Ухвала

від 02.08.2024 по справі 760/16854/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/16854/24 Прповадження №1-кс/760/7334/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

29 липня 2024 р. м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників третьої особи стосовно майна якої вирішується питання - захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3, ст. 204 КК України, та додані до нього матеріали,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72023110300000018 від 13.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.204 КК України. Відповідно до матеріалів досудового розслідування, невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений період часу, на території м. Києва та Київської області, здійснюють незаконне виготовлення підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах торгової марки «CHASER», що становлять загрозу для життя і здоров`я людей. На причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення перевіряються: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , які діють за попередньою змовою між собою відповідно до визначених обов`язків. Причетність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 до незаконної діяльності (виробництва та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів) підтверджується допитами свідків, протоколами огляду місцевості, речей та документів, протоколами НСРД та іншими матеріалами кримінального провадження. Досудовим розслідуванням встановлено, що незаконне виробництво підакцизних товарів (рідин, що використовуються в електронних сигаретах) вказані особи, без отримання ліцензії на право виготовлення підакцизних товарів (рідин, що використовуються в електронних сигаретах) здійснюють використовуючи реєстраційні документи ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» (ЄДРПОУ 44182550). Торгова марка «CHASER LAB» зареєстрована за ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» (свідоцтво 337150, дата реєстрації 05.09.2023, дата подання заявки 07.09.2021). Незаконно виготовлена підакцизна продукція (рідини, що використовуються в електронних сигаретах) в порушення ст. 226.1 Податкового кодексу України не маркується акцизною маркою.

19.07.2024 на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду були проведені обшуки у складських приміщеннях за місцями незаконного виробництва та зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER» без марок акцизного податку), у офісному приміщенні ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ», за місцями проживання організаторів незаконної діяльності, а також у транспортних засобах, які використовувалися у злочинній діяльності, а саме: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 6 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Пост - Волинська, 5 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Івана Дзюби, 7-А (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Проектна, 3 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); м. Київ, вул. Борщагівська, 97-А (користувач складськими приміщеннями ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи); VOLKSVAGEN CRAFTER, номер та серія знака НОМЕР_1 (VIN: НОМЕР_2 ) власником якого є ОСОБА_19 . Дата придбання 26.10.2023; HUNDAI I30, номер та серія знака НОМЕР_3 (VIN: НОМЕР_4 ) власником якого є ОСОБА_11 . Дата придбання 27.02.2021; BMW M 340I, номер та серія знака НОМЕР_5 (VIN НОМЕР_6 ) користувач ОСОБА_7 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. Дата придбання 07.05.2023; BMW M3 COMPETITION, номер та серія знака НОМЕР_7 (VIN НОМЕР_8 ) користувач ОСОБА_6 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. Дата придбання 13.04.2024; AUDI RS Q8, номер та серія знака НОМЕР_9 (VIN НОМЕР_10 ) власником якого є ОСОБА_8 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. Дата придбання 14.04.2024; Будинок за адресою: АДРЕСА_1 (користувач ОСОБА_6 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності; Квартира за адресою: АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_20 , користувач ОСОБА_7 , який є співзасновником ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та співорганізатором незаконної діяльності. За результатами обшуків за вказаними вище адресами були виявлені та вилучені незаконно виготовлені підакцизні товари (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER» без марок акцизного податку) на загальну суму понад 100 000 000 грн, комп`ютерна техніка, телефони та інші електронні носії інформації, які містять інформацію на підтвердження незаконної діяльності, документі на підтвердження незаконної господарської діяльності, транспортні засоби (знаряддя злочину), грошові кошти у загальній сумі 91 500 грн, 122 700 доларів США отримані від незаконної діяльності та інші речі, які мають доказове значення у кримінальному проваджені.

