом Батьківщини" замість "Визнати травму (поранення, контузії, каліцтва) отриману 09.05.2023 головним сержантом 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 , такою, що отримана під час проходження військової служби та не пов`язана із захистом Батьківщини"; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не надання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 31.07.2023 дізнався про наказ командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за фактом отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75, виданий за результатами проведення спеціального розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.06.2023 №231 "Про призначення спеціального розслідування за фактом отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій". Позивач не погоджується з пунктом 2 цього наказу, а саме, "Визнати травму (поранення, контузії, каліцтва) отриману 09.05.2023 головним сержантом 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 , такою, що отримана під час проходження військової служби та не пов`язана із захистом Батьківщини", посилаючись на те, що він не об`єктивно відображає причинно-наслідковий зв`язок між обставинами травмування та отриманими позивачем травмами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на абз.10 п.6.2 гл. 6 розд. ІІ Положення №402, яким визначено, що на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивач фактично не погоджується з висновком ВЛК Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради, зазначеним у довідці №569/94 від 15.05.2023 щодо кваліфікації його травми, як такої, що ТАК, пов`язана з проходженням служби, не враховуючи бездіяльність відповідача в частині видачі довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до ст.260 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та абз.10 п.6.2 гл. 6 розд. ІІ Положення №402. Вказує, що беручи до уваги довідку відповідача від 18.10.2023 №8840, позивач був діючим військовослужбовцем, відповідно у спірній ситуації доцільно застосовувати "Медичний огляд військовослужбовців", що визначено главою 6 розділу II Положення №402. Стверджує, що суд не об`єктивно оцінив довідку ВЛК Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради, зазначеним у довідці №569/94 від 15.05.2023, оскільки дана довідка є довідкою про необхідність надання відпустки за станом здоров`я у відповідності до визначеного п.6.35 гл. 6 розд. II Положення №402, а саме: "У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров`я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров`я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров`я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 року без змін. Просить розгляд справи проводити за участю (викликом) представника військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що наявність довідки про обставини травми (встановленого зразка, за формою, передбаченою додатком 5 до Положення №402) не є обов`язковою умовою для встановлення у воєнний час причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Вказує, що у воєнний час причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) можуть зазначатися в службовій та медичній характеристиці, витязі з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, довідці військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історії хвороби або витязі з неї, свідоцтві про хворобу, записі лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу тощо. На причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) вказує постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва), що приймається на підставі картки передового району та інших документів, указаних у пункті 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402, та викладається в довідці ВЛК. Стверджує, що позивачу після звернення до медичної роти військової частини НОМЕР_1 надано первинну медичну картку (невідкладна допомога) Форма 100, яка містить відомості про характер травми, місце та час її отримання. Зауважує, що у спірному випадку відсутні підстави для призначення та проведення спеціальної перевірки та видачі за наслідками такої перевірки наказу, а наказ командира військової частини №75 від 17.07.2023 не є документом про причини та обставини поранення, який відповідно до пункту 21.25 Положення №402 може братися до уваги штатною ВЛК при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва), відтак, внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75, про які просить позивач, не створить жодних правових наслідків для нього.

Щодо заявленого Військовою частиною НОМЕР_1 клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Статтею 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Враховуючи характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування та той факт, що розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, дана справа відноситься до справ незначної складності.

З огляду на те, що справа відноситься до категорії незначних, не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (тобто в порядку письмового провадження у відповідності до п.10 ч.1 ст.4 КАС України), характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 призваний у Збройні Сили України на військову службу по мобілізації, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , копія якого наявна у матеріалах справи.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 по 14.06.2023, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2023 №8840.

Зокрема, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2023 №129 вирішено вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків: з лікування до АДРЕСА_1 з військового шпиталю військової частини НОМЕР_3 08.05.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 ., головного сержанта 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з сніданку 09 травня 2023 року.

Згідно листа Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 22.06.2023 №05-05/1770/МВА 09.05.2023 м. Курахове Покровського району Донецької області було піддано артилерійському обстрілу, що призвело до влучань у багатоповерхову забудову міста та внаслідок прямого влучання було пошкоджено будинок АДРЕСА_2 . Влучання артилерійських снарядів безпосередньо біля будинку не було.

Позивач згідно з випискою форми 100 (невідкладна допомога) медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2023 року травмувався о 11 год. 00 хв. 09 травня 2023 року та йому було надано первинну медичну допомогу, діагноз " НОМЕР_4 (09.05.2023 р) ЗЧМТ СГМ?".

Військовою частиною НОМЕР_1 видано позивачу направлення від 15.05.2023 №2314 на стаціонарне лікування в КП "КРОКШ для ветеранів війни" ПОР та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2023 №129 наказано молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що знаходиться на лікуванні в м. Дніпро з 09.05.2023, підстава: форма №100 від 09.05.2023.

Із 09.05.2023 по 15.05.2023 позивач перебував на лікуванні у закладі охорони здоров`я, що підтверджено випискою з медичної карти стаціонарного хворого №7931.

Позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією та видано довідку військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради №569/94 від 15.05.2023 із зазначенням діагнозу та постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): акубаротравма з перфорацією б/перетинки зліва на тлі ВТ (09.05.2023). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку, гострий період, зі стійким цефалгічним синдромом, астенічним синдромом. Травма/захворювання легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм). Травма/захворювання, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.05.2023 №136 наказано вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків: з лікування до н.п. Курахове з м. Дніпро 15.05.2023 молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Зараховано на продовольче забезпечення з сніданку 16 травня 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.05.2023 №136 молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , направлено у відпустку з 16 травня 2023 року по 14 червня 2023 року за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2023 №165 вирішено молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що прибув до н.п. Курахове 13.06.2023 з відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів. Зараховано на продовольче забезпечення з сніданку 14 червня 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2023 №165 молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 2 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , призваного на військову службу по мобілізації на підставі указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26 лютого 2022 року №32, звільненого наказом командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони (по особовому складу) від 22.03.2023 №24-РС у запас за підпунктом г) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю 2 групи), вирішено вважати таким, що справи і посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 14 червня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення.

Головний сержант 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом вх. №4339 від 11.06.2023 про видачу наказу про призначення розслідування та видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №231 від 18.06.2023 "Про призначення спеціального розслідування за фактом отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_2 у районі бойових дій" з метою організації проведення розслідування та його документального оформлення, наказано: 1. Призначити комісію для проведення спеціального розслідування за фактом отримання поранення головним сержантом 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій, у наступному складі: голова комісії - заступник командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майор ОСОБА_3 ; члени комісії: начальник медичної служби - начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_1 капітан медичної служби ОСОБА_4 ; головний сержант військової частини НОМЕР_1 майстер-сержант ОСОБА_5 . 2. Голові комісії у термін до 18.07.2023 під час проведення спеціального розслідування встановити: відомості про осіб, які стали свідками отримання поранень військовослужбовцем, провести їх опитування; місце, дату і час отримання поранень військовослужбовцем; відомості про потерпілих військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць та рік народження; вид, характер та локалізацію травм та/або поранень, що отримані потерпілим військовослужбовцем; інформацію про обсяг домедичної допомоги наданої безпосередньо на місці події; заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця. За результатами проведення спеціального розслідування скласти акт проведення розслідування, який надати у визначений термін на розгляд та затвердження. 4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

Комісія, призначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.06.2023 №231 "Про призначення спеціального розслідування за фактом отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 у районі бойових дій" у період з 18 червня по 17 липня 2023 року провела спеціальне розслідування за фактом отримання поранення (контузій, травм, каліцтва) молодшим сержантом ОСОБА_1 .

17.07.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 затверджено акт проведення спеціального розслідування.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.07.2023 №75 "Про результати службового розслідування за фактом отримання поранена молодшим сержантом ОСОБА_1 у районі бойових дій" за результатами службового розслідування, а також з метою запобігання подібним випадкам у майбутньому, наказано: 1. Спеціальне розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.06.2023 № 231 Про призначення спеціального розслідування за фактом отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 у районі бойових дій, вважати завершеним. 2. Визнати травму (поранення, контузії, каліцтва) отриману 09.05.2023 головним сержантом 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 , такою, що отримана під час проходження військової служби та не пов`язана із захистом Батьківщини.

Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 вчинено бездіяльність, що полягає у не наданні ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, та не погодившись із формулюванням пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.07.2023 №75 "Про результати службового розслідування за фактом отримання поранена молодшим сержантом ОСОБА_1 у районі бойових дій", позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному випадку відсутні підстави для призначення та проведення спеціальної перевірки та видачі за наслідками такої перевірки наказу, а наказ командира військової частини №75 від 17.07.2023 не є документом про причини та обставини поранення, який відповідно до пункту 21.25 Положення №402 може братися до уваги штатною ВЛК при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва), відтак, внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75, про які просить позивач, не створить жодних правових наслідків для позивача.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту - Закон №2232-XII).

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.10 ст.2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Згідно з п.1.1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

З наведеного слідує, що одним із основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1 Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК(ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено главою 21 розділу II Положення №402.

Відповідно до п.п. 21.1, 21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Згідно з п.21.4 Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Пунктом 21.5 Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Пунктом 21.7 Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється (п.21.8 Положення №402).

Згідно з п.21.24 Положення №402 довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок, зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Водночас, пунктом 21.25 Положення №402 встановлено, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики; витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу; матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації; довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу; історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу; запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу; довідку архівної установи.

У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у воєнний час основи організації військово-лікарської експертизи мають певні особливості та їх правове регулювання дещо відрізняється від правового регулювання у мирний час.

Так, у мирний час (п.21.7) постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі довідки про обставини травми або на підставі Акта про нещасний випадок. Водночас, законодавець у пункті 21.25 прямо передбачив окремий випадок, в який довідка про обставини травми та акт про нещасний випадок не є обов`язковими документами на підставі яких приймається постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення, а саме під час дії воєнного стану вказані постанови ВЛК приймаються на підставі картки передового району та додаткових документів (не обов`язково всіх) зазначених у пункті 21.25.

Відповідно до п.21.29 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення) поряд з іншими постановами записується в історію хвороби, Книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або довідку, медичну книжку військовослужбовця з обов`язковим посиланням на документ, який підтверджує обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Згідно з п.22.3 Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється (п.22.5 Положення №402).

Сукупний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що постанови ВЛК про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) оформлюються довідками військово-лікарської комісії, які у воєнний час у штатну ВЛК на контроль не направляються.

Колегія суддів зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався.

Отже, починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час в Україні триває воєнний стан.

За обставинами справи, згідно листа Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 22.06.2023 №05-05/1770/МВА 09.05.2023, м.Курахове Покровського району Донецької області було піддано артилерійському обстрілу, що призвело до влучань у багатоповерхову забудову міста та внаслідок прямого влучання було пошкоджено будинок АДРЕСА_2 . Влучання артилерійських снарядів безпосередньо біля будинку не було.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач згідно з випискою форми 100 (невідкладна допомога) медичної роти військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2023 року, травмувався о 11 год 00 хв 09 травня 2023 року та йому було надано первинну медичну допомогу, діагноз "ВТ (09.05.2023 р) ЗЧМТ СГМ?".

Військовою частиною НОМЕР_1 видано позивачу направлення від 15.05.2023 №2314 на стаціонарне лікування в КП "КРОКШ для ветеранів війни" ПОР та з 09.05.2023 по 15.05.2023 позивач перебував на лікуванні у закладі охорони здоров`я, що підтверджено випискою з медичної карти стаціонарного хворого №7931.

Позивачу видано довідку військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради №569/94 від 15.05.2023 із зазначенням діагнозу та постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): акубаротравма з перфорацією б/перетинки зліва на тлі ВТ (09.05.2023). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку, гострий період, зі стійким цефалгічним синдромом, астенічним синдромом. Травма/захворювання легкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм). Травма/захворювання, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).

Колегія суддів звертає увагу, що позивач фактично не погоджується з висновком ВЛК Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради, зазначеним у довідці №569/94 від 15.05.2023 щодо кваліфікації його травми, як такої, що ТАК, пов`язана з проходженням служби. При цьому, позовні вимоги у позові звернуті ОСОБА_1 виключно до військової частини НОМЕР_1 , військово - лікарська комісія не зазначена позивачем як відповідач та позовні вимоги до військово-лікарської комісії позивачем не заявлені.

У позовній заяві позивач, посилаючись на положення Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 не об`єктивно відображено в наказі командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75 причинний зв`язок між травмуванням та обставинами травмування не пов`язане із захистом Батьківщини.

Суд враховує, що відповідно до п.1 розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі по тексту - Порядок №608), цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

За приписами п.1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

У спірному випадку відповідачем не призначалося та не проводилося службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування, що визначені Порядком №608, у даному випадку відсутні, дія Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про не об`єктивне відображення в наказі про результати службового розслідування причинного зв`язку між травмуванням та обставинами травмування, з посиланням на приписи Порядку №608, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи не свідчать про допущення ОСОБА_1 невиконання (неналежного виконання) своїх службових обов`язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності) які призвели до завдання шкоди державі.

Також, суд зазначає, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 (далі по тексту - Інструкція №332; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Інструкції №332 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Порядок спеціального розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців визначений розділом ІІІ Інструкції №332.

Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №332 передбачено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров`ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців.

Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби.

Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 липня 2007 року №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за № 902/14169.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил визначені розділом V Інструкції №332.

Згідно з пунктом 2 розділу V Інструкції №332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний: негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Згідно з п.п. 3 - 8 розділу V Інструкції №332 командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.

Командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.

Комісія з розслідування нещасного випадку за потреби може провести повторний огляд місця нещасного випадку та повторне опитування свідків нещасного випадку і причетних до нього осіб.

У разі якщо у складеному на місці нещасного випадку первинному рапорті та наданих разом з ним документах не міститься достатньої інформації щодо характеристики місця нещасного випадку (відсутні опис, ескіз, схема тощо), а повторний його огляд здійснити неможливо внаслідок певних обставин (знищення місця нещасного випадку внаслідок обстрілу, знаходження місця нещасного випадку на території противника, знаходження місця нещасного випадку в зоні постійних обстрілів або на мінних полях тощо), комісія з розслідування проводить огляд місця нещасного випадку на відстані за допомогою оптичних приладів та за можливості здійснює його фото- або відеофіксацію (у тому числі за допомогою безпілотних літальних апаратів), складає карту-схему місця нещасного випадку із зазначенням його стислої характеристики і координат (довготи і широти), додає карту-схему до матеріалів розслідування та зазначає про це в акті за формою НВ-2.

Посадова особа, яка призначила розслідування нещасного випадку, має право за клопотанням голови комісії з розслідування нещасного випадку подовжити строк проведення розслідування понад встановлений до 20 днів, а в разі настання випадків, зазначених у пункті 1 розділу III цієї Інструкції,- до 45 днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків, із зазначенням у наказі обґрунтованих причин подовження розслідування.

При цьому, відповідно до приписів пункту 3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Таким чином, згідно з вимогами цієї Інструкції №332 розслідуються випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника.

Натомість, випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Отже, дія цієї Інструкції не поширюється на військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок, зокрема, дій з боку противника в районі ведення бойових дій.

Наслідком розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, в порядку, встановленому розділом V Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332, може бути оформлення акту за формою НВ-2 та акту за формою НВ-3, а не довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Тоді як випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника обліку як нещасні випадки не підлягають та акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) у разі поранення, контузії, травми, каліцтва, військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника обліку не складається.

Як свідчать матеріали справи, у спірному випадку позивачем, який проходив військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 по 14.06.2023, була отримана травма 09.05.2023 внаслідок дій з боку противника (артилерійського обстрілу, що призвів до прямого влучання у будинок АДРЕСА_1 ).

Зважаючи на те, що Курахівська міська територіальна громада з 24.02.2022 відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, колегія суддів вважає, що у спірному випадку відсутні підстави для призначення та проведення спеціальної перевірки та видачі за наслідками такої перевірки наказу, тому наказ командира військової частини № НОМЕР_6 від 17.07.2023 не є документом про причини та обставини поранення, який відповідно до пункту 21.25 Положення №402 може братися до уваги штатною ВЛК при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відтак, внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75, про які просить позивач, не створить жодних правових наслідків для позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимоги в частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо необ`єктивного відображення в наказі командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75 причинного зв`язку між травмуванням ОСОБА_1 та обставинами травмування не пов`язане із захистом Батьківщини та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75 шляхом зміни формулювання в пункті 2 резолютивної частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службового розслідування за результатами отримання поранення молодшим сержантом ОСОБА_1 в районі бойових дій" від 17.07.2023 №75.

Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині позовних вимог спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Щодо вимог позову про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не надання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви, колегія суддів враховує наступне.

Як зазначено вище, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п.1.1 глави 1 розділу I Положення №402)

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу I вказаного Положення військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (п.2.1 глави 2 розділу I Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби, а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Главою 6 розділу II Положення №402 передбачено порядок медичного огляду військовослужбовців.

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 визначено чіткий перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. Вказаний перелік передбачає, крім того: подання на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) (абзац дев`ятий пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення). Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

Пунктом 20.4 глави 20 розділу II Положення №402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов, зокрема, "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Зі змісту пунктів 6.1 та 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 слідує, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться, зокрема, прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, та на таких військовослужбовців подається відповідний перелік документів, в тому числі в разі, якщо особи, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Також, додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.

Матеріалами справи підтверджено, що головний сержант 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023), в якому, зокрема, просив видати довідку про обставини травми (поранення, контузії), отриману під час виконання обов`язків військової служби 09.05.2023 близько 11 години внаслідок ворожого обстрілу із напрямку тимчасово окупованої території по населеному пункту Курахове Покровського району Донецької області, в якому зосереджувалась частина особового складу військової частини НОМЕР_1 згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.

Однак, будь-якої відповіді чи рішень стосовно розгляду питання, порушеного позивачем у рапорті, стосовно можливості (наявності підстав) для видачі позивачу вищевказаної довідки, відповідач не надав (не прийняв). Докази протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023) в частині вимоги щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.

Вказані обставини не були з`ясовані судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Під час оцінки обраного способу захисту колегія суддів в першу чергу враховує його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, з метою повного та належного захисту прав позивача, колегія суддів, відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України, вважає за належне вийти за межі позовних вимог та обрати спосіб захисту порушеного права позивача, що в повній мірі сприяє досягненню ефективного захисту інтересів позивача та встановлює спосіб відновлення його права від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023) в частині вимоги щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023) в частині вимоги щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, та прийняти відповідне рішення.

Водночас, позовні вимоги в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви, задоволенню не підлягають, оскільки рапорт позивача від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023) не був розглянутий по суті та позивачу не було відмовлено у видачі такої довідки.

З урахуванням наведеного, інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, з частковим скасуванням рішення суду.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 440/12893/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не надання ОСОБА_1 довідки про обставини отримання травми за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України оформити та видати довідку за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, із відповідним формулюванням згідно цієї заяви.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023) в частині вимоги щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.06.2023 (вх. №4339 від 11.06.2023) в частині вимоги щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині в позові відмовити.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 440/12893/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко