Постанова

від 21.11.2024 по справі 211/4143/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9265/24 Справа № 211/4143/23 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 211/4143/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року, яке ухвалено суддею Сарат Н.О. у м. Кривому розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 02 серпня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Комунальне підприємство «ПОСЛУГА», Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок затоплення житлового приміщення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серії НСК № 425837, з 23 квітня 2023 року є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 74,3 кв.м., житлова площа 48,3 кв.м., на другому поверсі, на підставі договору купівлі-продажу серії НСК № 425837.

18 червня 2023 року сталося затоплення квартири позивачки за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19 червня 2023 року, складеного комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради, причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 . Вказаний згін не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Крім того, комісія уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради вказала, що питання заміни згону є обов`язком власника квартири АДРЕСА_2 , який є відповідальним за технічний стан власного майна.

Згідно вказаного акту зафіксовано наступні пошкодження житлового приміщення позивача: спальня - стеля, стіна, укоси вікна; ванна кімната - стеля, стіни (кахель, гіпсокартон).

Також комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради було проведено обстеження місця події після висихання затопленої площі. За наслідками такого обстеження було складено акт про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 29 червня 2023 року, за яким встановлено пошкодження житлового приміщення позивача: у спальні жовті плями на стелі та стіні; шпалери відклеїлись, є запах шпаклівки; у стелі відшарувалася шпаклівка, є жовтні сліди затоплення.

Разом з тим, за вказаним актом причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 . Вказаний згін не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

За висновками комісії власнику квартири АДРЕСА_2 було рекомендовано замінити згон власним коштом, адже саме вона є відповідальною за технічний стан власного майна.

Згідно інформаційної довідки № 337696045 від 02 липня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 тому позивач вважає, що саме на ОСОБА_2 законом покладений обов`язок утримання своє власності.

Згідно висновку № 21/23 від 20 липня 2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_4 , що виникли внаслідок її залиття 18 червня 2023 року, станом на час проведення дослідження, складає 33 888,83 грн.

Також позивач посилається на те, що внаслідок затоплення квартири вона зазнала емоційного стресу, який виразився в тривозі, яка охопила її після затоплення квартири, адже були пошкоджені ванна кімната та спальня, які є невід`ємними об`єктами повсякденного життя. Окрім неможливості використовувати вказані об`єкти за призначенням, змушена понести витрати на ремонт, на які вона не розраховувала, а тому мала негативні хвилювання стосовно даних фактів. Позивач має дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Так сталося, що основні ушкодження прийшлися на дитячі кімнати, а тому діти банально не можуть жити у своїх кімнатах, адже останні запріли, отсиріли та мають значний шар плісняви на стінах та шпалерах. Крім того, в момент коли сталося затоплення квартири позивача, її чоловік - ОСОБА_5 перебував у лікарні та відновлювався після операції проведеної 14 червня 2023 року, тому позивач, через неправомірні дії відповідача, окрім відвідування та підтримки свого чоловіка, була вимушена самотужки, хоча б якось, намагатись мінімізувати наслідки затоплення своєї квартири. Позивач вважає, що ій спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у 38 000 гривень.

Уточнивши позовні вимоги позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 33 888,83 грн, моральну шкоду у розмірі 38 000 грн, судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 073,60 грн та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 7 000 грн, витрати на правову допомогу 22 380 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 33 888 грн 83 коп, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 073 грн 60 коп., витрати на проведення будівельно-технічної експертизи 7 000 грн, та судові витрати на правову допомогу 22 380 грн.

В іншій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на неналежне дослідження судом першої інстанції матеріалів справи просила суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 38000 грн моральної шкоди з тих підстав, що судом не враховано, обставини, на які вона посилалась в позовній заяви.

Зокрема не враховано, що вона зазнала емоційного стресу, який виразився в тривозі, яка охопила її після затоплення квартири, адже були пошкоджені ванна кімната та спальня, які є невід`ємними об`єктами повсякденного життя. Не враховано, що позивач має дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Так сталося, що основні ушкодження прийшлися на дитячі кімнати, а тому діти банально не можуть жити у своїх кімнатах, адже останні запріли, отсиріли та мають значний шар плісняви на стінах та шпалерах. Також судом не враховано, що в момент коли сталося затоплення квартири позивача, її чоловік - ОСОБА_5 перебував у лікарні та відновлювався після операції проведеної 14 червня 2023 року, тому позивач, через неправомірні дії відповідача, окрім відвідування та підтримки свого чоловіка, була вимушена самотужки, хоча б якось, намагатись мінімізувати наслідки затоплення своєї квартири.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог позивача та ухвалення в цій частині нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що її вини у пориві згону труби опалення внаслідок гідравлічного випробування внутрішньо будинкових систем опалення немає.

Зазначає, що відповідно до висновку експерта № 339 від 30 квітня 2024 року причиною розділення (пориву) металевої труби з системи опалення, яка сталася під час підготовки системи опалення будинку до нового опалювального сезону 2023/2024 шляхом гідравлічних випробувань є корозійне руйнування структури металу внутрішньої частини до критичної товщини стінок 0.3 мм по внутрішньому діаметру зовнішньої різьби. На час огляду металевої труби системи опалення слідів зовнішнього впливу інструментів, знарядь, агрегатів не виявлено. Визначити зовнішнім оглядом стан внутрішньої частини (ступень корозійного руйнування) наданої на дослідження металевої труби системи опалення до моменту розділення (пориву) не видавалося можливим.

Отже, висновок експерта підтверджує те що провинни відповідачки у затопленні квартири не має.

Вважає, що в затопленні квартири позивачки мається провина КП «Послуга» Криворізької міської ради, яке не повідомило мешканців будинку про, що буде проводитися гідравлічне випробування та не проводило капітального ремонту будинку з 1982 року. При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі експертизи з метою визначення причини пориву згону труби опалення.

Крім того відповідач заявляла в суді першої інстанції клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу, яке залишилось поза увагою суду.

Відзиви на апеляційні скарги не подано.

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серії НСК № 425837, з 23 квітня 2023 року є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 74,3 кв.м., житлова площа 48,3 кв.м., на другому поверсі.

01 червня 2023 року мешканців будинку АДРЕСА_3 було попереджено, шляхом розвішування оголошень на дошках об`яв на під`їздах будинку, про те, що з 03 червня 2023 року в будинку будуть проводитися роботи з промивання та випробування системи централізованого опалення.

Також в оголошенні було вказано, що у випадку, якщо мешканцями проводиться ремонт опалення в квартирі, необхідно повідомити майстра КП «Послуга».

18 червня 2023 року працівниками КП «Послуга», на підставі наряду провод промивання та випробування системи централізованого опалення в будинку АДРЕСА_3 .

18 червня 2023 року подача теплоносія КПТМ «Криворіжтепломережа» на житловий будинок АДРЕСА_3 не виконувалася у зв`язку із закінченням опалювального сезону 2022-2023 p.p. (рішення виконкому Криворізької міської ради № 338 від 22 березня 2023 року «Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років» є у відкритому доступі. Гідравлічні випробування теплових мереж 18 червня 2023 року по АДРЕСА_3 підприємством не проводилися.

18 червня 2023 року сталося затоплення квартири позивачки за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19 червня 2023 року складеного комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга Криворізької міської ради, причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 . Вказаний згін не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Крім того, комісія уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради вказала, що питання заміни згону є обов`язком власника квартири АДРЕСА_2 , який є відповідальним за технічний стан власного майна.

Згідно вказаного акту зафіксовано наступні пошкодження житлового приміщення позивача: спальня - стеля, стіна, укоси вікна; ванна кімната - стеля, стіни (кахель, гіпсокартон).

Також комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради було проведено обстеження місця події після висихання затопленої площі. За наслідками такого обстеження було складено акт про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 29 червня 2023 року, за яким встановлено пошкодження житлового приміщення позивача: у спальні жовті плями на стелі та стіні; обої відклеїлись, є запах шпаклівки; у стелі відшарувалася шпаклівка, є жовтні сліди затоплення.

Разом з тим, за вказаним актом причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 . Вказаний згін не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

За висновками комісії власнику квартири АДРЕСА_2 було рекомендовано замінити згон власним коштом, адже саме вона є відповідальною за технічний стан власного майна.

Згідно інформаційної довідки № 337696045 від 02 липня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Згідно висновку №21/23 від 20 липня 2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_4 , що виникли внаслідок її залиття 18 червня 2023 року, станом на час проведення дослідження, складає 33 888,83 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка наявними у матеріалах справи доказами з приводу залиття довела, що внаслідок бездіяльності ОСОБА_2 сталося залиття водою квартири позивачки, що завдало матеріальних збитків. Суд дійшов переконання, що позивачці була завдана і моральна шкода, внаслідок чого був порушений звичайний уклад життя позивачки, що спричинило виникнення у неї переживань з цього приводу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Частиною першоюстатті 12 ЦПК Українизакріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей76,80 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно- правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Стаття 13 ЦПК Українивстановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачці.

Судом встановлено, що дійсно сталося залиття квартири АДРЕСА_4 , що належить позивачу ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_5 тогож будинку, що належить відповідачу ОСОБА_2 .

Причиною залиття належної позивачу квартири, згідно Акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19 червня 2023 року складеного комісією уповноважених осіб комунального підприємства «Послуга Криворізької міської ради, причиною залиття, що трапилось на системі центрального опалення є незадовільний стан згону, який є власним майном власника квартири АДРЕСА_2 . Вказаний згін не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.

Відповідно до додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Відповідач по справі не ставила під сумнів Акту про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 19 червня 2023 року.

При цьому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог та обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилалась на те, що висновок експерта підтверджує те що її провини у затопленні квартири не має, зазначала, що в затопленні квартири позивачки мається провина КП «Послуга» Криворізької міської ради, яке не повідомило мешканців будинку про, що буде проводитися гідравлічне випробування та не проводило капітального ремонту будинку з 1982 року а суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі експертизи з метою визначення причини пориву згону труби опалення.

При цьому відповідачем по справі, відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, не надано доказів спростування своєї вини у затопленні квартири позивача та наявності в цьому вини КП «Послуга» Криворізької міської ради, ухвала про відмову в призначенні експертизи з метою визначення причини пориву згону труби опалення відповідачем не оскаржена.

Згідно висновку №21/23 від 20 липня 2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_4 , що виникли внаслідок її залиття 18 червня 2023 року, станом на час проведення дослідження, складає 33 888,83 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки спричинену матеріальну шкоду, у розмірі 33 888,83 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи всі обставини по справі, дійшов також обґрунтованого висновку і щодо стягнення з відповідача моральної шкоди.

При цьому, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачеві, суд врахував роз`яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та належним чином обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 5 000 гривень, який, як позивачкою ОСОБА_1 , так і відповідачем ОСОБА_2 , в апеляційних скагах не спростовано.

Аргументи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих затопленням, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційних скаргах.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зменшити стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на правову допомогу стягнутий з відповідача на користь позивача, про що відповідачем було заявлено відповідне клопотання, оскільки вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати єспівмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ціна позову в розмірі 17888,83 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 22 380 грн, враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, не є співмірними, не відповідають критерію складності справи, розумності, справедливості та пропорційності, а тому підлягають зменшенню, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині заслуговують на увагу.

У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши цей розмір з 22 380 грн до 5 000 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року змінити, зменшивши стягнутий з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір судових витрат на професійну правничу допомогу з 22 080 грн до 5000 (п`ять тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: