Рішення

від 23.07.2024 по справі 211/4143/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/4143/23

Провадження № 2/211/825/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2024 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаряЗоріної С.М.

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи КПТМ "Криворіжтепломережа" - Федоренко В.С.

представника третьої особи КП "Послуга" - Вигузової М.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Кривого Рогуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Комунальне підприємство "ПОСЛУГА", Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок затоплення житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила 31 липня 2023 року, до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок затоплення житлового приміщення, просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 33 888,83 грн., моральну шкоду у розмірі 38 000,00 грн., судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 7 000,00 грн., витрати на правову допомогу 22380,00 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 з 23.04.2023 року є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 74,3 кв.м., житлова площа 48,3 кв.м., на другому поверсі, на підставі договору купівлі-продажу серії НСК № 425837.

18.06.2023 року сталося затоплення квартири позивачки за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджено доказами.

У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових території затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунальног господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причин залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яки такий акт складено.

Згідно акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19.06.2023 року складеного комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга Криворізької міської ради, причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 ). Вказаний згін НЕ є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Крім того, комісія уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради вказала, що питання заміни згону є обов`язком власника квартири АДРЕСА_2 ), який є відповідальним за технічний стан власного майна.

Згідно вказаного акту зафіксовано наступні пошкодження житлового приміщення позивача: спальня - стеля, стіна, укоси вікна; ванна кімната - стеля, стіни (кахель, гіпсокартон).

Також комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради було проведено обстеження місця події після висихання затопленої площі. За наслідками такого обстеження було складено акт про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 29.06.2023 року, за яким встановлено пошкодження житлового приміщення позивача: у спальні жовті плями на стелі та стіні; обої відклеїлись, є запах шпаклівки; у стелі відшарувалася шпаклівка, є жовтні сліди затоплення.

Разом з тим, за вказаним актом причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 ). Вказаний згін НЕ є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

За висновками комісії власнику квартири АДРЕСА_2 ) було рекомендовано замінити згон власним коштом, адже саме вона є відповідальною за технічний стан власного майна.

Згідно інформаційної довідки № 337696045 від 02.07.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 ) є ОСОБА_3 . Таким чином, саме на ОСОБА_3 законом покладений обов`язок утримання своє власності (ч.4 ст.319 ЦК України).

Як зазначалось у первинній позовній заяві, уповноважені особи комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради не є атестованими судовими експертами та не можуть точно визначити обсяги та характер пошкоджень житлового приміщення позивача.

Таким чином, за замовленням позивача, в порядку ст.106 ЦПК України, було проведено судову будівельно-технічну експертизу за результатами якої було складено висновок №21/23 від 20.07.2023 року. Огляд пошкоджень приміщення позивача було призначено на 07.07.2023 року об 10:30 годині. Про проведення огляду пошкоджень квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 було повідомлено 05.07.2023 року, що підтверджується накладною № 0307234. На огляд пошкоджень квартири позивача ОСОБА_3 не з`явилася. Відтак, вищевказаний огляд було проведено без участі відповідача.

Згідно висновку №21/23 від 20.07.2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_5 , що виникли внаслідок її залиття 18.06.2023 року, станом на час проведення дослідження, складає 33 888,83 грн.

У відповідності до ст. 1166 ЦК: України майнова шкода, заподіяна фізичний особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду, при наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В наслідок затоплення квартири ОСОБА_5 , зазнала емоційного стресу, який виразився в тривозі, яка охопила її після затоплення квартири, адже були пошкоджені ванна кімната та спальня, які є невід`ємними об`єктами повсякденного життя. Окрім неможливості використовувати вказані об`єкти за призначенням, змушена понести витрати на дорогоцінний ремонт, однак очевидно, що вона не розраховувала на такі витрати, а тому мала негативні хвилювання стосовно даних фактів.

