Постанова
від 22.07.2024 по справі 917/531/19
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Харків Справа № 917/531/19

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю прокурора Харківської обласної прокуратури та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. №139 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі №917/531/19,

за позовом: Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

до: 1. Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, м.Миргород Полтавської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське",

3. Заводської міської територіальної громади Полтавської області в особі Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області,

про: визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок,-

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до Лохвицької районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське", в якому просив суд:

-визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 "Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" за межами населеного пункту на території Бодаквянської сільської ради";

-визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Лохвицької РДА від 21.05.2018 № 165 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо відведення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське";

-визнати недійсним договір оренди землі, укладений 22.01.2018 між Лохвицькою РДА та ТОВ "Корсунівське" щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0892, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0906 та припинити його на майбутнє;

-зобов`язати ТОВ "Корсунівське" повернути ГУ Держгеокадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га, 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га загальною площею 267,3892 га, які розташовані на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, шляхом підписання акта прийому-передачі земельних ділянок.

У вересні 2021 року прокурор подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив, зокрема пункт 5 позовних вимог викласти в редакції, відповідно до якої зобов`язати ТОВ "Корсунівське" повернути Заводській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га, 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га загальною площею 267,3892 га, які розташовані на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, шляхом підписання акта прийому-передачі земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.) апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задоволено, рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №917/531/19 касаційну скаргу ТОВ "Корсунівське" задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 скасовано, а справу №917/531/19 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.) рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 у справі № 917/531/19 скасовано, справу №917/531/19 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах Східного апеляційного господарського суду.

Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №917/531/19 оголошено перерву в розгляді справи до 22.07.2024.

У судове засідання, яке відбулось 22.07.2024, з`явився прокурор Харківської обласної прокуратури та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське".

На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження від Полтавської обласної прокуратури позиції щодо раніше поданого ним клопотання про дослідження оригіналів графічних матеріалів. Ураховуючи, що жодним учасником справи не ставиться під сумнів достовірність доказів, відповідність копій документів та графічних матеріалів, поданих прокурором їх оригіналам, прокурор не наполягає на дослідженні оригіналів графічних матеріалів. У зв`язку з цим колегія суддів залишає відповідне клопотання без розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини.

15.01.2018 ТОВ "Корсунівське" звернулося з клопотанням до голови Лохвицької РДА про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земель сільськогосподарського призначення категорія (рілля) на земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради та є нерозподіленими згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ № 014 від 27.12.1995, та передати в оренду зазначені земельні ділянки терміном на 14 років з виплатою орендної плати в межах 9 відсотків від нормативної грошової оціни землі, проведеної на території відповідної сільської ради.

Відповідно до розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 надано дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" десяти земельних ділянок площею 48,3742 га, 12,8720 га, 20,3970 га, 8,8763 га, 50,3309 га, 16,2450 га, 61,6319 га, 20,4268 га, 26,4407 га, 1,7944 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, які знаходяться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Бодаквянської сільської ради. Надано в оренду ТОВ "Корсунівське" земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 267,3892 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних ділянок у тому числі: 48,3742 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0895, 12,8720 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0907, 20,3970 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0894, 50,3309 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0892, 16,2450 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0891, 61,6319 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0886, 20,4268 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0887, 26,4407 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0883, 8,8763 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0893, 1,7944 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0906, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради строком на 14 років. До моменту проведення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначених земельних ділянок встановлено орендну плату в розмірі 9 відсотків у рік за 1 га від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області з урахування величини коефіцієнта індексації.

22.01.2018 відповідно до розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 між Лохвицькою РДА і ТОВ "Корсунівське" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду товариству строком на 14 років передано земельні ділянки загальною площею 267,3892 га, у тому числі 267,3892 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних часток (паїв), що розташована на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради з кадастровими номерами згідно з переліком, наведеним у розпорядженні від 22.01.2018 № 9.

За цим договором оренди 30.01.2018 зареєстровано право оренди ТОВ "Корсунівське" в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

21.05.2018 розпорядженням голови Лохвицької РДА № 165 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 267,3892 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних ділянок згідно з переліком, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради.

ГУ Держгеокадастру проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час надання Лохвицькою РДА земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 267,3892 га, розташованих на території Бодаквянської сільської ради.

За результатами перевірки ГУ Держгеокадастру встановлено порушення вимог земельного законодавства та складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, а саме: від 25.10.2018 № 920-ДК/1286/АП/09/01/-18, № 920-ДК/1287/АП/09/01/-18, № 920-ДК/1288/АП/09/01/-18 та від 02.11.2018 № 985-ДК/1357/АП/09/01/-18.

У зазначених актах наведено інформацію, за змістом якої, земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 267,3892 га, на території Бодаквянської сільської ради не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв). Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру кожній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та 30.06.2016 форма власності у реєстрі зареєстрована як державна.

Крім того, встановлено, що згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 23.01.2018 № 32 ці земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах, що підтверджується даними земельного вісника України, в якому зазначено, що станом на 01.02.2019 зазначені земельні ділянки ГУ Держгеокадастру будуть виставлені на аукціон.

Водночас відповідно до Інформації із Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 20.09.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0892, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0906 форму власності спірних земельних ділянок зазначено як комунальну, а право оренди щодо цих земельних ділянок зареєстровано за ТОВ "Корсунівське".

Прокурор, звертаючись до суду із зазначеним позовом, обґрунтував вимоги тим, зокрема, що передані в оренду ТОВ "Корсунівське" земельні ділянки не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), мають державну форму власності. Лохвицька РДА перевищила свої повноваження, надані в галузі земельних відносин, та в порушення вимог статей 17, 122 Земельного кодексу України розпорядилася землями державної форми власності, прийнявши розпорядження від 22.01.2018 № 9 і від 21.05.2018 № 165, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню недійсними та скасуванню; договір оренди землі також підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений всупереч вимог статей 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, а земельні ділянки поверненню його законному розпоряднику.

Прокурор зазначав, що підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок державної власності, встановлений статтею 124 Земельного кодексу України та нормами Закону України "Про оренду землі" порушений, оскільки передача в оренду спірних земельних ділянок державної форми власності має відбуватися шляхом проведення аукціону.

У подальшому прокурор надав до суду письмові пояснення в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, в яких зазначив, що спірні земельні ділянки первинно сформовані та зареєстровані як об`єкти державної власності і в комунальну власність не передавалися. На момент відкриття Поземельної книги 30.06.2016 форма власності спірних земельних ділянок значиться як державна, а з 16.10.2018 в Державному земельному кадастрі зазначено, що тип власності цих земельних ділянок невизначений; наявними у справі доказами підтверджено, що спірні земельні ділянки до невитребуваних паїв не відносяться, є колективною формою власності (землі не увійшли до паювання).

Також прокурор зауважує на тому, що оскільки на час його звернення з позовом до суду у комунальну власність земельні ділянки не були передані, тому вважає, що правильно звернувся до суду з позовом в інтересах держави для захисту державних інтересів і саме в особі визначеного органу, а позовні вимоги заявлені саме з метою відновлення порушеного державного інтересу та права щодо розпорядження належного державі активу землі.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив і мотивував таке рішення тим, що прокурор не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт формування спірних ділянок саме як ділянок державної форми власності. На момент звернення прокурора з цим позовом до суду повноваження щодо надання в користування спірних ділянок були вже передані від районних державних адміністрації до відповідних сільських, селищних, сільських рад. Ураховуючи той факт, що на момент звернення з позовом до суду, згідно з витягами з Державного земельного кадастру та поземельних книг інформація про зареєстроване право власності щодо спірних земельних ділянок відсутня, суд позбавлений можливості встановити правовий статус спірних земельних ділянок та, відповідно, належного розпорядника зазначених земельних ділянок. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що прокурором та іншими учасниками справи не було надано доказів на підтвердження належності спірних земельних ділянок до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) або до земель колективної форми власності. Нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебували на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору оренди у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Звертаючись з апеляційною скаргою прокурор повторно наголошує, що передані в оренду ТОВ "Корсунівське" земельні ділянки не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), мають державну форму власності. За позицією апелянта, Лохвицька РДА перевищила свої повноваження, надані в галузі земельних відносин, та в порушення вимог статей 17, 122 Земельного кодексу України розпорядилася землями державної форми власності, прийнявши розпорядження від 22.01.2018 № 9 і від 21.05.2018 № 165, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню недійсними та скасуванню; договір оренди землі також підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений всупереч вимог статей 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, а земельні ділянки поверненню законному розпоряднику. Одночасно апелянт вказує про безпідставну відмову суду першої інстанції у прийнятті письмових пояснень, поданих ним в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції постановою від 05.12.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. При цьому апеляційним судом зазначено, зокрема, що місцевим господарським судом не було спростовано наданих прокурором у справі доказів неможливості перебування спірних земельних ділянок в категорії нерозподілені частки (паї), які наявні у матеріалах справи, а саме: перевірок, проведених ГУ Держгеокадастру; відомостей Державного земельного кадастру, згідно з якими кожній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та 30.06.2016 форма власності у реєстрі зареєстрована як державна; наказу ГУ Держгеокадастру від 23.01.2018 № 32, згідно з яким спірні земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах. Також апеляційним судом враховано подану прокурором як доказ технічну документацією по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у матеріалах справи належних і допустимих доказів того, що спірні земельні ділянки сформовані як об`єкти державної власності і до категорій нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) не належать, оскільки паюванню між членами КСП не підлягали.

Верховний Суд постановою від 02.05.2023 скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що постанова суду апеляційної інстанції положенням процесуального закону не відповідає, оскільки, покладаючи в основу висновку про доведеність позовних вимог у цій справі, у тому числі подані прокурором у суді першої інстанції докази, у долученні яких до матеріалів справи цим судом було відмовлено, апеляційний суд, надавши оцінку за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України таким доказам та доводам учасників справи в сукупності, в процесуальному сенсі вийшов за межі апеляційного розгляду, передбаченого статтею 269 Господарського процесуального кодексу України. У порушення вимог процесуального законодавства, зокрема, статей 80, 86, 269 ГПК, апеляційний господарський суд фактично надав оцінку (врахував) поданим прокурором у суді першої інстанції доказам, які не були предметом розгляду місцевим господарським судом, при цьому: винятковості випадку, що є підставою для прийняття таких доказів, у розумінні зазначених положень, із підтвердженням цього документально, не встановив; оцінки доводам прокурора та відповідним запереченням ТОВ "Корсунівське" щодо прийняття додаткових доказів у суді першої інстанції (Том 6, а.с. 66) не надав; аргументованих мотивів прийняття таких доказів у суді апеляційної інстанції не навів. У наведеному контексті поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що судом першої інстанції вирішено спір між сторонами та прийнято відповідне рішення з урахуванням позовних вимог, за встановлених судом першої інстанції обставин та на підставі поданих до місцевого господарського суду і прийнятих цим судом доказів. У свою чергу, суду апеляційної інстанції належало, зокрема, перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Верховний Суд звернув увагу на необхідність застосування принципу рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

За результатами нового розгляду справи суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанцій та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив з таких підстав:

- визначений прокурором спосіб захисту інтересу не є належним, оскільки незважаючи на зазначення про необхідність захисту державного права та інтересу і мотивування позовних вимог посиланням на те, що порушується право державної власності, просить фактично з огляду на прохальну частину з урахуванням уточнень захистити комунальну власність та повернути спірні земельні ділянки саме до комунальної власності. З наявних у справі документів неможливо встановити та надати оцінку, яким чином скасування розпоряджень та повернення земельної ділянки на користь сільської ради до комунальної власності може поновити чи відновити порушене, як визначає прокуратура державне право власності та інтересу;

- суд своїм рішенням не встановлює і не змінює правовий режим земельних ділянок, а лише з`ясовує, який правовий режим вона має і від цього залежить визначення права та інтересу що підлягає захисту і дослідження обраного способу для захисту. Натомість прокурор, звертаючись до суду з позовом з інтересах для захисту державної власності, заявляючи позовні вимоги і надаючи додаткові пояснення, наводить суперечливі дані щодо правового режиму спірних земельних ділянок та права, що підлягає захисту. Захищаючи державне право та інтерес, вимагаючи повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, прокурор не наводить посилань та обґрунтувань, яким чином наразі порушується право комунальної власності, а наполягає та мотивує порушенням державного права. При цьому згідно вимог, які пов`язані між собою, вчиняє дії щодо захисту комунального права без наведення обставин порушення такого права та чи підлягає воно захисту;

- обраний позивачем спосіб захисту та його обґрунтування у даній справі є неефективним та неузгодженим, оскільки задоволення позовних вимог, які фактично стосуються права комунальної власності та інтересу, що мотивовані порушенням державного права та інтересу, не може призвести до захисту або відновлення порушеного права державної власності, на якому наполягала прокуратура;

- оскільки прокурор обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, а обґрунтування захисту права є суперечливим, у позові необхідно відмовити з цих підстав;

- вимоги прокурора, наведені в апеляційній скарзі, щодо визнання поважними причини, які унеможливили подання доказів разом з позовною заявою; прийняття та дослідження при апеляційному розгляді справи доказів, поданих прокурором разом із клопотанням від 17.01.2022: копії проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області 1996 року; технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради; графічні матеріали до технічної документації, судом апеляційної інстанції залишено без задоволення, оскільки прокурором не оскаржено ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.01.2022, якою визнано неповажними причини пропуску строку на подання цих доказів і відмовлено у задоволені відповідного клопотання, отже висновок про не прийняття відповідних доказів є чинним і відповідні документи не покладались в основу оскаржуваного рішення.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 у справі № 917/531/19 скасовано, справу № 917/531/19 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідна постанова Верховного Суду мотивована тим, що:

- поклавши в основу судового рішення про відмову в задоволенні позову ту обставину, що наразі розпорядником спірних земельних ділянок є орган місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції не врахував доводів позовної заяви щодо невідповідності вимогам законодавства оспорюваних розпоряджень і договору оренди та порушення відповідних прав держави як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент звернення до суду із цим позовом, а у зв`язку із цим не встановив наявність/відсутність визначених законом підстав на час виникнення спірних правовідносин для визнання недійсним акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також те, що правочин як такий, що суперечить законодавству визнається недійсним з моменту укладення, а зобов`язання за недійсним правочином оренди припиняються на майбутнє.

Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що Східним апеляційним господарським судом не взято до уваги, що з урахуванням встановлених обставин справи, наявності суспільного інтересу у поверненні спірних земельних ділянок, прокурор мав обов`язок звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів. Суд касаційної інстанції врахував, що під час розгляду та вирішення справи внаслідок змін у чинному законодавстві інтерес у поверненні спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада, не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави, задоволення позову у разі його обґрунтованості та для виконання судового рішення у частині повернення земельної ділянки на користь належного суб`єкта (територіальної громади) (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, якими обґрунтовано підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

- передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний суд у постанові від 02.05.2023 зазначив, що між іншим, суду апеляційної інстанції належало, зокрема, перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Проте суд апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи не тільки не виконав вказівки, що містилися в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у цій справі, що є порушенням статті 316 Господарського процесуального кодексу України, а лише, пославшись на те, що прокурором ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.01.2022 не оскаржувалася, взагалі не перевірив такі доводи апеляційної скарги та не надав їм відповідної правової оціни; не перевірив законність ухвали суду першої інстанції та не врахував, що в разі встановлення незаконності цієї ухвали, суд апеляційної інстанції мав прийняти та розглянути відповідні докази.

З огляду на викладене, Верховний Суд вказав про порушення судом апеляційної норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, та встановив вказівку щодо необхідності її усунення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням вказівок Верховного суду, викладених у постанові від 15.11.2023, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що остаточним предметом позову є:

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації №9 від 22.01.2018 "Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок площею в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" за межами населеного пункту на території Бодаквянської сільської ради";

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації №165 від 21.05.2018 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо відведення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське";

- визнання недійсним договір оренди землі, укладеного між Лохвицькою районною державною адміністрацією (м.Лохвиця, вул.Перемоги 1, ЄДРПОУ 04057273) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" (с.Корсунівка, Лохвицького району, ЄДРПОУ 39362342) 22.01.2018 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0892, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0906 та припинити його на майбутнє;

- зобов`язання ТОВ "Корсунівське" (с.Корсунівка, Лохвицького району, ЄДРПОУ 39362342) повернути Заводській міській територіальній громаді Полтавської області в особі Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області (юридична адреса: 37240, Полтавська область, Миргородський район, м.Заводське, вул.Полтавська 4/16 код ЄДРПОУ 21048531) земельні ділянки з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га, 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га загальною площею 267,3892 га, які розташовані на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, шляхом підписання акту прийому-передачі земельних ділянок

- вирішити питання про стягнення витрат на сплату судового збору на користь Полтавської обласної прокуратури (м.Полтава, вул.1100-річчя Полтави, 7).

Підстави позову обґрунтовані тим, що:

- (доводи викладені при зверненні з позовною заявою) передані в оренду ТОВ "Корсунівське" земельні ділянки не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) і мають державну форму власності, а відтак у Лохвицької районної державної адміністрацією не була наділена повноваженнями щодо надання спірних земельних ділянок в оренду; останні можуть бути передані в оренду виключно шляхом проведення аукціону.

Прокурор посилається на акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 25.10.2018 №920-ДК/1286/АП/09/01/-18, №920-ДК/1287/АП/09/01/-18, №920-ДК/1288/АП/09/01/-18 та від 02.11.2018 №985-ДК/1357/АП/09/01/-18, складених інспектором ГУ Держгеокадастру в Полтавській області (Том 1, а.с. 29-40), та на ту обставину, що за наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23.01.2018 №32 земельні ділянки були включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продано на земельних торгах.

- (доводи викладені у письмових поясненнях, наданих в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України), що спірні земельні ділянки до невитребуваних паїв не відносяться, не увійшли до складу земель, які підлягали паювання. За аргументацією прокуратури, земельна ділянка:

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га за проектом роздержавлення перебували у межах земельної ділянки № 38, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна і віднесена до категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га перебувала у межах земельної ділянки № 33, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; частково перебувала у межах земельної ділянки № 37, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна та віднесена до категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала, а частково - виходить за межі земель, які перебували у користуванні КСП;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га перебувала за межами земель, які були у користуванні КСП ім. Леніна;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га перебувала за межами земель, які були у користуванні КСП ім. Леніна;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га перебували у колективній власності КСП ім. Леніна і були розпайовані між членами КСП та відповідно не відносяться до категорії нерозподілених (невитребуваних).

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо розгляду позовної вимоги Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з підстав, викладених у письмових поясненнях, наданих прокуратурою в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, виступало предметом судового дослідження у рамках двох апеляційних та касаційних переглядів даної справи.

У постанові Верховного Суду від 15.11.2023 судом касаційної інстанції повторно наголошено на необхідності першочергового дослідження судом апеляційної інстанції обґрунтованості доводів апеляційної скарги скаржника в розрізі питання наявності або відсутності підстав для прийняття нових доказів господарським судом, як правової можливості їх врахування судами в якості правової позиції особи.

Оскільки відповідна вказівка фактично стосується питання необхідності надання правової оцінки:

1) процесуальним діям суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про прийняття нових доказів,

2) клопотанню апелянта - Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, поданого разом з апеляційною скаргою про визнання поважними причин, які унеможливили подання доказів разом з позовною заявою, прийняття та дослідження при апеляційному розгляді справи доказів, поданих прокуратурою разом з клопотанням від 17.01.2022,

ураховуючи стадійність апеляційного процесу колегія суддів Східного апеляційного господарського суду першочергово здійснила розгляд поданого апелянтом клопотання.

За результатами дослідження поданого апелянтом - Заступником керівника Полтавської обласної прокуратури клопотання про визнання поважними причин, які унеможливили подання доказів разом з позовною заявою, прийняття та дослідження при апеляційному розгляді справи доказів, поданих прокуратурою разом з клопотанням від 17.01.2022, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду на підставі ухвали від 03.06.2024 встановила наявність підстав для його задоволення, та прийняла надані особою нові докази в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене надання правової кваліфікації спірним правовідносинам здійснюється судом апеляційної інстанції виходячи також з підстав позову, визначених Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області у письмових поясненнях від 17.01.2022 (Том 6, а.с. 1-2) та на підставі доданих до них доказів.

