Ухвала

від 02.08.2024 по справі 757/648/16-к

ШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/648/16-к

Провадження № 1-кп/170/5/24

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2024 року смт Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі колегії суддів

під головуванням - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

представника потерпілого - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Шацьк кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 10.07.2013 за №12013020020000286 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає у АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема у вчиненні умисних дій, які виразилися в замаху на заволодіння та заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, у великих та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вона, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, приблизно у травні 2012 року, перебуваючи у Волинській області, стала на шлях вчинення особливо тяжкого злочину, який посягає на право власності. Приблизно в жовтні 2011 року, перебуваючи у Волинській області, з метою незаконного особистого збагачення шляхом вчинення шахрайських дій, особа, провадження щодо якої судом закрито у зв`язку зі смертю, вирішила заволодіти коштами та майном ПП «ФЛОРА» в особливо великих розмірах. Так, на підставі договору дарування корпоративних прав, укладеного 11.10.2006 між ОСОБА_10 та особою, провадження щодо якої закрито, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 під реєстровим №1582, всі корпоративні права на ПП «ФЛОРА» ЄДРПОУ 32890325 перейшли у власність особи, провадження щодо якої закрито. У подальшому на підставі Рішення засновника ПП «ФЛОРА» особи, провадження щодо якої закрито, від 05.02.2007 №05/02-07, на посаду директора підприємства призначений ОСОБА_12 , на посаду заступника директора призначено особу, провадження щодо якої закрито. На підставі рішення засновників ПП «ФЛОРА», що зафіксоване в протоколі від 28.06.2007 №28/06/07, проведено перерозподіл часток в статутному капіталі (фонді) підприємства, у зв`язку із входом нових засновників, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , частки яких становлять по 25 відсотків відповідно, а частка особи, провадження щодо якої закрито, становить 50 відсотків. Згідно з рішенням засновників ПП «ФЛОРА», що оформлене протоколом від 17.06.2008 №17/06/08, збільшений статутний капітал підприємства до 15 000 000 грн, який розподілявся таким чином: частка особи, провадження щодо якої закрито, становила 7 499 950 грн, частки ОСОБА_14 та ОСОБА_13 становили по 3 749 975 грн відповідно. Отже, приблизно на початок жовтня 2011 року особі, провадження щодо якої закрито, було достовірно відомо про збільшений розмір статутного капіталу ПП «ФЛОРА», про наявність рухомого та нерухомого майна на балансі підприємства, а також ця особа мала можливість безпосереднього доступу до первинних документів підприємства та печатки ПП «ФЛОРА» для здійснення певних дій. Особа, провадження щодо якої закрито, розуміла, що без залучення групи осіб вчинити розкрадання коштів та майна ПП «ФЛОРА» в особливо великих розмірах вона самостійно не зможе. З метою реалізації злочинного наміру особа, провадження щодо якої закрито, у найкоротший термін розробила план вчинення заволодіння майном та коштами підприємства шляхом обману в особливо великих розмірах. Зокрема, розроблений особою, провадження щодо якої закрито, план передбачав залучення до складу групи ряду осіб-співвиконавців вчинення заволодіння коштами шляхом шахрайства, використання документації ПП «ФЛОРА» та печатки підприємства, до яких в особи, провадження щодо якої закрито, був доступ, складання та видачу завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права та звільняють від обов`язків, розподіл між членами групи осіб коштів ПП «ФЛОРА», отриманих в результаті шахрайських дій, та їх використання на власний розсуд. До виконання розробленого плану приблизно на початку жовтня 2011 року особа, провадження щодо якої закрито, вирішив залучити невстановлених осіб, після чого він та невстановлені особи, використовуючи підроблені документи, в жовтні 2011 році здійснили незаконне відчуження майнового комплексу ПП «ФЛОРА». На початку травня 2012 року особа, провадження щодо якої закрито, перебуваючи у Волинській області, усвідомлюючи свою безкарність за раніше вчинене заволодіння майном і коштами ПП «ФЛОРА» та можливість швидкого збагачення, вирішив повторно заволодіти майном ПП «ФЛОРА» у великих розмірах. З метою реалізації