Постанова

від 30.07.2024 по справі 902/867/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 липня 2024 року Справа № 902/867/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області від 11.03.2024

(ухвалене о 13:26 год. у м. Вінниці, повний текст складено 21.03.2024)

у справі №902/867/23 (суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Вінницької районної ради

до ОСОБА_1

про виселення з комунального майна

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Вінницька районна рада звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом до фізичної особи підприємця Шапочука Андрія Володимировича про виселення відповідача у примусовому порядку з комунального нерухомого майна Вінницької районної ради, а саме підвального приміщення загальною площею 200,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його передачі позивачу за актом прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2017 між фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (орендарем) та Іллінецькою районною радою Вінницької області (орендодавцем), правонаступником якої є позивач, було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району № 12/1/17 від 27.03.2017 за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об`єкт оренди) - підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Європейська, 15-А, м. Іллінці для використання його з метою здійснення підприємницької діяльності (розміщення кафе).

В подальшому, Господарський суду Вінницької області рішенням від 24.01.2020 у справі №902/861/19, яке Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.05.2020 залишив без змін, розірвав договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладений між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем та стягнув з фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на користь Іллінецької районної ради 74 218 грн 10 коп. - заборгованості з орендної плати, 7 832 грн 43 коп. пені та 3 795 грн 77 коп. судового збору.

Позивач зазначив, що після розірвання договору оренди орендар не реагував на листи позивача про повернення орендованого майна, не склав акт приймання передачі, не повернуто орендоване майно, а продовжує ним користуватися.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 11.03.2024 у справі №902/867/23 позов задовольнив. Виселив ОСОБА_1 у примусовому порядку з комунального нерухомого майна Вінницької районної ради, а саме: підвального приміщення загальною площею 200,9 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСОБА_1 на користь Вінницької районної ради 2 684 грн судових витрат зі сплати судового збору.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують правомірність користування відповідачем орендованим приміщенням, відсутні докази повернення відповідачем спірного нежитлового приміщення його власнику та відповідач не спростував тієї обставини, що після припинення договору оренди та на час розгляду спору відповідач займає спірне приміщення та об`єкт оренди не повернув.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 15, 16, 202, 316, 317, 319, 321, 391, 653, 759, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 283, 291 Господарського кодексу України , ст. ст. 25, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 16, 60, п. 10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , у якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 11.03.2024 у справі №902/867/23 скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Суд першої інстанції неправильно оцінив ту обставину, що Вінницька районна рада не може бути позивачем по справі, так як вона не є власником майна підвального приміщення загальною площею 200,9 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача та його представника, що були зазначені в промові в судових дебатах та в заяві № б/н від 12.12.2023 (вх. № 01-34/11929/23 від 12.12.2023) про закриття провадження у справі № 902/867/23.

В орендованому приміщенні розміщений об`єкт громадського харчування, а внаслідок здійснення поліпшень нерухомого майна, істотно збільшили вартість нерухомого майна.

ОСОБА_1 притримує об`єкт, вартість якого істотно збільшена за рахунок його коштів.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання 30.07.2024 представники сторін не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції та довідки про доставку електронних листів (т. 2, а. с. 246-247), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 27.03.2017 між Іллінецькою районною радою (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (далі - орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 (далі - Договір), згідно пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об`єкт оренди) - підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 згідно з викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток №1) для використання його з метою здійснення підприємницької діяльності (розміщення кафе) (т. 1, а. с. 34-38).

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 27.03.2017 по 27.02.2020 включно.

В подальшому, 24.01.2020 Господарський суд Вінницької області рішенням у справі №902/861/19 частково задовольнив позов Іллінецької районної ради до фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича про розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення та стягнення 48 442 грн 64 коп. Розірвав договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладений між Іллінецькою районною радою та фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем. Стягнув з фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на користь Іллінецької районної ради 74 218 грн 10 коп. заборгованості з орендної плати, 7 832 грн 43 коп. пені та 3 795 грн 77 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 023 грн 26 коп. пені - відмовив.

Із мотивувальної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у справі № 902/861/19, вбачається, що "розглядаючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням. Якщо іншого строку набрання чинності не встановлено рішенням суду.

Таким чином, обов`язок відповідача повернути орендоване майно виникає відразу після розірвання договору, тобто в даному випадку після набрання рішенням суду, яким договір розірвано, законної сили, а тому станом на час звернення позивача з даним позовом до суду та на час прийняття рішення право позивача в цій частині позову не порушено.

Також, суд зазначає, що позивач просить звільнити орендоване приміщення, тоді як договором передбачено повернення об`єкта оренди.

Враховуючи викладене, вимога позивача про звільнення орендованого приміщення є передчасною, необґрунтованою, такою, що не відповідає способу захисту, передбаченому договором, та задоволенню не підлягає." (т.1, а. с. 9-26).

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.05.2020 у справі №902/861/19 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 р. у справі №902/861/19 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у справі №902/861/19 залишив без змін (т.1, а. с. 27-33).

Враховуючи вказане та положення ст. ст. 241, 284 рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 по справі № 902/861/19 про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладеного між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем набрало законної сили 12.05.2020.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/97313307) Господарський суд Вінницької області ухвалою від 31.05.2021 задовольнив заяву Вінницької районної ради № 01-03/561 від 27.05.021 про заміну сторони у справі №902/861/19 шляхом заміни стягувача його правонаступником та замінено стягувача - Іллінецьку районну раду (вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700; код 21731363) за наказом від 25.02.2020 про виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у справі №902/861/19 на його правонаступника - Вінницьку районну раду Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21016; код 21728243).

Також, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" утворено новий Вінницький район (з адміністративним центром у місті Вінниця) у складі територій Агрономічної сільської, Вінницької міської, Вороновицької селищної, Гніванської міської, Іллінецької міської, Липовецької міської, Літинської селищної, Лука-Мелешківської сільської, Немирівської міської, Оратівської селищної, Погребищенської міської, Стрижавської селищної, Сутисківської селищної, Тиврівської селищної, Турбівської селищної, Якушинецької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3 пункту 6-2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом.

22.12.2020 Вінницькою районною радою Вінницької області на 2 сесії 8 скликання ухвалено рішення № 38 "Про початок реорганізації Іллінецької районної ради шляхом приєднання до Вінницької районної ради" (https://vinrayrada.gov.ua/2-sesii-11-39-00-09-05-2021).

Пунктами 1, 3 цього рішення ухвалено почати процедуру реорганізації Іллінецької районної ради, місцезнаходження: вул. Соборна, б.18, м. Іллінці, Іллінецький район, Вінницька область, 22700, шляхом приєднання до Вінницької районної ради, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, б.17, м. Вінниця, Вінницька область, 21036 та зазначено, що Вінницька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Іллінецької районної ради (т. 2, а. с. 115-117).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 264262023 від 05.07.2021 об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля загальною площею 1087,4 кв.м, Опис: Будинок "Побутсервіс" літ. "А" з підвалом за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вулиця Європейська, будинок 15-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2399782005212 зареєстровано на праві власності 30.06.2021 за територіальною громадою сіл, селищ, міст Вінницького району в особі Вінницької районної ради (т.1, а. с. 86-87).

Вінницька районна рада звернулася до відповідача Шапочука А.В. з листом від 07.09.2022 № 01-03/236 у якому посилаючись на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у справі №902/861/19 про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017 зазначила, що є правонаступником Іллінецької районної ради та повідомила про необхідність повернення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі орендованого майна, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Вінницького району, в особі Вінницької районної ради. До цього листа було додано акт приймання-передачі (повернення об`єкта оренди) орендованого майна у 2 прим. (т. 1, а. с. 39).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист вручений адресату 13.09.2022 (т. 1, а. с. 40).

Листом від 14.03.2023 № 01-11/56 Вінницька районна рада повторно звернулася до ФОП Шапочука А.В. з вимогою повернути Вінницькій районній раді орендоване приміщення і підписати акт приймання-передачі орендованого майна. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаний лист вручений адресату 10.04.2023 (т. 1, а. с. 41-42).

Згідно Акту про недопуск до проведення оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 26.05.2023 комісією з обстеження захисних споруд цивільного захисту щодо готовності їх використання за призначенням створеною відповідно до розпорядження голови Вінницької районної ради від 19.05.2023 № 23 установлено обставину недопуску уповноважених представників виконавчого апарату Вінницької районної ради до об`єкту нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницького району що перебуває на балансі Вінницької районної ради - нежитлової будівлі за адресою: вул. Європейська, 15а, м. Іллінці, Вінницького району, а саме: підвалу будівлі, що одночасно є протирадіаційним укриттям з обліковим №00725.

Відповідно до вказаного акту нинішній користувач приміщення підвалу ОСОБА_1 не визнав факт належності будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі підвалу будівлі, що одночасно є протирадіаційним укриттям з обліковим №00725 до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницького району в особі Вінницької районної ради. У доступі відмовив. Оригінал витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 42805206), що надавався для підтвердження права власності не визнав (т. 1, а. с. 101-102).

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи - підприємця Шапочука Андрія Володимировича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) містяться відомості про припинення суб`єкта господарювання фізичної особи - підприємця Шапочука Андрія Володимировича: дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем - 15.01.2021; номер запису: 2001520060003001460, підстава: власне рішення (т. 1, а. с. 45).

Оскільки відповідач не повернув позивачу орендоване ним майно, останній звернувся до суду із позовом в цій справі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Вище вказано, що Господарський суд Вінницької області рішенням від 24.01.2020 у справі № 902/861/19 (набрало законної сили 12.05.2020), серед іншого, розірвав договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладений між Іллінецькою районною радою та фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем. Стягнув з фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на користь Іллінецької районної ради 74 218 грн 10 коп. заборгованості з орендної плати, 7 832 грн 43 коп. пені та 3 795 грн 77 коп. судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Приписами частини 3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, Договір припинив свою дію 12.05.2020.

Положеннями частини 4 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 1 статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час укладення договору) у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції чинній на час припинення договору) у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

З наведених норм вбачається, що із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

За умовами п. п. 2.3. Договору у разі припинення цього договору об`єкт оренди повертається орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленому п. 2.1. договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов`язок по складанню акта приймання - передачі про повернення майна покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні за договором.

Згідно з пунктом 5.3. Договору орендар зобов`язався у разі припинення дії договору оренди повернути об`єкт оренди відповідно до розділу ІІ договору.

Відповідно до пункту 5.17 договору орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди в разі припинення договору орендодавцеві.

Однак, після закінчення строку дії договору відповідач не повернув підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв. м, розташоване за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська 15-А.

Відносно доводів скаржника про здійснення ним робот із поліпшення технічного стану орендованого приміщення, за результатом чого, унаслідок переробки, утворена нова річ, суд вказує таке.

01.11.2002 між Іллінецьким комунальним підприємством "Побутсервіс" (орендодавець) та приватним підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (орендар) укладено договір оренди комунального майна, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно, а саме підвальне приміщення площею 194 кв.м будинку "Побутсервіс" за адресою: м. Іллінці, вул. К. Маркса, 15, залишковою вартістю 20045 грн згідно з актом експертної оцінки (без урахування ПДВ). При цьому відповідно до п.9.1. зазначеного договору, його укладено строком на 5 років, що діє з 01.11.2002 до 01.11.2007 включно, з правом наступного викупу (т.1 а. с. 126-131).

Розпорядженням Іллінецької районної державної адміністрації №259 від 05.07.2006 затверджено акти державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією підвального приміщення під кафе-бар, влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу в м.Іллінці по вул. К.Маркса,15, що належить Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс" (т.1 а.т с. 140-170).

В той же час, доводи відповідача щодо поліпшення об`єкта оренди та створення внаслідок здійсненого поліпшення нової речі були предметом дослідження під час розгляду справи № 902/861/19.

Так, у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 року у справі № 902/861/19 зазначено, що "проведення перепланування і реконструкція внутрішніх приміщень у ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує. При цьому зі змісту розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації №259 від 05.07.2006 слідує затвердження останньою актів державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією підвального приміщення під кафе-бар, влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу в м.Іллінці по вул. К.Маркса,15, що належить Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс". При цьому рішенням Іллінецької районної ради 3 сесії 4 скликання №31 від 12.07.2002, що передувало укладенню Договору оренди комунального майна від 01.11.2002, приватному підприємцю Шапочуку А.В. дозволено проводити роботи по поліпшенню технічного стану підвального приміщення.

Таким чином, в даному випадку має місце здійснення реконструкції відповідачем орендованого підвального приміщення, а не створення нової речі. Більш того, положення щодо новоствореної речі не застосовуються до правовідносин оренди державного та комунального майна, оскільки сама лише обставина збільшення вартості орендованого майна не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі.

Отже, з урахуванням викладених обставин, здійснена відповідачем реконструкція об`єкта оренди підпадає під правове регулювання здійснення невід`ємних поліпшень нерухомого майна, що перебуває в оренді. Так, згідно з приписами ч.3 ст. 778 ЦК відповідач вправі розраховувати лише на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Разом з тим, слід зазначити, що погодження реконструкції об`єкта оренди відбувалося під час дії Договору оренди комунального майна від 01.11.2002 строк дії якого сплинув. При цьому доказів протилежного відповідачем не надано.

У даній справі предметом розгляду є Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району за №12/1/17 від 27.03.2017, який відрізняється як за умовами, так і за суб`єктним складом в частині щодо орендодавця".

Відповідно до приписів частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В цій господарській справі № 902/867/23 предметом розгляду є вимога про виселення відповідача з нерухомого приміщення, яке було предметом оренди за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017.

Положеннями пунктів 1.1., 1.4. такого Договору, підписаного відповідачем без жодних застережень передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об`єкт оренди) - підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська 15-А. згідно з викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору (додаток N1) для використання його з метою здійснення підприємницької діяльності (розміщення кафе). Об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад району і знаходиться на балансі Іллінецької районної ради.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Договору передача об`єкта в оренду не спричиняє передачу права власності на нього. Об`єкт залишається спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього договору об`єкт оренди повертається орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленому у пункті 2.1. договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно пункту 4.2. Договору орендар зобов`язаний протягом дії договору до повернення об`єкта оренди за свій рахунок проводити необхідний поточний та капітальний ремонт об`єкта оренди. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Відповідно до пункту 4.3. Договору орендар не має права без згоди районної ради проводити поліпшення об`єкта оренди. Для отримання згоди на здійснення таких робіт орендар подає заяву і матеріали відповідно до порядку, затвердженого сесією районної ради.

Згідно пункту 10.9 Договору у разі припинення договору поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю орендодавця. Відшкодування вартості невід`ємних поліпшень вирішується відповідно до Порядку, встановленого сесією районної ради.

Отже, умовами спірного договору не передбачено набуття орендарем права власності на орендоване приміщення (його частину), унаслідок здійснення невід`ємних поліпшень, натомість законодавством для відповідача передбачений інший механізм відшкодування витрат, здійснених ним для поліпшення орендованого майна.

Крім того, доказів здійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди, внаслідок яких, як вказує відповідач, створено нову річ, протягом строку дії договору оренди з 27.03.2017 по 12.05.2020, звернення до орендодавця щодо відшкодування вартості здійснених за вказаний період невід`ємних поліпшень відповідачем не надано.

Таким чином доводи відповідача, що внаслідок поліпшення та реконструкції об`єкта оренди створена нова річ, власником якої є відповідач, є помилковими та такими, що не підтверджуються доказами.

Більше того, враховуючи предмет та підстави позовних вимог у цій справі, доводи відповідача про наявність невирішених питань щодо відшкодування вартості раніше здійснених поліпшень орендованого майна не можуть впливати на вирішення цього спору.

Щодо посилання скаржника на здійснення ним притримання майна, суд зауважує таке.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 статті 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Притримання відноситься до речово-правових способів забезпечення виконання зобов`язань і має речовий характер, яке може бути застосовано за умови, що кредитор правомірно володіє майном, що підлягає передачі боржникові та боржник порушив виконання своїх зобов`язань на користь кредитора.

З наведених норм слідує, що інститут притримання, за певних обставин, наділяє особу, що правомірно володіє річчю, яка їй не належить правом не повертати річ її власнику, якщо особа, яка утримує річ, понесла певні збитки, не отримала оплати або має інші вимоги до боржника, які виникли через невиконання або неналежне виконання іншою стороною свого зобов`язання.

Отже, притримання як спосіб забезпечення виконання зобов`язань спрямоване на стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань, а в тому випадку, коли притримання не виконало стимулюючої функції, на задоволення грошових вимог кредитора за рахунок вартості притримуваної речі.

Кредитор здійснює притримання речі, що належить на праві власності боржникові. При цьому кредитор здійснює володіння річчю, але не має права користування нею, а власнику належать лише право розпорядження.

Таким чином, право притримання за своєю правовою природою є правом володіння чужою річчю.

Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач є боржником з виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди, а не кредитором.

Наявність невиконаного зобов`язання з повернення об`єкта оренди виключає обставину правомірного володіння річчю.

Доказів наявності невиконаних з боку позивача на користь відповідача зобов`язань, які можуть бути підставою для притримання спірного майна, відповідачем суду не надано.

Суд також звертає увагу, що право кредитора притримати річ нерозривно пов`язане з його обов`язком, передбаченим частиною 1 статті 595 ЦК України негайно повідомити про застосовуване притримання боржника.

Разом з тим, доказів про направлення відповідачем такого повідомлення позивачу по справі, матеріали справи не містять, що підтверджує відсутність правових та фактичних підстав для притримання відповідачем спірного нерухомого майна.

Посилання скаржника на його лист до Іллінецької районної ради від 29.10.2019 (т. 1, а. с. 171-175) не беруться судом до уваги, оскільки таким листом відповідач вимагав оформити за ним право власності на частину приміщення, припинити нарахування орендної плати та відкликати позовну заяву у справі №902/861/19, а не повідомляв про притримання ним майна.

Також, із системного аналізу положень частини 1 статті 785 ЦК України, частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" слідує, що обов`язок орендаря з повернення об`єкта оренди є безумовним, виконання якого не може ставитися у залежність від будь-яких умов, зокрема до вирішення питання про відшкодування вартості поліпшень орендованого майна, тощо.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

Отже, внаслідок припинення договору оренди у орендаря відсутні правові підстави для подальшого користування об`єктом оренди, що виключає застосування права притримання цього майна у спірних правовідносинах.

Враховуючи встановлену судом обставину припинення договору оренди внаслідок його розірвання на підставі рішення суду та з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення об`єкта оренди, суд дійшов висновку, що відповідач продовжує використовувати об`єкт оренди без достатніх правових підстав, порушуючи право власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відносно посилання скаржника на те, що позивач не є власником майна, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із ч. ч. 2, 6, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 10 розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Як вбачається із матеріалів справи на 15 сесії 8 скликання Вінницькою районною радою ухвалено рішення № 364 від 21.09.2023, яким перебачено ініціювати безоплатну передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницького району у власність Іллінецької територіальної громади частки нежитлової будівлі за адресою: вул. Європейська, 15а, м. Іллінці, Вінницького району, а саме: підвалу будівлі загальною площею 184,1 кв. м., що одночасно є протирадіаційним укриттям (обліковий номер фонду захисних споруд цивільного захисту 00725) (пункт 1 вказаного рішення) (т. 2, а. с. 47).

Згідно з пунктами 2, 3 вказаного рішення вирішено Виконавчому апарату Вінницької районної ради звернутись до Іллінецької міської ради з пропозицією надати згоду на прийняття у власність Іллінецької територіальної громади майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, а також - доручити виконавчому апарату Вінницької районної ради здійснити заходи з оформлення необхідної правової та технічної документації нежитлової будівлі за адресою: вул. Європейська, 15а, м. Іллінці, Вінницького району, з визначенням частки, яку пропонується передати у власність Іллінецької територіальної громади.

В подальшому, 08.12.2023 Іллінецькою міською радою прийнято рішення № 13, яким надано згоду на безоплатне прийняття зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницького району у комунальну власність Іллінецької міської територіальної громади 19/100 частки, а саме: підвалу нежитлової будівлі загальною площею 231,2 кв.м. (літ А, приміщення №1- №5) за адресою: АДРЕСА_2 , що є протирадіаційним укриттям (обліковий номер фонду захисних споруд цивільного захисту 00725) (пункт 1 вказаного рішення) (т. 2, а. с. 50).

14.12.2023 Вінницькою районною радою прийнято рішення № 378, згідно пункту 1 якого ухвалено передати із спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Вінницького району у комунальну власність Іллінецької міської територіальної громади 19/100 частки нежитлової будівлі, а саме: підвалу загальною площею 231,2 кв. м. (літ. А, приміщення №№1-5), що одночасно є протирадіаційним укриттям (обліковий номер фонду захисних споруд цивільного захисту 00725), за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 1 вказаного рішення) (т. 2, а. с. 61).

Згідно пункту 2 цього рішення Виконавчому апарату Вінницької районної ради спільно з Іллінецькою міською радою доручено здійснити приймання-передачу майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

20.12.2023 Іллінецькою міською радою прийнято рішення № 68, згідно з пунктом 1 якого вирішено прийняти у комунальну власність Іллінецької міської територіальної громади в особі Іллінецької міської ради 19/100 частки нежитлової будівлі, а саме: підвалу загальною площею 231,2 кв. м. (літ. А, приміщення №№1-5), що одночасно є протирадіаційним укриттям (обліковий номер фонду захисних споруд цивільного захисту 00725), за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2, а. с. 62).

Пунктом 2 рішення № 68 від 20.12.2023 Іллінецькою міською радою доручено міському голові Ящуку В.М. створити комісії з метою прийняття у комунальну власність Іллінецької міської територіальної громади майна, зазначеного у пункті 1 цього рішення та оформлення акту приймання-передачі.

Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 359147180 від 20.12.2023, № 362646613 від 22.01.2024, № 365131775 від 09.02.2024, відповідей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 416976 від 23.01.2024, № 443176 від 09.02.2024 та № 486086 від 11.03.2024 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2399782005212, загальною площею 1087,4 кв.м., будинок "Побутсервіс" літ. "А" з підвалом, за адресою: АДРЕСА_2 містяться відомості про зареєстроване право власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Вінницького району в особі Вінницької районної ради, код 21728243 (т. 2, а. с. 68-70, 77-79, 96-97, 80-81, 84-85, 113-114).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями частин 5, 6 статті 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" визначено, що передача об`єктів оформлюється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Однак, матеріалами справи не підтверджено, що станом на день ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення в цій справі, між Вінницькою районною радою та Іллінецькою міською радою був підписаний акт приймання передачі майна щодо вказаного вище нерухомого майна.

Натомість, матеріали справи підтверджується, що станом на день ухвалення оскарженого рішення, власником такого нерухомого майна є Вінницька районна рада.

У постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 903/900/21 зазначено, що "за відсутності підписаних актів приймання-передачі спірного майна, процедура оформлення передачі спірного майна є незавершеною…" "Реалізація права власності позивача на спірне майно можлива лише після підписання зазначених актів та подальшої реєстрації в державному реєстрі речових прав на зазначені об`єкти нерухомого майна" (пункт 62).

Тому, вищевказані доводи скаржника спростовуються наявними у справі доказами, а відтак не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки виселення відповідача у примусовому порядку з нерухомого майна, що належить позивачу полягає у поверненні (звільненні) орендованого майна від відповідача та його майна, позивачем обрано ефективний спосіб захисту порушеного права і задоволення такої вимоги призведе до дійсного захисту його порушеного права та законного інтересу без необхідності повторного звернення до суду. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 916/2237/22, від 28.02.2023 у справі № 910/13661/21.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не виконав обов`язок щодо повернення комунального майна після розірвання Договору за рішенням суду Вінницькій районній раді, продовжує користуватися орендованим приміщенням, то вимога про виселення відповідача у примусовому порядку з комунального нерухомого майна Вінницької районної ради Вінницької області, а саме: підвального приміщення загальною площею 200,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є підставною та обґрунтованою.

Підсумовуючи усе викладене в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суд про задоволення позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 11.03.2024 у справі №902/867/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 11.03.2024 у справі №902/867/23- без змін.

2. Справу № 902/867/23 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.