Рішення
від 23.07.2024 по справі 495/5166/23
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5166/23

№ провадження 2/495/1486/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

23 липня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайоний суд Одеської області у складі

головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.

справа №495/5166/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства "Шахта Надія", третя особи: Міністерство енергетики України, Головне управління державної податкової служби у Львівській області, про визнання права власності на самочинне будівництво,

представника третьої особи в режимі відео конференції - Гулий Т.С. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом доПриватного Акціонерного товариства "Шахта Надія", третя особи: Міністерство енергетики України, Головне управління державної податкової служби у Львівській області, про визнання права власності на самочинне будівництво, просить суд усунути перешкоди власнику у користуванні земельною ділянкою кадастровий № № 5110300000:02:019:0203, 5110300000:02:019:0204, 3222484001:01:019:0173 шляхом знесення тимчасових споруд - щитових будинків: АДРЕСА_1 ; судові витрати покласти на відповідача.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача та третьої особи

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням № 2671 Затоківської селищної ради LVII-a сесія VI скликання від 03 грудня 2014 року «Про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія», припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія» - посвідчений приватним нотаріусом Білгород - Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., договір зареєстровано в реєстрі за № 942.

Вказаним рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-ої сесії VI скликання від 03 грудня 2014 року припинено дію договору, укладеного від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладений між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю., зареєстрованого в реєстрі № 423.

Вказаним рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-ї сесії VI скликання від 03 грудня 2014 року припинено дію договору укладеного від 10.09.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладений між Затоківською селищної радою та ДВАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю., зареєстрованого в реєстрі № 2162.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» визначено, що місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всім розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, в також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином прийнявши рішення про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія» (правонаступником, якого, позивач), Затоківська селищна рада припинила право ПАТ «Шахта «Надія» на платне, строкове користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до рішення № 3636 Затоківської селищної ради XVI-ої сесії VI скликання від 29 вересня 2015 року, між Затоківською селищною радою та Позивачем 16 жовтня 2015 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Предметом дійсного договору є земельна ділянка загальною площею 0,3228 га, в межах згідно з планом, в тому числі з них по угіддям: під багаторічними насадженнями - 0,0208 га, під пісками - 0,0628 га, під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0490 га, під зеленими насадженнями - 0,0554 га, цільове призначення якої: для будівлі відпочинку та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:019:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянці розташовані некапітальні споруди, які складаються із щитових будинків, які не є капітальними спорудами.

За наявними даними у відповідачів не має належних документів, якими можливо підтвердити право власності на вказані споруди.

Власник земельної ділянки бажає використовувати її за власним бажанням та розміщення некапітальних споруд порушує можливості використання даної земельної ділянки, тому вона і звернулася з вказаним позовом до суду.

05 липня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі, зазначаючи, що попередньо по справі № 495/2183/16-ц за позовом ПрАТ «Шахта «Надія» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи - Первинна профспілкова організація ПАТ «Шахта «Надія», Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровська місцева прокуратура, Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Львівській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в частині передачі нерухомого майна на відповідальне зберігання третій особі, Верховний Суд у своїй постанові від 10 травня 2022 року зазначає наступне: «Аргументи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів належності спірного нерухомого майна державі та перебування на балансі ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання, є безпідставними і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Те, що право власності на спірне майно не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав за державою в особі компетентного органу не спростовує факту набуття державою такого права на спірне майно до початку функціонування вказаного реєстру.

У відповідності до частини третьої статті 3 Закону України «Пр державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації».

Таким чином, факт належності майна, яке є предметом розгляду даної справи, до державної власності попередньо вже встановлено Постановою Верховного Ставу від 10 травня 2022 року по справі № 495/2183/16-ц, якою позов ПрАТ «Шахта Надія» задоволено частково та витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта Надія» об`єкти нерухомого майна, комплексу будівель та споруд, об`єкти житлової нерухомості, згідно переліку, в складі: адміністративний корпус (літера А) площею 186,0 кв. м.; їдальня (літера «Л») 281,6 кв. м.; туалети-душові (літера «Б») площею 21,3 кв. м.; побутова будівля (літера «В») площею 30,4 кв. м.; будівля дозвілля (літера «О») площею 41,8 кв.м.; господарсько-побутова будівля (літера «И»), площею 45,6 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Г») площею 25,8 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Д») площею 30,0 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Є») площею 34,0 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Ж») площею 25,9 кв. м.; будинок відпочинку (літера «3») площею 49,7 кв.м, будинок відпочинку (літера «І») площею 50,1 кв. м.: будинок відпочинку (літера «Ї»), площею 25,3 кв. м.: будинок відпочинку (літера «Й»), площею 32,9 кв. м.; будинок відпочинку (літера «К»), площею 87,8 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Х»), загальною площею 78,7 кв. м., житлова площа 67,4 кв. м., з балконом літ. «х» та літ.«х1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

А також витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія» товарно-матеріальні цінності згідно переліку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і які числяться на балансі ПрАТ «Шахта «Надія», згідно опису.

Таким чином, Верховним судом встановлено належність спірного нерухомого майна державі та перебування його на балансі ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання, а також законність речового права на дане нерухоме майно.

У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини встановленні, рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало закони сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що твердження позивача про те, що спірні споруди не мають належних документів, якими можливо підтвердити право власності на них не відповідає дійсності і спростовується висновками Верховного Суду по справі № 495/2183/16-ц, викладеними у постанові від 10 травня 2022 року.

Згідно ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки що застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року по справі № 495/2183/16-ц Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчі листи.

Також попередньо позивач звертався в суд з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову по даній справі, однак ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду від 08 вересня 2022 року заявнику було відмовлено у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 495/2183/16-ц.

В своїй ухвалі суд зазначив наступне: «Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по сутті.

Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінили обставини, що зумовили його застосування.

Однак, зважаючи на той факт, що відповідач ОСОБА_1 на даний час вже не є власником спірного нерухомого майна, на яке було накладено арешт у якості заходів забезпечення позову по зазначеній вище справі, суд вважає, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову, має бути подано саме власником спірного нерухомого майна - представником позивача - Публічного акціонерного товариства «Шахта Надія», якому згідно ч.1 ст. 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.»

Крім того, в постанові Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року по справі № 495/2183/16-ц, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 10 травня 2022 року зазначено: «Витребування на користь позивача будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, відновлює право користування земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, яке існувало до порушення прав позивача. Задоволення вимог про витребування майна вже призведе до відновлення порушених прав позивача щодо користування земельною ділянкою на правах оренди, і не потребує для застосування додаткового способу захисту, такого як поновлення права власності, який за наведених обставин в даному випадку є неналежним способом захисту порушеного права».

Щодо перебування спірного майна в управлінні Міністерства енергетики України, зазначає, що у відповідності до п. 32 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія» засновником Товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України (на сьогоднішній день Міністертсов енергетики України).

Крім того, п.14 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія» передбачено, що Товариство використовує, утримує державне майно, закріплене за ним на праві господарського відання.

Майно Товариства формується, у тому числі за рахунок майна, переданого засновником (яким є Міністерство енергетики України).

Стаття 326 Цивільного кодексу України визначає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 6'' Закону України «Про управління об`єктами державної власності передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів.

Крім того, зазначає, що Податковим керуючим Головного управління ДФС у Львівській області (на сьогоднішній день Головне управління ДПС у Львівській області 27 лютого 2019 року було описано в податкову заставу майно, яке є предметом розгляду даної справи, що підтверджується Актом опису майна № 9 (пункти 108-116 Акту).

У відповідності до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна термін дії обтяження встановлено до 01.03.2024 року.

Враховуючи викладене, підстави для визнання права власності на самочинне будівництво, про усунення перешкод у користуванні майном, а саме усунення перешкоди власнику у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5110300000:02:019:0203, 5110300000:02:019:0204, 3222484001:01:019:0173 шляхом знесення тимчасових споруд - щитових будинків: АДРЕСА_1 , відсутні.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову та відзиву, відповідно до яких представник зазначив, що відповідно до наказу Міненерго від 09.02.2023 № 44 «Про затвердження Переліків державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави» (зі змінами внесеними наказом Міненерго від 09.02.2024 № 37) затверджено станом на 07.02.2023 року перелік господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави, та до яких зокрема відноситься ПАТ «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код: 00178175).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 24.06.1997 № 269 державне підприємство (ДП) шахта № 9 «Великомостівська» було перетворено в державне відкрите акціонерне товариство (ДВАТ) «Шахта № 9 «Великомостівська».

Разом з цим, наказом Міністерства палива і енергетики від 02.02.2001 № 50 ДВАТ «Шахта № 9 «Великомостівська» перейменовується на ДВАТ «Шахта «Надія» і стає його правонаступником.

Звертає увагу суду, що ПАТ «Шахта «Надія» листом від 09.12.2019 року № 11/1735 (додається) проінформовано, що відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП шахта № 9 «Великомостівська» від 23.06.1997 року все майно увійшло до статутного фонду, об`єкти майна, що не увійшли до статутного фонду, відсутні.

Згідно з додатком до наказу Міненерго від 21.11.2022 року № 393 ПрАТ «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код: 00178175, юридична адреса: 80086, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець) належить до сфери управління Міненерго.

У пункті 2 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія», затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 року № 535 (надалі також - Статут) зазначено, що ПрАТ «Шахта «Надія» є правонаступником майна, прав і обов`язків державного підприємства шахта № 9 «Великомостівська», яке було перетворено у державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року № 210 та наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про створення ДВАТ шляхом перетворення державних підприємств ВО 1«Укрзахідвугілля» від 24.06.1997 року № 269.

У пункті 2 Статуту зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Шахта «Надія» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», тип якого змінено на підставі наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 № 535.

Також відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 14.05.2013 № 241 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» було новим найменуванням Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія».

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики від 02.02.2001 року № 50 «Про перейменування ДХК «Укрзахідвугілля» та ДВАТ (шахт), що входять до його складу, Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» було перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія».

Пунктом 32 Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Так постановою Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц встановлено:

«Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.06.1997 року на ім`я ДП шахта № 9 «Великомостівська» за інвентаризаційними відомостями станом на 01.04.1997 року з передаточним балансом, що проводилися відповідно до положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93 року № 158, до складу єдиного майнового комплексу ДП шахти № 9 «Великомостівська» увійшла база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (адреса: АДРЕСА_1).

Матеріалами справи підтверджено, що база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» до виникнення спірних відносин між сторонами перебувала у державній власності, увійшла до статутного фонду ПрАТ «Шахта «Надія», надана ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання та обліковується на балансі Позивача.

Дані обставини відповідачами не заперечувалися і у встановленому порядку належними доказами не спростовувалися.».

Зазначаємо, що пунктами 14 та 15 Статуту передбачено, що Товариство використовує, утримує державне майно, закріплене за ним на праві господарського відання, та розпоряджається ним з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Товариство не може вчиняти правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

Майно Товариства формується, у тому числі за рахунок майна, переданого засновником (яким є Міністерство енергетики України).

Доводи викладені в позовній заяві щодо підстав набуття права власності на спірні об`єкти є хибними, оскільки судом апеляційної інстанції в постанові Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц зазначено наступне:

«Відповідно до п. п. 50-51 Постанови ВП ВС від 11.02.20 у справі № 922/614/19 власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів.

При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Відповідно до ч. 5 ст. 120 ЗК України у випадках, визначених частинами першою - третьою цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно з ч. 7 статті 120 ЗК України вимоги частин першої - шостої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника об`єкта нерухомого майна (жилого будинку (крім багатоквартирного), іншої будівлі або споруди), об`єкта незавершеного будівництва.

Витребування на користь позивача будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, відновлює право користування земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, яке існувало до порушення прав позивача.

Враховуючи наведене, у вимозі про відновлення порушеного права Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» в користуванні земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, слід відмовити, оскільки задоволення вимог про витребування майна вже призведе до відновлення порушених прав позивача щодо користування земельною ділянкою на правах оренди, і не потребує для застосування додаткового способу захисту, такого як поновлення права власності, який за наведених обставин в даному випадку є неналежним способом захисту порушеного права.

Оскільки з встановлених у справі обставин та доданих доказів встановлено перешкоджання з боку відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_4 в користуванні та розпорядженні позивачем рухомим та нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», вимоги позивача про зобов`язання відповідачів не чинити Публічному акціонерному товариству «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні зазначеного рухомого та нерухомого майна, підлягають задоволенню.

Наведеного суду першої інстанції не врахував і дійшов до помилкового висновку про відмову у позовних вимогах з підстав безпідставності та необґрунтованості.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог, а саме вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь позивача рухомого і нерухомого майна, яке розташовано і знаходиться на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 , а також про зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити Публічному акціонерному товариству «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

В решті заявлених позивачем вимог слід відмовити з підстав та обґрунтувань, які наведені в цій постанові суду апеляційної інстанції».

Звертають увагу суду, що постановою Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц, яке є предметом розгляду судової справи № 495/5166/23, витребуване майно що розміщене на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) від ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія», а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129), задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі, порядок їх вирішення.

19 травня 2023 року ухвалою суду, суддя Савицький С.І. заявлений самовідвід від розгляду даної справи.

Відповідно до розпорядження № 63 від 25 травня 2023 року, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25 травня 2023 року вказана справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю.

29 травня 2023 року Ухвалою суду позов прийнятий до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

29 червня 2023 року ухвалою суду, задоволено клопотання представника відповідача та залучені до справи треті особи.

02 листопада 2023 року Ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначений судовий розгляд по сутті справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, від представника позивача неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи, однак доказів поважності причин неявки до суду не надані.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, матеріали справи містять відзив на позовні вимоги позивача.

Представник третьої особи в судовому засіданні наполягав на розгляду справи по сутті, зазначаючи, що сторони неодноразово викликалися до суду та поважності причини неявки не надали.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно рішенням Затоківської селищної ради VI скликання від 03.12.2014 року № 2671 «Про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія» було припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія».

Постановою Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 року у справі № 495/2183/16-ц, встановлено наступне: ПрАТ «Шахта «Надія» є правонаступником майна державного підприємства шахта № 9 «Великомостівська», яке було перетворене у державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року № 210 та наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про створення ДВАТ шляхом перетворення державних підприємств ВО «Укрзахідвугілля» від 24 червня 1997 року № 269.

Приватне акціонерне товариство «Шахта «Надія» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», тип якого змінено на підставі наказу Міністерства енергетики та довкілля України (п.2 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія», затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 року № 535);

- відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14.05.2013 року № 241 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» ПАТ «Шахта «Надія» було новим найменуванням Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»;

- на підставі наказу Міністерства палива та енергетики від 02.02.2001 року № 50 «Про перейменування ДХК «Укрзахідвугілля» та ДВАТ (шахт), що входять до його складу» Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9» «Великомостівська» було перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія».