злочинного наміру щодо незаконного збагачення, особа, провадження щодо якої закрито, у найкоротший термін розробив аналогічний план вчинення шахрайства, який зокрема додатково передбачав залучення до складу раніше створеної групи осіб ОСОБА_15 , яка працювала бухгалтером ПП «ФЛОРА» і мала доступ до фінансово-господарських документів підприємства і володіла інформацією про наявність на балансі підприємства рухомого та нерухомого майна. Після того, як ОСОБА_15 та невстановлені особи погодилися брати участь у вчинені злочину, особа, провадження щодо якої закрито, як організатор злочину скоординував їх ролі під час вчинення шахрайства в особливо великих розмірах. Зокрема, злочинна роль ОСОБА_15 полягала у складанні та видачі завідомо підроблених офіційних документів та сумісного разом з особою, провадження щодо якої закрито, та невстановленими особами розподілу викраденого майна ПП «ФЛОРА». Ролі особи, провадження щодо якої закрито, та невстановлених осіб залишалися аналогічними з ролями, розподіленими під час незаконного відчуження майнового комплексу ПП «ФЛОРА» в жовтні 2011 року. З метою маскування заволодіння чужим майном під цивільно-господарські відносини та надання бухгалтеру ОСОБА_15 нібито законних повноважень щодо представлення інтересів ПП «ФЛОРА», укладання та підписання угод, 08.05.2012 особа, провадження щодо якої закрито, знаходячись у нотаріальній конторі за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно використовуючи повноваження директора ПП «ФЛОРА», підробив довіреність на ім`я ОСОБА_15 , яка була посвідчена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_16 під реєстровим №353, при цьому нотаріус ОСОБА_16 не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_15 та особи, провадження щодо якої закрито, а також про відсутність в останнього повноважень виступати від імені директора ПП «ФЛОРА». У подальшому ОСОБА_15 , діючи згідно із спільним планом, з метою заволодіння майном ПП «ФЛОРА» у великих розмірах, у невстановленому місці 08.05.2012 підробила разом з особою, провадження щодо якої закрито, договір купівлі-продажу від 08.05.2012 №1. Згідно з цим договором ПП «ФЛОРА» в особі ОСОБА_15 , повноваження якої підтверджуються підробленою довіреністю від 08.05.2012, передала у власність ПП «ФЛОРА-ПІВНІЧ» в особі директора особи, провадження щодо якої закрито, майно відповідно до складеного додатку. Крім того, ОСОБА_15 та особа, провадження щодо якої закрито, також спільно підробили такі документи: додаткову угоду від 08.05.2012 №1, п`ять актів приймання-передачі від 11.05.2012 №1, №2, №3, №4, №5 та п`ять видаткових накладних від 11.05.2012 №ЛНА-000002, №ЛНА-000003, №ЛНА-000004, №ЛНА-000005, № ЛНА-000006 , згідно з якими з ПП «ФЛОРА» було незаконно відчужено таке майно: вага Вн.150.1Д.А - 1шт., ємкість біметалева - 1шт., ківш - 1шт., косарка-подрібнювач КП-2,4 - 1шт., косілка Р-240 та запчастини до неї - 1шт., косарка-подрібнювач Р-160 - 1шт., культиватор «Кардинал» - 1шт., культиватор КН-2,1 - 1шт., мотокоса «Stihl FS55» - 1шт., обприскувач навісний пистовбурний - 1шт., плуг з передплужником ПНЛ-3.35 - 1шт., плуг ПН-3 - 1шт., подрібшовач П-2.70 - 1шт., пристрій для внутрішнього внесення рідин - 1шт., прицеп ПО-1,5 - 1шт., розкидач міндобрив МВД-900 - 1шт., розкидувач добрив - 1шт., сікор «Donman» - 1шт., сікор «Stinl» - 1шт., ямобур з`єднувальний 32/50 - 1шт., каток полевой - 1шт., всього майна на загальну суму 275 983,47 гривень. У подальшому, після складення вищезазначених підроблених документів і таким чином надання зазначеним злочинним діям з незаконного відчуження майна ПП «ФЛОРА» вигляду законності, особа, провадження щодо якої закрито, разом із ОСОБА_15 та невстановленими особами організував фактичне заволодіння майном ПП «ФЛОРА», яке невстановленим способом у невстановлений час незаконно вивезено з території підприємства за адресою: АДРЕСА_4 у невідомому напрямку. Отримавши фактично можливість розпоряджатися викраденим майном ПП «ФЛОРА», група осіб у складі особи, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_15 та невстановлених осіб розпорядилися ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб з особою, провадження щодо якої закрито, та невстановленими особами, шляхом обману довірою, використовуючи підроблені документи, заволоділи майном ПП «ФЛОРА». У результаті узгоджених дій співучасники, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи майном ПП «ФЛОРА» на загальну суму 275 983,47 гривень, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і є великим розміром.

За вказаним епізодом зазначені в обвинуваченні умисні дії ОСОБА_15 , що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинені за попередньою змовою групою у великих розмірах, кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

Крім того, в обвинуваченні щодо ОСОБА_15 вказано, що з метою виконання спільного злочинного наміру, приблизно на початку травня 2012 року, діючи відповідно до раніше розподілених ролей у складі групи осіб, з метою повторного заволодіння майном та коштами ПП «ФЛОРА», достовірно знаючи про наявність на балансі ПП «ФЛОРА» вузла водопідготовки, площею 8,0 кв.м з системою крапельного зрошування протяжністю 5605 метрів погонних (далі - м/п), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та розташований на земельній ділянці, площею 80,0 га, особа, провадження щодо якої закрито, вступила у перемовини щодо відчуження цього майна з директором ТОВ «ЕКЗІТОС» ОСОБА_17 Директор ТОВ «ЕКЗІТОС» ОСОБА_17 , який не був обізнаний про злочинні наміри особи, провадження щодо якої закрито, щодо заволодіння коштами, а також про відсутність в особи, провадження щодо якої закрито, законних повноважень директора ПП «ФЛОРА», на початку травня 2012 року, уклав з особою, провадження щодо якої закрито, попередній усний договір про купівлю вузла водопідготовки, площею 8,0 кв.м з системою крапельного зрошування протяжністю 5605 м/п, який розміщений за адресою: АДРЕСА_5 , та розташований на земельній ділянці, площею 80,0 га, яке належить ПП «ФЛОРА». З метою маскування спільних шахрайських дій та надання їм вигляду господарської діяльності, з початку травня 2012 року по 11.05.2012 у невстановленому місці особа, провадження щодо якої закрито, вчинила разом із ОСОБА_15 підроблення протоколу зборів засновників ПП «ФЛОРА» від 01.05.2012 №1, на підставі якого нібито прийнято рішення про продаж вищезазначеного вузла водопідготовки, що не відповідає дійсності. Продовжуючи виконання спільного злочинного умислу, особа, провадження щодо якої закрито, з метою офіційного оформлення попереднього усного договору про купівлю майна, 11.05.2012 у денний час прибула у приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_3 , де з метою введення в оману приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_16 та покупця директора ТОВ «ЕКЗІТОС» ОСОБА_17 відносно законності своїх повноважень як директора ПП «ФЛОРА», для укладання договору надала нотаріусу підроблені документи, а саме: лист (повідомлення) без адресата від 07.05.2012 №07/05-2 від імені директора ПП «ФЛОРА» особи, провадження щодо якої закрито, про балансову вартість об`єкта нерухомості, що не відповідає дійсності, а також інші завідомо підроблені документи: протокол зборів засновників ПП «ФЛОРА» від 20.10.2011 №1, наказ «Про особовий склад» ПП «ФЛОРА» від 21.10.2011 №21/10 та протокол зборів засновників ПП «ФЛОРА» від 01.05.2012 №1.

У той же день 11.05.2012, після підготовки необхідних документів нотаріусом ОСОБА_16 , яка не була обізнана про злочинні наміри особи, провадження щодо якої закрито, між ПП «ФЛОРА» в особі директора особи, провадження щодо якої закрито, який не мав законних повноважень на здійснення угоди, з однієї сторони, та ТОВ «ЕКЗІТОС» в особі генерального директора ОСОБА_17 з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу майна, а саме вузла водопідготовки, площею 8,0 кв.м з системою крапельного зрошування протяжністю 5605 м/п, який розміщений за адресою: АДРЕСА_5 , та розташований на земельній ділянці площею 80,0 га кадастровий номер 0725785000:05:001:0001, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_16 під реєстровим №373, на загальну суму 1 708 072,23 гривні, що призвело до відчуження майна ПП «ФЛОРА» на користь ТОВ «ЕКЗІТОС». Однак, фактично кошти за продаж вузла водопідготовки площею 8,0 кв.м з системою крапельного зрошування протяжністю 5605 м/п від ТОВ «ЕКЗІТОС» на розрахункові рахунки ПП «ФЛОРА» не надійшли, що не дало можливості вчинити їх заволодіння шляхом обману та розподілити між членами злочинної групи у складі особи, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_15 та невстановлених осіб.

За вказаним епізодом зазначені в обвинуваченні умисні дії ОСОБА_15 , що виразилися в закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Представник потерпілого ПП «ФЛОРА» ОСОБА_18 подав суду письмову заяву від 22.08.2023 за вих. №22/08/23-2, у якій вказує, що 30.08.2016 ПП «ФЛОРА» відмовилося від цивільного позову у кримінальному провадженні у судовій справі №757/648/16-к, у зв`язку з відсутністю претензій до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а тому ПП «ФЛОРА» не наполягає на притягненні їх до кримінальної відповідальності, а також не підтримує їх обвинувачення в суді. Тому директор ПП «ФЛОРА» ОСОБА_18 просить суд врахувати це під час судового розгляду (т. 10 арк. 74).

22.02.2024 представник потерпілого ПП «ФЛОРА» ОСОБА_18 подав суду письмове клопотання про відмову від обвинувачення у даному кримінальному провадженні в частині приватного обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (т. 11 арк. 116-128).

В судовому засіданні уповноважений представник потерпілого ПП «ФЛОРА» ОСОБА_9 підтвердив викладену у зазначеному клопотанні позицію ПП «ФЛОРА» в частині приватного обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, і повідомив, що на цей час ПП «ФЛОРА» не бажає надалі підтримувати обвинувачення в цій частині, оскільки до обвинуваченої ОСОБА_6 у вказаній частині обвинувачення підприємство жодних претензій майнового чи морального характеру не має. Відмова потерпілого ПП «ФЛОРА» від подальшого підтримання обвинувачення у формі приватного обвинувачення є добровільною, без будь-якого примусу і тиску та узгодженою з учасниками ПП «ФЛОРА». Наслідки відмови від обвинувачення та закриття кримінального провадження представнику потерпілого зрозумілі.

Тому представник потерпілого ПП «ФЛОРА» ОСОБА_9 просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 в частині обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою представника потерпілого ПП «ФЛОРА» від підтримання вказаного обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_5 щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, не заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник адвокат ОСОБА_8 щодо задоволення клопотання представника потерпілого ПП «ФЛОРА» та закриття кримінального провадження в частині приватного обвинувачення не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши обставини провадження, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження в частині приватного обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, слід закрити, у зв`язку з відмовою представника потерпілого в межах наданих йому повноважень від указаного обвинувачення з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Положенням п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України (у редакції, чинній до 10 січня 2019 року) було визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого, зокрема і ст. 190 КК України (шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою).

Законом України від 06.12.2017 №2227-VIII, який набрав чинності 11 січня 2019 року, було внесено зміни до КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України виключено.

Загальне правило щодо дії кримінального процесуального закону в часі, відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, передбачає, що процесуальну дію проводять, а процесуальне рішення приймають згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Вирішуючи клопотання представника потерпілого про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення, розпочатого за процедурою приватного обвинувачення, при тому, що на момент подачі клопотання про відмову від обвинувачення такі кримінальні правопорушення було виключено з обсягу поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, суд виходить із загальних положень КПК України, з урахуванням завдань кримінального провадження, засад верховенства права та диспозитивності, а також дотримуючись балансу публічних та приватних інтересів і загальної справедливості судового провадження.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №288/1158/16 вказано, зокрема, про те, що критерієм розмежування кримінальних проваджень у формі приватного та публічного обвинувачення є зумовлене характером і наслідками протиправного діяння співвідношення публічного і приватного інтересу як об`єктів кримінально-правового захисту. Від такого співвідношення залежать передбачені законом способи вирішення конфлікту між винним і потерпілим, зокрема і можливість його розв`язання без застосування заходів кримінальної репресії. Попри суспільну небезпечність кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, як і будь-яких інших злочинів, їх визначальною ознакою є домінування приватного інтересу над публічним, яке надає вирішального значення волевиявленню потерпілого для притягнення чи непритягнення особи до кримінальної відповідальності. Головна ідея запровадження цієї особливої кримінальної процедури у правову систему України полягає в тому, що законодавець надає пріоритет свободі особистості у царині, яка віддана на розсуд індивіда, і не може бути об`єктом втручання держави. Злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, завдають шкоди головним чином інтересам окремих осіб, здебільшого, не є тяжкими і зумовлені локальними конфліктами, їх небезпека для держави й суспільства не є значною, а порушені права потерпілих можуть бути ефективно захищені як за допомогою кримінально-правових механізмів, так і в альтернативний спосіб. Завдана цим особам шкода зазвичай не має непоправного характеру, і становище, яке вони мали до вчинення посягання, може бути поновлено, в тому числі, шляхом порозуміння, примирення, компенсації й іншим чином без застосування встановлених державою заходів примусу.

У цих випадках, які є винятками із засади публічності, законодавець надає потерпілому можливість вибору одного з альтернативних варіантів поведінки у відповідь на вчинення щодо нього кримінального правопорушення: ініціювати перед компетентними органами притягнення винного до кримінальної відповідальності; врегулювати кримінально-правовий спір на основі взаємного порозуміння; не вдаватися до жодних дій. Обираючи спосіб реагування на злочин, потерпілий, користуючись свободою розсуду, самостійно вирішує питання про те, наскільки це протиправне діяння зачіпає його інтереси, наскільки ефективним для їх захисту буде звернення до процедури кримінального судочинства, а в разі початку такої процедури - чи доцільно її продовжувати. Заява потерпілого про вчинення кримінального правопорушення свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження.

Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення - згідно із ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством). Зазначений законодавчий підхід покликаний сприяти врегулюванню конфлікту, що виник між підозрюваним (обвинуваченим) та потерпілим у зв`язку зі злочином, і є проявом диспозитивності як загальної засади кримінального провадження. Зміст цієї засади розкриває стаття 26 КПК України, і він полягає у свободі сторін використовувати свої права у межах та у спосіб, що передбачені цим Кодексом.

Отже, суд вважає, що системний аналіз приписів ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 та ст. 477 КПК, з урахуванням наведених положень постанови Великої Палати Верховного Суду, дає підстави стверджувати про те, що волевиявлення потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є вирішальним у питаннях щодо початку та припинення (закриття) такого провадження. Виникнення у потерпілого права відмови від обвинувачення у такому провадженні нерозривно пов`язане з моментом реалізації початку досудового розслідування, і кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості обмеження вказаного права потерпілого в цьому провадженні, що відповідає положенням засади диспозитивності, закріпленої у ч. 4 ст. 26 КПК України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №17-рп/2010 від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3). У Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).

Отже, позбавлення представника потерпілого ПП «ФЛОРА» під час судового провадження наявного у нього з початку кримінального провадження (відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 10.07.2013) у формі приватного обвинувачення права на відмову від обвинувачення, шляхом звуження поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (виключення п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК), не відповідатиме принципу правової визначеності, як складової вимоги верховенства права. Тобто, потерпілий (його представник), який ініціював провадження у справі приватного обвинувачення та вже набув права на відмову від обвинувачення, повинен мати чітке розуміння наслідків змін законодавчого регулювання щодо своїх прав, а саме: чи вправі буде він відмовитися від обвинувачення, з метою закриття такого провадження, у разі зміни певних обставин.

Крім того, суд зважає на ту обставину, що згідно з обвинувальним актом, інкримінованими ОСОБА_6 діяннями завдано шкоди виключно потерпілому ПП «ФЛОРА». Від цивільного позову ПП «ФЛОРА» до ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 про відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків уповноважений представник ПП «ФЛОРА» відмовився ще 30.08.2016, і згідно з ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 30.08.2016 таку відмову від позову суд прийняв (т. 2 арк. 93-96).

Отже, в умовах проаналізованих змін кримінального процесуального закону, з огляду на наведене та вимоги ч. 1 ст. 8 КПК України про те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, колегія суддів вважає обґрунтованим надання у цьому кримінальному провадженні пріоритету застосуванню положень ст. 8, ч. 4 ст. 26 КПК України перед приписами ч. 1 п. 5 КПК України, і закриття цього кримінального провадження в частині приватного обвинувачення, на підставі відмови представника потерпілого від частини обвинувачення, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.

Тому, оскільки представник потерпілого ПП «ФЛОРА» відмовився від обвинувачення у цьому кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, і не бажає надалі підтримувати обвинувачення в цій частині, оскільки ПП «ФЛОРА» не має до ОСОБА_6 жодних претензій в цій частині обвинувачення; обставин, що ставлять під сумнів добровільність такої відмови представника потерпілого, судом не встановлено, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, слід закрити, у зв`язку з відмовою представника потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах ККС Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №149/3394/18 та від 20.11.2019 у справі №132/4685/18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 26, 284, 285, 372, 376, 477 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника потерпілого ПП «ФЛОРА» задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 10.07.2013 за №12013020020000286 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині обвинувачення її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою представника потерпілого ПП «ФЛОРА» від указаного обвинувачення.

Копію ухвали суду вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали суду складено 02.08.2024.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом Головуючий суддя ОСОБА_1