За результатом обшуку складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 були виявлені та вилучені незаконно виготовлені підакцизні товари (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER LAB» без марок акцизного податку), відео реєстратори з камер відеоспостереження, комп`ютери, мобільні телефони, документи, грошові кошти отримані від незаконної діяльності, а також інші речі з інформацією яка має доказове значення у кримінальному проваджені, а саме: Ноутбук марки Hp Laptop серійний номер 5CD313C6R4; Купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7 000 доларів США, одна тисяча Євро; Жорсткий диск серійний номер НОМЕР_11 ; Технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_12 ; Два ключі від автомобіля; Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»; Каністра із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20-25 літрів; Пет пляшка із рідиною прозорого кольору в середині; Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки; Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штуки; Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет; Мобільний телефон марки «POCO» б/н.Виявлені та вилучені електронні пристрої (відео реєстратори, комп`ютери, мобільні телефони) містять інформацію, яка після огляду та фіксування її у протоколі, буде мати доказове значення у кримінальному провадженню, а саме фотографії, чати (переписки), робочі групи у месенджерах на підтвердження незаконної діяльності з приводу реалізації (збуту) незаконно виготовленої підакцизних товарі. Крім цього, після огляду та аналізу інформація, яка міститься у вказаній електронній техніці, буде спряти встановленню ролі кожного учасника (працівника) групи осіб (організатора, пособників та інше). Наявність інформації, яка має доказове значення по кримінальному провадженню, також дає органу досудового розслідування обґрунтовані підстави вважати, що вказана електронні пристрої є знаряддям скоєння кримінального правопорушення, враховуючи що вони використовувалися фігурантами кримінального провадження, для здійснення незаконної діяльності. Виявлені та вилучені документи господарської діяльності будуть підтверджувати реалізацію (збут) незаконно виготовлених підакцизних товарів фігурантами кримінального провадження. Інформація про незаконну діяльність (збут незаконно виготовленої підакцизної продукції), після огляду її та фіксації у протоколі, буде мати доказове значення по кримінальному провадженню, а саме буде підтверджувати фак незаконного обігу та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів кінцевому споживачу, який здійснювався фігурантами кримінального провадження. Підставою для вилучення коштів у ОСОБА_11 під час обшуку складського приміщення стала наявність у органу досудового розслідування інформації про причетність вказаної особи, до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 204 КК України. Вказана інформацію знайшла своє підтвердження в ході досудового розслідування та зафіксована у протоколах слідчих дій. Наявні докази в матеріалах кримінального провадження (допити свідків, речові докази, протоколу огляду та інше, підтверджують збут незаконно виготовлених підакцизних товарів за готівкові кошти. Тому у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що вилучені грошові кошти у ОСОБА_11 отримані від збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, тобто набуті кримінально протиправним шляхом. Виявлене та вилучене майно буде підтверджувати фак незаконного придбання, транспортування, зберігання та збуту незаконно виготовленої підакцизної продукції кінцевому споживачу. Вилучені речі, на виконання вимог ст. 91 КПК України, будуть сприяти встановленню обставин (способу) здійснення незаконної діяльності винних осіб, коло яких встановлюється. 20.07.2024 року, враховуючи положення ст. 98 КПК України, виявлені та вилучені речі зазначені вище, визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Підстави та обґрунтування вказані вище. З метою збереження вилучених речей та документів, які визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, запобіганню можливості їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуження, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні на них арешту.

В судове засідання прокурор з`явився, зазначене клопотання підтримав, просив його задовольнити та накласти арешт на вилучене майно.

Представники особи стосовно майна якої вирішується питання ОСОБА_11 - захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в судове засідання з`явились, надали слідчому судді письмові пояснення та докази на їх підтвердження.

У своїх письмових поясненнях зазначили, що під час обшуку детективами було прийнято рішення щодо огляду особистих речей ОСОБА_11 . ОСОБА_11 на вимогу детективів виклала особисті речі з власної сумочки, внаслідок чого було надано: мобільний телефон «РОСО» М6Рrо, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_11 , два ключі від зазначеного транспортного засобу, а також готівкові кошти у розмірі 7 000 (сім) тисяч доларів США та 1 000 (одна) тисяча Євро. Зауважили, що детективом БЕБ у Київській області були вилучені особисті речі ОСОБА_11 , які не мають жодного відношення до обставин, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. Крім того, звернули увагу Суду, що детективи БЕБ у Київській області вийшли за повноваження наданні Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року по справі № 760/15875/24 (провадження 1-кс/760/6934/24-к). Оскільки, в зазначеній ухвалі чітко слідчим суддею зазначено: «матеріали клопотання не містить обгрунтування необхідності відшукування та вилучення під час проведення обшуку за вказаною в клопотанні адресою грошових коштів, здобутих злочинним, шляхом, оскільки ні матеріалами клопотання, ні ініціатором клопотання не доведено, що в приміщеннях, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 можуть зберігатися грошові кошти, здобуті незаконним шляхом та необхідність їх відшукування відповідає потребам досудового розслідування». Попри це, Прокурор звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, що було вилучено 19 липня 2024 року при проведенні обшуку, зокрема, на грошові кошти у розмірі 7 000 (сім) тисяч доларів США та 1 000 (одна) тисяча євро, мобільний телефон «РОСО» М6Рrо, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_11 , та два ключі від зазначеного транспортного засобу. Щодо безпідставності вилучених коштів ОСОБА_11 в особі адвоката ОСОБА_5 звертається до Солом`янського районного суду міста Києва та зазначає наступне. По-перше, під час обшуку при вилучені грошових коштів ОСОБА_11 зазначила детективам БЕБ у Київській області, що вилучені грошові кошти є власністю її матері - ОСОБА_21 . ОСОБА_11 та ОСОБА_21 проживають за однією адресою: АДРЕСА_4 . Так, 20 червня 2024 року ОСОБА_11 звернулася до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві про крадіжку майна невідомою особою за її місцем проживання. 21 червня 2024 року Солом`янським УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (КП № 12024100090001895 від 21 червня 2024 року). Враховуючи зазначені обставини, ОСОБА_21 (мати) передала ОСОБА_11 грошові кошти у розмірі 7 000 (сім) тисяч доларів США та 1 000 (одна) тисяча євро на період перебування на стаціонарі в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (документи на підтвердження надаються). По-друге, Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року по справі № 760/15875/24 (провадження №1-кс/760/6934/24-к) слідчим суддею ОСОБА_22 надано дозвіл на відшукування та вилучення, зокрема, засобів мобільного зв`язку, які використовувались при здійсненні злочинної діяльності.Під час обшуку ОСОБА_11 самостійно надала мобільний телефон «РОСО» М6Рrо для огляду детективам БЕБ, також надала код доступу.Детективами вказаний телефон було вилучено, але станом на сьогодні, детективами БЕБ не проведено огляд телефону, не встановлено чи має він відношення до даного кримінального провадження.Зауважено, що телефон є приватною власністю ОСОБА_11 , та використовувався виключно у власних потребах. Даний факт, зокрема, й підтверджується наявною коробкою з усіма документами на мобільний телефон, а також розстрочкою, оформленою на ОСОБА_11 з лютого 2024 року.По-третє, транспортний засіб HUNDAI 130, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , належить на праві власності ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.Крім того, Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року по справі № 760/15875/24 (провадження №1-кс/760/6934/24-к) слідчим суддею ОСОБА_22 не було надано дозвіл на відшукування та вилучення технічного паспорту та ключів зазначеного транспортного засобу. Тому, чим керувався детектив під час вилучення вказаних речей - не зрозуміло, оскільки вони не мають жодного відношення для даного кримінального провадження, та доступ на їх відшукування і вилучення не надавався.Більше того, адвокатом ОСОБА_23 під час обшуку в письмових запереченнях було зазначено, що детективами БЕБ у Київській області ключі від вищезазначеного транспортного засобу передавалися третім особам, які не були учасниками слідчої дії. Відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. У даному випадку, тимчасово вилучений грошові кошти, мобільний телефон, технічний паспорт, ключі від автомобіля не є знаряддям злочину, не містить будь-яких ознак які б вказували, що вони використовувалися для вчинення злочину, а тому власниця була позбавлені права на вільне володіння та розпорядження своїм майном, на підставі передчасного рішення детектива. Прокурор, лише з метою узаконення безпідставного вилучення майна, звертається до суду з клопотанням про накладення на нього арешту, тим самим перекладаючи відповідальність за передчасне, безпідставне його вилучення на судові органи, оскільки жодним чином вилучене майно не відноситься до розслідуваного кримінального провадження.Очевидно, це суперечить завданням кримінального провадження. Крім того, досудове розслідування є динамічним процесом, в рамках якого актуальність та необхідність перебування вилученого на законних підставах майна може змінюватись.За таких обставин, судовий контроль під час виконання ухвали про дозвіл на проведення обшуку було порушено, з огляду на те, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. Будь - яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.Вказане узгоджується з позицією ЄСПЛ, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті положень, якими регулюється право власності та суміжні права - володіння майном повинно бути законним (справа «Ятрідіс проти Греції»).Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (справа «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (справа «Спорронг та Льоннрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (справа «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). ОСОБА_11 безпідставно позбавлена права володіти та розпоряджатися своїм майном, що становить собою порушення ст. 41 Основного закону України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ОСОБА_11 не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 72023110300000018 від 13.11.2023 року, більш того, ОСОБА_24 надіслано повістка про виклик ОСОБА_11 до Територіального управління БЕБ у Київській області для допиту у даному кримінальному проваджені у якості свідка.А тому прокурором, передчасно та безпідставно зазначено, що на майно свідка має бути накладено арешт, що протирічить завданню та меті накладенню арешту.Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупністьпідстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Клопотання прокурора про арешт транспортного засобу не містить належного обґрунтування мети накладення арешту в розумінні ст. 170, 98 КПК України.Частиною третьою статті 173 КПК України передбачено один з головних механізмів гарантії непорушності права власності, який сформований наступним чином - відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.Таким чином, автомобіль, що був вилучений під час проведення його обшуку, підлягає негайному поверненню законному власнику цього майна, з огляду на те, що прокурором не обґрунтовано та не доведено, що транспортний засіб використовувався для транспортування зазначених в ухвалі речовин, так само, не може бути накладено арешт на майно свідка у кримінальному проваджені. Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є недоторканним і гарантується державою. Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй небуде надана обгрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07). В даному випадку зважаючи на те, що клопотання про арешт майна не містить належного обґрунтування щодо наявності законних підстав для накладення арешту, тому відсутні підстави у його задоволенні. Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.Як передбачено п.2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за ухвалою слідчого судді чи суду, уразі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.Згідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Обшук автомобіля було проведено 19.07.2024 року, проте клопотання про арешт майна було здано до канцелярії Солом`янського районного суду міста Києва лише 23.07.2024 року, про що вказує відмітка про його отримання. Враховуючи наведені у даному клопотанні доводи, можна зробити висновок про те, що клопотання про накладення арешту є незаконним, представник просив відмовити у задоволені клопотання прокурора Київської обласної прокуратури в накладенні арешту на безпідставно вилучені кошти в розмірі 7 000 (сім) тисяч доларів США, 1 000 (одна) тисяча євро, власником яких є ОСОБА_11 ; технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_15 , власником якого є ОСОБА_11 ; два ключі від транспортного засобу HUNDAI 130, державний номерний знак НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_11 ; мобільний телефон «РОСО» М6Рrо ІМЕІ 1: НОМЕР_16 , власником якого є ОСОБА_11 .

В судовому засідання захисники підтримали свою позицію, викладену у письмових поясненнях, просили у задоволенні клопотання щодо майна ОСОБА_11 відмовити.

Інші особи стосовно майна яких вирішується питання про арешт майна, зокрема ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та ОСОБА_6 , та їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Вислухавши прокурора та представників особи стосовно майна якої вирішується питання про арешт майна слідчим суддею було встановлено наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №72023110300000018, 13.11.2023 року до ЄРДР було внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 2, ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений період часу, на території Київської області, здійснюють незаконне виготовлення підакцизних товарів - тютюнових виробів, а саме рідин, які використовуються у електронних сигаретах торгової марки CHASER, що становлять загрозу для життя здоров`я людей. Також, 22 липня 2024 року до ЄРДР було внесено відомості щодо кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 209 КК України, у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 за попередньою з змовою з іншими особами по теперішній час здійснюють легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (а.с. 34).

Як вбачається з Ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року, клопотання старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_25 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_26 , про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному проваджені №72023110300000018 від 13.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України - задоволено частково. Надано дозвіл детективам Територіального управління БЕБ у Київській області у кримінальному проваджені №72023110300000018 від 13.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України на проведення обшуку іншого володіння особи, а саме приміщення (комплексу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (власник ВАТ «ЕЛЕКОН» ЄДРПОУ 04012000, користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені в клопотанні пов`язані з товариством особи) з метою відшукування та вилучення: незаконно виготовлених підакцизних товарів - тютюнових виробів у вигляді сигарет, тютюнових сумішів для кальянів, електронних сигарет та рідин, що використовуються у електронних сигаретах невідомого походження, відомих брендів, з акцизними марками іноземних країн або взагалі без марок акцизного податку, а також з підробленими марками акцизного податку; чорнових, друкованих та рукописних записів обліку продажу незаконно виготовлених підакцизних товарів, знаряддя скоєння кримінального правопорушення, інших речей та документів, які можуть містить інформацію, яка може бути використана як доказ незаконної діяльності у вказаному кримінальному проваджені; електронних носіїв інформації, які можуть містить доказову інформацію незаконної діяльності у кримінальному провадженні: системних блоків, ноутбуків, флеш - накопичувачів, оптичних носіїв інформації, засобів мобільного зв`язку, які використовувались при здійсненні злочинної діяльності, магнітних носіїв інформації, відео-реєстраторів, камер відеоспостереження, систем аудіо та відео фіксації на яких можуть бути зафіксовані обставини (інформація) на підтвердження скоєння кримінального правопорушення; обладнання для незаконного виробництва, фасування, упакування підакцизних товарів - тютюнових виробів у вигляді сигарет, тютюнових сумішів для кальянів, електронних сигарет та рідин, що використовуються у електронних сигаретах (а.с. 15 - 23).

Крім того, в мотивувальній частині Ухвали від 11 липня 2024 року зазначено, що матеріали клопотання не містять обґрунтування необхідності відшукання та вилучення під час проведення обшуку за вказаною в клопотанні адресою грошових коштів (у національніи? та іноземніи? валюті), здобутих злочинним шляхом, оскільки ні матеріалами клопотання, ні ініціатором клопотання в судовому засіданні з його розгляду не доведено, що в приміщеннях, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 можуть зберігатися грошові кошти, здобуті незаконним щляхом та необхідність їх відшукання відповідає потребам досудового розслідування.

Таким чином, при розгляді клопотання про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні слідчим суддею було встановлено відсутність будь - якого обгрунтування та доказів на їх підтвердження щодо знаходження за адресою проведення обшуку грошових коштів, які мають відношення до кримінального провадження.

Як вбачається з протоколу обшуку від 19.07.2024 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 були вилучені: Ноутбук марки Нр Laptop серійний номер НОМЕР_17 (який належить ОСОБА_6 ); Купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7000 доларів США, одна тисячі Євро (власник ОСОБА_11 ); Жорсткий диск серійний номер НОМЕР_11 (який належить ОСОБА_6 ); Технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_15 (власник ОСОБА_11 ); Два ключі від автомобіля (власник ОСОБА_11 ); Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»; Каністру із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20 - 25 літрів; Пет пляшку із рідиною прозорого кольору в середині; Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки; Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штук; Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет; Мобільний телефон марки «РОСО» б/н (який належить ОСОБА_11 ) (а.с. 24 - 30).

Також, як вбачається з протоколу обшуку від 19.07.2024 року, грошові кошти, технічний паспорт на автомобіль, ключі від автомобіля та телефон марки «РОСО» знаходились у сумочці ОСОБА_11 та були добровільно надані нею для огляду.

Як вбачається з заперечень до протоколу обшуку, поданих захисником ОСОБА_23 , вилучені у ОСОБА_11 грошові кошти належать її матері ОСОБА_27 .

В судовому засіданні на підтвердження зазначеного, представниками ОСОБА_11 слідчому судді надані розписка, витяг з ЄРДР.

Доводи представників щодо належності грошових коштів ОСОБА_21 та перебування їх у володінні ОСОБА_11 прокурором не спростовані, будь - яких доказів причетності цих грошових коштів до діяльності ТОВ «Честер лаб», або використання при вчиненні кримінальних правопорушень грошові кошти у іноземній валюті (зокрема у доларах США та/або Євро) слідчому судді не надано, як і не надано будь - яких доказів причетності ОСОБА_11 до будь -якої незаконної діяльності.

