Ухвала

від 01.08.2024 по справі 916/2971/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"01" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2971/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. 2-1261/24 від 31.07.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/2971/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Приватного підприємства Анастасія-Г та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в загальній сумі 623550,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Анастасія-Г та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 623550,36 грн., в т.ч. 3% річних в сумі 23755,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 599794,56 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК210311/9 від 21.03.2011 р., що встановлено рішеннями Господарського суду Одеської області від 14.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011, від 08.01.2019 р. по справі № 916/2497/18, від 18.08.2023 р. по справі № 916/2593/23, відповідно у позивача існує право нарахування інфляційних втрат за період з січня 2015 року по квітень 2018 року та 3% річних за період з 18.05.2023 р. по 01.07.2024 р. При цьому позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2024 року по справі № 916/2497/18 здійснено процесуальне правонаступництво на стадії виконання рішення суду, змінено боржника у ВП № 58428720 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 р. з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1 ) на правонаступника ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2 ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2971/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 31.07.2024 р. о 12:00.

08.07.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 26172/24), згідно якого заявник просить суд всі судові засідання по справі № 916/2971/24 призначити до розгляду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю представника компанії адвоката Грищенка О.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс про участь у підготовчому засіданні суду у даній справі № 916/2971/24, яке призначене на 31.07.2024 р. о 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

31.07.2024 р. від ОСОБА_1 до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав необхідності отримати відповіді на запити, які є доказами до відзиву на позовну заяву (вх. № 28741/24).

Також, 31.07.2024 р. від ОСОБА_1 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28742/24), в якому відповідач проти заявленого позову заперечує.

Так, розгляд справи в підготовчому засіданні 31.07.2024 р. о 12:00 год. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2024 р. підготовче засідання призначено на 21 серпня 2024 р. о 16:00 год.

31.07.2024 року ОСОБА_1 було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову (вх. 2-1261/24 від 31.07.2024 р.) в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку 2-х земельних ділянок, кадастрові номери № 5125084200:01:001:0244 та № 5125084200:01:001:0243.

Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у провадженні Господарського суду м. Одеси знаходиться справа № 916/2971/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Приватного підприємства Анастасія-Г та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в загальній сумі 623550,36 грн. При цьому заявник зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2024 року по справі № 916/2497/18 здійснено процесуальне правонаступництво на стадії виконання рішення суду, змінено боржника у ВП № 58428720 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 р. з ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 . Між тим заявник вказує, що предметом спору по даній справі є солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 623550,36 грн., в т.ч. 3% річних в сумі 23755,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 599794,56 грн. Разом з тим, як зауважує відповідач, у ВП № 58428720 було здійснено заміну боржника щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 р., що, на переконання заявника, є підставою вважати, що майно, а саме 2 земельні ділянки ОСОБА_1 , кадастрові номери № 5125084200:01:001:0244 та № 5125084200:01:001:0243, може бути відчужено на користь третіх осіб, а відтак, у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Більше того, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 р. у справі № 917/1390/17.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Зі змісту заяви вбачається, що відповідач, вказуючи про заміну у виконавчому провадженні ВП № 58428720 боржника щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2019 р. з ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 , вважає, що така заміна, а також наявність в його власності 2-х земельних ділянок із кадастровими номерами № 5125084200:01:001:0244 та № 5125084200:01:001:0243, може призвести до їх відчуження на користь третіх осіб, що у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що в рамках даної справи № 916/2971/24 судом не видавався ані наказ від 01.02.2019 р., на який посилається заявник у поданій заяві, ані будь-який інший наказ, оскільки провадження по даній справі було відкрито лише 08.07.2024 р., про що свідчить ухвала Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 посилається на наказ Господарського суду Одеської області, який було видано в рамках іншої господарської справи, а саме справи № 916/2497/18, про яку заявник зазначає у поданій заяві.

Крім того, надана заявником до матеріалів поданої заяви копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 388771769 від 30.07.2024 р. свідчить про те, що право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами № 5125084200:01:001:0244 та № 5125084200:01:001:0243 було набуто ОСОБА_1 29.06.2023 року, при цьому арешти на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_3 були накладені з 2014 року в рамках інших виконавчих проваджень, в тому числі з 20.06.2024 року й на зазначені ОСОБА_4 земельні ділянки, а саме: 20.06.2024 р. та 26.06.2024 р. Татарбунарським ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладено арешт на все нерухоме майно (особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 ); 04.07.2024 р. приватним виконавцем Мельниченко А.В. накладено арешт на все нерухоме майно боржника в межах суми стягнення 342109,27 грн. (особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 ). Зазначена обставина свідчить про те, що вжиття запропонованого заявником заходу забезпечення позову може спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників, в т.ч. інших виконавчих проваджень.

Більш того, заявником ОСОБА_1 у прохальній частині поданої заяви про забезпечення позову (вх. 2-1261/24 від 31.07.2024 р.) взагалі не зазначено, виконання якого саме виконавчого документу він просить зупинити, оскільки заявником вказано: зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку 2-х земельних ділянок, кадастрові номери № 5125084200:01:001:0244 та № 5125084200:01:001:0243.

Крім того, відповідач, обираючи захід забезпечення позову - шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, переліку цих документів не навів, документального підтвердження, що стягнення в межах виконавчого провадження № 58428720 відбувається за виконавчим документом, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку, також не надав, наявність зв`язку між обраним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги не обґрунтував.

Також суд наголошує заявнику, що для застосування певного виду забезпечення позову не достатньо лише зазначення в заяві про забезпечення позову про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є саме підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відтак, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Так, обов`язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено чинним ГПК на заявника. Однак, заявником наявність цих обставин не доведено суду.

Згідно частин 2, 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. 2-1261/24 від 31.07.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 916/2971/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров