Ухвала

від 31.07.2024 по справі 910/19499/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.07.2024Справа № 910/19499/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця

у справі № 910/19499/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехвест"

про стягнення 3 275,79 грн

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач, стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новтехвест" (далі - відповідач, боржник) про стягнення 3 275,79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 у справі № 910/19499/20 позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 598,72 грн заборгованості, 450,48 грн інфляційних втрат, 226,59 грн 3 % річних та 2 102,00 грн судового збору.

09.04.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2021 у справі № 910/19499/20 було частково задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 800,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2021 у справі № 910/19499/20 було залишено без змін.

30.08.2021 на виконання вказаного додаткового рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

02.07.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях № 65315880 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 та № 67224792 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі 910/19499/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 було частково задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця у справі № 910/19499/20, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях № 65315880 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/19499/20 та № 67224792 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 910/19499/20, зобов`язано державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом перевірки обставин щодо наявності рахунків, електронних гаманців боржника, щодо наявності нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника у виконавчих провадженнях № 65315880 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/19499/20 та № 67224792 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 910/19499/20, в іншій частині у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця у справі № 910/19499/20 було відмовлено.

19.07.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, призначено на 31.07.2024.

31.07.2024 представником органу державної виконавчої служби сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на заяву, які 31.07.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 31.07.2024 представники стягувача та органу державної виконавчої служби не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка їх представників судом обов`язковою не визнавалась і їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 31.07.2024 заяву стягувача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний механізм відповідає правовому висновку Європейського суду з прав людини, викладеному в рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02), де зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, пов`язаних із розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчих провадженнях № 65315880 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 у справі № 910/19499/20 та № 67224792 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 910/19499/20, стягувачем надано належним чином засвідчені копії Договору № 04-01-2021/10 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04.01.2024 (далі - Договір), Акту прийому-передачі документів від 04.01.2024, Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.07.2024 на суму 9 500,00 грн.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1 500,00 грн. При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця становить, зокрема:

- судові засідання - 2 000,00 грн за одне судове засідання;

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 500,00 грн за 1 годину.

У відповідності до п. 3.2 Договору замовник оплачує 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду справи № 910/19499/20 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.07.2024 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 9 500,00 грн, з яких 7 500,00 грн безпосередньо за складення скарги (виходячи із 5 годин затраченого часу) та 2 000,00 грн за участь у судовому засіданні 17.07.2024.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд зазначає, що надані стягувачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в цьому розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Орган державної виконавчої служби, заперечуючи проти покладення на нього витрат стягувача на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги, зазначає про необґрунтованість розміру таких витрат. Із посиланням на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, орган державної виконавчої служби наголошує на тому, що судові витрати мають відповідати критерію реальності та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обставин необґрунтованості (неспівмірності зі складністю справи, затраченим часом, ціною позову тощо) заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді цієї заяви стягувача суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2022 в справі № 911/2737/17 з аналогічних правовідносин за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Так, Верховний Суд зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Верховний Суд вказав, що практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною, на користь чого свідчить те, що суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

Зрештою, Верховний Суд дійшов висновку про зменшення заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

Суд враховує ту обставину, що важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки ззовні вони виглядають однаково, у зв`язку з чим у даному випадку не застосовує положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити, що в межах цієї справи ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" неодноразово зверталось до суду зі скаргами на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказів Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 та від 30.08.2021 у справі № 910/19499/20. Такі скарги були підписані адвокатом Грищенком О.М., здебільшого вони містять цитування норм права та правові позиції Верховного Суду, та відтворюють зміст одна одної, що свідчить про необґрунтованість витрачання 5 годин часу на складення скарги.

Також суд відзначає, що скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було задоволено частково, обрано інший спосіб усунення порушення, що призвело до звернення до суду зі скаргою (поновлення порушеного права заявника). У цьому питанні скаржник не врахував низку правових позицій Верховного Суду, хоча в акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.07.2024 зазначено про витрачання часу на здійснення пошуку та аналіз судової практики.

Проаналізувавши наданий представником скаржника обсяг послуг, врахувавши складність справи, характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, суд погоджується з доводами органу державної виконавчої служби про необґрунтованість розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 500,00 грн, у зв`язку з чим вважає витрачання часу на надання послуг, зазначених у акті здачі-приймання виконаних робіт, не виправданим, а тому суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та з метою запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію вартості правничої допомоги, дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500,00 грн до 6 500,00 грн, з яких 2 000,00 грн за участь у судовому засіданні та 4 500,00 грн за складення скарги (із розрахунку 3 годин часу та 1 500,00 грн за 1 годину роботи адвоката).

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки бездіяльність державного виконавця встановлена відповідною ухвалою суду та з огляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, наявні підстави для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця, і стягнення з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 500,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на орган державної виконавчої служби понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця у справі № 910/19499/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б; ідентифікаційний код: 34979022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.08.2024

Суддя О.В. Нечай