Постанова

від 30.07.2024 по справі 550/653/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/653/23 Номер провадження 22-ц/814/1455/24Головуючий у 1-й інстанції Хоменко Д.Є. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів:Пікуля В.П., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сальної Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2024 року

у справіза позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про відшкодування матеріальної шкоди, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл

УСТАНОВИВ:

коротко змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

30.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, відповідно до якого прохав стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» 99900грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної загибеллю бджіл, моральну шкоду у сумі 50000 грн та упущену вигоду (недоотриману бджолопродукцію у зв`язку із загибеллю бджіл у період медозбору) - 214550 грн, а всього суму: 364 450,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що він є власником зареєстрованої в установленому законодавством порядку стаціонарної пасіки за адресою: АДРЕСА_1 , яка, згідно з державним реєстром потужностей операторів ринку, зареєстрована як потужність оператора ринку харчових продуктів. Згідно з відміткою у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки станом на 30.05.2022 бджоли були клінічно здорові, пасіка нараховувала 30 бджолосімей.

20.06.2022 він звернувся із письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити його пасіку, оскільки виявив масову загибель бджіл на пасіці.

21.06.2022 спеціально створеною комісією при селищній раді було складено Акт про встановлення факту отруєння бджіл, згідно з яким виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз); відсоток загибелі 50%; збитки (втрати) 54 кг робочих бджіл, що становить 540 умовних медових одиниць (1 медова одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кг меду).

Комісією також було встановлено, що в радіусі 10 км від пасіки позивача (2,5 км) знаходяться поля з масово квітучою культурою - гороху, на яких здійснюється господарська діяльність ПСП «Дружба», яке обробляло посіви гороху пестицидами з порушенням законодавства у сфері охорони бджіл в частині щодо неповідомлення про здійснювані заходи.

Таким чином, протиправним діями відповідача, які призвели до загибелі бджіл, йому була спричинена матеріальна шкода на суму 99 900 грн, та моральна шкода, яку він оцінює у сумі 50000 грн, а також, в результаті втрати на початку медозбору 50% робочих бджіл ним недоотримано бджолопродукції на загальну суму 214550 грн, яку б він міг реально отримати, якби бджоли не загинули.

Оскільки відповідач на письмову претензію жодних дій з відшкодування шкоди не вчинив, позивач вимушений був звернутись до суду із вказаним позовом.

Рішенням Чутівськогорайонного судуПолтавської областівід 23листопада 2024року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про відшкодування матеріальної шкоди, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл відмовлено.

коротко змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі прохав рішення місцевого суду скасувати та ухвали у справі нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що місцевий суд не надав оцінки доказам, які він подавав, зокрема, відповідям на його запити до Державної екологічної інспекції Центрального округу; Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Департаменту Агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації; не надано оцінки матеріалам справи про адміністративне правопорушення представника ПСП «Дружба».

Вважає, що місцевий суд безпідставно дійшов висновку, що загибель бджіл на пасіці могла статися через неправомірні дії третіх осіб, оскільки комісією застосування пестицидів іншими суб`єктами господарювання в радіусі 10 км від його пасіки позивача виявлено не було.

Також, скаржник вказував, що місцевий суд не надав належної оцінки Акту Комісії від 21.06.2022, безпідставно поставивши під сумнів встановлені у ньому факти щодо кількості загиблих бджіл. Паспорт пасіки, дані якого місцевий суд оцінив критично, відображає відомості про ветеринарно-санітарний стан належних йому бджолиних сімей і його оформлення не спростовує фактів, встановлених Комісією.

Також, місцевий суд дійшов висновку, що відсутність хімічного аналізу патологічного матеріалу (мертвих бджіл з пасіки позивача) унеможливлює достовірно встановити причину загибелі бджіл, що виключає відповідальність відповідача, але при цьому місцевий суд не врахував надані ним експертні висновки по загибелі бджіл інших пасічників, зокрема, гр. ОСОБА_4 , пасіка якого розташована поряд із його, аналогічний позов якого у справі № 550/709/22 був задоволений судом.

В частині висновків суду про наявність збитків, зазначав на безпідставне критичне ставлення суду першої інстанції щодо отримуваного ним, як пасічником від цієї діяльності, офіційного доходу у 2021-2022 роках, та щодо наявності у нього спеціального обладнання на пасіці, яке необхідне для збирання пилку. Вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються на припущеннях.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи;

05.03.2024, в межах встановленого судом процесуального строку, до Полтавського апеляційного суду за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від представника відповідача ПСП «Дружба», адвоката Черевичної Ю.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача прохала апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Вказувала, що оскаржуване рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою. Місцевий суд надав належну оцінку Акту комісії від 21.06.2022 та іншим доказам у справі, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди із такою оцінкою. Позивач не довів причинно-наслідкового зв`язку між загибеллю його бджіл та обробкою ПСП «Дружба» посівів гороху. Комісія не відібрала ані зразків бджіл, ані зразків бджолопродукції для направлення їх до лабораторії. Докази лабораторних досліджень, наданих позивачем, не стосуються його справи. Матеріалами справи про притягнення представника ПСП «Дружба» до адміністративної відповідальності та висновки експертів щодо загибелі бджіл на інших пасіках не підтверджується факт загибелі бджіл позивача.

14.03.2024 до Полтавського апеляційного суду за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких скаржник прохав врахувати обставини, встановлені в постанові Полтавського апеляційного суду від 05.03.2024 у справі № 550/709/22 щодо масової загибелі бджіл у селах Вільхуватка та Грякове Чутівської територіальної громади внаслідок застосування пестицидів ПСП «Дружба»10.06.2022.

встановлені судомпершої інстанціїта неоспореніобставини,а такожобставин,встановлені судомапеляційної інстанції,і визначенівідповідно доних правовідносини;доводи,з якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Місцевим судом установлено, що ОСОБА_1 з 2021 року є власником пасіки у кількості 30 бджолиних сімей: порода (популяція) бджіл - українська степова; адреса розміщення пасіки: АДРЕСА_1 , що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № НОМЕР_1 від 21.09.2021 року (а.с. 8).

20.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради Полтавської області про проведення перевірки факту отруєння бджіл на його пасіці з видачею відповідного акту.

Склад комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин був затверджений розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради № 72 від 07 квітня 2021 року № 72 (а.с. 161). Склад комісії становив: ОСОБА_5 - заступник селищного голови; ОСОБА_6 - завідувач Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; ОСОБА_7 - провідний лікар відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; ОСОБА_8 - заступник начальника СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради № 38 від 21 лютого 2022 року (а.с. 162) склад комісії змінено, а саме: виведено зі складу ОСОБА_8 та введено до складу комісії: ОСОБА_9 - т.в.о. заступника начальника СПД № 2 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, та ОСОБА_10 - провідного спеціаліста відділу фіто санітарної безпеки Полтавського районного управління ГУ ДППС в Полтавській області.

Відповідно до Акту встановлення факту отруєння бджіл від 21.06.2022 (а.с. 9-12) (далі по тексту - Акт), вбачається наступне.

Інформація про пасіку: стаціонарна, адреса фактичного знаходження: АДРЕСА_1 .

Інформація про погоду: наявність льоту бджіл - так.

Кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки: 30 шт (станом на 30.05.2020).

Відомості про обстеження пасіки, кількість розміщених на пасіці вуликів: 30 шт.

Інформація про кількість бджолиних сімей, які отруїлися (у тому числі, що отруїлися частково): 28 (двадцять вісім), характер загибелі: масовий, кількість бджолиних сімей, які загинули частково: 28, відсоток загибелі: 50%, клінічні ознаки отруєння: масова загибель бджіл, перед вуликами мертві бджоли. Трупи бджіл мають витягнутий хоботок.

Інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки: горох, відстань 2,5 км.

Інформація провласників,постійних користувачів,орендарів земельнихділянок,на якихздійснюється сільськогосподарськадіяльність іякі знаходятьсяв радіусі10км відмісця розташуванняпасіки: ПСП «Дружба» адреса: с. Вільхуватка, вул. Нагірна, Чутівська ОТГ, Полтавський район.

Також, згідно з Актом, комісією було встановлено, що ПСП «Дружба» здійснювало наземну обробку посіву гороху; вид та марка обладнання для застосування пестицидів: оприскувач «Джон-дір»; застосовані пестициди: Енжіо, назва діючої речовини лямбда-цигалотрим та тіаметоксам, норма витрати препарату 0,18 л/га; амістар Екстра, норма витрати препарату 0,7 л/га; Плантатор 202020, назва діючої речовини азот 20, фосфор 20, калій 20; Мікроплантатор Бор, назва діючої речовини бор.

Інформація щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів: повідомлення органу місцевого самоврядування - ні; повідомлення власника пасіки - ні.

Комісією зафіксовано в Акті порушення Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин ІІІ розділ пункти 4,6,7,9,10,13 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19.02.2021:

Пункт 4Інструкції: «Фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування».

Пункт 6Інструкції: «Завчасне повідомлення повинно містити таку інформацію: дата і час початку робіт із застосування засобів захисту рослин; територія майбутнього застосування засобів захисту рослин (площа (га), кадастровий номер (за наявності), місце знаходження ділянки тощо); назва препарату, діючі речовини та клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин; спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин; терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин; прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) для фізичних осіб або повне найменування для суб`єктів господарювання; дані для зв`язку з фізичними особами та суб`єктами господарювання (номер телефону та адреса електронної пошти); відомості про сільськогосподарську культуру, що обробляється засобами захисту рослин»;

Пункт 7 Інструкції: «Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки».

Пункт 9 Інструкції: «Усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с».

Пункт 10 Інструкції: «Заборонено обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл».

Пункт 13Інструкції: «Під час застосування засобів захисту рослин в умовах закритого ґрунту обробку проводять увечері після закінчення льоту бджіл або бджіл ізолюють у вуликах на строк, передбачений обмеженнями щодо застосування засобів захисту рослин».

У пункті 10 Акту «Відібрані комісією проби та зразки, їх назви та вид для проведення дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл» зазначено: проби бджіл не придатні для лабораторного дослідження.

У пункті 14 Акту «Попередня причиназагибелі бджіл (діагноз), джерело отруєння за наявності обґрунтованої достовірної інформації»: хімічний токсикоз бджіл.

Вказаний Акт підписано всіма членами Комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та власником пасіки - ОСОБА_1 .

Листом № Л-52/06-15/25-56 від 20.07.2022 Державна екологічна інспекція центрального округу Державної екологічної інспекції України повідомила ОСОБА_1 на його запит про відсутність підстав для вчинення дій щодо ініціювання проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки звернення не містило відомостей щодо наявності в діях ПСП «Дружба» загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави. Проте, було встановлено порушення, відповідальною особою ПСП «Дружба» в частині не подання оголошення в засобах масової інформації про застосування агрохімікатів та пестицидів під час обробки полів в червні 2022 року (а.с. 15).

Листом від 14.09.2022 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, щодо загибелі бджіл внаслідок застосування пестицидів на сільськогосподарських угіддях, а також притягнення винних осіб до відповідальності повідомила ОСОБА_1 на його запит, що у разі отримання необхідної інформації, а саме: назви суб`єкта господарювання, зокрема його організаційно-правової форми (ТОВ, СПД, ФОП) та місцезнаходження; документи чи їх копії, що засвідчують наявні загрози, які мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я, в тому числі виписки з лікарні щодо виникнення харчового отруєння, та, зокрема копію розрахункового документа, Держпродспоживслужба здійснить заходи державного контролю відповідно до Постанови КМУ № 303 (а.с. 21).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 440/9581/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужба в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 30-32).

Апеляційним судом установлено наступне.

Нарядами головного агронома ПСП «Дружба» підтверджується виконання робіт з обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами у червні 2022 року, зокрема:

- Наряд від 09.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстро, поле № 9 - 85 га, та частина поля № 11-72 га, початок робіт: з 03:00 10.06.2022 (a.c. 84);

- Наряд від 10.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстро, залишок поля № 11-72 га та п/с - 73 га, початок робіт: з 03:00 11.06.2022 (а.с. 82 зворотня сторона);

- Наряд від 11.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстро, поле № 5 - 77 та, початок робіт 03:00 12.06.2022 (a.c. 83);

- Наряд від 22.06.2022 про проведення обробітку посівів гороху Нуредін Супер на полях № 9-85 га № 11-72 га, початок робіт: з 20:00 22.06.2022 (a.c. 81).

Згідно з довідкою старшого агронома ПСП «Дружба» № 39 від 28.06.2022 підприємством ПСП «Дружба» при проведенні обробітку посівів гороху 10.06.2022, 11.06.2022 та 12.06.2022 інсектицидом Енжіо - 0,18 л/га, діюча речовина: тіаміксаму 141 г/л + лямбда - цигалотриму 106 г/л та фунгіцидом Амістар Екстра - 0,7 л/га: діюча речовина: 80 Г\Л ципроконазолу, 200г/л азоксистробіну, 20 г/л. Поле № 11 - 72 га; поле № 9 - 85 га; поле № 5 - 77 га; поблизу АДРЕСА_1 ) п/с - 73 га; (поблизу с. Н. Грякове та с. Грякове). В засоби масової інформації повідомлення не надавалися. (а.с. 117)

Відомості про порушення ПСП «Дружба» норм законодавства щодо охорони бджіл при застосуванні засобів захисту посіві гороху (нездійснення завчасного попередження про заплановані заходи обробки) містяться у чисельних листах, які надавались на звернення позивача, а саме: лист Державної екологічної інспекції Центрального округу від 20.07.2022, відповідно до якого повідомлено про порушення ПСП «Дружба» під час обробки полів у червні 2022 року п. 6.11.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом МОЗ України 03.08.1998 № 1 в частині не подання оголошення в ЗМІ про застосування агрохімікатів та пестицидів (а.с. 15); лист Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА від 11.07.2022, відповідно до якого повідомлено про виявлення Комісією масової загибелі бджіл 11.06.2022 у шести випадках на інших пасікам села Вільхуватка та Грякове Чутівської ОТГ внаслідок застосування пестицидів на посівах гороху ПСП «Дружба» 10.06.2022 та неповідомленням останнім про запланований обробіток (а.с. 24).

Також, в матеріалах справи наявні копії матеріалів про притягнення уповноваженого представника ПСП «Дружба» - головного агронома ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ст. 83 КУпАП (а.с. 110-117), з яких вбачається наступне.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 02692 від 04.07.2021, складеним інспектором з охорони природного середовища, з 3-8 годин 00 хв 12.06.2022 проводивши обробіток посівів гороху інсектицидом Енжіо 0,18 л/га на полях № 11- 72 га, № 9 85 га, № 5 77 га (поблизу АДРЕСА_2 ) головний агроном ПСП «Дружба» допустив порушення правил застосування пестицидів та агрохімікатів, токсичних речовин та інших препаратів, не повідомив про даті та час обробітку в засобах масової інформації, будучи посадовою особою ПСП «Дружба». Внаслідок порушення заподіяна шкода масове отруєння бджіл на приватних пасіках с. Вільхуватка. Зауваження до проколу відсутні, ОСОБА_11 зобов`язувався усунити всі недоліки.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу від 05.07.2022 № 17/02.5-24 ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 12, 13 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» п. 6.11.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, ст. 83 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 119,00 грн. Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення штраф сплачено 05.07.2022.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що, як вбачається із розділу 10 Акту, проби бджіл не пригодні для лабораторних досліджень, тобто жодних проб Комісією для їх аналізу не відбиралося. Попередньою причиною загибелі бджіл Комісія встановила хімічний токсикоз, але члени Комісії не є фахівцями у хімічному аналізі об`єктів матеріального світу, тому без відповідного дослідження дана інформація оцінюється судом, як припущення. Без відповідного хімічного аналізу патологічного матеріалу (бджоли, продукція бджільництва, зелена маса рослин, ґрунт) неможливо достовірно встановити причину загибелі бджіл, що виключає притягнення відповідача до цивільної відповідальності. Позивачем не доведено, що внаслідок протиправних дій відповідача ПСП «Дружба», у нього відбулася загибель бджіл і він поніс при цьому збитки, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Спеціальним законом,який регулюєвідносини щодорозведення,використання таохорони бджіл,виробництва,заготівлі тапереробки продуктівбджільництва,ефективного використаннябджіл длязапилення ентомофільнихрослин сільськогосподарськогопризначення,інших видівзапилювальної флори,створення умовдля підвищенняпродуктивності бджілі сільськогосподарськихкультур,забезпечення гарантійдотримання правта захистуінтересів фізичнихі юридичнихосіб,які займаютьсябджільництвом,є ЗаконУкраїни «Пробджільництво» № 1492-III.

Підзаконними нормативно-правовим актом, що встановлює основні причини отруєння бджіл, заходи щодо профілактики отруєння бджіл, установлення факту отруєння бджіл та допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім`ям, а також механізми визначення шкоди, заподіяної власникам пасік від отруєння бджіл, є Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року № 338, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 р. за № 283/35905 (далі по тексту Інструкція № 338)

Норми вказаного законодавства підлягають застосуванню в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин (червень 2022 року).