У момент затоплення квартири позивач невідкладно подзвонила відповідачу з вимогами негайно прибути до квартири та усунути причину затоплення. Однак, відповідач відмовилась невідкладно прибути до своєї квартири, оскільки вона нібито була зайнята. Таким чином, позивачка сама намагалась усувати наслідки затоплення, кликати на допомогу комунальні служби, прибирати коштовні речі з зони затоплення та вимочувати воду з підлоги. З розмови з відповідачем їй стало зрозуміло, що їй байдуже на дану ситуацію і ніяк допомагати вона не збирається.

Позивачка проживає у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . ЇЇ чоловік тяжко хворіє. Позивач переживала схвильованості, з приводу проблем матеріального характеру, що виникли внаслідок затоплення квартири.

Позивач має дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Так сталося, що основні ушкодження прийшлися на дитячі кімнати, а тому діти банально не можуть жити у своїх кімнатах, адже останні запріли, отсиріли та мають значний шар плісняви на стінах та шпалерах.

Крім того, в момент коли сталося затоплення квартири позивача, її чоловік - ОСОБА_6 перебував у лікарні та відновлювався після операції проведеної 14.06.2023 року. Тобто, через неправомірні дії відповідача, окрім відвідування та підтримки свого чоловіка, позивач була вимушена самотужки, хоча б якось, намагатись мінімізувати наслідки затоплення своєї квартири. Разом з тим. ОСОБА_6 був виписаний з лікарні 5.07.2023 року, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №23П 14240. Однак, оскільки квартира позивача була затоплена, а деякі з кімнат квартири почали пріти, то позивачу доводиться не тільки допомагати своєму чоловіку у відновленні після операції, а й самотужки ліквідовувати наслідки затоплення,позивач оцінює завдану моральну шкоду у сумі 38 000,00 гривень.

Позивач за проведення будівельно-технічної експертизи понесла витрати у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується актом №21/23 здачі-приймання висновку експерта №21/23, рахунком №21/23 від 06.07.2023 та квитанцією про оплату висновку експерта №21/23.

Крім того, задля захисту своїх прав позивач була змушена звернутись за правничою допомогою до адвоката Щербаня B.C. внаслідок чого з останнім було укладено договір про надання правничої допомоги №543 від 29.06.2023 року. Відтак, нею було сплачено на користь адвоката Щербаня B.C. грошові кошти у розмірі 22 380,00 грн., що підтверджується актом №1 виконаних робіт у досудовому порядку та відповідною квитанцією. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. .

Ухвалою від 06 липня 2023 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в загальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.01.2024 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок затоплення житлового приміщення третіх осіб: КП "ПОСЛУГА", адреса м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, 9А, Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", адреса м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9.

26.01.2024 року від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшли пояснення, згідно яких вказує, що на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» надає послугу з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення споживачам за адресою: АДРЕСА_3 . Так як, будинок АДРЕСА_3 є багатоповерховим, опалення до квартир здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку. Доказами подачі теплової енергії на будинок є акти про подачу теплоносія та про його відключення за опалювальні періоди 2022-2023 p.p., 2023-2024 p.p..

18.06.2023 року подача теплоносія КПТМ «Криворіжтепломережа» на житловий будинок АДРЕСА_3 не виконувалася у зв`язку із закінченням опалювального сезону 2022-2023 p.p. (рішення виконкому Криворізької міської ради №338 від 22.03.2023 «Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років» є у відкритому доступі. Гідравлічні випробування теплових мереж 18.06.2023 року по АДРЕСА_3 підприємством не проводилися.

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та КПТМ «Криворіжтепломережа» не укладався.

Пунктом 2.2. Договору про здійснення функцій виконавця комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання від 12.03.2014 року укладеним між КП «ПОСЛУГА» та КПТМ «Криворіжтепломережа» на управителя покладено обов`язки по: здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до абз. 4 п. З Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, межею балансової належності (відповідальності) - є межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем.

Згідно з Актом розмежування балансової належності теплових мереж від) 18.02.2005 (копія зі схемою додається), який є чинним, КПТМ «Криворіжтепломережа» межею балансової належності є зовнішня стіна будинку АДРЕСА_3 .

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та гірибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу № 76 від 17.05.2005 року, до внутрішньобудинкових систем відносяться мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов' язаний забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Зазначені положення кореспондуються з приписам ст. 322 ЦК України, відповідно до яких власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, відповідно до п. 41 Правил користування тепловою енергією, затвердженою постановою КМУ від 03.10.2007 р. №1198, споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності).

Згідно п.5 розд.1 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом від 15.08.2018 № 219 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі -Порядок), обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

При цьому в п. З розд.1 Порядку визначено, що точка приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Таким чином, утримання (заміна, ремонт, обслуговування) приладів опалення (батарей), які знаходяться у межах квартири споживача, тобто після відгалуження від стояка, має здійснюватись за власний кошт власником квартири.

При цьому, на балансовому обліку КПТМ «Криворіжтепломережа» перебувають зовнішні та транзитні мережі теплопостачання. Межею експлуатаційної приналежності є зовнішня стіна будинку.

Причиною залиття в Актах про залиття від 19.06.2023 року, від 29.06.2023 року вказано - незадовільний стан згону на опалювальному приладі у кв. АДРЕСА_6 , який є власним майном мешканця кв. АДРЕСА_6 та не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Висновки і рекомендації комісії: питання з заміни згону є обов`язком власника кв. АДРЕСА_6 , який є відповідальним за технічний стан власного майна. Аналогічні рекомендації містяться і в акті від 29.06.2023 року.

Відповідач - ОСОБА_3 не надала жодного належного та допустимого доказу про те, що затоплення квартири за адресою: АДРЕСА_7 , сталося з інших причин, ніж зазначено у Актах про залиття від 19.06.2023 року, від 29.06.2023 року.

07.03.2024 року КП "ПОСЛУГА", надали суду письмові пояснення, згідно яких Комунальне підприємство Послуга» КМР є управителем багатоквартирних будинків Згідно діючого законодавства управитель багатоквартирного будинку - це юридична особа, як за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території. Власник квартири або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку с співвласником багатоквартирного будинку.

Законом визначено, що управління багатоквартирним будинком - вчине співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`я співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним май багатоквартирного будинку.

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі догог про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеним між управителем співвласниками багатоквартирного будинку.

Співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_8 ) 01.12.2018 року уклали договір управління багатоквартирним будинком № ДУ-09, який підписано уповноваженою особою співвласників багатоквартирного будинку. Заявник 01.02.2019 року надає послуги з управління БКБ на підставі договору.

Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартир будинком є перелік послуг, права та обов`язки сторін, ціна на послуги, строк дії договору.

Згідно зі ст.5 Закону про житлово-комунальні послуги, послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема приби внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-техні робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного м багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинко систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послутщ здійснюються за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.

12 березня 2014 року між КП «Послуга» КМР та КПТМ «Криворіжтепломережа" укладено договір №6 Про здійснення функцій виконавця комунальних послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, та на управителя покладено обов`язки: - по здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання буд квартир, приміщень; -своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнанні експлуатації в осінньо-зимовий період;

-утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговуванні ремонт внутрішньобудинкових мереж.

18.06.2023 року працівниками КП «Послуга» на підставі наряду провод промивання та випробування системи централізованого опалення в будинку АДРЕСА_3 .

01.06.2023 року мешканців будинку АДРЕСА_3 було попереджено, шляхом розвішування об`яв на дошках об`яв на під`їздах будинку, про те, що з 03.06.2023 року в будинку будуть проводитися роботи з промивання та випробування системи централізованого опалення. Також в об`яві було вказано, що у випадку, якщо мешканцями проводиться ремонт опалення в квартирі, необхідно повідомити майстра КП «Послуга».

Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», (Наказ від 14 02.2007 N 71 Міністерства палива та енергетики) визначено:

«П.7.7.17. Після закінчення опалювального періоду необхідно здійснювати гідропневматичне промивання систем опалення з використанням стисненого повітря. Витрата повітря, води та тиску на початку ділянки, що промивається, визначаються за зідповідним розрахунком. Наприкінці промивання необхідно досягти повного освітлення зоди. Після закінчення гідропневматичного промивання системи опалення складається зідповідний акт».

«П. 7.7.20. Перед початком опалювального сезону на всіх системах опалення гдійснюється гідравлічне випробування на щільність та міцність. Гідравлічне випробування проводиться на:

- вузлах керування (вводу) тиском 1,25 робочого, але не нижче ніж 1 МПа (10 кгс/кв.см;

- системах опалення з чавунними опалювальними приладами тиском 1,25 робочого, але не більше ніж 0,6 МПа (6 кгс/ кв.см)»;

«П.7.7.21. Гідравлічне випробування здійснюється за плюсових температур зовнішнього повітря. Якщо ж температура зовнішнього повітря нижча від нульової, зипробування можливе лише у виняткових випадках».

19.06.2023 року власник квартири АДРЕСА_9 звернулась до КП «Послуга» з вимогою провести обстеження її квартири на предмет залиття власником квартири АДРЕСА_6 та скласти акт Про залиття.

В результаті обстеження комісією було встановлено, що в квартирі АДРЕСА_6 із-за незадовільного стану згону на опалювальному приладі стався розрив труби та залиття квартири АДРЕСА_9 .

Відповідно до

- ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № № 2189-УІН від 19.11.2017року « внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, ... від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового)приміщення...»;

- Наказу 15.08.2018 № 219 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства «України» «Про затвердження Порядку обслуговування знутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води»

.«п.З -точка приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання гагатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки...»

«п.4. «Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, зодопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - знутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації».

«п.5. «Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та

постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приє; здійснюється його власником (співвласниками).».,

Технічний стан, ремонт, обслуговування трубопроводу зі згоном, опалювальні прилад не належить до зони відповідальності КП «Послуга», а знаходиться в зоні відповідальності власника житлового/нежитлового приміщення. Утримання , заміна, ремонт, обслугову; приладів опалення, які знаходяться у межах квартири споживача після відгалуження від має здійснюватись власником квартири.

В Актах про залиття від 19.06.2023 року, та 29.06.2023 року вказано, що причина залиття є незадовільний стан згону на опалювальному приладі в кв. АДРЕСА_6 , який є власністю власника квартири та не є спільним майном співвласнмків багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 . В рекомендаціях комісією вказано, що заміна згону є обов`язком власника кв. АДРЕСА_6 , що є відповідальним за технічний стан власного майна.

Відповідачем не надано суду іншого належного та допустимого доказу, що затоплення квартири АДРЕСА_5 ) сталося з інших причин, ніж зазначених в Актах про залиття від 19.06.2023р та 29.06.2023року.

Діючим законодавством визначено, що власник має право вчиняти щодо свого будь-які дії, які не суперечать закону, а також, що власник зобов`язаний вживати захс запобігання виникненню шкоди іншим громадянам і навколишньому середовищу здійсненні його права власності. Реалізуючи своє право власності на житло, він пс утримуватися від поведінки, яка може заважати його сусідам.

Власники несуть відповідальність за шкоду, задіяну третім особам у резуз невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків як власники.

Діючим законодавством, нормативними докумег сфері надання житлово-комунальних послуг не передбачено порядок попере: співвласників/споживачів багатоквартирних будинків про проведення робіт по випробу промивці систем централізованого опалення в багатоквартирних будинках. Проте врах: досвід роботи, підприємство обов`язково попереджає споживачів про проведення робіт розвішування об`яв на під`їздах будинку. Типовим договором № ДУ-09 від 01.12.2018 укладеним між співвласниками багатоквартирного будинку та управителем КП «Послуг погоджено, що інформацію, пов`язану з виконанням Договору управитель доводить до співвласників шляхом розміщення інформаційних матеріалів на дошці оголошень.

18.06.2023 року на деяких дошках об`яв на під`їздах будинку АДРЕСА_3 такі об`яви ще висіли.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов, пояснила по змісту, вказала, що син повідомив їй, що в квартирі тече вода, вона почала телефонувати відповідачці, вона сказала, що буде після 17-00 год., вона приїхала о 14-00 год. вони піднялися в квартиру, відповідачка сказала, що вона не винна, що треба звертатися до суду з позовом до КП "ПОСЛУГА", її чоловік викрутив плафон і це була вся допомога. Коли вони зустрілися з представиками КП "ПОСЛУГА" чоловік відповідачки сказав, що вони не винні та і все. Відповідачка пропонувала позивачці 10000 грн. за шкоду завдану залиттям, але позивач не погодилася, так як витрат та шкоди у неї значно більше. Допомога не пропонувалася. Були затоплені кімната сина, коридор, ванна кімната, частково кімната доньки. На момент затоплення у квартирі майже був зроблений ремонт, на стадії завершення, стеля не була відремонтована. Під час складання акту та огляду квартири експертом відповідачка була відсутня, але вона була належно повідомлена та вчасно знала про огляд експертом квартири позивачки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, пояснив по змісту.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити, пояснила, що її вини в затопленні немає, а пліснява на стінах у квартирі позивачки була і до затоплення і виникла не через затоплення. Вона з трубою нічого не робила.

Квартиру вона придбала після опалювального сезону, не було оголошення, що буде проводитися гідравлічне випробування. ЇЇ не було в місті в цей час, коли вона приїхала додому то води в її квартирі вже не було, стекла до сусідів. Вона запропонувала сусідам кошти за завдану шкоду, але вони не взяли, відмовилися. Відповідачка вибачалася коли вони були у квартирі, але вважає, що затоплення відбулося не з її вини.

Відповідно до висновку експерта № 339 від 30.04.2024 року причиною розділення( пориву) металевої труби з системи опалення , яка сталася під час підготовки системи опалення будинку до нового опалювального сезону 2023/2024 шляхом гідравлічних випробувань є корозійне руйнування структури металу внутрішньої частини до критичної товщини стінок 0.3 мм по внутрішньому діаметру зовнішньої різьби. На час огляду металевої труби системи опалення слідів зовнішнього впливу інструментів, знарядь, агрегатів не виявлено. Визначити зовнішнім оглядом стан внутрішньої частини (ступень корозійного руйнування) наданої на дослідження металевої труби системи опалення до моменту розділення( пориву) не видавалося можливим. Висновок експерта підтверджує те що провинни відповідачки у затопленні квартири не має. Крім того у судовому засіданні 22.07.2024 року були переглянути фото та відео, які надала суду позивач на підтвердження залиття квартири. Якщо звернути увагу на надані фото то можливо здійснити висновок про те, що покази та вимоги позивачки не обґрунтовані та не узгоджені між собою. На фото зображеннях, які здійснені позивачкою під час залиття , чітко видно наявність плісняви у кімнаті біля вікна, у ванної кімнаті на стелі , відсутність частини шпалер у кімнаті , відсутність килиму на підлозі( відображено в акті). А експертом це описано як наслідки затоплення: у кімнаті № 5 сліди ураження грибком та цвіллю, у ванної кімнаті стеля в наявності жовті плями, руйнування та лущення шару шпаклювання, чорні сліди ураження грибком та пліснявою . Експертом зазначено, що необхідно демонтувати шар шпаклювання, виконати антигрибкову обробку стелі та відновлення шару шпаклювання та у кошторис виставлені суми на застосування спеціальних засобів для усунення плісняви та виконання ремонтних робіт. Причому у суді позивачка пояснила, що вимог щодо стелі у ванної кімнаті вона не висуває. Тобто мається розбіжність у вимогах, висновках експерта та фактичних наслідків затоплення. Відповідачка була відсутньою під час проведення огляду квартири разом зі експертом. Крім того, відповідач просила про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні позову, так як вини відповідачки в затопленні немає.

Представник третьої особи КПТМ «Криворіжтепломережа» Федоренко В.С. в судовому засіданні пояснила по змісту письмових пояснень, вказала що КПТМ «Криворіжтепломережа» не проводилися гідравлічні випробування.

В судовому засіданні представник третьої особи КП "ПОСЛУГА" КМР Вигузова М.І. пояснила відповідано змісту письмових пояснень, та вказала, що перед проведенням гідравлячної перевірки всі мешканці були повідомлені та попереджені шляхом вивішання оголошення та дошці об`яв. Вони надають послуги загального майна, на власників майна покладено обов`язок утримувати своє майно за свій рахунок. Вина відповідача доведена в повній мірі. Представник вказала, що вона особисто ходила та розклеювала оголошення боржників по всіх будинках, та бачила вивішані попередження про проведення гідравлічної перевірки, що буде промивання. В об`явах зазначається з якого числа планується проведення робіт, було зазначено з 03.06.2023 року, а сталося затоплення 18.06.2023 року, у відповідача було два тижні щоб повідомити про якісь роботи проводяться чи ще щось, з квартири АДРЕСА_3 ніяких заяв не надходило, станом на 18.06.2023 року оголошення ще висіли.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, за правилами ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 з 23.04.2023 року є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 74,3 кв.м., житлова площа 48,3 кв.м., на другому поверсі, на підставі договору купівлі-продажу серії НСК № 425837.

18.06.2023 року сталося затоплення квартири позивачки за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджено доказами.

У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових території затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунальног господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причин залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яки такий акт складено.

Згідно акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19.06.2023 року складеного комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга Криворізької міської ради, причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 ). Вказаний згін НЕ є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Крім того, комісія уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради вказала, що питання заміни згону є обов`язком власника квартири АДРЕСА_2 ), який є відповідальним за технічний стан власного майна.

Згідно вказаного акту зафіксовано наступні пошкодження житлового приміщення позивача: спальня - стеля, стіна, укоси вікна; ванна кімната - стеля, стіни (кахель, гіпсокартон).

Також комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради було проведено обстеження місця події після висихання затопленої площі. За наслідками такого обстеження було складено акт про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 29.06.2023 року, за яким встановлено пошкодження житлового приміщення позивача: у спальні жовті плями на стелі та стіні; обої відклеїлись, є запах шпаклівки; у стелі відшарувалася шпаклівка, є жовтні сліди затоплення.

Разом з тим, за вказаним актом причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 ). Вказаний згін не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

За висновками комісії власнику квартири АДРЕСА_2 ) було рекомендовано замінити згон власним коштом, адже саме вона є відповідальною за технічний стан власного майна.

Згідно інформаційної довідки № 337696045 від 02.07.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 ) є ОСОБА_3 . Таким чином, саме на ОСОБА_3 законом покладений обов`язок утримання своє власності (ч.4 ст.319 ЦК України).

Як зазначалось у первинній позовній заяві, уповноважені особи комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради не є атестованими судовими експертами та не можуть точно визначити обсяги та характер пошкоджень житлового приміщення позивача.

Таким чином, за замовленням позивача, в порядку ст.106 ЦПК України, було проведено судову будівельно-технічну експертизу за результатами якої було складено висновок №21/23 від 20.07.2023 року. Огляд пошкоджень приміщення позивача було призначено на 07.07.2023 року об 10:30 годині. Про проведення огляду пошкоджень квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 було повідомлено 05.07.2023 року, що підтверджується накладною № 0307234. На огляд пошкоджень квартири позивача ОСОБА_3 не з`явилася. Відтак, вищевказаний огляд було проведено без участі відповідача.

Згідно висновку №21/23 від 20.07.2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_5 , що виникли внаслідок її залиття 18.06.2023 року, станом на час проведення дослідження, складає 33 888,83 грн.

Співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_8 ) 01.12.2018 року уклали договір управління багатоквартирним будинком № ДУ-09, який підписано уповноваженою особою співвласників багатоквартирного будинку. Заявник 01.02.2019 року надає послуги з управління БКБ на підставі договору.

Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартир будинком є перелік послуг, права та обов`язки сторін, ціна на послуги, строк дії договору.

Згідно зі ст.5 Закону про житлово-комунальні послуги, послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема приби внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-техні робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного м багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинко систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послутщ здійснюються за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.

