Ухвала

від 02.08.2024 по справі 914/1663/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1663/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. (головуючий), Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 (суддя Петрашко М.М.) (в частині відстрочки виконання рішення)

за позовом Акціонерного товариства "Прокредит Банк"

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод",

2. ОСОБА_1 ,

3. Приватного підприємства "Цареводарівка",

4. Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора",

5. Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора",

про стягнення 1 036 362,42 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" - адвоката Вініченка Владислава Володимировича надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (повний текст складено 07.06.2024) та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2024 касаційну скаргу Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю у скаржника зареєстрованого власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків до 15.08.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

25.07.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від представника Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" - адвоката Вініченка Владислава Володимировича надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено щодо неможливості реєстрації Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до якої також додана квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3786059315.1 від 25.07.2024 про сплату судового збору у розмірі 2 423,00 грн.

26.07.2024 (відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) зазначену заяву з додатком було передано на розгляд колегії суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.

Вказана заява обґрунтована тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабне збройне вторгнення на територію України. В зв`язку з цим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан. В результаті збройної військової агресії російської федерації територія Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де зареєстроване та розташоване Товариство, тимчасово окупована російською федерацією. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік). У Переліку в розділі ІІ "Тимчасово окуповані російською федерацією території України" в пункті 4 вказано, що територія Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області тимчасово окупована з 03.03.2022. З моменту окупації на цій території України не функціонують державні органи, українські банківські установи, українські інтернет-провайдери, оператори українського мобільного зв`язку тощо. Також за доводами заявника, було захоплено його майно та на окупованій території України залишилася значна частина працівників та службових осіб.

Крім того, скаржник зауважує, що кваліфіковані електронні підписи (КЕП) мають строк дії (як правило, один рік) і для реєстрації в ЄСІТС необхідною є наявність чинного КЕП. У керівника Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" сплив строк чинності КЕП, а через згадані вище обставини, пов`язані з окупацією, такий КЕП не може бути перевипущений ані державними, ані приватними суб`єктами, які надають електронні довірчі послуги.

Тому, на його думку, вказані обставини свідчать про об`єктивну неможливість Товариства в особі його службових осіб здійснити реєстрацію вказаної юридичної особи в ЄСІТС.

Крім цього зазначає, що здійснення електронного судочинства у цій справі забезпечується участю представника Товариства, який є адвокатом та зареєстрований у підсистемі "Електронний Суд" ЄСІТС, має змогу надсилати та отримувати процесуальні документи від імені свого довірителя через Електронний Суд.

Отже, скаржник вважає, що наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС у його представника та забезпечення ним обміну документами від імені Товариства при врахуванні обставин неможливості самій юридичній особі зареєструвати електронний кабінет у підсистемі "Електронний Суд" ЄСІТС, за наведених вище обставин (поважних причин нереєстрації), не можна вважати, на його думку, невиконанням заявником умов частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом України від 29.06.2023 № 3200-IX чинності.

Тобто, із 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема, щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Тобто, враховуючи імперативні приписи частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", як юридична особа, повинно в обов`язкову порядку зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі).

При розгляді клопотання заявника про визнання поважними причин невиконання вимог, визначених процесуальним законодавством, суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин такого невиконання. При цьому наведені доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію. У разі ж, коли неможливість виконання вимог процесуального законодавства настала у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини ним не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання їх поважними.

Однак, розглянувши та оцінивши вказані доводи, суд касаційної інстанції оцінює їх критично, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин неможливості реєстрації Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства, мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неможливості зареєструвати електронний кабінет, обов`язкова реєстрація якого встановлена імперативними положеннями процесуального законодавства.

Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У такий спосіб, за висновком колегії суддів, заявник не надав належних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості зареєструвати власний електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, у зв`язку з чим наведені у заяві причини неможливості здійснення реєстрації електронного кабінету Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" в обов`язковому порядку Суд визнає неповажними.

В свою чергу, оскільки Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" не зареєструвало електронний кабінет в ЄСІТС, останнім не було усунуто недоліки касаційної скарги.

Водночас, скаржник в прохальній частині заяви про усунення недоліків касаційної скарги просить Суд продовжити строк для усунення її недоліків.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що Суд встановив максимальний десятиденний строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України для усунення недоліків.

Частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений цим кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

З огляду на викладене, та те, що в ухвалі від 16.07.2024 Верховний Суд встановив Командитному товариству "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" максимальний десятиденний строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України для усунення недоліків касаційної скарги, правові підстави для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до частини четвертої статті 174, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ураховуючи викладене, а також оскільки заявник усунув недоліки частково, зазначені в ухвалі від 16.07.2024, касаційна скарга Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23 підлягає поверненню на підставі частини другої статті 292 та частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко