Ухвала

від 31.07.2024 по справі 949/1319/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1319/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

31 липня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця в режимі відеоконференції підготовче судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024180000000427 від04травня 2024року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в:

16 липня 2024 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.289,ч.1ст.286-1КК України із затвердженим 12 липня 2024 року обвинувальним актом.

Ухвалою суду від 16 липня 2024 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

19 липня 2024 року року від прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України надійшов цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Комунального підприємства "Рівненська обласна дитяча лікарня" Рівненської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Разом з тим, 30 липня 2024 року старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 до суду подано клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 триває, а обставини, які неодноразово враховувалися Рівненським міським судом при обранні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого його продовження, не перестали існувати, у той же час строк дії останнього закінчується 06 серпня 2024 року.

Таким чином, з метою запобігання ризикам , передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ухилятися обвинуваченому від суду, незаконно впливати на потерпілого, законного представника та свідків у цьому кримінальному провадженні та для належної його процесуальної поведінки є необхідність у продовженні йому строку тримання під вартою на 60 днів.

У підготовчому судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прийняття цивільного позову та щодо призначення справи до судового розгляду.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила суд призначити справу до судового розгляду, прийняти цивільний позов та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, оскільки вважає, що з врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, так як ризики, про які вказує прокурор, відпали, а тому обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Однак, в разі встановлення судом обставин та підстав для продовження строку тримання під вартою, захисник просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде відповідати класифікації інкримінованих кримінальних правопорушень.

При цьому, обвинувачений та захисник не заперечили щодо прийняття поданого прокурором цивільного позову та призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_6 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 не заперечили щодо прийняти цивільного позову прокурора та задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою та просили призначити справу до судового розгляду.

Заслухавши обвинуваченого, захисника, думку прокурора, законного представника малолітнього потерпілого та представник потерпілого, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що в рамках кримінального провадження №12024180000000427 від 04 травня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 289 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 07 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою від 02 липня 2024 року продовжено до 06 серпня 2024 року з одночасним визначенням застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181680 грн.

Вказане стверджується доданими прокурором у підготовчому судовому засіданні копіями ухвал слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 травня 2024 року та від 02 липня 2024 року.

У подальшому, постановою про зміну кваліфікації кримінального діяння від 12 липня 2024 року, кваліфікація кримінального правопорушення у матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12024180000000427 від 04 травня 2024 року змінено з ч. 2 ст. 286-1 КК України на ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286-1 КК України, враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо "обґрунтованості підозри" шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини.

На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.

Таким чином, суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

Так, у клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ухилятися від суду та незаконно впливати на потерпілого, законного представника та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Отже, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду.

Зважаючи на наведені обставини, суд переконується в тому, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яжинський проти Польщі" ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Суд, з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 наразі лише призначений до розгляду, вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для себе аспекті є реальним.

Отже, вказані ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжують бути актуальними. Водночас, перебування обвинуваченого на волі призведе до неможливості повного та об`єктивного судового розгляду з вищенаведених причин.

Під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному проваджені не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Таким чином, наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченому покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутність підстав для скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задоволити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, відповідно до ст. 12 КК України, обвинуваченому слід обрати розмір застави в межах 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави обвинуваченим, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та обставин їх вчинення, слід покласти обов`язки передбачені ст. 194 КПК України а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування з потерпілими, свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вирішуючи питання про прийняття до провадження цивільного позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 62 КПК України, Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Водночас, прокурор наділений повноваженнями пред`явити цивільний позов в інтересах держави (п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК України).

Статтею 175 ЦПК України закріплено вимоги щодо форми та змісту цивільного позову.

Статтею 177 ЦПК України встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви.

Підстав для залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви, у відповідності вимог ст. 185 ЦПК України, відсутні.

Судом встановлено, що форма і зміст позовної заяви прокурора відповідає вимогам встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, тому цивільний позов слід прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, та з огляду на відповідність цивільного позову, поданого прокурором, загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, суд вважає за можливе прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільний позов поданий прокурором укримінальному провадженні-прокурором відділузахисту інтересівдітей тапротидії домашньомунасильству Рівненськоїобласної прокуратури ОСОБА_8 в інтересахдержави вособі Національноїслужби здоров`яУкраїни дообвинуваченого ОСОБА_4 ,третіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог настороні позивача:Комунального підприємства"Рівненськаобласна дитячалікарня"Рівненської обласноїради,Комунального некомерційногопідприємства "Дубровицькаміська лікарня"Дубровицької міськоїради провідшкодування витратна стаціонарнелікування особи,яка потерпілавід злочину та визнати Національну службуздоров`яУкраїн цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем, а Комунальне підприємство "Рівненська обласна дитяча лікарня" Рівненської обласної ради та Комунальне некомерційне підприємство "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради - третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача.

Разом з тим, суд вважає, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду з таких підстав.

Кримінальне провадження підсудне Дубровицькому районному суду Рівненської області.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 до розгляду в судовому засіданні.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України - відсутні.

Відповідно доположень п.26ч.1ст.3,ч.2ст.318КПК України,судом визначеноколо осібзі сторониобвинувачення тазахисту,які братимутьучасть усудовому розгляді.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 314, 315, 316, 376, 395 КПК України суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024180000000427 від04травня 2024року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286-1 КК України - задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286-1 КК України на строк 60 днів, тобто з 31 липня 2024 року до 29 вересня 2024 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 15 (п`ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45420 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 29 вересня 2024 року наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з потерпілими, свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Прийняти поданий прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Комунального підприємства "Рівненська обласна дитяча лікарня" Рівненської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину до спільного розгляду з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Визнати Національну службу здоров`я України цивільним позивачем в даному кримінальному провадженні.

Визнати обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем у кримінальному провадженні.

Визнати Комунальне підприємство "Рівненська обласна дитяча лікарня" Рівненської обласної ради та Комунальне некомерційне підприємство "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача.

Копію позовної заяви та копії всіх документів, що додані до неї надіслати цивільному відповідачу та третім особам.

Призначити кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024180000000427 від04травня 2024року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286-1 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дубровицького районного суду Рівненської області (м. Дубровиця вул. Миру, 2а Рівненської області) на 07 серпня 2024 року 11:00 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судовезасідання викликатиучасників судовогопровадження та свідків, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Копію ухвали направити до ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" для виконання в частині продовження строку тримання під вартою.

Ухвала вчастині продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюможе бутиоскаржена доРівненського апеляційногосуду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду оголошено о 10 год. 02 серпня 2024 року в приміщенні Дубровицького районного суду Рівненської області.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_1