12 березня 2014 року між КП «Послуга» КМР та КПТМ «Криворіжтепломережа" укладено договір №6 Про здійснення функцій виконавця комунальних послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, та на управителя покладено обов`язки: - по здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання буд квартир, приміщень; -своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнанні експлуатації в осінньо-зимовий період;

-утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговуванні ремонт внутрішньобудинкових мереж.

18.06.2023 року працівниками КП «Послуга» на підставі наряду провод промивання та випробування системи централізованого опалення в будинку АДРЕСА_3 .

01.06.2023 року мешканців будинку АДРЕСА_3 було попереджено, шляхом розвішування об`яв на дошках об`яв на під`їздах будинку, про те, що з 03.06.2023 року в будинку будуть проводитися роботи з промивання та випробування системи централізованого опалення. Також в об`яві було вказано, що у випадку, якщо мешканцями проводиться ремонт опалення в квартирі, необхідно повідомити майстра КП «Послуга». Станом на 18.06.2023 року такі оголошення ще висіли.

18.06.2023 року подача теплоносія КПТМ «Криворіжтепломережа» на житловий будинок АДРЕСА_3 не виконувалася у зв`язку із закінченням опалювального сезону 2022-2023 p.p. (рішення виконкому Криворізької міської ради №338 від 22.03.2023 «Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років» є у відкритому доступі. Гідравлічні випробування теплових мереж 18.06.2023 року по АДРЕСА_3 підприємством не проводилися.

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Договір на обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та КПТМ «Криворіжтепломережа» не укладався.

У відповідності до ст. 1166 ЦК: України майнова шкода, заподіяна фізичний особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду, при наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, матеріалами справи, поясненнями учасників в судовому засіданні, встановлено та доведено, що затоплення квартири позивача сталося з вини відповідача , а не третіх осіб, а тому вимога про стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

В наслідок затоплення квартири ОСОБА_5 , зазнала емоційного стресу, який виразився в тривозі, яка охопила її після затоплення квартири, адже були пошкоджені ванна кімната та спальня, які є невід`ємними об`єктами повсякденного життя. Окрім неможливості використовувати вказані об`єкти за призначенням, змушена понести витрати на дорогоцінний ремонт, однак очевидно, що вона не розраховувала на такі витрати, а тому мала негативні хвилювання стосовно даних фактів, позивач оцінює завдану моральну шкоду у сумі 38 000,00 гривень.

Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що позивачу дійсно заподіяно моральну (немайнову) шкоду, у зв`язку із затопленням її квартири, оскільки подія пошкодження власного нерухомого майна сторонніми особами дійсно викликає моральні переживання та емоційну напругу.

Разом з тим, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Розмір моральної шкоди, який визначено позивачем в сумі 38000,00 грн. суд вважає недоведеним та явно завищеним, виходячи із засад розумності і справедливості, тому доходить до висновку стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Крім того, оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у зв`язку із розглядом справи понесені судові витрати, а саме позивач за проведеннябудівельно-технічноїекспертизи понеславитрати урозмірі 7000,00грн.,що підтверджуєтьсяактом №21/23здачі-прийманнявисновку експерта№21/23,рахунком №21/23від 06.07.2023та квитанцієюпро оплатувисновку експерта№21/23.Крім того,задля захистусвоїх правпозивач булазмушена звернутисьза правничоюдопомогою доадвоката ЩербаняB.C.внаслідок чогоз останнімбуло укладенодоговір пронадання правничоїдопомоги №543від 29.06.2023року.Відтак,нею булосплачено накористь адвокатаЩербаня B.C.грошові коштиу розмірі22380,00грн.,що підтверджуєтьсяактом №1виконаних робіту досудовомупорядку тавідповідною квитанцією.Позивачем сплаченосудовий збіру розмірі1073,60грн.,що підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України).

У рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Аналіз зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до висновку Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду викладеного у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц,

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на провову допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись 3, 15, 22, 1166, 1167 ЦК України ст. ст.1-13, 76-81, 83, 89, 141, 223,315, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 матеріальну шкоду в розмірі 33888 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 83 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 ( п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, витрати на проведення будівельно-технічної експертизи 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, та судові витрати на правову допомогу 22380 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2024 року.

Суддя: Н. О. Сарат