Пунктом 32 Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером Товариства є держава особі Міністерство енергетики та захисту довкілля України;

- згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.06.1997 року на ім`я ДП шахта № 9 «Великомостівська» за інвентаризаційними відомостями станом на 01.04.1997 року з передаточним балансом, що проводилися відповідно до положення про інвентаризацію майна державних підприємств , що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 158, до складу єдиного майнового комплексу ДП шахти № 9 «Великомостівська» увійшла база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (адреса: АДРЕСА_1);

- база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» перебуває у державній власності, увійшла до статутного фонду ПрАТ «Шахта «Надія», надана ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання та обліковується на балансі Позивача;

- на підставі рішення Затоківської селищної ради 34-ї сесії XXIII скликання від 31 січня 2002 року за № 1041 «Про надання в оренду земельних ділянок ДВАТ «Шахта «Надія» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія» 29.03.2002 року було укладено договір оренди земельної ділянки. Зазначений договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., договір зареєстровано в реєстрі за № 942;

- відповідно до вказаного договору оренди від 29.03.2002 року Затоківська селищна рада передала в строкове платне користування ДВАТ «Шахта «Надія» строком на 10 років земельні ділянки площею 0,353 га забудованих земель, розташовані у Сонячному курортному районі смт. Затока;

- на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 XV-а сесія VI скликання від 30.09.2011 року «Про продовження на 15 років терміну дії договору оренди земельної ділянки з ДВАТ «Шахта «Надія», укладено договір від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, що укладений між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002 року, шляхом визначення нового строку користування земельними ділянками. Новий термін оренди земельними ділянками становить 15 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди;

- відповідно до договору від 10.09.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладеного між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002 року, шляхом визначення нового розміру нормативно грошової оцінки орендованих земельних ділянок;

- рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-а сесія VI скликання від 03 грудня 2014 року «Про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія», припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород- Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., договір зареєстровано в реєстрі за № 942;

- вказаним рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-ої сесії VI скликання від 03 грудня 2014 року припинено дію договору, укладеного від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі № 423;

- вказаним рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-ої сесії VI скликання від 03 грудня 2014 року припинено дію договору укладеного від 10.09.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладений між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі № 2162;

- відповідно до рішення № 3636 Затоківської селищної ради ХVI-ої сесії VI скликання від 29 вересня 2015 року, між Затоківською селищною радою та ОСОБА_4 16 жовтня 2015 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Предметом дійсного договору є земельна ділянка загальною площею 0,3228 га, в межах згідно з планом, в тому числі з них по угіддям: під багаторічними насадженнями - 0,0208 га, під пісками - 0,0628 га, під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0490 га, під зеленими насадженнями - 0,0554 га, цільове призначення якої: для будівлі відпочинку та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:019:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 1105;

- на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 жовтня 2014 року по справі № 495/7232/14-ц, ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2014 року по справі № 495/7232/14-ц та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2015 року по справі № 495/7232/14-ц за відповідачем ОСОБА_4 визнано право власності на будівлі та споруди, загальною площею 570,40 кв.м., що в цілому складаються з: адміністративний корпус літ. «А», площею 188,8 кв. м.; туалети-душові літ. «Б», площею 21,3 кв. м.; їдальні літ. «Л», площею 281,6 кв. м.; будинок відпочинку літ. «Х», площею 78,7 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2016 року по справі № 495/1724/16-ц заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 17 жовтня 2014 року по справі № 495/7232/14-ц було скасоване;

- ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року по справі № 495/7232/14-ц позов залишено без розгляду;.

- на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 11.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , остання набула у власність земельну ділянку загальною площею 0,3228 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:019:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю.Я., зареєстрований в реєстрі за № 417;

- на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 11.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , остання набула у власність будівлі та споруди, загальною площею 570,40 кв. м., що в цілому складаються з: адміністративний корпус літ. «А», площею 188,8 кв. м.; туалети-душові літ. «Б», площею 21,3 кв. м.; їдальні літ. «Л», площею 281,6 кв. м.; будинок відпочинку літ. «Х», площею 78,7 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю. Я., зареєстрований в реєстрі за № 416.

У вищезазначеній постанові Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року також зазначено, «щоматеріалами справи встановлено, що діючим власником майна, яке знаходиться на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі та споруди, на час вирішення судового спору на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2016 року є ОСОБА_1 , яка придбала дане майно у ОСОБА_4 .

За твердженням позивача, ОСОБА_4 набув майно бази відпочинку «Шахатр» за ініційованим ним позовом на підставі заочного рішення суду, яке було в подальшому скасовано, а позов залишено без розгляду.

При цьому на час зазначених правовідносин ОСОБА_4 був директором бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Після заволодінням ним базою відпочинку, ОСОБА_4 звернувся до Затоківської селищної ради, яка за його зверненням припинила дію договору, укладеного від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки та договору, укладеного від 10.09.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладених між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», та рішенням № 3636 від 29 вересня 2015 року Затоківська селищна рада ХVI-ої сесії VI скликання уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області.

Після цього ОСОБА_4 відчужив земельну ділянку, а також будівлі та споруди, які на ній розташовані, своїй дочці ОСОБА_1 .

Неодноразові спроби дістатися до майна бази відпочинку для проведення інвентаризації та вирішення питання його збереження зустрічали протидію з боку охоронців, які з їх слів виконували розпорядження ОСОБА_4 .

Дані доводи позивача узгоджуються з доданими до матеріалів справи доповідною запискою інженера гірничих робіт шахти «Надія» ОСОБА_5 та актом від 15.03.2016 року комісії щодо неможливості виконання наказу № 46-к від 10.03.2016 року про прийом-передачу товарно-матеріальних цінностей бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПАТ «Шахта «Надія» новопризначеному директору бази відпочинку ОСОБА_6 через блокування охоронцем бази відпочинку, який діяв за наказом відстороненого директора ОСОБА_4 , і не допустив комісію на базу, листом за підписом заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України від 21.03.2016 року про необхідність вжиття заходів щодо збереження майна бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПАТ «Шахта «Надія», штатним розкладом бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПАТ "Шахта «Надія» станом на 31.12.2015 року та довідкою від 11.05.2016 року про осіб, які рахуються на базі відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1», з доданням витягів наказів про призначення та звільнення працівників бази відпочинку, заявою ПАТ «Шахта «Надія» до органів поліції від 25.03.2016 року про вчинення злочину, інвентаризаційний опис основних засобів бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 06.11.2015 року з підписом директора бази ОСОБА_4 (т.1 а. с. 155-190).

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції судом за клопотанням позивача вживалися заходи забезпечення позову щодо зберігання рухомого та нерухомого майна, про витребування якого заявлені позовні вимоги, та відкривалося примусове виконання ухвали суду, яке закінчено 11.11.2016 року у зв`язку з неможливістю закінчити без участі боржника ОСОБА_4 .

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та постанови про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем направлялося подання про примусове проникнення до бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», до боржника були застосовані штрафні санкції та до органу досудового розслідування надіслано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у відповідності ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 5 а. с. 198-210; 221-238).

Неодноразово ПАТ Шахта «Надія» зверталася до суду з клопотанням про допуск представників позивача для проведення інвентаризації майна (т. 9 а. с. 35-38).

Відповідно до службової записки до директора ПАТ «Шахта «Надія» від 23.10.2018 року від представника даного підприємства ОСОБА_7 вбачається, що йому на телефон від абонента НОМЕР_1 20.10.2018 року поступив дзвінок від особи, яка назвалася ОСОБА_8 і повідомила, що не допустить комісію ПАТ «Шахта «Надія» на територію бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Після цього представник позивача мав телефону бесіду з ОСОБА_4 , який повідомив йому, що особисто він рішень не приймає, але повністю підтримує свою дочку ОСОБА_1 щодо не допуску комісії на територію бази відпочинку (т. 9 а. с. 40-41).

Також представником ОСОБА_4 - ОСОБА_9 до суду першої інстанції додано висновок судової будівельно-технічної експертизи № 220/2017, складений 30.01.2018 року ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С. » на замовлення представника ОСОБА_4 від 26.12.2017 року. Експерт вивчав представлену представником відповідача ОСОБА_4 технічну документацію бази відпочинку та 26.01.2018 року здійснював безпосередній огляд будинків та споруд на базі відпочинку з проведенням фото-фіксації (т. 9 а. с. 136-162).

Враховуючи всі наведені обставини в сукупності, вбачається, що позивачем у відповідності до заявлених вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння (рухомого та нерухомого), а також про зобов`язання не чинити Публічному акціонерному товариству «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , шляхом допустити працівників позивача до роботи на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» вірно визначено коло відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Оскільки спірне майно вибуло з власності держави та з управління позивача поза волею держави в особі відповідних державних органів та уповноважених суб`єктів на підставі заочного рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_4 , і в подальшому це заочне рішення було скасовано судом, а позов ОСОБА_4 залишений без розгляду, враховуючи, що ОСОБА_4 на час звернення позивача до суду з даним позовом, передав спірне майно у власність ОСОБА_1 за відплатним договором і в матеріалах справи міститься не спростована відповідачами інформація, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем майна, і тому належним ефективним способом захисту є витребування майна з чужого незаконного володіння в останнього власника - ОСОБА_1 , про що позивачем заявлені відповідні вимоги.

Крім того, згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 17 лютого 2016 року в справі № 6-2407цс15, який підтверджений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 477/221/16-ц, витребування майна шляхом віндикації застосовується лише до індивідуально визначеного майна, яке існує в натурі на момент подання позову.

При цьому колегія суддів враховує, що матеріалами справи не встановлено, що індивідуально визначене майно у вигляді комплексу будівель та споруд, об`єктів житлової нерухомості, згідно переліку, в складі: адміністративного корпусу (літера А) площею 186,0 кв. м.; їдальня (літера «Л») площею 281,6 кв. м.; туалетів-душових (літера «Б») площею 21,3 кв. м.; побутової будівлі (літера «В») площею 30,4 кв. м.; будівлі дозвілля (літера «О») площею 41,8 кв. м.; господарсько-побутова будівля (літера «И») площею 45,6 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Г») площею 25,8 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Д») площею 30,0 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Є») площею 34,0 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Ж») площею 25,9 кв. м.; будинку відпочинку (літера «З») площею 49,7 кв. м.; будинку відпочинку (літера «І») площею 50,1 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Ї») площею 25,3 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Й») площею 32,9 кв. м.; будинку відпочинку (літера «К») площею 87,8 кв. м.; будинку відпочинку (літера «Х») загальною площею 78,7 кв. м., житловою площею 67,4 кв. м., з балконом літ. «х» та літ «х1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; а також товарно-матеріальних цінностей згідно переліку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і які числяться на балансі Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», згідно опису (том 7 а. с. 78-81): холодильник Дніпро 2м інвентарний номер 8079 - одна одиниця; холодильник Дніпро 2м інвентарний номер 8080 - одна одиниця; кондиціонер інвентарний номер 8361 - одна одиниця; м`який куток інвентарний номер 8452 - одна одиниця; електрична плита ЕП-4 інвентарний номер 8453 - одна одиниця; насос ф 245- інвентарний номер 8830 - одна одиниця; насос ф 246 - інвентарний номер 8831 - одна одиниця; аеротор ПТЗМ -4 інвентарний номер 8832 - одна одиниця; резервуари інвентарний номер 8833 - одна одиниця; морозильна камера інвентарний номер 8891 - одна одиниця; фільтр підготовлення води інвентарний номер 8892 - одна одиниця; ємність змішувача інвентарний номер 8893 - одна одиниця; ємність освітлювача інвентарний номер 8894 - одна одиниця; електрична станція АС-2,2 інвентарний номер 8956 - одна одиниця; компресор КД-5 інвентарний номер 9351 - одна одиниця; компресор інвентарний номер 9352 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9543 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9544 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9545 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9546 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9547 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9548 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9549 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9550 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9551 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9552 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9553 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9554 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9555 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9556 - одна одиниця; холодильник норд інвентарний номер 9557 - одна одиниця; факс інвентарний номер 9563 - одна одиниця; телевізор інвентарний номер 9564 - одна одиниця; комп`ютер інвентарний номер 9738 одна одиниця; принтер інвентарний номер 9739 - одна одиниця; шкаф холодильний інвентарний номер 9746 - одна одиниця; євро контейнер інвентарний номер 9764 - одна одиниця; євро контейнер інвентарний номер 9765 - одна одиниця; плита електрична інвентарний номер 9761 - одна одиниця; мобільний будинок інвентарний номер 9927 - одна одиниця; сковорода електрична інвентарний номер 10002 - одна одиниця; зварювальний апарат інвентарний номер 10008 - одна одиниця; камера морозильна інвентарний номер 10149 - одна одиниця; генератор інвентарний номер 10192 - одна одиниця; термопрес інвентарний номер 10193 - одна одиниця; холодильник інвентарний номер 10209 - одна одиниця; холодильник інвентарний номер 10210 - одна одиниця; лічильник інвентарний номер 10259 - одна одиниця; кондиціонер інвентарний номер 10374 - одна одиниця; кондиціонер інвентарний номер 10375 - одна одиниця; кондиціонер інвентарний номер 10376 - одна одиниця; кондиціонер інвентарний номер 10377 - одна одиниця; котел інвентарний номер 10559 - одна одиниця; водонагрівач інвентарний номер 10560 - одна одиниця; електричний котел інвентарний номер 98028 - одна одиниця; стабілізатор напруги інвентарний номер 98848 - одна одиниця; стабілізатор напруги інвентарний номер 98849 - одна одиниця; лопати номенклатурний номер 276193 - чотири одиниці; настільна лампа номенклатурний номер 285002 - шість одиниць; люстра номенклатурний номер 285012 - одна одиниця; люстра номенклатурний номер 285012 - одна одиниця; модем номенклатурний номер 285117 - одна одиниця; електричний лічильник ДХСТ номенклатурний номер 290161 - одна одиниця; лічильник номенклатурний номер 290640 - одна одиниця; лічильник номенклатурний номер 294380 - одна одиниця; тумбочка номенклатурний номер 310044 - шість одиниць; стіл номенклатурний номер 310063 - одна одиниця; крісло номенклатурний номер 310100 - сто одиниць; стіл номенклатурний номер 310130 - чотири одиниці; тумбочка номенклатурний номер 310142 - п`ятдесят одиниць; тумбочка номенклатурний номер 310142 - п`ятдесят одиниць; тумбочка номенклатурний номер 310142 - дві одиниці; ліжко номенклатурний номер 310248 - дванадцять одиниць; ліжко номенклатурний номер 310248 - шість одиниць; ліжко номенклатурний номер 310248 - шістнадцять одиниць; стіл журнальний номенклатурний номер 310250 - п`ять одиниць; матрац номенклатурний номер 310350 - 30 одиниць; матрац номенклатурний номер 310350 - шість одиниць; матрац номенклатурний номер 310350 - шістнадцять одиниць; шафа для одягу номенклатурний номер 310351 - шість одиниць; шафа для одягу номенклатурний номер 310351 - дві одиниці; стіл журнальний номенклатурний номер 310375 - дві одиниці; стільці номенклатурний номер 310380 - десять одиниць; стільці номенклатурний номер 310380 - десять одиниць; стіл номенклатурний номер 310386 - п`ять одиниць; вогнегасник номенклатурний номер 311377 - п`ять одиниць; вогнегасник номенклатурний номер 311618 - десять одиниць; подушка номенклатурний номер 313023 - двадцять сім одиниць; одіяла номенклатурний номер 313034 - шістнадцять одиниць; покривало номенклатурний номер 313126 - дванадцять одиниць; покривало номенклатурний номер 313126 - дві одиниці; штори номенклатурний номер 313564 - дві одиниці; сервіз чайний номенклатурний номер 315014 - дві одиниці; виделки номенклатурний номер 315032 - п`ятдесят одиниць; тарілки номенклатурний номер 315056 - сімдесят дві одиниці; тарілки номенклатурний номер 315056 - двадцять п`ять одиниць; тарілки номенклатурний номер 315056 - сімдесят дві одиниці; стакани номенклатурний номер 315057 - чотири одиниці; тарілки номенклатурний номер 315056 - сто двадцять одиниць; ложки столові номенклатурний номер 315089 - п`ятдесят одиниць; бачки питні номенклатурний номер 315301 - одна одиниця; каструлі емальовані номенклатурний номер 315305 - одна одиниця; таз номенклатурний номер 315317 - шість одиниць; електричний чайник номенклатурний номер 315697 - дев`ять одиниць; ножі номенклатурний номер 315698 - шість одиниць; ложка чайна номенклатурний номер 315701 - дві одиниці; стакани номенклатурний номер 315705 - сто дві одиниці; стакани номенклатурний номер 315705 - дві одиниці; фужери номенклатурний номер 315745 - дві одиниці; відро оцинковане номенклатурний номер 315814 - десять одиниць; ножиці номенклатурний номер 316182 - дві одиниці; тумбочка під телевізор номенклатурний номер 316250 - одна одиниця; сейф номенклатурний номер 316256 - одна одиниця; дзеркало овальне номенклатурний номер 316278 - шість одиниць; насос номенклатурний номер 316409 - одна одиниця; прищепки номенклатурний номер 316428 - п`ять одиниць; контейнер номенклатурний номер 316442 - дві одиниці; дзеркало номенклатурний номер 316461 - шість одиниць; балони газові номенклатурний номер 316680 - дві одиниць; печатка кругла номенклатурний номер 316759 - одна одиниця; штамп кутовий номенклатурний номер 316760 - одна одиниця; штампи номенклатурний номер 316793 - одна одиниця; плита газова номенклатурний номер 317515 - одна одиниця; світильник номенклатурний номер 317544 - чотири одиниць; телефони номенклатурний номер 318071 - одна одиниця; телевізор номенклатурний номер 318191 - три одиниці; вага номенклатурний номер 319385 - одна одиниця; виготов. при баку номенклатурний номер 390022 - одна одиниця; водонагрівач номенклатурний номер 390089 - одна одиниця; насосна станція номенклатурний номер 391915 - одна одиниця; холодильний агрегат номенклатурний номер 395790 - дві одиниці; лавка декоративна номенклатурний номер 397089 - шість одиниць; водонагрівач номенклатурний номер 397998 - одна одиниця, яке є предметом спору перестало матеріально існувати, тобто є фізично знищеним.

При цьому доказів, які б підтверджували протилежне, відповідачем у встановленому порядку до суду не надано.

Як вже зазначалося, після набуття ОСОБА_4 права власності на будівлі і споруди бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі заочного рішення суду, рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-а сесія VI скликання від 03 грудня 2014 року було припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія», з урахуванням подальших змін в частині строку оренди до 15 років, внесених на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року згідно з договором від 14 березня 2013 року, а відповідно до рішення № 3636 Затоківської селищної ради ХVI-ої сесії VI скликання від 29 вересня 2015 року, між Затоківською селищною радою та ОСОБА_4 16 жовтня 2015 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 1105.

Після цього ОСОБА_4 на правах власника будівель та споруд бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та земельної ділянки за договорами купівлі-продажу від 11.03.2016 року відчужив дане нерухоме майно ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, справа № 183/1617/16 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Враховуючи наведене, вимоги про визнання недійсними:

- договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , серія та номер: 417, посвідченого 11.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлією Ярославівною та скасування його державної реєстрації;

- договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , серія та номер: 416, посвідченого 11.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлією Ярославівною та скасування його державної реєстрації не є ефективним способом захисту порушеного права і з цих підстав задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. п. 50-51 Постанови ВП ВС від 11.02.20 у справі № 922/614/19 власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Відповідно до ч. 5 ст. 120 ЗК України у випадках, визначених частинами першою - третьою цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно з ч. 7 статті 120 ЗК України вимоги частин першої - шостої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника об`єкта нерухомого майна (жилого будинку (крім багатоквартирного), іншої будівлі або споруди), об`єкта незавершеного будівництва.

Витребування на користь позивача будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, відновлює право користування земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, яке існувало до порушення прав позивача.

Враховуючи наведене, у вимозі про відновлення порушеного права Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» в користуванні земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, слід відмовити, оскільки задоволення вимог про витребування майна вже призведе до відновлення порушених прав позивача щодо користування земельною ділянкою на правах оренди, і не потребує для застосування додаткового способу захисту, такого як поновлення права власності, який за наведених обставин в даному випадку є неналежним способом захисту порушеного права.

Оскільки з встановлених у справі обставин та доданих доказів встановлено перешкоджання з боку відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_4 в користуванні та розпорядженні позивачем рухомим та нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», вимоги позивача про зобов`язання відповідачів не чинити Публічному акціонерному товариству «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні зазначеного рухомого та нерухомого майна, підлягають задоволенню.

Наведеного суду першої інстанції не врахував і дійшов до помилкового висновку про відмову у позовних вимогах з підстав безпідставності та необґрунтованості.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог, а саме вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь позивача рухомого і нерухомого майна, яке розташовано і знаходиться на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 , а також про зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити Публічному акціонерному товариству «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1». В решті заявлених позивачем вимог слід відмовити з підстав та обґрунтувань, які наведені в цій постанові суду апеляційної інстанції.»

Позивач в своїх позовних вимогах стверджує, що він як власник земельної ділянки бажає використовувати її за власним бажанням, та розміщена некапітальна споруда порушує можливість використання даної земельної ділянки, що порушує його право як титульного володільця.

Представник відповідача у своєму відзиві та представник третьої особи в судовому засіданні звернули увагу суду на постанову Одеського апеляційного суду, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 року у справі № 495/2183/16-ц, яке є предметом розгляду судової справи № 495/5166/23, та зазначили, що витребуване майно, що розміщене на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) від ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія», а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129), задоволенню не підлягають.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін висновки суду.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу Міненерго від 09.02.2023 № 44 «Про затвердження Переліків державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави» (зі змінами внесеними наказом Міненерго від 09.02.2024 № 37) затверджено станом на 07.02.2023 перелік господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави, та до яких зокрема відноситься ПАТ «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код: 00178175).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 24.06.1997 № 269 державне підприємство (ДП) шахта № 9 «Великомостівська» було перетворено в державне відкрите акціонерне товариство (ДВАТ) «Шахта № 9 «Великомостівська».

Разом з цим, наказом Міністерства палива і енергетики від 02.02.2001 № 50 ДВАТ «Шахта № 9 «Великомостівська» перейменовується на ДВАТ «Шахта «Надія» і стає його правонаступником.

ПАТ «Шахта «Надія» листом від 09.12.2019 року № 11/1735 (додається) поінформовано, що відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП шахта № 9 «Великомостівська» від 23.06.1997 року все майно увійшло до статутного фонду, об`єкти майна, що не увійшли до статутного фонду, відсутні.

Згідно з додатком до наказу Міненерго від 21.11.2022 року № 393 ПрАТ «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код: 00178175, юридична адреса: 80086, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець) належить до сфери управління Міненерго.

У пункті 2 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія», затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 року № 535 (надалі також - Статут) зазначено, що ПрАТ «Шахта «Надія» є правонаступником майна, прав і обов`язків державного підприємства шахта № 9 «Великомостівська», яке було перетворено у державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року № 210 та наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про створення ДВАТ шляхом перетворення державних підприємств ВО 1«Укрзахідвугілля» від 24.06.1997 № 269.

У пункті 2 Статуту зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Шахта «Надія» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», тип якого змінено на підставі наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 № 535.

Також відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 14.05.2013 № 241 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» було новим найменуванням Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія».

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики від 02.02.2001 року № 50 «Про перейменування ДХК «Укрзахідвугілля» та ДВАТ (шахт), що входять до його складу» Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» було перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія».

Пунктом 32 Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Так постановою Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц встановлено: «Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.06.97 року на ім`я ДП шахта № 9 «Великомостівська» за інвентаризаційними відомостями станом на 01.04.97 року з передаточним балансом, що проводилися відповідно до положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93 року № 158, до складу єдиного майнового комплексу ДП шахти № 9 «Великомостівська» увійшла база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (адреса: АДРЕСА_1).

Матеріалами справи підтверджено, що база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» до виникнення спірних відносин між сторонами перебувала у державній власності, увійшла до статутного фонду ПрАТ «Шахта «Надія», надана ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання та обліковується на балансі Позивача.

Дані обставини відповідачами не заперечувалися і у встановленому порядку належними доказами не спростовувалися.».

Пунктами 14 та 15 Статуту передбачено, що Товариство використовує, утримує державне майно, закріплене за ним на праві господарського відання, та розпоряджається ним з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Товариство не може вчиняти правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

Майно Товариства формується, у тому числі за рахунок майна, переданого засновником (яким є Міністерство енергетики України).

Доводи викладені в позовній заяві щодо підстав набуття права власності на спірні об`єкти не підтверджені матеріалами справи та доказів зазначеного позивачем не надано, оскільки судом апеляційної інстанції в постанові Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц встановлено наступне: «Відповідно до п. п. 50-51 Постанови ВП ВС у справі № 922/614/19 власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.