За змістомстатті 30 Закону України«Про бджільництво» юридичніта фізичніособи,які провадятьдіяльність,що впливаєабо можевплинути настан бджіл,зобов`язанізабезпечити їхохорону.У процесісільськогосподарської діяльностізокрема,повинні передбачатисяі здійснюватисязаходи щодозбереження ареаліврозселення бджіл.Забороняється проводитиоранку табудь-якиміншим чиномруйнувати медоносніугіддя,застосовувати засобизахисту рослин,стимулятори їхросту,мінеральні добрива,інші препаратита здійснюватибудь-якіроботи,що можутьпризвести дофізичного знищеннябджіл підчас медозбору.Юридичні тафізичні особи,які застосовуютьзасоби захистурослин,зобов`язанідотримуватися діючихнормативно-правовихактів,що передбачаютьохорону бджілвід отруєнь.

Згідно із ст. 31 Закону України«Про бджільництво» застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.

Частиною 2статті 37 Закону України«Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

Згідно із ст. 38 Закону України«Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у, зокрема, неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Згідно зпунктами 3-5Розділу ІІІІнструкції №338фізичні особита суб`єктигосподарювання,які застосовуютьзасоби захистурослин,повинні вживативсіх заходівз метоюпопередження отруєннябджіл.Фізичні особита суб`єктигосподарювання,які застосовуютьзасоби захистурослин,зобов`язані завчасноповідомляти органимісцевого самоврядуванняпро запланованезастосування засобівзахисту рослиншляхом наданняповідомлення прозастосування засобівзахисту рослинза тридоби дозапланованого їхзастосування. Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб`єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

Згідно з п. 8 Розділу ІІІ Інструкції № 338 завчасне повідомлення про використання засобів захисту рослин на одній земельній ділянці (декількох земельних ділянках в одній місцевості) подається кожного разу фізичними особами та суб`єктами господарювання до органів місцевого самоврядування в разі використання засобів захисту рослин.

Пунктом 10 Розділу ІІ Інструкції № 338 встановлено заборону обробки квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

З аналізу вищенаведених вище норм матеріального права можна зробити висновок, що суб`єкти господарювання, які застосовують у своїй діяльності засоби захисту рослин (обробляють їх пестицидами для захисту від комах), які впливають або можуть потенційно вплинути на стан бджіл, зобов`язані вживати заходи з охорони бджіл, і не виключно якщо така діяльність (обробка рослин засобами захисту) здійснюється на медоносних культурах, а й на інших рослинах, зокрема, масово квітучих у період масового медозбору зернобобових культурах (горох, квасоля, соя, сочевиця, які хоч і є самозапильними, але продукують багато пилку). Таким заходом охорони є здійснення суб`єктом господарювання завчасного повідомлення органів місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин.

Розділом ІІ Інструкції № 338 «Основні причини отруєння бджіл засобами захисту рослин» передбачено, що отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене: 1) неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування; 2) наданням неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження; 3) недостатнім забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасним вивезенням бджолиних сімей у безпечне місце; 4) неповідомленням власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі - органи місцевого самоврядування) про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Пунктами 1-9 розділу IV Інструкції № 338 «Установлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин» визначено порядок встановлення фактів отруєння.

Обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл (далі - Комісія).

Завданнями Комісії є: установлення достовірності загибелі бджіл; установлення обставин, за яких сталася загибель бджіл; надання рекомендацій щодо визначення шкоди, заподіяної власникам пасік унаслідок отруєння бджіл; відібрання і спрямування в лабораторію проб матеріалу (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт); установлення джерела та причин загибелі бджіл, надання висновків та пропозицій.

До складу Комісії входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія; представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби; представник територіального органу Національної поліції України.

До роботи Комісії залучається власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа.

Склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня.

Комісія збирається невідкладно після надходження до органу місцевого самоврядування заяви про встановлення факту отруєння бджіл від власника пасіки, зареєстрованої на відповідній території, або уповноваженої ним особи, але не пізніше ніж через 24 години після надходження такої заяви.

Наявність та кількість бджолиних сімей у власника пасіки підтверджуються ветеринарно-санітарним паспортом пасіки. У разі відсутності ветеринарно-санітарного паспорта пасіки або записів у ньому про кількість бджолиних сімей (наявних та таких, що перевезені на кочівлю) інформація власника пасіки про наявну кількість бджолиних сімей не береться до уваги.

Результати обстеження Комісії фіксуються в Акті встановлення факту отруєння бджіл, який заповнюється членом Комісії згідно з додатком 1 (далі по тексту - Акт).

Комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Частиною 10 розділу IV Інструкції № 338 визначено, яка інформація вноситься до Акту: дата, час, місце (область, район, населений пункт) його складання; склад присутніх членів Комісії та залучених осіб із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові (за наявності), контактних телефонів; номер паспорта пасіки, дата його видачі, прізвища, ім`я, по батькові (за наявності) власника пасіки відповідно до ветеринарно-санітарного паспорта пасіки; кількість бджолиних сімей, зазначена у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки, згідно з останнім підтвердженим записом державного лікаря ветеринарної медицини; стаціонарна чи кочова пасіка; погода, температура, наявність льоту бджіл; технологія утримання бджіл, кількість бджолиних сімей, які перебували на місці обстеження пасіки Комісією, координати та адреса пасіки; кількість розміщених на пасіці вуликів; відповідність інформації в ветеринарно-санітарному паспорті пасіки наявному стану пасіки; характер загибелі (одиничний чи масовий, раптовість та одночасність), клінічні ознаки (отруєння чи хвороба); кількість бджолиних сімей, які постраждали повністю та які постраждали частково (у відсотках до загальної кількості бджіл у бджолиній сім`ї) унаслідок отруєння (орієнтовно); вага загиблих робочих бджіл, розплоду, бджолиних маток, вибракуваного меду, перги і недоотриманої іншої продукції бджільництва; наявність записів у журналах обліку зареєстрованих пасік, що ведуться в органах місцевого самоврядування, об`єднаних територіальних громадах; власники, постійні користувачі, орендарі земельних ділянок (їх адреса, кадастрові номери), на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 кілометрів від місця розташування пасіки (за наявності); наявність у суб`єкта господарювання, який застосовував засоби захисту рослин, дійсного допуску (посвідчення) на проведення робіт, пов`язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами; застосовані засоби захисту рослин - назва препарату та діючої речовини, норма витрати, спосіб та період застосування (за наявності); сільськогосподарська культура, яку обробляли, фаза розвитку культури (за можливості встановити дані обставини); строки ізоляції бджіл; наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 кілометрів від пасіки; здійснення або нездійснення завчасного повідомлення фізичними особами та суб`єктами господарювання власників пасік через органи місцевого самоврядування про використання засобів захисту рослин; рекомендації та заходи, ужиті для збереження бджолиних сімей (надання допомоги бджолам); кількість відібраних проб та зразків, їх назви та вид (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт) для проведення дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл з обов`язковим зазначенням їх назв, нумерації та осіб, яким вони передані для зберігання або доставки в лабораторію; попередня причина загибелі бджіл (діагноз) (за можливості встановити дані обставини); рекомендації щодо перевідних коефіцієнтів для продуктів бджільництва (додаток 2) під час визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки внаслідок отруєння бджіл, у тому числі недоотриманого прибутку (переведення в медові одиниці), для використання в разі виникнення спорів; здійснення або нездійснення завчасного повідомлення власниками пасік органів місцевого самоврядування про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку. (ст. ст. 39-40 Закону № 1492-III)

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 ЦК України (п. 8-9) передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України.

Згідно із частинами 1, 2статті 1166 ЦК Українимайнова шкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України). У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі N? 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20)).

Частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та несе тягар доведення перед судом протиправності дій відповідача, негативні наслідки таких дій та причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, ОСОБА_1 є власником зареєстрованої у передбаченому законом порядку пасіки з 21.09.2021, має ветеринарно-санітарний паспорт пасіки № НОМЕР_1 , виданий 21.09.2021 (а.с. 8).

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 165), 18.06.2022 (у суботу) він приїхав з міста Полтави (де працює) в село Вільхуватка на пасіку та виявив перед вуликами мертвих бджіл, у зв`язку із чим 20.06.2022 звернувся до Чутівської селищної ради із заявою провести відповідне обстеження пасіки.

21.06.2022 о 14 год 50 хв постійно діючою при селищній раді Комісією у складі уповноважених членів та за участю ОСОБА_1 було складено Акт встановлення факту отруєння бджіл.

