Ухвала

від 02.08.2024 по справі 152/1117/24

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1117/24

2-з/152/3/24

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

02 серпня 2024 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Роздорожна А.Г.,

розглянувши до відкриття провадження у справі заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору застави дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

у с т а н о в и в :

31 липня 2024року досуду надійшлазаява відпозивачки про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 0525310100:02:001:0105 площею 2,0000 га цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративно-територіальних межах Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області.

Оскільки сторони в судове засідання не викликались, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Таким чином забезпечення позову є процесуальним заходом тимчасової дії, що спрямований на обмеження певних прав осіб необхідною мірою та в необхідний спосіб, для збереження на весь час розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення. Для застосування такого заходу повинні існувати обґрунтовані підстави. Заходи забезпечення позову не можуть бути тотожні позовним вимогам, заявленим у позові.

В даному випадку позивачкою не обгрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в тому числі, що відповідач має намір умисно ухилитися від виконання рішення суду (наприклад, що відповідач здійснює підготовчі дії до реалізації майна, або вже реалізував належне йому майно, тощо).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 151, 153, 258-261 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору застави дійсним та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Андрея РОЗДОРОЖНА