Вирок

від 01.08.2024 по справі 758/14650/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14650/23

Провадження № 1-кп/758/98/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2024 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його законного представника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду кримінальне провадження № 12023105070001423 від 21.11.2023 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, з повну загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту. У подальшому, 21.11.2023 року приблизно о 07.04 год. за адресою: АДРЕСА_3 , що у Подільському районі, ОСОБА_6 зупинили працівники поліції та у ході проведення поверхневої перевірки у останнього виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з пазовою застібкою всередині з кристалоподібною речовиною білого кольору. Згідно висновку експерта у наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) в речовині становить 1,330 г. PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 08.04.2013), «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено. Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров`я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром, 15,0 і більше є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину, без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1ст.309 КК України, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро каявся, просив суворо не карати.

Крім визнавальних показань обвинуваченого, його вина у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення повністю підтверджується також такими доказами:

- висновком експерта від 23.11.2023 № СЕ-19/111-23/62906-НЗПРАП, відповідно до якого у наданій на дослідження кристалоподібній речовині білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої забороненоPVP маса якої 1,330 г;

- речовими доказами - поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP, масою 1,330 г, який повернутий після проведення експертизи, та визнаний таким постановою слідчого від 29.11.2023 р.

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини вчинення обвинуваченим вищевказаного кримінального правопорушення ніким із учасників судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, наслідки учасникам роз`яснені та вони не заперечують.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та їх наслідки, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, а також особи обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, утриманців не має, неофіційно працює, посередньо характеризується за місцем проживання.

Як обставини, які пом`якшує покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого та його психічний стан.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 588 від 30.11.2023 р.: 1) на час скоєння інкримінованих дій ОСОБА_6 страждав на шизотиповий розляд (F21 за МКХ-10); 2) під час скоєння інкримінованих дій ОСОБА_6 не був зданитний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; 3) ОСОБА_8 на даний час страждає на шизотиповий розляд (F21 за МКХ-10); 4) на даний час ОСОБА_6 не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; 5) ОСОБА_6 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характерк у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 6) ОСОБА_6 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання ПАВ (за МКХ-10 F19.25), потребує лікування від цього захворювання на загальних підставах, протипоказань до такого лікування не виявлено.

Відповідно до ст.20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними (ч.1); визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру (ч.2).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» звернуто увагу, що, враховуючи положення ст. 20 КК України, особа, визнана обмежено осудною, підлягає кримінальній відповідальності, у п. 6 Постанови зазначив, що, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановлюють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.

Отже, ОСОБА_6 , як обмежено осудний, підлягає кримінальній відповідальності із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, у вигляді штрафу.

Відповідно до положень ст. 368 КПК України одне із питань, яке повинен вирішити суд при ухваленні вироку: чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування.

Статтею 96 КК України передбачено, що примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах.

Так, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 588 встановлено, що ОСОБА_6 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання ПАВ, тому такий потребує лікування від цього захворювання на загальних підставах.

Міра запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не обиралась.

Речовий доказ - психотропна речовина, масою 1,330 г, що зберігається в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до ст..100 КК України підлягає до знищення.

Згідно довідки Київського НДЕКЦ МВС України витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 1 920,0 грн., які відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000,0 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виконання вироку в частині застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку доручити Комунальному некомерційному підприємству «Київський міський психоневрологічний диспансер № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.51; код ЄДРПОУ 05496845).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1 912,0 грн. (одна тисяча дев`ятсот дванадцять грн. 00 коп.).

Речові докази - психотропну речовину, масою 1,330 г, що зберігається в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити,

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя: ОСОБА_1