Постанова

від 19.02.2025 по справі 495/5166/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2181/25

Справа № 495/5166/23

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Дришлюка А.І.,, Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства "Шахта Надія", третя особи: Міністерство енергетики України, Головне управління державної податкової служби у Львівській області, про визнання права власності на самочинне будівництво,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Приватного Акціонерного товариства "Шахта Надія", третя особи: Міністерство енергетики України, Головне управління державної податкової служби у Львівській області, в якому просить суд усунути перешкоди власнику у користуванні земельною ділянкою кадастровий №№5110300000:02:019:0203, 5110300000:02:019:0204, 3222484001:01:019:0173 шляхом знесення тимчасових споруд - щитових будинків: АДРЕСА_1 ; судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 липня 2024 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "Шахта Надія", третя особи: Міністерство енергетики України, Головне управління державної податкової служби у Львівській області, про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова КЦС ВС від 10.05.2022 та постанова Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 у справі №495/2183/16-ц не задовільнила позовні вимоги ПрАТ «Шахта Надія» щодо питання визнання недійсними Договорів купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відтак, ОСОБА_1 є правомірною власницею земельних ділянок, а тому має повне право вимагати усунути перешкоди у користуванні своїми земельними ділянками.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що дійсно рішенням Затоківської селищної ради VI скликання від 03.12.2014 року №2671 «Про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія» було припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія».у березні 2016 року представник Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи Первинна профспілкова організація Публічного акціонерного товариства «Шахта Надія», Міністерство енергетики України (правонаступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України), Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровська місцева прокуратура, Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС України у Львівській області, в якому, відповідно останньої редакції просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , серія та номер: 417, посвідчений 11.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлією Ярославівною та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , серія та номер: 416, посвідчений 11.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлією Ярославівною, та скасувати його державну реєстрацію;

- витребувати об`єкти нерухомого майна, комплексу будівель та споруд, об`єкти житлової нерухомості, згідно переліку, в складі: адміністративний корпус (літера А) площею 186,0 кв. м.; їдальня (літера «Л») площею 281,6 кв. м.; туалети-душові (літера «Б») площею 21,3 кв. м.; побутова будівля (літера «В») площею 30,4 кв. м.; будівля дозвілля (літера «О») площею 41,8 кв. м.; господарсько-побутова будівля (літера «И») площею 45,6 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Г») площею 25,8 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Д») площею 30,0 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Є») площею 34,0 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Ж») площею 25,9 кв. м.; будинок відпочинку (літера «З») площею 49,7 кв. м.; будинок відпочинку (літера «І») площею 50,1 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Ї») площею 25,3 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Й») площею 32,9 кв. м.; будинок відпочинку (літера «К») площею 87,8 кв. м.; будинок відпочинку (літера «Х») загальною площею 78,7 кв. м., житлова площа 67,4 кв. м., з балконом літ. «х» та літ «х1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з користування та володіння в останнього набувача;

- відновити порушене право Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» в користуванні земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Шахтар» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року;

- витребувати із чужого незаконного володіння в останнього набувача товарно-матеріальні цінності згідно переліку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і які числяться на балансі Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», згідно опису (том 7 а. с. 195-198);

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , не чинити Публічному акціонерному товариству «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване за адресою Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вулиця Лазурна, 39, шляхом допустити працівників позивача до роботи на базі відпочинку «Шахтар».

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі №495/2183/16-ц, встановлено наступне: ПрАТ «Шахта «Надія» є правонаступником майна державного підприємства шахта № 9 «Великомостівська», яке було перетворене у державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року № 210 та наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про створення ДВАТ шляхом перетворення державних підприємств ВО «Укрзахідвугілля» від 24 червня 1997 року № 269.

Приватне акціонерне товариство «Шахта «Надія» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», тип якого змінено на підставі наказу Міністерства енергетики та довкілля України (п.2 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія», затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 року № 535);

- відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14.05.2013 року № 241 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» ПАТ «Шахта «Надія» було новим найменуванням Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»;

- на підставі наказу Міністерства палива та енергетики від 02.02.2001 року № 50 «Про перейменування ДХК «Укрзахідвугілля» та ДВАТ (шахт), що входять до його складу» Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9» «Великомостівська» було перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія».

Пунктом 32 Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером Товариства є держава особі Міністерство енергетики та захисту довкілля України;

- згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.06.1997 року на ім`я ДП шахта № 9 «Великомостівська» за інвентаризаційними відомостями станом на 01.04.1997 року з передаточним балансом, що проводилися відповідно до положення про інвентаризацію майна державних підприємств , що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 158, до складу єдиного майнового комплексу ДП шахти № 9 «Великомостівська» увійшла база відпочинку «Шахтар» (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 39);

- база відпочинку «Шахтар» перебуває у державній власності, увійшла до статутного фонду ПрАТ «Шахта «Надія», надана ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання та обліковується на балансі Позивача;

- на підставі рішення Затоківської селищної ради 34-ї сесії XXIII скликання від 31 січня 2002 року за № 1041 «Про надання в оренду земельних ділянок ДВАТ «Шахта «Надія» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія» 29.03.2002 року було укладено договір оренди земельної ділянки. Зазначений договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., договір зареєстровано в реєстрі за № 942;

- відповідно до вказаного договору оренди від 29.03.2002 Затоківська селищна рада передала в строкове платне користування ДВАТ «Шахта «Надія» строком на 10 років земельні ділянки площею 0,353 га забудованих земель, розташовані у Сонячному курортному районі смт. Затока;

- на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 XV-а сесія VI скликання від 30.09.2011 «Про продовження на 15 років терміну дії договору оренди земельної ділянки з ДВАТ «Шахта «Надія», укладено договір від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, що укладений між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002 року, шляхом визначення нового строку користування земельними ділянками. Новий термін оренди земельними ділянками становить 15 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди;

- відповідно до договору від 10.09.2013 про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладеного між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2002 року, шляхом визначення нового розміру нормативно грошової оцінки орендованих земельних ділянок;

- рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-а сесія VI скликання від 03 грудня 2014 року «Про припинення договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія», припинено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,3228 (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) для обслуговування та експлуатації бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Затоківською селищною радою та ПАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород- Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., договір зареєстровано в реєстрі за № 942;

- вказаним рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-ої сесії VI скликання від 03 грудня 2014 року припинено дію договору, укладеного від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі № 423;

- вказаним рішенням № 2671 Затоківської селищної ради VII-ої сесії VI скликання від 03 грудня 2014 року припинено дію договору укладеного від 10.09.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладений між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., зареєстрованого в реєстрі № 2162;

- відповідно до рішення № 3636 Затоківської селищної ради ХVI-ої сесії VI скликання від 29 вересня 2015 року, між Затоківською селищною радою та ОСОБА_2 16 жовтня 2015 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Предметом дійсного договору є земельна ділянка загальною площею 0,3228 га, в межах згідно з планом, в тому числі з них по угіддям: під багаторічними насадженнями 0,0208 га, під пісками 0,0628 га, під капітальною одноповерховою забудовою 0,0490 га, під зеленими насадженнями 0,0554 га, цільове призначення якої: для будівлі відпочинку та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:019:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 1105;

- на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 жовтня 2014 року по справі № 495/7232/14-ц, ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2014 року по справі № 495/7232/14-ц та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2015 року по справі № 495/7232/14-ц за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на будівлі та споруди, загальною площею 570,40 кв.м., що в цілому складаються з: адміністративний корпус літ. «А», площею 188,8 кв. м.; туалети-душові літ. «Б», площею 21,3 кв. м.; їдальні літ. «Л», площею 281,6 кв. м.; будинок відпочинку літ. «Х», площею 78,7 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2016 року по справі № 495/1724/16-ц заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 17 жовтня 2014 року по справі № 495/7232/14-ц було скасоване;

- ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2016 року по справі № 495/7232/14-ц позов залишено без розгляду;.

- на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 11.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання набула у власність земельну ділянку загальною площею 0,3228 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:019:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю.Я., зареєстрований в реєстрі за № 417;

- на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 11.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання набула у власність будівлі та споруди, загальною площею 570,40 кв. м., що в цілому складаються з: адміністративний корпус літ. «А», площею 188,8 кв. м.; туалети-душові літ. «Б», площею 21,3 кв. м.; їдальні літ. «Л», площею 281,6 кв. м.; будинок відпочинку літ. «Х», площею 78,7 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю. Я., зареєстрований в реєстрі за № 416.

У вищезазначеній постанові Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року також зазначено, що «матеріалами справи встановлено, що діючим власником майна, яке знаходиться на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі та споруди, на час вирішення судового спору на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2016 року є ОСОБА_1 , яка придбала дане майно у ОСОБА_2 .

За твердженням позивача, ОСОБА_2 набув майно бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за ініційованим ним позовом на підставі заочного рішення суду, яке було в подальшому скасовано, а позов залишено без розгляду.

При цьому на час зазначених правовідносин ОСОБА_2 був директором бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Після заволодінням ним базою відпочинку, ОСОБА_2 звернувся до Затоківської селищної ради, яка за його зверненням припинила дію договору, укладеного від 14.03.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки та договору, укладеного від 10.09.2013 року про зміни по договору оренди земельної ділянки, укладених між Затоківською селищною радою та ДВАТ «Шахта «Надія», та рішенням № 3636 від 29 вересня 2015 року Затоківська селищна рада ХVI-ої сесії VI скликання уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області.

Після цього ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку, а також будівлі та споруди, які на ній розташовані, своїй дочці ОСОБА_1 .

Неодноразові спроби дістатися до майна бази відпочинку для проведення інвентаризації та вирішення питання його збереження зустрічали протидію з боку охоронців, які з їх слів виконували розпорядження ОСОБА_2 .

Дані доводи позивача узгоджуються з доданими до матеріалів справи доповідною запискою інженера гірничих робіт шахти «Надія» ОСОБА_3 та актом від 15.03.2016 року комісії щодо неможливості виконання наказу № 46-к від 10.03.2016 року про прийом-передачу товарно-матеріальних цінностей бази відпочинку «Шахтар» ПАТ «Шахта «Надія» новопризначеному директору бази відпочинку ОСОБА_4 через блокування охоронцем бази відпочинку, який діяв за наказом відстороненого директора ОСОБА_2 , і не допустив комісію на базу, листом за підписом заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України від 21.03.2016 року про необхідність вжиття заходів щодо збереження майна бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПАТ «Шахта «Надія», штатним розкладом бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ПАТ "Шахта «Надія» станом на 31.12.2015 року та довідкою від 11.05.2016 року про осіб, які рахуються на базі відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 », з доданням витягів наказів про призначення та звільнення працівників бази відпочинку, заявою ПАТ «Шахта «Надія» до органів поліції від 25.03.2016 року про вчинення злочину, інвентаризаційний опис основних засобів бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06.11.2015 року з підписом директора бази ОСОБА_2 (т.1 а. с. 155-190)».

Також в постанові Одеського апеляційного суду 05 жовтня 2021 року у справі №495/2183/16-ц вказано, що:

1) «…спірне майно вибуло з власності держави та з управління позивача поза волею держави в особі відповідних державних органів та уповноважених суб`єктів на підставі заочного рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_2 , і в подальшому це заочне рішення було скасовано судом, а позов ОСОБА_2 залишений без розгляду, враховуючи, що ОСОБА_2 на час звернення позивача до суду з даним позовом, передав спірне майно у власність ОСОБА_1 за відплатним договором і в матеріалах справи міститься не спростована відповідачами інформація, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем майна, і тому належним ефективним способом захисту є витребування майна з чужого незаконного володіння в останнього власника ОСОБА_1 , про що позивачем заявлені відповідні вимоги»;

2) «У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, справа №183/1617/16 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Враховуючи наведене, вимоги про визнання недійсними:

- договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , серія та номер: 417, посвідченого 11.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлією Ярославівною та скасування його державної реєстрації;

- договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , серія та номер: 416, посвідченого 11.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлією Ярославівною та скасування його державної реєстрації не є ефективним способом захисту порушеного права і з цих підстав задоволенню не підлягають».

3) «витребування на користь позивача будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, відновлює право користування земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Шахтар» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, яке існувало до порушення прав позивача.

Враховуючи наведене, у вимозі про відновлення порушеного права Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» в користуванні земельною ділянкою на правах оренди, площею 0,3228 га, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Шахтар» відокремленого підрозділу ПАТ «Шахта «Надія» відповідно до умов Договору від 29.03.2002 року, дію якого на підставі рішення Затоківської селищної ради № 522 від 30 вересня 2011 року продовжено на 15 років, тобто до 2028 року, про що між сторонами укладено відповідний Договір про зміни до основного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 року, слід відмовити, оскільки задоволення вимог про витребування майна вже призведе до відновлення порушених прав позивача щодо користування земельною ділянкою на правах оренди, і не потребує для застосування додаткового способу захисту, такого як поновлення права власності, який за наведених обставин в даному випадку є неналежним способом захисту порушеного права».

Позивач в своїх позовних вимогах по даній справі стверджує, що вона як власник земельної ділянки бажає використовувати її за власним бажанням, та розміщена некапітальна споруда порушує можливість використання даної земельної ділянки, що порушує її право як титульного володільця.

Представник відповідача у своєму відзиві та представник третьої особи в судовому засіданні звернули увагу суду на постанову Одеського апеляційного суду, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 року у справі № 495/2183/16-ц, яке є предметом розгляду судової справи № 495/5166/23, та зазначили, що витребуване майно, що розміщене на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) від ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія», а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129), задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу Міненерго від 09.02.2023 № 44 «Про затвердження Переліків державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України, господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави» (зі змінами внесеними наказом Міненерго від 09.02.2024 № 37) затверджено станом на 07.02.2023 перелік господарських товариств, щодо яких Міністерство енергетики України здійснює функції з управління корпоративними правами держави, та до яких зокрема відноситься ПАТ «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код: 00178175).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 24.06.1997 № 269 державне підприємство (ДП) шахта № 9 «Великомостівська» було перетворено в державне відкрите акціонерне товариство (ДВАТ) «Шахта № 9 «Великомостівська».

Разом з цим, наказом Міністерства палива і енергетики від 02.02.2001 № 50 ДВАТ «Шахта № 9 «Великомостівська» перейменовується на ДВАТ «Шахта «Надія» і стає його правонаступником.

ПАТ «Шахта «Надія» листом від 09.12.2019 року № 11/1735 (додається) поінформовано, що відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП шахта № 9 «Великомостівська» від 23.06.1997 року все майно увійшло до статутного фонду, об`єкти майна, що не увійшли до статутного фонду, відсутні.

Згідно з додатком до наказу Міненерго від 21.11.2022 року №393 ПрАТ «Шахта «Надія» (ідентифікаційний код: 00178175, юридична адреса: 80086, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець) належить до сфери управління Міненерго.

У пункті 2 Статуту ПрАТ «Шахта «Надія», затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 року № 535 (надалі також - Статут) зазначено, що ПрАТ «Шахта «Надія» є правонаступником майна, прав і обов`язків державного підприємства шахта № 9 «Великомостівська», яке було перетворено у державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 року № 210 та наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про створення ДВАТ шляхом перетворення державних підприємств ВО 1«Укрзахідвугілля» від 24.06.1997 № 269.

У пункті 2 Статуту зазначено, що Приватне акціонерне товариство «Шахта «Надія» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», тип якого змінено на підставі наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.12.2019 № 535.

Також відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 14.05.2013 № 241 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» було новим найменуванням Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія».

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики від 02.02.2001 року № 50 «Про перейменування ДХК «Укрзахідвугілля» та ДВАТ (шахт), що входять до його складу» Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта № 9 «Великомостівська» було перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія».

Пунктом 32 Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц встановлено: «Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.06.97 року на ім`я ДП шахта № 9 «Великомостівська» за інвентаризаційними відомостями станом на 01.04.97 року з передаточним балансом, що проводилися відповідно до положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93 року № 158, до складу єдиного майнового комплексу ДП шахти № 9 «Великомостівська» увійшла база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адреса: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 39).

Матеріалами справи підтверджено, що база відпочинку «Шахтар» до виникнення спірних відносин між сторонами перебувала у державній власності, увійшла до статутного фонду ПрАТ «Шахта «Надія», надана ПрАТ «Шахта «Надія» на праві господарського відання та обліковується на балансі Позивача.

Дані обставини відповідачами не заперечувалися і у встановленому порядку належними доказами не спростовувалися».

Суд першої інстанції правильно погодився з представником відповідача та представником третьої особи, що постановою Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 495/2183/16-ц, яке є предметом розгляду судової справи № 495/5166/23, витребуване майно, що розміщене на земельній ділянці загальною площею 0,3228 га (кадастровий номер 5110300000:02:019:0129) від ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія».

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.

Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що вимоги позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою № № 5110300000:02:019:0203, 5110300000:02:019:0204; 3222484001:01:019:0173 шляхом знесення тимчасових споруд щитових будинків за адресою: АДРЕСА_1 не підтверджені належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З наявних у справі доказів неможливо встановити те, чи порушуються права позивача відповідачем, чи дійсно розташування некапітальних споруд порушує право позивача на використання земельної ділянки.

Доводи про те, що порушуються права позивача наявністю некапітальних споруд та істотно порушують права позивача не доведено.

Окрім того, жодного доказу наявності зазначених некапітальних спору до матеріалів справи не надано.

Єдиним доказом на підтвердження порушених прав, позивачем долучено до матеріалів справи, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, недоведеними є вимоги про існування перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою.

Таким чином, з урахуванням усього вищевикладеного, на основі повно та всебічно встановлених доказів, надавши оцінку їх належності, об`єктивності, допустимості, виходячи із фактичних обставин справи та норм чинного законодавства України, їх правозастосування до даних правовідносин, з урахуванням того, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу порушення його прав відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтовного висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства "Шахта Надія", третя особи: Міністерство енергетики України, Головне управління державної податкової служби у Львівській області, про визнання права власності на самочинне будівництво у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Щодо твердження, що «постанова КЦС ВС від 10.05.2022 та постанова Одеського апеляційного суду від 05.10.2021 у справі №495/2183/16-ц не задовільнила позовні вимоги ПрАТ «Шахта Надія» щодо питання визнання недійсними Договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відтак, ОСОБА_1 є правомірною власницею земельних ділянок, а тому має повне право вимагати усунути перешкоди у користуванні своїми земельними ділянками», то колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 10 травня 2022 року, апеляційну скаргу ПрАТ «Шахта «Надія» задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 грудня 2019 року скасовано. Позов ПрАТ «Шахта Надія» задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія» об`єкти нерухомого майна, комплексу будівель та споруд, об`єкти житлової нерухомості, згідно з переліком, у складі: адміністративний корпус (літера А) площею 186,0 кв. м; їдальня (літера «Л») площею 281,6 кв. м; туалети-душові (літера «Б») площею 21,3 кв. м; побутова будівля (літера «В») площею 30,4 кв. м; будівля дозвілля (літера «О») площею 41,8 кв. м; господарсько-побутова будівля (літера «И») площею 45,6 кв. м; будинок відпочинку (літера «Г») площею 25,8 кв. м; будинок відпочинку (літера «Д») площею 30,0 кв. м; будинок відпочинку (літера «Є») площею 34,0 кв. м; будинок відпочинку (літера «Ж») площею 25,9 кв. м; будинок відпочинку (літера «З») площею 49,7 кв. м; будинок відпочинку (літера «І») площею 50,1 кв. м; будинок відпочинку (літера «Ї») площею 25,3 кв. м; будинок відпочинку (літера «Й») площею 32,9 кв. м; будинок відпочинку (літера «К») площею 87,8 кв. м; будинок відпочинку (літера «Х») загальною площею 78,7 кв. м, житлова площа 67,4 кв. м, з балконом літ. «х» та літ «х1», розташовані по АДРЕСА_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Шахта «Надія» товарно-матеріальні цінності згідно переліку, що розташовані по АДРЕСА_1 , які рахуються на балансі ПрАТ «Шахта «Надія», згідно опису, із зазначенням відповідного майна. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити ПрАТ «Шахта «Надія» перешкоди в користуванні та розпорядженні рухомим та нерухомим майном, що розташоване по АДРЕСА_1 , шляхом допуску працівників позивача до роботи на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд зазначає, що фактично у справі №495/2183/16-ц було застосовано віндикацію. Предметом віндикаційного позову є вимога власника,який неє фактичнимволодільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Позивачем у справі №495/2183/16-ц є ПрАТ «Шахта Надія», права якого захищено судом шляхом витребування майна із незаконного чужого володіння, а тому саме ПрАТ «Шахта Надія» є власником спірної земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року, справа №183/1617/16 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Таким чином, позовні вимоги у справі №495/2183/16-ц в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було задоволено через неефективний спосіб захисту, а не вирішені по суті.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Повний текст судового рішення.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Суддя-учасник колегії Дришлюк А.І. з 03 березня по 07 березня 2025 року перебував на лікарняному, а з 10 березня по 13 березня 2025 року у відпустці, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.

Повний текст судового рішення складено 14 березня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 березня 2025 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк