Ухвала

від 26.07.2024 по справі 910/8633/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.07.2024Справа № 910/8633/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

на рішення старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича та на рішення начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни

у справі № 910/8633/21

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло"

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників судового процесу: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 (суддя Картавцева Ю.В.) у справі № 910/8633/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, позов було задоволено, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" здійснити виконання робіт згідно Договору №1043-18 від 29.10.2018, а саме виконати роботи з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові, загальною площею 114,6 кв.м. в «Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції» ін. № 1016, розташованій на території Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 (суддя Картавцева Ю.В.) було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 14 077,32 грн.

21.07.2022 на виконання вказаних вище рішень було видано відповідні накази (суддя Картавцева Ю.В.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 (суддя Картавцева Ю.В.) було замінено стягувача - Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у наказах Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 в цій справі.

23.02.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" сформовано в системі "Електронний суд" скаргу на рішення старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича та на рішення начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни, яка 23.02.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У скарзі зазначено, що накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення його керівника до кримінальної відповідальності, як це передбачено п. 16 ст. 18, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", не є достатніми заходами з виконання судового рішення, враховуючи, що рішення суду залишилось невиконаним.

Державний виконавець всупереч ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" не вжив усіх заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, та не скористався правом:

- одержання безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації, в тому числі конфіденційної, в результаті чого безумовно прийняв до уваги пояснення боржника від 21.11.2023 щодо неможливості виконання рішення через настання форс-мажору (запровадження карантинних заходів в період пандемії коронавірусу, введення воєнного стану), недостатньої кількості працівників та у зв`язку зі збільшенням фактичної ціни договору (п. 3);

- звернення до суду щодо застосування до боржника приводу, враховуючи невиконання ним вимог виклику державного виконавця для надання пояснень з приводу виконавчого документа (п. 14);

- вимоги від керівника боржника надання пояснень за фактом невиконання рішення суду (п. 18);

- звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "ВК Тепло" до виконання зобов`язань за рішенням суду (п. 19);

- встановлення причин невиконання боржником рішення суду та притягнення його до адміністративної відповідальності за неявку до виконавчого органу на вимогу державного виконавця (п. 22).

Окрім того, державний виконавець не ознайомився з умовами укладеного сторонами договору, що призвело до хибних висновків про неможливість виконання рішення суду без участі боржника, оскільки умови цього договору не обмежують боржника у праві залучати субпідрядні організації до виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 (суддя Картавцева Ю.В.) було відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича та на рішення начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни у справі № 910/8633/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі № 910/8633/21 залишено без змін, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.06.2024 було частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі № 910/8633/21 скасовано, справу № 910/8633/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Верховний Суд визнав передчасним та таким, що зроблений без належного дослідження матеріалів виконавчого провадження, висновок судів попередніх інстанцій про те, що державним виконавцем вжито достатньо заходів примусового виконання рішення, незважаючи на те, що рішення суду залишилось невиконаним боржником.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 справу № 910/8633/21 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича та на рішення начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни у справі № 910/8633/21 було призначено на 24.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 було задоволено заяви Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про участь у судовому засіданні 24.07.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23.07.2024 представником Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення щодо скарги, які 23.07.2024 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судовому засіданні 24.07.2024 було оголошено перерву до 26.07.2024 у зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників судового процесу було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/8633/21 призначено на 26.07.2024.

У судове засідання 26.07.2024 представники скаржника (стягувача) та органу державної виконавчої служби з`явились. Представники інших учасників судового процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином та їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для її розгляду.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", заслухавши пояснення представників учасників судового процесу та врахувавши висновки Верховного Суду, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

У статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За приписами частин 1 - 3 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд встановив, що 08.11.2023 старшим державним виконавцем Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровським Сергієм Євгенійовичем було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу, виданого 21.07.2022 Господарським судом міста Києва у справі № 910/8633/21, про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" здійснити виконання робіт згідно Договору №1043-18 від 29.10.2018, а саме: виконати роботи з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові, загальною площею 114,6 кв.м в "Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції" ін. № 1016, розташованій на території Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон".

З матеріалів справи вбачається, що з метою примусового виконання вищенаведеного рішення державним виконавцем було вчинено наступні дії:

08.11.2023 - винесено постанову про арешт коштів боржника;

08.11.2023 - здійснено виклик боржника на 15.11.2023;

21.11.2023 - винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з надходженням листа від боржника з повідомленням про наявність обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій;

06.12.2023 - здійснено перевірку виконання боржником вимог виконавчого документа, за результатами якої встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено акт державного виконавця;

06.12.2023 - винесено постанову про накладення на ТОВ «ВК Тепло» штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин;

21.12.2023 - здійснено повторну перевірку виконання боржником вимог виконавчого документа та складено акт, згідно якого рішення суду боржник не виконав;

21.12.2023 - повторно винесено постанову про накладення на ТОВ «ВК Тепло» штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин;

25.12.2023 - направлено Конотопському РВП ГУНП в Сумській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили або перешкоджання його виконанню), згідно з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника ТОВ «ВК Тепло», а інформацію про прийняте рішення за результатами повідомлення направити ВДВС.

08.01.2024 - Конотопський РВП ГУНП в Сумській області повідомив ВДВС, що за вказаним фактом проведена перевірка, ознак кримінального правопорушення, що містить суспільно небезпечне діяння відповідно до ст. 214 Кримінального кодексу України, не встановлено, тому подальший розгляд за даним фактом припинено. У разі незгоди з прийняти рішенням державний виконавець має право оскаржити його у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а також звернутися до суду.

12.01.2024 - винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постановою начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни від 13.02.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 6 відмовлено у задоволенні скарги стягувача, дії старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Положеннями статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні "Горнсбі проти Греції", відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним із аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було би ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло би породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Таким чином, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20.

У справі "Глоба проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Як зазначив Верховний Суд, скеровуючи справу на новий розгляд, за статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець, окрім визначених заходів примусового характеру, таких як звернення стягнення на кошти, майно, дохід боржника, вилучення у нього і передача стягувачу предметів за рішення суду, заборона боржнику розпоряджатися, користуватися майном, має право здійснювати й інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом, з метою виконання рішення суду.

При цьому частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" покладає на виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено та ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд критично оцінює доводи органу державної виконавчої служби про те, що скаржник не зазначає конкретних заходів, що їх має бути вчинено державним виконавцем, оскільки примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, які при виконанні рішень наділені певною свободою розсуду (дискреційними повноваженнями) в межах, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Для виконання вказаного обов`язку законодавець наділив виконавця широким колом прав та повноважень, закріплених у частині 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", якими, зокрема, є:

- проведення перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню (п.1);

- з метою захисту інтересів стягувача одержання безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації, в тому числі конфіденційної (п. 3);

- звернення до суду, який видав виконавчий документ із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п. 10);

- виклик фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, а у разі, якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14);

- накладення стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 18);

- звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов`язань за рішенням (п. 19);

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 22).

Поряд із цим, частина 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що боржник зобов`язаний утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення (п. 1); своєчасно з`являтися на вимогу виконавця (п. 5); надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 6).

Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем було здійснено виклик боржника на 15.11.2023, однак відсутні докази з`явлення останнього за викликом та вжиття державним виконавцем заходів реагування на такі дії (бездіяльність), зокрема, звернення до суду щодо застосування до боржника приводу та притягнення боржника до адміністративної відповідальності за неявку за викликом державного виконавця відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для досягнення цілей захисту інтересів стягувача на державного виконавця покладено обов`язок перевіряти виконання рішення суду, отже, перевіряти обставини, наведені боржником, в обґрунтування неможливості виконання рішення суду. Державний виконавець не має обмежуватись виключно фактом надання боржником пояснень щодо неможливості виконання рішення, а зобов`язаний у межах виконання рішення суду перевірити зміст наданої боржником інформації.

Втім, державним виконавцем не реалізовано право, передбачене п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", перевірки причин невиконання рішення суду, що наведені у листі боржника від 21.11.2023.

Судом враховано, що рішення суду містить зобов`язання вчинити певні дії саме боржником, тому не може бути виконано без його участі, оскільки виконати роботи за договором від 29.10.2018 зобов`язано саме ТОВ "ВК Тепло", а залучати до виконання цих робіт субпідрядні організації чи ні є його правом, а не обов`язком згідно з договором.

Однак, установлена законом обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема, виконавця на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів стягувача.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.06.2024 у справі № 910/8633/21, від 23.08.2023 у справі № 31/131, від 15.11.2023 у справі № 909/730/20 та від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19.

З огляду на те, що спір у цій справі виник з вини ТОВ "ВК Тепло" і позивач отримав судове рішення на свою користь, яке з 2022 року не виконує винна сторона, саме боржник несе тягар негативних наслідків власної поведінки, таких як зростання ціни договору, відсутність працівників тощо.

Крім того, відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням не тільки фізичної особи - боржника, але й керівника боржника - юридичної особи, а обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені вказаною нормою Закону.

Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним і відповідно до статті 337 Господарського процесуального кодексу України застосовується у випадках, коли особа є боржником, і за обставин невиконання ним судового рішення (на строк до повного виконання такого судового рішення). Наявність в особи, в тому числі, керівника боржника - юридичної особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

При цьому має значення не сам факт невиконання боржником судового рішення, а ухилення ним від виконання такого рішення, факт доведення чого покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України з наданням підтверджуючих відомостей про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Боржник, якого стосується рішення, у межах виконавчого провадження повинен не ухилятися від своїх зобов`язань, імітуючи виконання як вимог суду, так і державного виконавця, а виконувати їх, з`явившись на вимогу державного виконавця, надавши ті документи, які від нього вимагаються, або пояснити й підтвердити обставини, які об`єктивно унеможливлюють виконання рішення.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти, вчинити дії, повернути майно тощо).

Орган державної виконавчої служби при попередньому розгляді скарги зазначав, що законодавством не встановлено право суду здійснювати обмеження права на виїзд за межі України щодо керівника боржника - юридичної особи, однак при новому розгляді, і з урахуванням мотивів Верховного Суду, він не надав жодних заперечень проти доводів скаржника та не спростував тверджень про бездіяльність виконавця в цій частині.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відзначає, що державний виконавець не переконався в достовірності поданої боржником інформації в повідомленні від 21.11.2023, не вжив вичерпних заходів, передбачених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", з метою дотримання принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, обов`язковості виконання рішень та дотримання засад виконавчого провадження, враховуючи те, що рішення суду залишилось невиконане.

При цьому скаржник слушно посилається на положення абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже виконавче провадження може бути закінчено лише за умови використання усіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення. У протилежному випадку невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, суперечитиме принципам верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, обов`язковості виконання рішень та дотримання засад виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на викладене, скаржником (стягувачем) доведено протиправність рішення старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського С.Є., яка полягає у винесені постанови від 12.01.2024 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 за наявності не вичерпаних заходів щодо примусового виконання рішення, а виконавцем, у свою чергу, доказів протилежного суду не надано та, відповідно, доводів скаржника не спростовано, відтак суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" та скасування вищенаведеної постанови і похідної від неї постанови начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни від 13.02.2024 № 6 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1 з одночасним зобов`язанням органу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження № НОМЕР_1.

Керуючись статтями 234, 235, 339 - 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича та на рішення начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни у справі № 910/8633/21 задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни від 13.02.2024 № 6 про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубровського Сергія Євгенійовича від 12.01.2024 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.

4. Зобов`язати Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження № НОМЕР_1.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.08.2024

Суддя О.В. Нечай