Постанова

від 30.07.2024 по справі 560/6228/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6228/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

30 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Янчука С.В.,

представника відповідача: Карповича В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест", звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13 травня 2021 року №0053750703;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24 червня 2021 року №0067550703;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24 червня 2021 року №0067560703;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" 68100 грн. судових витрат, зі сплати судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Інвест" задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року - без змін.

15.12.2023 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнив частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року скасував. Справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 15.04.2024 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем підтверджено належними первинними документами реальність господарських операцій з ІП «Драйфхолм Фармінг» за періоди, які перевірялись, а тому доводи контролюючого органу про намір позивача мінімізувати сплату податку на додану вартість через формування податкового кредиту внаслідок нереальних господарських операцій, не знайшли належного підтвердження письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що документальною позаплановою перевіркою не встановлено достатньої кількості джерел походження, безпосередніх виробників товарів в достатній кількості (сої), придбання яких задокументовано накладними, виписаними ІП "Драйфхолм Фармінг", та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробників до ТОВ «Протеїн Інвест».

Перевіркою встановлено, що укладений ТОВ «Протеїн Інвест» з ІП «Драйфхолм Фармінг» договір поставки не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку із відсутністю у цього постачальника виробничих, трудових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання.

Перевіркою також встановлено порушення п.200.1, п.200.7, п.200.9, абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 зі змінами і доповненнями. Отже, ТОВ «Протеїн Інвест» не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за березень 2021 року в сумі 2 941 561 грн.

Вважає, що висновки, викладені в актах документальних позапланових виїзних перевірок №1986/22-01-07-03/39675184 від 20.04.2021, №3041/22-01-07-03/39675184 від 04.06.2021, та прийняті податкові повідомлення - рішення форми «В4» №0053750703 від 13.05.2021, форми «В1» №0067550703 від 24.06.2021 та форми «ВЗ» №0067560703 від 24.06.2021, є правомірними та базуються на вимогах чинного законодавства України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що в позивача наявні всі первинні документами, які свідчать про реальність господарських операцій з ІП «Драйфхолм Фармінг» за періоди, які перевірялись, а тому доводи контролюючого органу в апеляційній скарзі є помилковими.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області в період з 05.04.2021 по 09.04.2021 та, у зв`язку із продовженням терміну проведення перевірки, з 12.04.2021 по 13.04.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Протеїн Інвест» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючого розрахунку, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами цієї перевірки складено Акт №1986/22-01-07-03/39675184 від 20.04.2021 (Акт 1) «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Протеїн Інвест» податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

В розділі 4. «Висновок» Акту перевірки зазначено наступне:

..2. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено наступні порушення:

- в порушення п.44.1 cт.44, п.198.1. 198.3., cт.198. п.198.6. cт.198 п.200.1, абз. в) п.200.4 cт.200 Податкового кодексу України №2755-М від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 (із змінами та доповненнями), ТОВ «Протеїн Інвест» за січень 2021 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) на 9 802 185 грн;

- в порушення вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Протеїн Інвест» неправильно заповнено додаток №2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за січень 2021 року.».

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області стосовно ТОВ «Протеїн Інвест» прийнято податкове повідомлення-рішення №0053750703 від 13.05.2021 року.

Цим податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення п.44.1 ст.44. п. 198.1, 198.3.. ст.198, п. 198.6. ст.198 п.200.1. абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р 2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» №21 від 28.01.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 і зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2021 року на суму 9 802 185 грн «Сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду».

Стосовно обставин порушення в податковому повідомленні-рішенні зазначено наступне.

«..Проведеною перевіркою встановлено, що платником завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі ПДВ 9 802 185 грн, в т.ч. за листопад 2020 року в сумі 3 086 240 грн, грудень 2020 року в сумі 3 079 298 грн та січень 2021 року в сумі 3 636 646 грн, в результаті віднесення до його складу податку на додану вартість по нереальних господарських операціях з поставки ІП «Драйфхолм Фармінг» на адресу ТОВ «Протеїн Інвест» товару (урожаю сої 2020 року)...».

Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області в період з 24.05.2021 року по 28.05.2021 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Протеїн Інвест» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами цієї перевірки складено Акт №3041/22-01-07-03/396751874 від 04.06.2021 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Протеїн Інвест» ПН 39675184 податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (Акт перевірки-2).

На підставі Акту перевірки-2, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області стосовно ТОВ «Протеїн Інвест» прийнято податкове повідомлення-рішення №0067550703 від 24.06.2021 року.

Цим податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, 198.3, ст.198, п.198.6. ст.198 п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (зі змінами та доповненнями) зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 10 900 023 грн, а також нараховано штрафні санкції в сумі 2 725 006 грн.

Стосовно обставин порушення, в податковому повідомленні-рішенні №0067550703 від 24.06.2021 зазначено наступне:

«...Проведеною перевіркою встановлено, що платником задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в частині залишку від`ємного значення, фактично сплаченого по постачальниках товарів/послуг по контрагенту з іпн 3503908119073 ІП «Драйфхолм Фармінг» в розмірі 10 900 023 грн по періодах: березень 2021 року в сумі 1760 769 грн, січень 2021 року в сумі 3 636 646 грн, грудень 2020 року в сумі 2 416 368 грн та листопад 2020 року в сумі 3 086 240,52 грн».

На підставі Акту перевірки-2, окрім податкового повідомленпя-рішення №0067550703 від 24.06.2021, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області стосовно ТОВ «Протеїн Інвест» прийнято також податкове повідомлення-рішення №0067560703 від 24.06.2021.

Цим податковим повідомленням-рішенням на підставі п.200.1, п.200.7, п.200.9, абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права у позивача на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 2 958 380 грн.

Позивач вважає, що вищезазначені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, порушують його права, свободи та інтереси, насамперед майнові. У зв`язку із вищезазначеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, підтвердженням господарської операції, виходячи з визначення Закону №996-ХІV, є саме: рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2020 (справа №826/8114/15), від 12.03.2021 (справа №810/5871/15), від 04.09.2018 (справа №825/1153/17), від 31.03.2020 (справа №824/434/15-а), від 21.02.2020 (справа №826/17443/15), від 03.08.2020 (справа №826/7917/17), від 03.09.2019 (справа №810/3790/17), від 01.02.2021 (справа №826/12509/18), від 21.01.2021 (справа №813/2204/17), від 01.10.2019 (справа №816/434/18), від 08.12.2020 (справа №1.380.2019.005426).

Отже, Верховними Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, відступивши від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 01 грудня 2015 року у справі №826/15034/14, зазначила, що будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 Податкового Кодексу України та статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №815/253/16 зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наведений висновок узгоджується з висновками, що викладені в постановах від 29 жовтня 2019 року (справа №815/8539/13-а), від 18 березня 2020 року (справа №817/822/16) та від 07 лютого 2020 року (справа №820/2344/16).

Крім того, у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що у практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ІП «Драйфхолм Фармінг» укладено договір поставки товару №37-10/2020- КПЗ від 29.10.2020, в тому числі додаткова угода та специфікації до нього. Указаний договір сторонами не заперечується та недійсним в судовому порядку не визнавався. Предметом договору є поставка сої. Позивач є покупцем згідно вказаного дого вору.

За позицією позивача протягом жовтня 2020 по лютий 2021 року на виконання договору відбувались періодичні поставки сої урожаю 2020 року від ІП «Драйфхолм Фармінг» для позивача. За вказаний період по договору було поставлено сої на суму з ПДВ 70 020 462,87 грн, в тому числі за період листопад 2020 року - січень 2021 року на суму з ПДВ 58 813 109,99 грн.

При цьому встановлено, що усі поставки оформлені видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, на кожну партію зерна на заводі позивача складалась картка аналізу зерна. Відповідач, своєю чергою, не заперечує використання позивачем сої у своїй господарській діяльності, а лише вказує, що ІП «Драйфхолм Фармінг» сою позивачу у вказаний в перевірці період не поставляло.

Водночас, позивач у повному обсязі здійснив оплату на користь ІП «Драйфхолм Фармінг» за поставлений згідно договору товар, що підтверджується платіжними документами, доданими до позовної заяви.

По здійснених згідно договору поставках товару ІП «Драйфхолм Фармінг» було зареєстровано відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поряд з цим, реєстрація жодної податкової накладної не була заблокована податковими органами згідно наданих їм повноважень. На підставі зареєстрованих податкових накладних позивач включив відповідні суми до податкового кредиту, зокрема по операціях з ІП «Драйфхолм Фармінг» в податковій декларації позивача з ПДВ за жовтень 2021 року до податкового кредиту включена сума 107 123,43 грн; в податковій декларації позивача з ПДВ за листопад 2021 року до податкового кредиту включена сума 3 086 240,52 грн; в податковій декларації позивача з ПДВ за грудень 2021 року до податкового кредиту включена сума З 079 298,09 грн; в податковій декларації позивача з ПДВ за січень 2021 року до податкового кредиту включена сума 3 636 646,40 грн; в податковій декларації позивача з ПДВ за березень 2021 року до податкового кредиту включена сума 1 760 768,72 грн.

В акті перевірки серед іншого вказується про те, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних по ІП «Драйфхолм Фармінг» відсутні складені та зареєстровані податкові накладні на отримання послуг з перевезення по одинадцяти перевізниках, по яких також не встановлено нарахування та виплату їм доходу як самозайнятим особам (ознака 157).

Згідно інформації викладеної в листі №1305/21-1 від 13.05.2021 ІП «Драйфхолм Фармінг» надало пояснення, що вказані перевізники не є платниками ПДВ, тому у ЄРПН немає зареєстрованих податкових накладних щодо цих операцій, а дохід за ознакою 157 не був нарахований, тому що на момент подачі звітності з цими ФОП не були здійснені розрахунки.

Встановлено, що в Акті перевірки також зазначено, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів не виявлено автомобіль, що належить ФОП ОСОБА_1 РЕНО НОМЕР_1 . З цього при воду, у тому ж листі №1305/21-1 від 13.05.2021р. ІП «Драйфхолм Фармінг» надало пояснення, що при виписці ТТН було допущено механічну помилку, правильний номер авто НОМЕР_2 . На підтвердження цього ІП «Драйфхолм Фармінг» надані копії окремих документів по інших операціях, де номер авто вказаний правильно.

Також зазначено, що окремі транспортні засоби, які здійснювали перевезення, належать іншим фізичним та юридичним особам, а не перевізникам, які вказані в товарно-транспортних накладних. З цього приводу, у тому ж листі №1305/21-1 від 13.05.2021 року ІП «Драйфхолм Фармінг» надало наступні пояснення, що такі автомобілі належать перевізникам на правах оренди, а надання договорів оренди автотранспорту не входило в умови договорів на дання послуг транспортування.

Отже, відповідач не довів, що хоча б одне із 140 перевезень реально не було здійснено.

При цьому, згідно з ТТН пунктом завантаження товару на адресу по зивача є Рівненська обл., Сарненський район, смт. Клесів, вул. Вишнева, 20. Подат ковий орган вказує, що за наявною у нього інформацією, за вказаною адресою ІП «Драфхолм Фармінг» орендує складське приміщення площею 290 м. 2. Однак, на думку податкового органу приміщення 290 м.2 недостатньо для зберігання сої в кількості 3 763,64 т.

Також, ІП «Драйфхолм Фармінг» надало позивачу копії договорів, що підтверджують оренду складських приміщень та земельної ділянки за вказаною адре сою. А також вже згадуваним листом №1305/21-1 від 13.05.2021 року пояснило, що у підприємства в користуванні є також інші складські приміщення, між складами відбувається рух товарів і складських приміщень достатньо для здійснення діяльності.

Водночас, податковий орган не врахував, що 3 764 тон сої не були відвантажені за один день, а поступово, за період листопад 2020 року - січень 2021 року, а продукція може переміщуватися між складами. Податковий орган, зокрема, не дослі джував і не володіє інформацією, яка висота складу, не має інформації від спеціалістів - який обсяг сої можна зберігати на 100 кв.м. складських приміщень насипом, при висоті складу, для прикладу 10 м.

При цьому, контролюючий орган помилково зазначив про відсутність документів стосовно якості товару, оскільки підставою для правомірного включення відповідної суми до податкового кредиту є наявність первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції та відповідна податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН. Документи про якість товару не містять відомості про господарську операцію та відповідно до первинних докуме нтів не відносяться. А тому такі документи не пов`язані з обчисленням та сплатою пода тку на додану вартість.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.10.2020 у справі № 810/4304/16, зазначив наступне: «...22. Щодо посилань контролюючого органу на надання позивачем сертифікатів якості на товар, то суди обґрунтовано не взяли такі до уваги, оскільки сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому відсутність таких сертифікатів сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції. Крім того, судами встановлено, що договорами на поставку товару передбачено, що якість товару повинна відпо відати чинним нормам ГОСТів і ТУУ, проте умови договорів не містять вимоги щодо надання сертифікату якості. Крім того, як встановлено судами позивач має власну сертифіковану лабораторію, яка проводить контроль якості вхідної сировини.».

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 29.04.2021 у справі №810/3713/16.

Відповідно до даних ІТС «Податковий блок» податковий орган зазначає в Акті перевірки про наявність у ІП «Драйфхолм Фармінг» певної кількості техніки та основних засобів.

Згідно інформації викладеної в листі №1305/21-1 від 13.05.2021р. ІП «Драйфхолм Фармінг» надало інформацію стосовно наявної у нього техніки та основних засобів, а також надало копії окремих документів на підтвердження такої інформації.

Також, ІП «Драйфхолм Фармінг» надало інформацію та документи стосовно використовуваних приміщень, постачальників насіння, мінеральних добрив та засобів захисту рослин.

Крім того, ІП «Драйфхолм Фармінг» в листі №1305/21-1 від 13.05.2021 надало пояснення, що в 2020 році мало посіви зернових в дев`яти районах Тернопільської, Рівненської та Хмельницької обла стей.

Також встановлено, що відповідні договори оренди було укладено в 2020 році, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, всього йдеться про державну реєстрацію речових прав підприємства на близько 250 земельних ділянок. Використання землі в 2020 році здійснювалось на підставі інвестиційних договорів. ІП «Драйфхолм Фармінг» надано копії звітів про посівні площі 4-сг та 29-сг.

За інформацією позивача, Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 2 вересня 2020 року прийнято Рішення №1891655/35039089 про врахування таблиці даних платника податку. В затвердженій цим рішенням таблиці даних платника податку, поданій ІП «Драйфхолм Фармінг», зазначений код УКТЗЕД сої.

Головне управління ДПС у м. Києві на виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року у справі №560/6228/21 щодо надання належним чином завірених копій матеріалів по ІП «Драйфхолм Фармінг» повідомило наступне:

«На даний час надання витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві стосовно прийняття рішення від 02.09.2020 № 1891655/35039089 є неможливим у зв`язку з вилученням протоколів прокурорами відділу Київської міської прокуратури Даньковим А.Ю. та ОСОБА_2 згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11 серпня 2021 року.».

Слід також зазначити, що свідки, які двічі викликались протокольною ухвалою суду першої інстанції, однак в судове засідання не з`явились.

Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо реальності господарських операцій між позивачем та ІП «Драйфхолм Фармінг» суд першої інстанції також враховував позицію Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №560/9843/21. Верховний Суд у цій справі зазначив наступне: «Перевіркою також встановлено, що ТОВ «Протеїн Інвест» перебував у взаємовідносинах з Іноземним підприємством «Драйфхолм Фармінг», зокрема по операціях з придбання сої урожаю 2020 року.

Відповідачем зроблено висновок про те, що укладений ТОВ "Протеїн Інвест" з ІП "Драйфхолм Фармінг" договір поставки не опосередковується реальним виконанням господарської операції, яка становить його предмет, у зв`язку із відсутністю у даного постачальника виробничих, тру дових ресурсів та самого активу для здійснення такого постачання. Зокрема, не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження), або реального задекларованого вироб ництва сільськогосподарської продукції (сої); відсутність об`єктів оподаткування податком на майно, що свідчить про відсутність у ІП "Драйфхолм Фармінг" активів, зокрема основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності; відсутність земельних ділянок для вирощування СГ продукції; відсутність взаємовідносин між перевізником і замовником транспортних послуг; транспортні засоби із державними номерними знаками, які зазначені у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, відповідно до відомостей "НАІС ДЦАІ" МВС України, не пов`язані з автомобільним перевізником; відсутність сертифікатів якості; від сутність складських приміщень - свідчать про неможливість реального здійснення господарських операцій між ІП "Драйфхолм Фармінг" та ТОВ "Протеїн Інвест".

Доводи/мотиви відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ґрунтуються на інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкового органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем підтверджено належними первинними документами реальність господарських операцій з ІП «Драйфхолм Фармінг» за періоди, які перевірялись, а тому доводи контролюючого органу про намір позивача мінімізувати сплату податку на додану вартість через формування податкового кредиту внаслідок нереальних господарських операцій, не знайшли належного підтвердження письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, тому обґрунтовано визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13 травня 2021 року №0053750703, від 24 червня 2021 року №0067550703 та від 24 червня 2021 року №0067560703.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 серпня 2024 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.