Рішення

від 25.07.2024 по справі 235/482/24

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/482/24

Провадження № 2/235/468/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

секретаря судового засідання Леонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Сухорукова Мар`яна Ярославівна, до Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кіровська районна у м. Донецьку рада, про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Сухорукова М.Я., через систему «Електронний суд» звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід ОСОБА_5 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_6 , тобто її мати. У зв`язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 її мати ОСОБА_8 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла.

Вона вступила у спадщину після смерті матері ОСОБА_8 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

За життя ОСОБА_8 спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла (не подала у встановлений законом строк заяву при прийняття спадщини та не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за життя заповіт не складали, з 2014 року постійно проживали на тимчасово окупованій території у м. Донецьку.

Вона є єдиною дитиною ОСОБА_8 та онукою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Інші спадкоємці за заповітом, за законом чи такі, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , відсутні.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину фактично прийняв її чоловік ОСОБА_5 , оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_4 від 11.08.1993, виданим Агентством по приватизації державного житлового фонду Донецького виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Донецьквугілля», зареєстрованим в Донецькому міському бюро технічної інвентаризації 3 вересня 1993 року за реєстровим номером в реєстровій книзі за № 6/4-446. Іншого нерухомого майна у померлого немає.

Оскільки її мати ОСОБА_8 померла до моменту смерті свого батька ОСОБА_5 , то була б єдиною спадкоємицею, якщо була б жива на час відкриття спадщини, тому вона як онука спадкодавця успадковує ту частку спадщини, яка належала її матері за законом. Отже, вона є єдиним спадкоємцем за правом представлення померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Для оформлення спадкових прав на квартиру, що належала на праві власності за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до Малинівської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеси), у зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 783/2023 (71518465), що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 7463099 від 07.11.2023, та спадкова справа №784/2023 (71518651), що підтверджується копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 74631524 від 07.11.2023.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.11.2023 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.11.2023 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно стало відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності на кожну частку квартири АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Право власності на квартиру набувається в порядку, який існував на час будівництва. Дід та баба набули право власності шляхом приватизації вказаної вище квартири до 01.01.2004, тобто до дати набрання чинності ЦК України. Так, на дату приватизації квартири (1993 рік) питання набуття громадянами права власності та реєстрації нерухомого майна регулювалися Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966, яка втратила чинність 19.01.1996, та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затвердженої наказом Мінюста Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, яка втратила чинність 07.07.1994, за змістом яких реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями та спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих.

Таким чином, реєстрація права власності на спадкове майно була зареєстрована належним чином в порядку, що діяв на момент такої реєстрації.

У зв`язку з тим, що з 2014 року м. Донецьк на законодавчому рівні визнано тимчасово окупованою територією України, а також в силу свого похилого віку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали можливості після 2014 року виїхати на підконтрольну територію України для реєстрації права власності в передбаченому законодавством порядку.

На даний час належним чином здійснити державну реєстрацію права власності квартири не є можливим у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , крім того чинним законодавством не передбачено можливості реєстрації прав власності на нерухоме майно за померлою особою.

Тож, вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за правом представлення на спадкове майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , через відсутність у встановленому законодавством порядку інформації щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що нотаріусом винесено відповідні постанови.

Позивач зазначає про наявність реальних перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому просить визнати за нею право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що залишилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за правом представлення (а.с.2-5).

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за зазначеним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; визначено строк для подання відповідачами відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.49).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 березня 2024 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Кіровську районну у м. Донецьку раду, якій надано строк для надання пояснень щодо позову або відзиву п`ятнадцять днів з дати отримання копії цієї ухвали (а.с.107).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.117).

У встановлений судом строк відповідачем Донецькою обласною державною адміністрацією подано відзив, в якому позов відповідач не визнав з наступних підстав.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки було утворено Донецьку обласну військову адміністрацію, діяльність Донецької обласної військово-цивільної адміністрації у зв`язку з цим було припинено.

Тобто Донецька обласна державна адміністрація тимчасово в умовах запровадженого воєнного стану отримала додатковий правовий статус обласної військової адміністрації, залишившись при цьому місцевим органом виконавчої влади на рівні Донецької області.

Статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.

У районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «По місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ади та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.2-1 ст.28 вищевказаного Закону у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:

1)у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження: обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення відповідної обласної військової адміністрації; районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення відповідної районної військової адміністрації; сільських, селищних, міських, районних у міста (у разі їх створення) рад, виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових, службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів);

2)районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, разом із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також здійснюють повноваження, передбачені пунктами 1-10 частини третьої статті 15 цього Закону.

Таким чином, військові воєнні адміністрації утворюються Президентом України з урахуванням адміністративно-територіального поділу на рівні області, району окремих населених пунктів.

Спадкове майно, про яке йдеться мова в позовній заяві, згідно з матеріалами справи знаходиться на території Донецької міської ради.

Донецька міська рада на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» входить до системи органів місцевого самоврядування, представляючи інтереси мешканців відповідної територіальної громади.

Рішення про утворення Донецької міської військової адміністрації Донецької області Президентом України не приймалося. Крім того, в Указі Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» і в Законах України «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану» відсутня норма, якою б було передбачено, що у разі неутворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження відповідних органів місцевого самоврядування виконує обласна військова адміністрація.

Таким чином, Донецька обласна державна адміністрація не є органом вищого рівня для жодного з органів місцевого самоврядування Донецької області та не може бути стороною цих спадкових правовідносин.

Крім того, залучення Донецької обласної державної адміністрації як відповідача не вирішить питань, які ставить перед судом позивач, оскільки відповідач не має повноважень на підтвердження державної реєстрації права власності на житлове приміщення, яке знаходиться на території Донецької міської ради.

Відповідно до ст.18 «Про місцеве самоврядування» КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» (комунальна власність територіальної громади міста Донецька) підпорядковується Донецькій міській раді.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи з організаційною формою «орган місцевого самоврядування» (код ЄДРПОУ 26502957) Донецької міської ради є вулиця Транспортна, будинок 2, м. Краматорськ, Донецька область, юридична особа Донецька міська рада в стані припинення не перебуває.

Таким чином, залучення облдержадміністрації у цій справі як відповідача одночасно з органом місцевого самоврядування, діяльність якого не припинена у встановленому законом порядку, є хибним (а.с.55-58).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Донецької обласної державної адміністрації Боєва Л.І. позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач Донецька міська рада та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кіровська районна у м. Донецьку рада про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, їх представники у судове засідання не з`явилися, не повідомили про причини неявки, відзив та пояснення у встановлений судом строк не подали.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України справу розглянуто за відсутності учасників справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 3 жовтня 2023 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.20 зв.).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьку померла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 2 листопада 2021 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 3 жовтня 2023 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.20).

ОСОБА_8 є матір`ю, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бабою та дідом ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження 27 листопада 1958 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , виданим 27 листопада 1958 року Кіровським районним б/ЗАГС м. Сталино, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , виданим 5 лютого 1993 року Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька, свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , виданим 14 листопада 1959 року Кіровським районним б/ЗАГС, свідоцтвом про укладення шлюбу 13 лютого 1979 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , виданим 13 лютого 1979 року ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.12-14).

За копіями паспортів на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 останні були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22-26).

Згідно з копією паспорту на ім`я ОСОБА_8 остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-19).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № 01988 від 11 серпня 1993 року, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду, зареєстрованої в Донецькому міському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3 вересня 1993 року (реєстраційний надпис № НОМЕР_1 ) (а.с.31-32).

ОСОБА_5 , який є спадкоємцем за законом першої черги після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї, отже, прийняв спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відкрилася спадщина на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № 01988 від 11 серпня 1993 року, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду, зареєстрованої в Донецькому міському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3 вересня 1993 року за № 01988 (а.с.31-32).

Оскільки мати позивача ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_5 , то позивач, яка приходиться онукою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , має право на спадкування тієї частки спадщини, яка належала б за життя її матері ОСОБА_8 , якби та була жива на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , тобто відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України є спадкоємцем за правом представлення.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67327523 від 16.11.2021, наданого приватним нотаріусом Слащевим А.Г., 16 листопада 2021 року у приватного нотаріуса Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Слащева А.Г. заведена спадкова справа № 332/2021 (номер у спадковому реєстрі 68663408), яка там і зберігається, після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.16).

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74630929 від 07.11.2023, наданого Малинівською державною нотаріальною конторою у місті Одеса, 7 листопада 2023 року у Малинівській державній нотаріальній конторі у місті Одеса заведена спадкова справа № 783/2023 (номер у спадковому реєстрі 71518465), яка там і зберігається, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.21).

20 липня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.76 зв.).

Постановами державного нотаріуса Малинівської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ставнійчук А.О. від 7 листопада 2023 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки квартири АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації права власності на частки квартири АДРЕСА_3 , на ім`я померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.33-36).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Статтями 1217 і 1218 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини паво на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Положеннями статей 1258, 1261 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У статті 1268 ЦК України вказано, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів; право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або законність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно роз`яснень, що містяться в абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 524/8967/21 (провадження № 61-8216св22), від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18), від 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц (провадження № 61-19798св18), від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18 (провадження № 61-20505св19), від 23 лютого 2022 року в справі № 501/672/16-ц (провадження № 61-14670св21), від 01 березня 2023 року у справі № 604/1312/20 (провадження № 61-12430св22).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Згідно з ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У відповідності до ст.5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Частиною 1 ст.10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями ст.4Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» від12травня 2015року №389-VІІІ(далі Закон№ 389-VІІІ)на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 389-VIII Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з п.2-1 ст.28 Закону № 389-VIII у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:

1) у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:

обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення відповідної обласної військової адміністрації;

районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення відповідної районної військової адміністрації;

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост - у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів);

2)районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, разом із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також здійснюють повноваження, передбачені пунктами 1-10 частини третьої статті 15 цього Закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки було утворено Донецьку обласну військову адміністрацію, діяльність Донецької обласної військово-цивільної адміністрації у зв`язку з цим було припинено.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин та надані докази, суд доходить висновку, що оскільки місцезнаходженням спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є місто Донецьк (Кіровський район), позивачем безпідставно пред`явлено позов до Донецької міської ради та Донецької обласної державної адміністрації, які не є належними відповідачами у даній справі.

На підставі наведеного, в позові позивачу необхідно відмовити повністю.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2785,12 грн необхідно покласти на позивача (а.с.1).

Відповідно до ст.ст.321, 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1258, 1261, 1266, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.4, 9, 28 Закону України «Про утворення військових адміністрацій», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Сухорукова Мар`яна Ярославівна, до Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кіровська районна у м. Донецьку рада, про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Вступна та резолютивна частини проголошені негайно після закінчення судового розгляду 25 липня 2024 року, повний текст рішення суду виготовлений 31 липня 2024 року.

Суддя Г.В. Назаренко