Ухвала

від 24.09.2024 по справі 760/16854/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 вересня 2024 рокуклопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційні скарги прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт майна адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучено 19 липня 2024 року в ході проведення обшуку складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №72023110300000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2023 року, а саме:

- Ноутбук марки Нр Laptop серійний номер 5CD313C6R4 (який належить ОСОБА_9 );

- Жорсткий диск серійний номер НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_9 );

- Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»;

- Каністру із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20 - 25 літрів;

- Пет пляшку із рідиною прозорого кольору в середині;

- Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки;

- Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штук;

- Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет;

- Мобільний телефон марки «РОСО» б/н (який належить ОСОБА_6 ).

В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовлено.

Технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_2 , два ключі від автомобіля, купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7 000 доларів СІІІА, одна тисяча Євро - зобов`язано негайно повернути власнику (володільцю) ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.

Зокрема, прокурор просив задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72023110300000018 від 13.11.2023, представник-адвокат ОСОБА_7 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повністю відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження захисник зазначив, що 29 липня 2024 року оголошено резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст ухвали отримано стороною захисту 07 серпня 2024 року, апеляційну скаргу направлено поштою 12 серпня 2024 року. З цих підстав, просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Апелянти вважають оскаржувану ухвалу незаконною та невмотивованою, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.

На думку захисника, слідчим суддею істотно порушено вимоги, передбачені ст.ст. 23, 94 КПК України, в частині дослідження обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення питання про арешт майна та в частині доказів, що призвело до прийняття помилкового рішення, яке не відповідає вимогам, передбачених ст. 370 КПК України.

23 вересня 2024 року на електронну адресу суду надійшли доповнення представника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 до апеляційної скарги поданої представником ОСОБА_7

24 вересня 2024 року на електронну адресу суду надійшли доповнення прокурора ОСОБА_5 до поданої ним апеляційної скарги.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор зазначив про те, що виявлені та вилучені електронні пристрої (відео реєстратори, комп`ютери, мобільні телефони) містять інформацію, яка після огляду та її фіксування у протоколі буде мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу подану стороною обвинувачення та заперечив щодо апеляційної скарги сторони захисту, доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, який підтримав подану стороною захисту апеляційної скарги та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник власника майна зазначив, що 29 липня 2024 року оголошено резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст ухвали отримано стороною захисту 07 серпня 2024 року, апеляційну скаргу направлено поштою 12 серпня 2024 року. Із наведених обставин, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, детективами підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13 листопада 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 72023110300000018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора, невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб, у невстановлений період часу, на території м. Києва та Київської області, здійснюють незаконне виготовлення підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах торгової марки «CHASER», що становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

19 липня 2024 року на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду проведено обшуки у складських приміщеннях за місцями незаконного виробництва та зберігання незаконно виготовлених підакцизних товарів (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER» без марок акцизного податку), у офісному приміщенні ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ», за місцями проживання організаторів незаконної діяльності, а також у транспортних засобах, які використовувалися у злочинній діяльності, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 (користувач ТОВ «ЧЕЙСЕР ЛАБ» та інші зазначені вище пов`язані з товариством особи).

За результатом обшуку складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено незаконно виготовлені підакцизні товари (рідини, що використовуються у електронних сигаретах торгової марки «CHASER LAB» без марок акцизного податку), відео реєстратори з камер відеоспостереження, комп`ютери, мобільні телефони, документи, грошові кошти отримані від незаконної діяльності, а також інші речі з інформацією яка має доказове значення у кримінальному проваджені, а саме: Ноутбук марки Hp Laptop серійний номер 5CD313C6R4; Купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7 000 доларів США, одна тисяча Євро; Жорсткий диск серійний номер S17HJ90Q833234; Технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_3 ; Два ключі від автомобіля; Три аркуші формату А4 із друкованими написами - «Заказ»; Каністра із рідиною темного кольору в середині, приблизною ємністю 20-25 літрів; Пет пляшка із рідиною прозорого кольору в середині; Пластикові бокси синього кольору із контейнерами для електронних сигарет в кількості 23 штуки; Паперові коробки із контейнерами для електронних сигарет в кількості 29 штуки; Один поліетиленовий пакет чорного кольору із рідинами та сумішами для електронних сигарет; Мобільний телефон марки «POCO» б/н.

20 липня 2024 року постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_11 виявлене та вилучене в ході обшуку майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023110300000018.

23 липня 2024 року прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на виявлене та вилучене в ході обшуку майно.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року частково задоволено клопотання прокурора. Зокрема, зазначено, що клопотання в частині накладення арешту на купюри візуально схожі на грошові кошти в сумі 7 000 доларів США, одна тисяча Євро; технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_2 ; два ключі від автомобіля, власником яких є ОСОБА_6 є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя, врахувавши, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує свої доводи, а також те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, частково відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

В частині арешту майна на купюри, візуально схожі на грошові кошти в сумі 7 000 доларів США, одна тисяча Євро; технічний паспорт на автомобіль (свідоцтво про реєстрацію) серія НОМЕР_2 ; два ключі від автомобіля, власником яких є ОСОБА_6 слідчий суддя відмовив у накладенні арешту, з підстав необгрунтованності у цій частині клопотання. З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 760/16854/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/5397/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України