За відповідних обставин, колегія суддів визнає неправомірними дії суду першої інстанції щодо відмови у їх прийнятті та врахуванні під час розгляду спору, та незаконність ухвали Господарського суду Полтавської області від 31.01.2022.

Поряд з цим, 24.06.2024 від Полтавської обласної прокуратури надійшли пояснення щодо викладеної нею правової позиції у справі, згідно до якої земельна ділянка:

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га перебуває у межах земельної ділянки № 38, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га перебуває у межах земельної ділянки № 38, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га перебуває у межах земельної ділянки № 38, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га перебуває у межах земельної ділянки № 33, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; частково перебуває у межах земельної ділянки № 37, яка була в постійному користуванні КСП ім. Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала, а частково - виходить за межі земель, які перебували у користуванні КСП;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га перебуває за межами земель, які були у користуванні КСП ім. Леніна;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га перебуває за межами земель, які були у користуванні КСП ім. Леніна;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0883 ) площею26,4407 га перебувала у колективній власності КСП ім. Леніна та не підлягала паюванню, оскільки була передана до державної власності;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га перебувала у колективній власності КСП ім. Леніна та не підлягала паюванню, оскільки була передана до державної власності;

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га перебувала у колективній власності КСП ім. Леніна та не підлягала паюванню, оскільки була передана до державної власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За правилами статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина перша статті 124 Земельного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Обов`язок органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України закріплений в статті 19 Конституції України.

Відповідно до пункту 7 частини перша статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі.

За приписами статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до статей 17 Земельного кодексу України 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до статті 13 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

З вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що до повноважень районних державних адміністрацій входить розпорядження земельними ділянками державної власності у випадках, чітко визначених статтями 17, 122 Земельного кодексу України та статтею 13 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Зазначене обґрунтовується тим, що сама про собі неприналежність земельної ділянки повністю або частково до категорії земель нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, не свідчить про набуття нею автоматично статусу державної власності.

Лише за умови доведення позивачем існування в сукупності вищезазначених обставин дії Лохвицької РДА, спрямовані на передання в оренду спірних земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" будуть вважатись незаконними, такими що суперечать статтям 17, 122 Земельного кодексу України та статті 13 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Отже, ключовим для вирішення спору у цій справі є питання наявності у спірних земель статусу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), а також у разі встановлення такої невідповідності (частково або повністю) їх віднесення у відповідній частині до категорії земель державної форми власності.

Таким чином, виходячи з підстав та предмету позовних вимог до предмету судового дослідження входить обставина: неприналежності спірних ділянок повністю або частково до категорії земель нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки та її віднесення у відповідних частинах саме до категорії земель державної форми власності.

Аналізуючи матеріали справи на предмет доведення позивачем відповідних обставини колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 267,3892 га перебували у користуванні КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області.

У матеріалах справи міститься Державний акт на право колективної власності на землю, серія ПЛ №014, від 27.12.1995, згідно до якого підтверджено право колективної власності КСП ім. Леніна на земельні ділянки в межах, які відповідають Плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність (Том 1, а. с. 80-81).

Роздержавлення земель, тобто передача останніх із державної та комунальної власності у приватну власність, є складовою реформування земельних відносин в Україні. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися з державної у приватну власність різними способами, які залежать від організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств, які виступають землекористувачами.

Так, приписи щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема Указ Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720/95), пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

Викладені вище норми дозволяють констатувати, що паювання земель сільськогосподарських підприємств, як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Статтями 1 та 2 вказаного Закону (тут і далі - в редакцій, чинній на момент прийняття спірних рішень) визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Указаним Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

При цьому статтею 13 Закону України Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю) (частина перша).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості) (частина друга).

При цьому, аналізуючи наведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17).

Отже, результатом реалізації наведеної процедури є трансформація права державної та комунальної власності на частину земель у приватну шляхом їх розподілу (визначення розміру земельної частки (паю) кожного члена підприємства) з видачею документа, що засвідчує відповідне право особи (сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину тощо) та послідуючим виділом паю в натурі (на місцевості).

Колегією суддів встановлено, що у 1996 році на замовлення КСП ім. Леніна Полтавською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук розроблено проект роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області (Том 6, а.с. 4-22).

На підставі відповідного проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, зокрема визначено площу земельних ділянок, які підлягають приватизації - 2496,20 га та перелік осіб громадян, які мають право на земельну частку (пай).

У подальшому здійснено формування технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області (Том 6, а.с. 22-33).

Технічною документацією по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, встановлено (а. 3 технічної документації), що:

- загальна площа земель колективної власності, що підлягали паюванню становила 2543,30 га;

- загальна площа земельних часток (паїв), рілля становила 2465,76 га;

- запроектовано шляхів - 14,94 га, залуження - 62,60 га.

- кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) - 1014 чоловік;

- середній розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах -2,43 га.

Рішенням II сесії XXIII скликання Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 05.05.2000 (а.17 технічної документації) "Про уточнення площі земель, що підлягають паюванню та виділення земель резервного фонду для забезпечення земельними частками(паями)" затверджено уточнений список громадян, які мають право на земельну частку (пай) та передано до складу земель, що підлягають поділу, земельну ділянку резервного фонду загальною площею 47,1 га.

Згідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.06.2019 №10-16-0.2.-3792/2-19 (Том 1, а.с. 195), в якості відповіді на запит щодо кількості осіб, яким виготовлено/отримано державний акт на право власності на землю із земель колгоспу ім. Леніна на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 31.03.2004 №104 "Про затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах СГВК "Бодаква" надано право посвідчити право власності громадян на земельні частки (паї) державними актами на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без встановлення меж кожної з них в натурі (на місцевості) в кількості 1014 осіб загальною площею 2488, 71 га.

Отже, земельні ділянки в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, в межах схем розташуванням згідно до Державного акту на право колективної власності на землю, серія ПЛ №014, від 27.12.1995, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, вважаються такими, що відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок, були виділені власнику земельної частки (паю), але не були виділені в натурі (на місцевості).

Відповідна характеристика земельної частки (паю) відповідає визначенню земельної ділянки, встановленої частиною другої статті 13 Закону України Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та передбачає її правовий статус саме як "невитребуваної".

Колегія суддів звертає увагу, що за позицією апелянта, земельні ділянки:

- кадастровий номер 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га перебуває у межах земельної ділянки № 38, яка була в постійному користуванні КСП ім.Леніна категорії природоохоронні землі і паюванню не підлягала;

Отже, виходячи з підстав позову, з боку прокуратури підлягає доведенню обставина територіальної невідповідності розташування земельних ділянок за кадастровим номером 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; кадастровим номером 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0883 площею26,4407 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, з земельними ділянками - "невитребуваними" частками (паями) згідно до їх схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Поряд з цим обставина такої територіальної невідповідності розташування пояснюється прокуратурою результатом проведеного аналізу даних матеріалів проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області та графічних матеріалів.

За позицією прокуратури, відповідний висновок може бути сформований шляхом дослідження проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області та графічних матеріалів.

Задля з`ясування методики такого аналізу колегією суддів Східного апеляційного господарського суду ухвалою від 03.06.2024 запропоновано заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури надати письмові пояснення щодо підстав та способу такого визначення, ураховуючи зміст додаткових пояснень Полтавської обласної прокуратури від 17.01.2022.

У наданих письмових поясненнях від 20.06.2024 Полтавською обласною прокуратурою не зазначено про методику такого аналізу та не вказано алгоритм дій, на підставі яких прокуратурою виснувато щодо територіальної невідповідності розташування земельних ділянок.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.06.2024, прокурор Харківської обласної прокуратури на запитання колегії суддів щодо спірних питань не змогла графічно пояснити вихід земельних ділянок за кадастровим номером 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; кадастровим номером 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0883 площею26,4407 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, за межі територій земельних ділянок - часток (паїв) згідно до їх схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Здійснивши візуальне схематичне порівняння координат розташування земельних ділянок за кадастровим номером 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; кадастровим номером 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, з земельними ділянками згідно до їх схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, колегія суддів встановила:

1) їх фактичну ідентичність;

2) неможливість формування чіткого висновку щодо теоретичного часткового їх виходу за межі земельних ділянок, згідно до схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

На підставі наявних у справі доказів колегія суддів Східного апеляційного господарського позбавлена можливості самостійно встановити, шляхом співставлення та дослідження меж земельних ділянок, згідно до схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, обставини територіальної невідповідності розташування спірних земельних, їх приналежності до природоохоронної категорії землі та державної форми власності.

З боку прокуратури не надано як належного доказу щодо схематичного підтвердження територіальної невідповідності розташування спірних земельних, їх приналежності до природоохоронної категорії землі та державної форми власності, так і правовстановлюючих документів на підтвердження відповідної обставини.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що візуальний огляд та самостійне співставлення судом таких меж не є належним способом для формування висновку щодо їх територіальної невідповідності, і як наслідок до приналежності до іншої категорії землі та форми власності, а відповідний висновок повинен бути результатом застосування спеціальних знань.

Так, питання щодо визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки потребує застосування саме спеціальних знань у земельно-технічній сфері.

Відповідно до положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною третьою статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

З огляду зазначене, з метою повного та належного розгляду спору, колегією суддів під апеляційного перегляду справи підіймалось питання щодо можливості ініціювання апелянтом проведення земельної технічної експертизи задля з`ясування вищезазначених обставин, та з`ясування їх правової позиції щодо її призначення.

У судовому засідання, яке відбулось 25.06.2024, прокурор Харківської обласної прокуратури на запитання колегії суддів щодо спірних питань 1)повторно не змогла графічно пояснити вихід земельних ділянок за кадастровим номером 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; кадастровим номером 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, за межі територій земельних ділянок - часток (паїв) згідно до їх схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області; 2) зазначила про небажання призначити земельну технічну експертизу задля з`ясування вищезазначених обставин, та відмовилась від її проведення.

У наданих письмових поясненнях від 24.06.2024 Полтавською обласною прокуратурою визначено правову позицію щодо недоцільності призначення у справі земельної технічної експертизи та можливості проведення розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись принципом диспозитивності судового процесу, ураховуючи категоричність позиції прокуратури щодо недоцільності призначення у справі земельної технічної експертизи, неподання такого клопотання прокуратурою у суді першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду не вбачає наявність підстав для призначення такої експертизи за ініціативою суду.

Поряд з цим колегія суддів враховує інформацію, викладену у довідці відділу у Лохвицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 16.01.2018 за № 27/110-18, згідно до якої відповідно до картографічного матеріалу Державного акту на право колективної власності на землю колгоспу імені Леніна серії ПЛ 014 від 27.12.1995 виявлено 272,51 га земель, що входять до Плану зовнішніх меж, переданих колгоспу ім. Леніна, але не ввійшли до розпаювання. Також, згідно з довідкою відділу у Лохвицькому районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 19.01.2018 за №28/110-18 земельні ділянки площею:

8,8763 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0893,

12,8720 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0907,

1,7944 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0906,

20,3970 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0894,

20,4268 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0887,

26,4407 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0883,

48,3742 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0895,

50,3309 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0892,

61,6319 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0886,

16,2450 га - кадастровий номер 5322681100:00:007:0891,

входять до Державного акту на право колективної власності на землю колгоспу імені Леніна серії ПЛ 014 від 27.12.1995 та є сформованими, зареєстрованими в Державному земельному кадастрі згідно з даними Національної кадастрової системи.

У матеріалах справи міститься висновок № 4-19 від 18.11.2019 судового земельно-технічного експертного дослідження, виконаного судовим експертом Третяком А. М. на замовлення ТОВ "Корсунівське".

Згідно з першим питанням цього висновку чи сформовано межі земельних ділянок з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0906, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0892, як земельних ділянок державної власності відповідно до чинного законодавства станом на дату укладання договору оренди від 22.01.2018, експертом було встановлено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель колективної власності, а державна власність на момент укладення оспорюваного договору набута не була, право власності держави не встановлене, межі земельних ділянок як земельних ділянок державної власності не сформовано.

По другому питанню експерт дійшов висновків, що фактичне використання (межі, площа) земельних ділянок із кадастровим номерами 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0906, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0892 повністю відповідають даним правоустановлюючих документів та кадастровому обліку.

Таким чином, колегія суддів зазначає про недоведеність Миргородською окружною прокуратурою Полтавської області обставини територіальної невідповідності розташування земельних ділянок за кадастровим номером 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га; кадастровим номером 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0883 площею26,4407 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, кадастровим номером 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, з земельними ділянками - "невитребуваними" частками (паями) згідно до їх схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. Тобто, прокуратурою не доведено, що передані в оренду земельні ділянки повністю або в певній частині не відповідають місцерозташуванню "невитребуваних" часток (паїв) згідно до їх схем розташуванням, встановлених у Державному акті на право колективної власності на землю, Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, Технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, їх приналежності до природоохоронної категорії землі та державної форми власності.

Окрім цього, за аргументацією прокуратури, земельні ділянки за кадастровими номерами 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0907 перебували у колективній власності КСП ім. Леніна та не підлягала паюванню, оскільки були передані до державної власності.

Втім, жодного обґрунтуванням відповідної обставини прокуратурою не наведено.

У судовому засідання, яке відбулось 25.06.2024, прокурор Харківської обласної прокуратури на запитання колегії суддів щодо відповідного обґрунтування зазначила про неможливість надати пояснення з даного питання.

Доводи апелянта щодо підтвердження обставини приналежності спірних земельних ділянок до категорії земель державної форми власності з огляду на зміст актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 25.10.2018 № 920-ДК/1286/АП/09/01/-18, № 920-ДК/1287/АП/09/01/-18, № 920-ДК/1288/АП/09/01/-18 та від 02.11.2018 № 985-ДК/1357/АП/09/01/-18, складених інспектором ГУ Держгеокадастру в Полтавській області (Том 1, а.с. 29-40), та на ту обставину, що за наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23.01.2018 № 32 земельні ділянки були включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продано на земельних торгах, є неприйнятними з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що за своїм змістом такий акт перевірки, це документ, який складається у передбачених земельним законодавством випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Отже, викладені у такому акті перевірки обставини та кінцеві результати є лише суб`єктивною оцінкою уповноважених на її проведення осіб, та не можуть ототожнюватись з документацією на підтвердження виникнення та наявності безпосереднього права державної власності на відповідні земельні ділянки

Зазначене стосується також наданих прокуратурою витягів з Державного земельного кадастру з відображення даних щодо приналежності спірних земельних ділянок до державної форми власності.

Так, згідно до відомостей Державного земельного кадастру від 30.06.2016 кожній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та встановлено форму власності як державну.

За змістом наказу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області №32 від 23.01.2018, вищевказані земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах.

Разом з тим, аналіз матеріалів справи свідчить про непослідовність та несталість щодо визначення Держгеокадастром категорії земельних ділянок у реєстрі Державного земельного кадастру.

Зокрема матеріали справи містять витяги з реєстру Державного земельного кадастру з інформацією про приналежність спірних земельних ділянок до комунальної власності (Том 6, а.с. 40--48), витяги від 23.07.2019 з відсутністю інформації щодо типу власності таких земельних ділянок (Том 2, а.с. 130-139).

Слід зазначити, що відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права державної власності на відповідну земельну ділянку. Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі № 917/553/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Таким чином, при наданні оцінки правового статусу земельних ділянок суд апеляційної інстанції досліджує насамперед документацію на підтвердження виникнення та наявності права власності, а викладена у реєстрах Державного земельного кадастру інформація не сприймається в якості беззаперечної.

У порушення статей 76-78, статті 86 Господарського процесуального кодексу України прокурор не навів обґрунтованих підстав, чому саме наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області №32 від 23.01.2018, та відомості Державного земельного кадастру від 30.06.2016 мають більшу вірогідність, аніж наявні в матеріалах справи інші докази на підтвердження приналежні спірних земельних ділянок до категорії - "невитребуваних" земельних часток (паїв), оскільки таке твердження спростовується змістом оскаржуваної постанови.

Посилання апелянта на обставину розпаювання колішніми працівниками КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, та визначений розмір земельної ділянки, який зазначений в акті на право колективної власності на землю КСП ім. Леніна , як підстави для задоволення позову, є необґрунтованими.

Так, апелянт звертає увагу: 1)на інформацію ГУ Держгеокадастру в Полтавській області № 10-16-0.2-3792/2-19 від 24.06.2019, відповідно до якої сертифікати на право на земельну частку (пай) отримали 1014 членів КСП ім. Леніна та в подальшому за ними закріплено земельні частки для заміни сертифікатів на державні акти на право власності на землю; 2), що відповідно до документації по паюванню земель КСП ім. Леніна, загальна площа земель колективної власності, що підлягали паюванню становила 2543,3 га (у тому числі землі сільськогосподарського призначення, рілля - 2465,76 га, шляхи - 14,94 га, залуження - 62,6 га). Між громадянами розподілено (видано сертифікати згідно з наведеним розрахунком на 2 464,02 га (1014 чоловік х 2,43 га =2 464,02 га). На підставі наведеного, апелянт звертає увагу на відсутності нерозподілених чи невитребуваних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Проте, відповідні обставини проаналізовані судом апеляційної інстанції при наданні правової оцінки статусу земельних ділянок, які підлягали роздержавленню і приватизації із земель КСП ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області, на підставі чого сформовано висновок щодо їх правового статусу саме як "невитребуваних" земельних часток (паїв). Вказане, в свою чергу,не передбачає їх приналежність до категорії земель державної форми власності.

Зазначене стосується й доводів апелянта щодо співставлення площі невитребуваних земель з розміром земельного паю, та вказівкою про необхідність кратності такого розміру в результаті математичного обрахунку.

При цьому, слід зазначити, що обсяг спірних земельних ділянок є лише частиною загального обсягу земельних ділянок - "невитребуваних" земельних часток (паїв). Вказане свідчить про некоректність такого аналізу.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що прокуратурою не доведено, що спірні земельні ділянки не наділені статусом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), а також, що останні повністю або в певній частині відносяться до природоохоронної категорії землі та належать до державної форми власності.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Оскільки з боку прокуратури не доведено, що спірні земельні ділянки не наділені статусом нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), а також, що останні повністю або в певній частині відносяться до категорії земель державної форми власності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

З огляду на викладене не підлягають задоволенню також позовні вимоги в частині повернення земельних ділянок. При цьому суд апеляційної інстанції вказує про неможливість надання повної правової оцінки такій позовній вимозі з огляду на недоведеність прокуратурою визначених нею обставин.

Аналізуючи матеріали справи на предмет дотримання судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права Східний апеляційний господарський суд зазначає про помилкове не прийняття Господарським судом Полтавської області до розгляду письмових пояснень та доказів прокуратури, наданих в порядку статті 42 Господарського процесуального кодексу України, та здійснення розгляду без їх дослідження.

Разом з тим варто зазначити, що відповідно до п.2 частини другої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У даному випадку таке процесуальне порушення не спричинило прийняття неправильного рішення у справі. Вказане виключає необхідність скасування рішення суду першої інстанції з процесуальних підстав.

Відповідний недолік було усунуто судом апеляційної інстанції шляхом задоволення відповідної заяви на стадії апеляційного перегляду справи.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі №917/531/19 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України; натомість підлягають відшкодуванню витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" з позивача за подання касаційної скарги в розмірі 49 946,00 грн в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі №917/531/19 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Затишна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" (вулиця Центральна, 45, с.Корсунівка Лохвицького району, Полтавської області, 37262, код ЄДРПОУ 39362342) витрати за подання касаційної скарги в розмірі 49 946,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.08.2024.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	22.07.2024
Оприлюднено	05.08.2024
Номер документу	120769117
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди

Россолов Вячеслав Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.07.2024 по справі 917/531/19СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —917/531/19

Постанова від 22.07.2024

Постанова
від 22.07.2024 по справі 917/531/19
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД