Постанова

від 29.07.2024 по справі 522/6055/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5387/24

Справа № 522/6055/24

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

з участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,

учасники справи:

позивач Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року,

за заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок відшкодування збитків

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок відшкодування збитків, в обґрунтування якого зазначило, що позивачем понесені збитки у зв`язку із ремонтно-відновлювальними роботами по водопроводу по вул. Середній та з боку вул. Бабеля через пошкодження відповідачем водопровідної труби позивача, у зв`язку із самочинним будівництвом відповідачем нових та реконструйованих існуючих нежилих приміщень.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" в рахунок відшкодування збитків 3570765,90 грн.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої позивачем зазначено, що звернення до суду викликано тривалим та систематичним порушенням відповідачем норм та правил здійснення будівництва, що призвело до спричинення позивачеві шкоди, розмір якої оцінюється у сумі 3570765,90 грн. Тривалий час відповідач, зловживаючи своїми процесуальними правами вселяло затягує виконання встановлених зобов`язань щодо поновлення прав позивача, що свідчить про недобросовісну поведінку.

Вважає, що нежитлові приміщення, які належить на праві власності ОСОБА_1 можуть бути відчужені на користь третіх осіб, що призведе до складного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, так як інше майно, на яке можна звернути стягнення у відповідача відсутнє.

Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, що складається з 495/1000 часток нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 22 квітня 2024 року заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" про забезпечення позову задовольнив. Наклав арешт на належне ОСОБА_1 , нерухоме майно, що складається з 495/1000 часток нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1315,6 кв.м, реєстраційний номер майна 901959851101.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 ,проситьскасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2024 року та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано належного обґрунтування утруднення виконання або не виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову з належними доказами, які підтверджували намір ОСОБА_3 продати належне йому майно.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.05.2024 року відкрито провадження у вказаній справі та роз`яснено право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з доданими документами отримав 03.07.2024 року, що підтверджується довідкою.

У відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, метою звернення до суду зі заявою про забезпечення позову зазначалося, що ОСОБА_1 може ухилитися від виконання рішення суду та створити умови, які утруднять виконання або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду. Зазначає, що відповідач, змінивши адресу об`єкту з «Бабеля, 24» на «Бабеля, 24а», звертався до суду із позовом про визнання за ним права власності. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі 2-4084/08 визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно на яке позивач просить накласти арешт.

Також ОСОБА_1 на підставі підроблених документів виділив свою частку в окремий об`єкт з присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_2 . На підставі даного факту слідчим відділом Хмельницького відділення поліції Малиновського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області зареєстроване кримінальне провадження № 12017161470001044 від 27.04.2017 року, за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 358 КК України.

Представник скаржника копію ухвали про відкриття провадження отримав 17.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися.

Відповідач повідомлений у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку отримав 24.06.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 29.07.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, приєднав до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межахдоводів апеляційноїскарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є відшкодування відповідачем збитків, які позивач оцінює у розмірі 3570765,90 грн. Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач відповідають заявленим позовним вимогам, обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, не призведе до надмірного обтяження майнових прав відповідача та, зважаючи на предмет позову, є спів мірним із заявленими позовними вимогами. Позивачем доведено наявність підстав вважати, що не застосування заходу забезпечення позову, про який просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, через потенційну можливість відповідача відчужити це майно на користь третіх осіб, а наявність у відповідача іншого майна не встановлена.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно п.1ч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданихпозивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 3 ст.150ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційний суд зауважує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання прозабезпечення позовусуд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів дозабезпечення позовуз урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом дозабезпечення позовуі предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2023 року у справі № 904/1934/23 зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Звернувшись до суду з позовом у цій справі,позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський завод будівельно-обробних машин" в рахунок відшкодування збитків 3570765,90 грн.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, що складається з 495/1000 часток нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує на недобросовісну поведінку відповідача, який тривалий час затягує виконання встановлених зобов`язань щодо поновлення прав позивача, та необхідність забезпечення можливості виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, так як інше майно, на яке можна звернути стягнення у відповідача відсутнє, на думку позивача нежитлові приміщення, які належить на праві власності ОСОБА_1 можуть бути відчужені на користь третіх осіб, що призведе до неможливості виконання рішення суду

Із матеріалів відокремленого провадження вбачається, що 27.04.2017 року слідчим відділом Хмельницького відділення поліції Малиновського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ПАТ "Одеський завод будівельно-обробних машин" про те, що при розгляді цивільної справи Київським районним судом м. Одеси встановлено, що свідоцтво інспекції ДАБК в Одеській області № 15001685 від 14.01.2010 року, на підставі якого ОСОБА_1 отримав право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 , ніколи не видавалися та в Департаменті ДАБК відсутні, правова кваліфікація ст. 358 ч. 1 КК України.

У постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі № 20/3560/18 (провадження № 61-5051св19), про яку вказують заявники, зазначено, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 362118059 від 17.01.2024 року, який додано до заяви про забезпечення позову, вбачається, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 495/1000 часток нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Орієнтована ринкова вартість 495/1000 часток нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не перевищує 2900000 грн, що підтверджується довідками доданими до заяви про забезпечення позову.

Предметом позову у цій справі є майнова вимога, до стягнення позивач заявив в рахунок відшкодування збитків 3570765,90 грн, яка є значною, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, взявши до уваги подані позивачем докази щодо наявності між сторонами спору щодо стягнення збитків дійшов правильного висновку, про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову у цій справі.

Саме відповідач повинен доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач у справі про стягнення грошової заборгованості.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 року у справі №905/446/22.

Апеляційний суд враховуючи наявні в матеріалах справи докази зазначає, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи майно буде відчужене на користь інших осіб, або реєстратором будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін щодо вказаного майна, які містяться в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за вказаним позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.

Обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 ,залишити без задоволення.

УхвалуПриморського районногосуду м.Одеси від22квітня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

О.Ю.Карташов