Вирок

від 30.07.2024 по справі 370/1156/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р. Справа № 370/1156/23

Провадження № 1-кп/370/292/23

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарями судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області кримінальне провадження №12023110000000297 від 28.04.2023 року, за яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Угринів Горохівського р-ну Волинської обл., громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненнікримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, будучи добровольцем добровольчого формування територіальної громади, у порушення ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, п. п. 1, 2, 3, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. 8.1. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основаних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в один із днів не пізніше 07 год. 50 хв. 23.11.2022, умисно, без передбаченого законом дозволу придбав бойові припаси, а саме реактивну протитанкову гранату РПГ-22 калібру 72,5 мм, 27 проміжних набоїв з кулею «ПС» зі стальним осердям калібру 5,45x39 мм, 3 спортивно-мисливські набої з кулею зі свинцевим осереддям калібру 5,45x39 мм та вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74 калібру 5,45 мм, № НОМЕР_1 , які він умисно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , до моменту виявлення цього факту працівниками поліції 07 год. 50 хв. 23.11.2022 у ході проведення обшуку вказаного житла.

Таким чином ОСОБА_6 , обвинувачувався у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому діянні не визнав повністю та пояснив, що на початку повномасштабного вторгнення він вступив до лав ТРО Макарівське, одразу був обраний командиром та приступив до виконання завдань, співпрацювали з службами ГУР, ЗСУ, Нацгвардії. З березня 2022 по даний час є добровольцем добровольчого формування територіальної громади. Після квітня 2022 року продовжувалася робота, зокрема, з виявлення вибухонебезпечних, залишеної покинутої зброї, розбитої техніки, яка також була замінована. Пізніше приїжджало гуманітарне розмінування, людей не вистачало і його підрозділ долучався для допомоги. За рік більше 20 випадків, що він особисто знаходив вибухівку, зброю і її здавав в штаб, в кімнату зберігання зброї, оформляли акт та командир вирішував чи її знищувати на полігоні чи передавати військовим.

З початком масованих заходів російських окупантів по нападу на територію громади «Шахедами» були створені мобільні вогневі групи. Його призначено старшим групи та завданням входило відслідковування маршрутів прольотів «Шахедів» по території громади. Виїжджали групи по 4-5 чоловік. Якщо не було інформації, що вилітали «Шахеди»» виїзджала одна людина, чергова, яка є в розпорядженні групи.

22.11.2023 він приїхав на зміну, перевірив зброю, обстежував територію, пройшов вздовж траси і пішов до лісопосадки. Побачив старий брезент, який лежав неприродньо, підійшов, підчепив ногою, воно було важке, розгорнув, побачив зброю, лежав автомат АК 74 без рожка, випав запечатаний тубус, лежав магазин та патрони. Оглянув. Все бойове. Зателефонував командиру, повідомив, що знайшов зброю, спитав які його подальші дії. Він сказав: зранку зброю привезеш, здаси. Обвинувачений зброю поклав в багажник, написав рапорт, що знайшов зброю в такий-то час, та пішов далі до лісу. Дочергував до 5-ої ранку, поїхав, відзвітував, що немає ніяких надзвичайних ситуацій. Поїхав додому, розбудив дружину, сказав, що є «подарки», не чіпати, залишив знайдене дома. Поїхав на роботу, однак згодом зателефонувала дружина та сказала, що приїхала поліція проводити обшук. Зауважив, що коли йшов на роботу о 06.45- 07.00 помітив автомобіль, який останній часом за ним постійно їздив, але не придавав цьому значення.

Коли повернувся, біля будинку були працівники поліції, підійшовши ближче, двох хлопців впізнав, вони також були в зоні бойових дій, вони сказали, що він «попав», спитали чи є зброя, сказав, що сьогодні зранку привіз, сказали, щоб сказав, що знайшов зброю під час бойових дій, що все буде нормально, щоб не хвилювався. Працівники поліції спитали чи є зброя, повідомив, що є, надав, повідомив, що бойове. Потім довго чекали вибухотехників, які приїхали через 4 годин.

Також, обвинувачений пояснив, що спочатку перебував в ТРО, після 30 березня було сформоване добровольче формування територіальної оборони Макарівської громади, з якої підписували контракт, не є військовослужбовцем, перебуває на військовому обліку у Волинському військоматі. У 2012 році приїхав на роботу в агрофірму Київська, пропрацювавши 3 роки створили свою фірму у 2015 рокі, переїхав жити в с.Калинівка, готель, зараз мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з вересня 2015 року. За місцем мешкання було вилучено АК 47, набої, РБГ, була своя мисливська зброя та табельний зброя, на яку був дозвіл. Додатково пояснив, що сказав під час обшуку, що знайшов зброю під час бойових дій як трофейну зброю, оскільки так сказали вказати працівники КОДРу та розгубився, прізвищ їх не знає.

Коли знайшов зброю не зателефонував працівникам поліції, оскільки така знахідка не є чимось надзвичайним, багато разів знаходив, зателефонував командиру, він сказав зранку привезеш, керувався наказом Міністерства оборони України №440 від 17.08.2017.

Прокурор на доведення винуватості ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, надав та посилався на наступні докази, які були досліджені судом:

-протокол обшуку від 23.11.2022, дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.11.2022 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , з метою відшукування та вилучення, зокрема, речей, які заборонені у вільному обігу, відповідно до якого 23.11.2022 у період з 07.50 до 15.00 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 проведено обшук, в ході якого під ліжком та особистими речами виявлено та вилучено предмет зовні схожий на ручний гранатомет РПГ 22 калібру 72,5 мм, 30 предметів зовні схожих на набої, предмет зовні схожий на автомат із серійним номером № НОМЕР_1 та предмет зовні схожий на магазин від автомату;

-висновком експерта № 26/6 від 11.01.2023, відповідно до якого предмет зовні схожий на ручний гранатомет «РПГ-22» з маркуванням 11-10-89ОЛ, ВП 22, 10-89-10, 7/1ТРВ відноситься до бойових припасів являється промислово виготовленою реактивною протитанковою гранатою РПГ -22, калібру 72,5 мм , є індивідуальною зброєю одноразового використання, яка призначена для ураження броньованої техніки противника, а також живої сили противника, що знаходиться у легких укриттях або спорудах міського типу, придатний до викоримтання за цільовим призначенням для ураження цілі;

-висновком експерта № 17/6 від 26.11.2022, відповідно до якого надані на дослідження 30 предметів, зовні схожих на набої калібру 5,45х39 мм. відносяться до категорії бойових припасів до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, а саме є: проміжними набоями з кулею «ПС» зі стальним осердям калібру 5,45х39 мм набої з марокованням у донних частинах «60 84», «17 79», « 60 90», 539 86» та 270 80», у кількості 27 (двадцять сім штук»; спортивно-мисливськими набоями з кулею зі свинцевим осердям калібру 5,45 х39 мм набої з маркованням у донних частинах «ЛПЗ 5,45х39» у кількості три штуки. Дані набої виготовлені промисловим (заводським) способом та до здійснення ними пострілу (стрільби) придатні. Предмет, зовні схожий на автомат Калашникова АК-74 калібру 5,45х39 мм із ідентифікаційним (заводським) номером НОМЕР_1 відноситься до категорії стрілецької вогнепальної нарізної зброї, а саме є промислово виготовленим 5,45 мм автоматом Калашникова зразка 1974 року АК-74. Автомат для проведення з нього стрільби (пострілів) придатний;

- постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області про визнання речовими доказами предметів, вилучених 23.11.2022 під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , а саме : предмет зовні схожий на ручний гранатомет РПГ 22 калібру 72,5 мм, 30 предметів зовні схожих на набої, предмет зовні схожий на автомат із серійним номером № НОМЕР_1 , предмет зовні схожий на магазин від автомата та змиви з вищевказаних предметів;

- довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.03.2023 №786/109/2701-2023 - відповідно до інформаційних підсистем «Зареєстрована зброя», «Зареєстрована зброя ОСОБА_9 », та «Особа» система «ІПНП України» за ОСОБА_6 зареєстрована: 1) рушниця гладкоствольна марки ATAARMSNE012 серія D № 17/08374, калібр 12, 2017 року виготовлення, Карабін марка MAUSERM18 серія НОМЕР_2 , калібр 308win, 2022 року виготовлення, дозвіл виданий ГУНП в Київській області, пістолет марка T9 серія НОМЕР_3 , калібр 9. Також, на вказаного вище громадянина видавався дозвіл на рушницю гладкоствольну марки MOSSBERG500 серія J № НОМЕР_4 , калібр 12, яку з 27.02.2018 зареєстровано на іншого громадянина;

- відповідь на запит № 4/3/109/24/62-2023 від 13.04.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої ОСОБА_6 , не перебував та не перебуває на військовому обліку, під час загальної мобілізації на військову службу не призивався. Згідно наданих даних ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 30.03.2022 уклав Контракт добровольця територіальної оборони добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади. Зазначене в запиті озброєння за наявними даними на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 не перебуває;

-відповідь на запит командира Добровольчого формування № НОМЕР_5 від 14.03.2023 №584, відповідно до якої ОСОБА_6 (який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) проходить службу в добровольчому формуванні з 24.02.2022 по даний час на посаді командира підрозділу с. Пашківка Макарівської СТГ. Підставою для проходження служби є заява про вступ до ДФТГ та укладений контракт між командиром ДФТГ та ОСОБА_6 . Укладений контракт між командиром та добровольцем був підписаний 30.03.2022 на підставі витягу з наказу Командувача ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30.03.2022 № 110 «Про призначення на посаду командира добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади ОСОБА_10 ». Окрім того, ОСОБА_6 видавалась зброя для виконання завдань ДФТГ, а саме: АК-74 із заводським номером НОМЕР_6 . Інше озброєння вказане не видавалось. Разом із відповіддю на запит надано копію контракту добровольця та заяви ОСОБА_6 , відомості видачі зброї та службова характеристика;

- довідку Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Київській області від 26.04.2023 №1244/109/27/01-2023, за ІП «Єдиний облік» ІКС ШНП реєстрація підрозділами ГУНП в Київській області заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події щодо виявлення (вилучення) зброї у період з 21.00 год 22.11.2022 по 09.00 год. 23.11.2022 відсутня та надано інформацію з ІКС ІПНП про дозвіл на зброю, що належить ОСОБА_6 та інформація про притягнення останнього до адміністративної відповідальності;

-протокол допиту від 08.10.2022 свідка ОСОБА_11 , відповідно до змісту якого ОСОБА_6 мешкає за адресою АДРЕСА_3 , де зберігає зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Окрім того стороною обвинувачення надано та досліджено судом:

-службова характеристика, видана Командиром добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади ОСОБА_12 , відповідно до якої ОСОБА_6 вступив до добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади 30.03.2022 та був призначений на посаду командира підрозділу села Пашківка Макарівської ОТГ;

- заява ОСОБА_6 від 30.03.2022 про долучення його до членства у добровольчому

формуванні Макарівської селищної територіальної громади № 1;

- контракт добровольця територіальної оборони, укладений між командиром

добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади

ОСОБА_13 та ОСОБА_6 від 30.03.2022;

- відомість про закріплення зброї за особовим складом;

- наказ командира добровольчого формування № 1 Макарівської селищної територіальної

громади ОСОБА_14 від 22.11.2022 № 87 «Про призначення добового наряду добровольчого

формування № 1 Макарівської селищної територіальної громади, відповідно до якого

наказано призначити добовий наряд з 20.00 22.11.2022 по 05.00 23.11.2022, зокрема,

блокпост с.Калинівка, ОСОБА_6 .

Судом також були досліджені і докази сторони захисту, на які вона посилалася, а саме:

-лист старости Калинівкського старостинського округу ОСОБА_15 від 01.06.2023 № 16.20-32/07 за змістом якого власницею будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 являється ОСОБА_16 (тел. НОМЕР_7 ). З її слів даний будинок являється непридатним для проживання, та на даний момент в будинку ніхто не проживає. Зі слів власниці будинку, ОСОБА_16 , громадянин ОСОБА_6 ніколи не проживав за вищевказаною адресою. Зі слів ОСОБА_17 , власниці будинку, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та сусіда ОСОБА_18 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин ОСОБА_6 з 01.09.2015 по даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

-Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 335001160, № 335001741, з інформацією щодо належності будинковолодіння 54 та 61/4 по вул.Київській;

-протокол отримання відомостей в порядку п.п.7,8 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ч.1,3 ст. 93 КПК України від 12.09.2023, за змістом якого шляхом особистого візуального огляду встановлено, що будинок АДРЕСА_3 , розташований з права на автошляху М-06 Київ-Чоп, у напрямку автомобільного руху з м. Київ на м. Житомир, поряд з майновим комплексом АЗС ОККО (юридична адреса: АДРЕСА_5 .) Будинок кам`яний, побудований на окремій земельній ділянці (кадастровий номер: 5222755103:03:024:0015) та має особисту огорожу з металевими воротами й хвірткою. Будинок знаходиться в занедбаному стані й непридатний до проживання, в будинку ніхто не проживає; будинок АДРЕСА_2 , розташований зліва на автошляху М-06 Київ-Чоп, у напрямку автомобільного руху з м. Київ на м. Житомир, поряд з майновим комплексом АЗС AVIA (юридична адреса: АДРЕСА_6 , власного паркану чи огорожі не має, розташований на окремій земельній ділянці кадастровий номер: 3222755102:00:001:0022) поряд з іншими дерев`яними будиночками. У будинку № 61/4 з 2015 року проживає подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_19 , з доданими до протоколу фототаблицями;

-лист командира військової частина НОМЕР_8 ОСОБА_20 від 11.10.2023 № 2051, за змістом якого, зокрема, добровольче формування Макарівської селищної територіальної громади № 1 перебуває у оперативному підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_8 та по теперешній час виконує завдання територіальної оборони, зокрема, бойові.

-характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_6 , зокрема, характеристика з місця проживання та служби, подяки;

-надані на виконання ухвали Макарівського районного суду Київської області від 15.01.2024 відомості у кримінальному провадженні № 42022111350000155, сформовані з використанням даних Єдиного реєстру досудових розслідувань;

-рапорт ОСОБА_6 на ім`я командира добровольчого формування ОТГ ОСОБА_13 від 23.11.22, час складання 03.45 год., за змістом якого повідомлено, що під час огляду території СВП 1 для розставлення бійців на шляху підльоту БПЛА « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) ним виявлено в придорожній канаві автомат НОМЕР_9 (№5180157) та РПГ 22 (в бойовому стані, чека на місці), магазин, набої 31 шт. Дата та час виявлення 22.11.2022 23.15 год. Рапорт містить резолюцію, однак вона є нечитабельною;

-докази на підтвердження належності та стану житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , згідно яких будинок належить ОСОБА_21 , яка була допитана судом як свідок, будинок пошкоджений та непридатний для проживання (т.2 а.с. 64-88).

Допитані в судовому засіданні свідки надали наступні покази.

Свідок ОСОБА_22 , дала суду покази, що 23.11.2022 приймала участь в якості понятої у проведені слідчої дії - обшуку будику, однак не бачила назву вулиці та номер будинку, будинок дерев`яний, знаходиться наче в лісі, що було навколо не придивлялась. Під час проведення обшуку були присутні співробітники поліції, слідчий, інші поняті та жінка, яка представилася як дружина ОСОБА_6 . Слідчим було оголошено ухвалу про проведення обшуку. Розпочато обшук з проведенням відеофіксації, обвинувачений прийшов пізніше. Під ліжком знайшли автомат та щось схоже на залізну трубу. Начебто ОСОБА_6 вказав, що десь їх знайшов. Далі чекали приїзду експертів, знайдені речі запакували, надали протокол для ознайомлення, чи були зауваження щодо протоколу не пам`ятає. Чи пропонували видати зброю та хто діставав зброю з-під ліжка не пам`ятає. Пропонувались послуги адвоката, однак, що відповіли не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_23 дав покази, що у період 2021-2022 років працював на посаді оперуповноваженого УСР в Київській області ДСР НПУ, повідомив наступне, що в ході проведення аналізу за обліками Національної поліції України, а також за іншими базами даних, до яких він має доступ, згідно виконання своїх посадових обов`язків та при опитуванні осіб, які мешкають поруч з обвинуваченим, йому стало відомо, що ОСОБА_6 , завозив зброю. Опитували сусідів з метою перевірки інформації оперативного агента. В обшуку участі не брав. Вважає, що ОСОБА_6 мав здавати зброю.

Свідок ОСОБА_19 дала суду покази щодо обставин проведеного обшуку, однак суд критично ставиться до показів вказаного свідка, оскільки вона є цивільною дружиною обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_13 дав суду покази, що він є командиром добровольчого формування Макарівської селищної територіальної громади № 1. Познайомився з ОСОБА_6 під час активної фази бойових дій, особистих дружніх відносин не має. ОСОБА_6 входить до добровольчого формування Макарівської селищної територіальної громади. 22.11.2022 ОСОБА_6 заступив на бойове чергування. Приблизно о 23.00 від нього надійшло смс-повідомлення про виявлення предметів зовні схожих на зброю та набоїв. Щодо вказівки ОСОБА_6 завести знайдену зброю саме до місця його мешкання, можливо, але дослівно не так. Після закінчення чергування на ранок написав рапорт, який він завізував. 23.11.2023 близько 8-ої години ОСОБА_6 зателефонував та повідомив, що у нього проводиться обшук. Облік зброї та бойових припасів, що були знайдені, здійснюється у відповідності до Порядку, яким врегульовано поводження з трофейною зброєю. Також, свідок розповів порядок обліку та поводження із такою зброєю та припасів.

Такі покази узгоджуються з показами наданими обвинуваченим та наданими стороною захисту письмовими доказами (зокрема, наказом про чергування, рапортом), та не спростовуються доводами сторони обвинувачення що такі надані з ціллю ввести суд в оману та надати обвинуваченому можливість уникнути кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_16 дала суду покази, що їй належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , з обвинуваченим не знайома, ніколи його не бачила. Будинок пошкоджений під час обстрілів та непридатний для проживання. Зазначений будинок використовувався нею як дача та в оренду ніколи не здавався.

Окрім того, судом було досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 05.10.2022 , який відповідно до Повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00044163144 від 21.03.2024 помер 07.01.2023. Відповідно до наданих на досудовому розслідуванні показах, ОСОБА_11 відомо, що ОСОБА_6 , житель АДРЕСА_3 , начальник Пашківської ТРО , за вище вказаною адресою зберігає вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини, якими незаконно заволодів під час бойових дій на території Бучанського району Київської області. Вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини ОСОБА_6 перевіз до будинку, який розташований по АДРЕСА_3 , де і зберігає по теперешній час.

Захисник ОСОБА_8 , заперечував проти дослідження даного доказу, оскільки в силу вимог ч.4 ст.95КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому такий доказ є недопустимим.

Наразі, допитати зазначеного свідка безпосередньо судом не є можливим, оскілки він помер та зауважує, що протокол містить покази свідка ОСОБА_11 , які є загальними, та не містять змістовної інформації щодо обставин, що досліджувалися судом.

Оцінивши всі зібрані по справі та досліджені у судовому засіданні докази з точки зору допустимості, достовірності та належності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_6 , не доведено з таких підстав.

Статтею 62 Конституції Українипередбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною першоюстатті 9 КПК Українизакріплено, що під час кримінального провадження суд,слідчий суддя,прокурор,керівник органу досудового розслідування,слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 2 і ч. 4ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011, статей 17, 373 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком, який не може ґрунтуватися на припущеннях; при цьому ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК України таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Пунктами 1 і 2 ч. 1ст. 91 КПК Українипередбачено, що укримінальному провадженніпідлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року), і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність і точність (п.86 рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов» проти України від 11.07.2013 року).

Обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого,прокурората, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат і обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч. 1 і ч. 2ст. 92 КПК України).

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому за ч.1 ст. 263 КК України незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Згідно зі ст. ст.41,92 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. ст.178,328 Цивільного кодексу Україниоб`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не забороненізаконом, зокрема із правочинів.

Згідно до диспозиції ч. 1 ст.263КК України кримінальна відповідальність настає за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

З об`єктивної сторони це дії особи по придбанню, носінню ( переміщенню при собі), зберіганню, передачі чи збуту без передбаченого законом дозволу зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.

Об`єктом даного злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Отже, кримінальна відповідальність за поводження зі зброєю настає у випадку, коли воно здійснюється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу та збут зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв видається певними державними органами, передбаченими законом. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та вибухових речовин надається органами МВС, які здійснюють дозвільну систему. Військовослужбовцям, працівникам МВС та співробітникам СБУ дозвіл на носіння вогнепальної зброї видають відповідні начальники.

Як встановлено судом, після відходу військ з смт Макарів обвинувачений є членом добровольчого формування територіальної громади і добровільно взяв на себе зобов`язання виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії Контракту, відповідно до вимог визначених Законом України «Про основи національного спротиву».

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву»комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. Громадяни України зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу добровольчих формувань територіальних громад також безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Статтею 22 Закону України «Про основи національного спротиву»передбачено, що стрілецька зброя, інші види озброєння добровольчих формувань територіальних громад та боєприпаси до них зберігаються відповідно до вимогЗаконів України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»у військових частинах за територіальним принципом.

Застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів Збройними Силами України, іншими складовими сил безпеки та сил оборони під час виконання завдань територіальної оборони здійснюється відповідно до законодавства України.

Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю, стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 23 відповідного Закону визначено, що забезпечення добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України.

Забезпечення добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України іншими видами озброєння і боєприпасами до них здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Отже, громадяни України, зараховані до складу добровольчих формувань територіальних громад, у тому числі обвинувачений, мають право застосовувати (носити та використовувати за прямим призначенням для відсічі збройної агресії) під час виконання завдань територіальної оборони (визначених п. 2 Положення про добровольчі формування територіальних громад) особисту мисливську зброю, стрілецьку зброю, інші види озброєння. При цьому забезпечення (видача добровольцям) добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України.

Згідно з правилами ч. 3 ст.22Закону України«Про основинаціонального спротиву» члени добровольчих формувань територіальних громад, яким себе вважав обвинувачений та яким його вважали офіційні представники Сил оборони, мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони не тільки особисту мисливську зброю, а й іншу стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них (артилерійське озброєння, ракетні системи (комплекси), керовані (некеровані) ракети, гранатомети, вогнемети, міни, гранати тощо) у порядку, визначеному КМУ. Такий порядок затверджено постановою КМУвід 29грудня 2021р.№ 1448 і за яким стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них можуть застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони всі члени добровольчих формувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 30.03.22 по даний час проходить службу за контрактом добровольцем ІНФОРМАЦІЯ_9 на посаді командира підрозділу селища Пашківка Макарівської ОТГ.

Відповідно до частини другої ст.8 ЗУ «Про основи національного спротиву» №1702-ІХ від 16.07.21, з часу введення в Україні воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад перейшли в оперативне підпорядкування командирів військових частин сил ІНФОРМАЦІЯ_10 підпорядковується командиру військової частини НОМЕР_8 й по теперішній час виконує бойові завдання територіальної оборони.

Згідно наказу № 87 від 22.11.22 «Про призначення добового наряду ДФТГ №1» з 20.00 год. 22.11.22 до 05.00 год. 23.11.22 ОСОБА_6 знаходився на добовому чергуванні (ТІ, а.с.144-145). В період несення служби ОСОБА_6 у лісосумузі поблизу селища Ситняки, поряд із Житомирською трасою, виявив вогнепальну зброю, а саме автомат АК-74 зі спорядженим магазином, 30 набоїв калібру 5.45*39, й споряджений гранатомет РПГ-22, про що одразу повідомив свого безпосереднього керівника - командира добровольчого формування №1 Макарівської сільської територіальної громади ОСОБА_13 .

Про знахідку ОСОБА_6 , з урахуванням нічного часу доби, доповів своєму командиру ОСОБА_13 , й за узгодженням з ним, забрав зброю з собою до місця проживання, обставини виклав у рапорті про виявлення. Мав намір зранку 23.11.22 о 09.00 передати зброю. Однак зранку 23.11.22, до того як ОСОБА_6 здав знайдену зброю та припаси, за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обшук.

Відтак, обвинувачений, входячи до складу добровольчого формування територіальної громади та перебуваючи на чергуванні, тобто виконуючи завдання територіальної оборони, після виявлення у лісі зброї та боєприпасів, повідомив командира про таку знахідку, однак з огляду на час доби забрав її додому та не встиг вчинити дії щодо передачі такої, з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд не може погодитися з доводами сторони обвинувачення, що придбання зброї та боєприпасів як ї її зберігання відбулося у незаконний спосіб.

Стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_6 як умислу на незаконне придбання зброї та боєприпасів так і його зберігання, хоча таке можливо і відбулося з порушенням правил зберігання зброї та боєприпасів.

В даному випадку вбачається умисел ОСОБА_6 на виконання обов`язку по виконанню завдання оборони, а не на вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, пояснення вищевказаних свідків повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 і жоден з допитаних в судовому засіданні свідків не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували твердження обвинуваченого про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому зібрані та надані суду докази як кожний окремо, так і у сукупності, не дозволяють зробити однозначний висновок «поза розумним сумнівом» про доведеність обвинувачення ОСОБА_6 , а тому суд у відповідності з вимогамист. 17 КПК України,ст. 62 Конституції Українитлумачить усі сумніви на користь обвинуваченого.

Судом було дотримано вимоги змагальності та диспозитивності кримінального провадження і сторонам забезпечено рівну можливість здійснення права самостійно обстоювати свою правову позицію у спосіб, передбачений КПК, у тому числі шляхом звернення до суду з клопотаннями про допит свідків, про витребування документів, які учасники провадження вважали необхідними для доведення переконливості їхніх аргументів, що також узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 93 КПК України.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 374 КПК Українимотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту, так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

За таких обставин, в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, визначеного ч. 1 ст.263КК України щодо незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів, а тому обвинувачений має бути виправданий.

Разом з тим, стороною захисту в судовому засіданні заявлено клопотання про визнання доказів недопустими в порядку ст. 89 КПК України:

- дані викладені старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_24 у протоколі обшуку від 23.11.2022;

-вилучені в ході обшуку, проведеного 23.11.2022, предмети ззовні гожі на: автомат з номером НОМЕР_1 ; магазин до автомата; боєприпаси (патрони) у кількості 30 шт.; ручний гранатомет «РПГ-22» з маркуванням 11-10- Р, ОЛ, ВП-22, 11-5-89, 10-89-10, 7/1ТРВ/А, а також змив ДНК з предмету ззовні схожого на автомат, змив ДНК з спускового гачка предмету ззовні схожого на автомат, змив ДНК з поверхні важеля взводу предмету ззовні схожого на автомат, змив ДНК з предмету ззовні схожого на ручний гранатомет «РПГ-22»;

- висновки експерта №17/6 від 26.12.2022 та №26/6 від 11.01.2023.

- дані викладені старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_25 у постанові про визнання речовими доказами від 25.11.2022.

В обґрунтування такого клопотання сторона захисту вказувала, що старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_24 , в порушення вимог ст. 234, 235 КПК України проведено обшук за адресою АДРЕСА_2 , дозвіл на проведення якого судом не надавався та в подальшому сторона обвинувачення за отриманням такого дозволу до суду не зверталась, натомість ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.11.2022 у справі № 761/23984/22 слідчому ОСОБА_24 , а також слідчим групи слідчих та прокурорів було надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , за якою ОСОБА_6 не проживав.

Також, сторона захисту вказує, що в порушення вимог ч.2 ст.234 КПК України обшук було проведено особою, яка не зазначена в ухвалі суду про дозвіл на проведення обшуку, а саме старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_24 , відповідні відомості про включення старшого слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_24 до складу групи слідчих до ЄРДР у встановленому порядку не внесені, тому у ОСОБА_24 станом на 23 були відсутні повноваження на вчинення слідчих дій, зокрема проведення обшуку, в цьому кримінальному провадженні. Таким чином, обшук 23.11.2022 за адресою АДРЕСА_2 проведений особою, якій дозвіл на проведення обшуку слідчим суддею не надавався (неповноважною особою).

Також сторона захисту вважає, що недопустимими доказами є відомості, які містяться в протоколі обшуку від 23.11.2022 та вилучені в ході його проведення предмети ззовні схожі на: автомат з номером НОМЕР_1 ; магазин до автомата; боєприпаси (патрони) у кількості ЗО шт.; ручний гранатомет «РПГ-22» з маркуванням 11-10-89, ОЛ, ВП-22 11-5-89, 10-89-10, 7/1ТРВ/А, а також змив ДНК з предмету ззовні схожого на автомат, змив ДНК з спускового гачка предмету ззовні схожого на автомат, змив ДНК з поверхні важеля взводу предмету ззовні схожого на автомат, змив ДНК з предмету ззовні схожого на ручний гранатомет «РПГ-22».

Також, сторона захисту вказувала, що постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_25 від 25.11.2022 предмети визнані речовими доказами та визначено місце їх зберігання - разом з матеріалами кримінального провадження №42022111350000155 від 28.09.2022, однак виділені матеріали кримінального провадження не містять відомостей (постанов) на підтвердження наявності у слідчого ОСОБА_25 , станом на 25.11.2022, повноважень приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно дост. 86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч. 1ст. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року і «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимогКримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Конституційний Суд України у рішенні №12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

При цьому, вирішуючи питання про застосування правилст. 87 КПКдо наданих сторонами доказів, суд має виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням нач.1ст.87КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення..

Судомвстановлено,що дійснообшук 23.11.2022було проведеноза адресою АДРЕСА_2 ,а неза адресою,дозвіл напроведення обшукуза якою,надано ухвалоюслідчого судді,тобто дійсномали місцепорушення вимог ст.236КПУ України,які слідвважати порушенням суттєвих умов обшуку, зокрема, адреси за якою було надано дозвіл на проведення обшуку.

Разом з тим, суд враховує заперечення прокурора проти таких доводів сторони захисту, яка вказувала, що з відеозапису обшуку домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_6 та ОСОБА_19 встановлено, що слідчий перед початком проведення обшуку пред`явив ухвалу слідчого судді присутній у домоволодінні ОСОБА_19 (цивільній дружині обвинуваченого), оголосив текст ухвали, неодноразово зазначив адресу домоволодіння та те, що воно перебуває у користуванні саме ОСОБА_6 , так само слідчий довів до відома зміст ухвали із зазначенням адреси домоволодіння і безпосередньо самому обвинуваченому, який був учасником слідчої дії. Заперечень та зауважень від учасників обшуку не надходило. Також суд враховує, що стороні обвинувачення як адреса за якою мешкає ОСОБА_6 була відома і саме з клопотання про проведення обшуку за цією адресою зверталися до слідчого судді: АДРЕСА_3 . Така адреса була зазначена у відповіді на запит слідчого від командира Добровольчого формування №1 Макарівської селищної територіальної громади зазначено, що ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , крім того, додатком до вказаної відповідь була заява щодо членства у добровольчому формуванні заповнена особисто ОСОБА_6 , де останній зазначав аналогічне місце проживання. Також, підтвердження місця проживання ОСОБА_6 саме за адресою: АДРЕСА_3 міститься в рапорті старшого оперуповноваженого УСР в Київській обл. ДСР НПУ від 24.10.2022 та, відомостей, наданих Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Київській області від 26.04.2023, з інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», дані, які містяться в цих інформаційних системах було перевірено, зокрема, отримавши копію постанови Макарівського районного суду Київської області від 09.01.2018 року (справа 370/2631/17), відповідно до якої ОСОБА_6 , проживаючого за адресою АДРЕСА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, суд вважає, що застосування положень ч.1ст.87КПК України, в даному випадку вплине на питання доведеності невинуватості ОСОБА_6 за обґрунтування наведеного судом вище.

Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо спростування доводу сторони захисту про визнання недопустимим доказом протокол обшуку від 23.11.2022, проведений старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_24 , з підстав того, що останнього начебто не було включено до групи слідчих, згідно відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Так, постановою заступника начальника ГУНП в Київській області - начальника слідчого управління полковника поліції ОСОБА_26 , від 22.11.2022 визначено слідчу групу для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 42022111350000155 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_24 цією постановою включено до слідчої групи.

Визначення керівником органу досудового розслідування слідчого (групи слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. У свою чергу постанова керівника органу досудового розслідування про призначення (визначення) слідчого або групи слідчих має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, така постанова виготовляється на офіційному бланку та службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Згідно з Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 №231, Реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Інформація про рух провадження з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу досудового розслідування, оскільки не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Рішення про призначення слідчого (групи слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень.

При цьому, наявна в матеріалах провадження та досліджена в суді постанова про визначення групи слідчих, спростовує доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу обшуку.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.

Судові витрати за проведення експертиз у випадку ухвалення виправдувального вироку з обвинуваченого не стягуються та відносяться на рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 263 КК Українита виправдати на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз - віднести на рахунок Державного бюджету України.

Речові докази у справі: реактивну протитанкову гранату РПГ-22 калібру 72,5 мм, 27 проміжних набоїв з кулею «ПС» зі стальним осердям калібру 5,45x39 мм, 3 спортивно- мисливські набої з кулею зі свинцевим осереддям калібру 5,45x39 мм та вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74 калібру 5,45 мм, № НОМЕР_1 - передати на потреби ЗСУ; змиви ДНК з рукоятки предмету зовні схожого на автомат, з предмету зовні схожого на магазин автомату, зі спускового гачка предмету зовні схожого на автомат, з поверхні важеля взводу предмету зовні схожого на автомат та змиви з предмету зовні схожого на ручний гранатомет «РПГ-22» - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України у строки, встановлені ст. 395 КПК України.

Вирок набирає законної сили по закінченню строку на його апеляційне оскарження, якщо він не буде оскаржений. В інакшому випадку після його перегляду апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1