У клопотанні прокурором зазначено, що причетність ОСОБА_11 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України підтверджена в ході досудового розслідування та зафіксована у протоколах слідчих дій; наявні докази в матеріалах кримінального провадження (допити свідків, речові докази, протоколи огляду та інше), підтверджують збут незаконно виготовлених підакцизних товарів за готівкові кошти.

Однак, будь - які протоколи слідчих дій, протоколи допиту свідків на підтвердження зазначеної у клопотанні інформації, слідчому судді не надані, що позбавляє можливості слідчого суддю їх дослідити та надати їм правову оцінку.

Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що матеріали справи не містять будь - якого обґрунтування доцільності накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_11 , їх причетності або зв`язку з вчиненням кримінальних правопорушень, які розслідуються органом досудового розслідування ТУ БЕБ в Київській області.

Також, слідчим суддею встановлено, що Свідоцтво про реєстрацію ТЗ та два комплекта ключів були вилучені у ОСОБА_11 і перебували в її сумочці.

Як вбачається з наданих захисниками роздруківок з телефону свідоцтва про реєстрації транспортного засобу, транспортний засіб НОМЕР_3 є особистою власністю ОСОБА_11 .

Прокурором у клопотанні не обґрунтовано яке доказове значення мають свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ключі у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зважає на те, що питання щодо накладення арешту на транспортний засіб НОМЕР_3 перед слідчим суддею не порушувалось, дані щодо його вилучення у слідчого судді відсутні.

Також, слідчому судді не було надано будь - яких доказів використання зазначеного транспортного засобу у будь - якій незаконній діяльності, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідується органом досудового розслідування.

Постановою про визнання речовими доказами від 20 липня 2024 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72023110300000018 від 13.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України, речі та документи вилучені за результатом обшуку складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: Ноутбук марки Нр Laptop серійний номер НОМЕР_17 (який належить ОСОБА_6 ); Купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7000 доларів США, одна тисячі Євро (власник ОСОБА_11 ); Жорсткий диск серійний номер НОМЕР_11 (який належить ОСОБА_6 ); Технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_15 (власник ОСОБА_11 ); Два ключі від автомобіля (власник ОСОБА_11 ); Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»; Каністра із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20 - 25 літрів; Пет пляшка із рідиною прозорого кольору в середині; Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки; Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штук; Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет; Мобільний телефон марки «РОСО» б/н (який належить ОСОБА_11 ) (а.с.36 - 43).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено 19 липня 2024 року в ході обшуку за адресою: складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2023 року, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в строки, встановлені КПК України, шляхом направлення клопотання та доданих до нього доказів засобами поштового зв`язку.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для часткового задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на частину вилученого майна з метою збереження речових доказів, а саме, майна яке стосується діяльності ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ», а також матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження: Ноутбук марки Нр Laptop серійний номер 5CD313C6R4 (який належить ОСОБА_6 ); Жорсткий диск серійний номер НОМЕР_11 (який належить ОСОБА_6 ); Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»; Каністру із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20 - 25 літрів; Пет пляшку із рідиною прозорого кольору в середині; Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки; Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штук; Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет; Мобільний телефон марки «РОСО» б/н (який належить ОСОБА_11 ).

Щодо іншого майна, вилученого в ході обшуку, яке належить ОСОБА_11 , слідчий суддя дійшов висновку щодо необґрунтованості клопотання про арешт майна у цій частині. У зв`язку з чим, у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3, ст. 204 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 19 липня 2024 року в ході проведення обшуку складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, а саме:

- Ноутбук марки Нр Laptop серійний номер 5CD313C6R4 (який належить ОСОБА_6 );

- Жорсткий диск серійний номер НОМЕР_11 (який належить ОСОБА_6 );

- Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»;

- Каністру із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20 - 25 літрів;

- Пет пляшку із рідиною прозорого кольору в середині;

- Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки;

- Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штук;

- Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет;

- Мобільний телефон марки «РОСО» б/н (який належить ОСОБА_11 ).

В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

Технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_15 , два ключі від автомобіля, купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7 000 доларів СІІІА, одна тисяча Євро - негайно повернути власнику (володільцю) ОСОБА_11 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 02 серпня 2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1