Ухвала

від 30.07.2024 по справі 761/25554/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25554/24

Провадження № 1-кс/761/16486/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №22024000000000559 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.06.2024 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15 липня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №22024000000000559 від 19.06.2024 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 12 Pro Max темно синього кольору, номер моделі НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з установленою SIM-картою «Київстар» із номером НОМЕР_4 , планшетний комп`ютер Samsung у корпусі чорного кольору модель SM-T561, IMEI: НОМЕР_5 , с.н.: НОМЕР_6 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000559 від 19.06.2024 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на підготовку та передачу представникам держави-агресора матеріальних ресурсів, будучи обізнаним про набрання чинності Законом України № 2198-ІХ від 14.04.2022, яким встановлено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки й передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, з метою здійснення експортних операцій з України на територію держави-агресора, використовує виробничі потужності підконтрольного йому російського товариства ТОВ «РОССА», службові особи якого підзвітні останньому щодо проведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства. Водночас, здійснюючи контроль за діяльністю товариства, зареєстрованого на території країни-агресора, ОСОБА_6 , усвідомлюючи свої протиправні дії, реалізує управлінські рішення щодо діяльності російського товариства на користь державного сектору російської федерації, шляхом передачі товарів. Поряд з цим, російське ТОВ «РОССА», контроль за діяльністю якого здійснює ОСОБА_6 , вчинило ряд фінансових операцій протягом 2022 року, що відображають рух коштів на адреси контрагентів.

Разом з тим, ОСОБА_6 , будучи службовою особою українського ТОВ «ВК «Росса», маючи контроль та здійснюючи організацію фінансово-господарської діяльності в цьому підприємстві, залучив до протиправної діяльності інших службових осіб ТОВ «ВК «Росса», які фактично приймають безпосередню участь у технологічному процесі підприємства, підготовці договірних зобов`язань, базових документів необхідних для експорту продукції, водночас, останні обізнані у тому, що вказана продукція переміщується на територію країни-агресора та фактично реалізується там, зокрема, у вказаній діяльності приймають участь громадяни України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .. З урахуванням зазначеного, дії вказаних вище громадян відповідно до раніше розробленого злочинного плану, згідно якого організовано виготовлення та відправку продукції на територію держави-агресора, призводять до формування виробничих потужностей військово-промислового комплексу рф, у тому числі формування товаро-матеріальних цінностей та подальшої передачі їх представникам держави-агресора.

01 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

11.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: вищевказане майно.

12.07.2024 вказані вище речі та предмети, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оглянуто та постановою від 12.07.2024 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та враховуючи, що вилучене майно має статус речового доказу у кримінальному провадженні, з метою його належного збереження у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Представник власника майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про арешт вказаного майна. Разом з тим, вказав, що ОСОБА_13 не було повідомлено про підозру. Між тим, повідомив, що клопотання про арешт майна, відповідно до відмітки, суду було направлено до Шевченківського районного суду м.Києва з порушенням строків, передбачених КПК України. Окрім того, вказав, що вилучене майно не має жодного відношення до кримінального провадження.

Заслухавши клопотання прокурора та думку представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, суд встановив, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000559 від 19.06.2024 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

01 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

11.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: вищевказане майно.

12.07.2024 вказані вище речі та предмети, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оглянуто та постановою від 12.07.2024 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Окрім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

В першу чергу суд аналізує доводи щодо прийнятності вказаного клопотання з огляду на твердження представника власника майна про порушення строку передбаченого чинним законодавство для подачі клопотання про арешт майна.

Згідно з ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Тобто встановлюючи строк для подачі клопотання про арешт майна законодавець захищає власників майна від безпідставного обмеження їх права власності, разом з тим наслідком подачі такого клопотання понад строк визначений в КПК України визначено виключно обов`язок повернути таке майно власнику після спливу строку, однак така подача клопотання не може слугувати підставою для автоматичної відмови в задоволенні клопотання про арешт майна. Суд роз`яснює учасникам, що у разі неповернення тимчасово вилученого майна яке утримується органом досудового розслідування без належних підстав - власники майна, їх представники мають право звернутись до слідчого судді зі скаргою в порядку ч.1 ст. 303 КПК України, водночас ця скарга має розглядатись окремо, а вирішення цього питання в межах розгляду даного клопотання про арешт майна було б невиправданим з точки зору закону виходом за межі судового розгляду.

Так, прокурор 12.07.2024 року направив до Шевченківського районного суду м.Києва клопотання про арешт майна майна з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, поштовим зв`язком, що підтверджується чек-наліпкою «Укрпошта» № НОМЕР_7 .

Таким чином слідчий суддя не вбачає підстав для відмови в задоволенні клопотання по суті лише на підставі того, що воно фактично було отримано Шевченківським районним судом м.Києва 15 липня 2024 року, оскільки слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування було направлено клопотання про арешт вказаного майна з дотриманням строків, визначених ч.5 ст.171 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що клопотання було подане до суду в порядку визначеному чинним законодавством, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вилученого майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вилученого майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 11.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 12 Pro Max темно синього кольору, номер моделі НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з установленою SIM-картою «Київстар» із номером НОМЕР_4 . планшетний комп`ютер Samsung у корпусі чорного кольору модель SM-T561, IMEI: НОМЕР_5 , с.н.: НОМЕР_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_14