Комісія зафіксувала серед іншого: факт часткової загибелі бджолосімей на пасіці позивача у кількості 28 (50%); клінічні ознаки отруєння (пункт 5 Акту): масова загибель бджіл, перед вуликами мертві бджоли, трупи бджіл мають витягнутий хоботок; попередню причину загибелі - хімічний токсикоз бджіл (пункт 14 Акту); наявність на відстані 2,5 км від пасіки квітучих культур - насаджень гороху (пункт 6 Акту); суб`єкта, що здійснював сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках, розташованих в радіусі 10 км від місця розташування пасіки позивача, ПСП «Дружба» (пункт 7 Акту); відомості про застосовані пестициди та їх назви, а також порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері охорони бджіл при застосуванні заходів захисту рослин, а саме: не попередження у передбаченому законом порядку та строки про здійснення таких заходів (пункт 8 Акту).

За формою та змістом складений Акт відповідає вимогам Інструкції № 338, є законним та не оскаржувався жодною із заінтересованих осіб.

Інших суб`єктів господарювання (власників чи користувачів), які б здійснювали сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках на посівах гороху в радіусі 10 км від місця розташування пасіки позивача, окрім ПСП «Дружба», Комісією встановлено не було, доказів протилежного матеріали справи не містять. Посилання місцевого суду на те, що в Акті не зазначено конкретного кадастрового номеру земельної ділянки з виявленим насадженням гороху не спростовує висновку комісії, що на відстані від 2,5 км від пасіки позивача розташовані поля, що оброблялись ПСП «Дружба». Протилежного ПСП «Дружба» не доведено.

Факт не здійснення ПСП «Дружба» завчасного попередження про застосування засобів обробки гороху у червні 2022 року не спростований відповідачем та підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності: Актом Комісії від 21.06.2022; листом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 20.07.2022; Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА від 11.07.2022; нарядами старшого агронома ПСП «Дружба»; матеріалам справи про притягнення старшого агронома ПСП «Дружба» до адміністративної відповідальності у сфері порушення законодавства у сфері застосування агрохімікатів та пестицидів у червні 2022 року при обробці посіві гороху біля села Вільхуватка Чутівського ОТГ.

Акт Комісії від 21.06.2022 є належним доказом настання негативних наслідків спричинення матеріальної шкоди позивачу у вигляді загибелі бджіл 28 бджолосімей (із загальної кількості - 30 шт станом на 30.05.2022).

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд необґрунтовано поставив під сумнів дані паспорту пасіки про загальну кількість бджолосімей станом 30.05.2022 (30 шт) є обґрунтованими, оскільки в Акті (пункт 4) Комісія засвідчила відповідність інформації, зазначеної у паспорті пасіки, наявному стану пасіки.

Разом із тим, позивачем не доведено належними і достатніми доказами у справі наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями позивача та спричиненою шкодою.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

Як вбачається з матеріалів справи, зразки патологічного матеріалу бджіл з пасіки позивача не були відібрані Комісією під час огляду 21.06.2022 та не передавались на лабораторне дослідження для порівняння із зразками гороху та ґрунту із земельної ділянки, яку було виявлено на відстані 2,5 км від пасіки позивача. У тому числі, не відбиралась і проба стільника з незапечатаним медом для лабораторного встановлення наявності в складі такої проби хімічних речовин, аналогічних тим, що входять у склад пестицидів, застосованих ПСП «Дружба» при обробці насаджень гороху у червні 2022 року.

Комісія констатувала непридатність проб мертвих бджіл з пасіки позивача до лабораторного дослідження.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що встановлення непридатності зразків лабораторному дослідження знаходиться в межах повноважень експерта або осіб, уповноважених на здійснення лабораторного дослідження.

Відповідно доІнструкції пропризначення тапроведення судовихекспертиз таекспертних дослідженьта Науково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень,затвердженої наказомМіністерством юстиціїУкраїни №53/5від 08.10.1998,саме наексперта покладаєтьсяобов`язок повідомити про неможливість надання висновку, у тому числі, у разі якщо об`єкт експертизи є непридатним до дослідження.

Матеріали справи не містять жодного експертного висновку чи звіту про результати лабораторного дослідження, які б підтверджували факт того, що в пробах патологічного матеріалу бджіл, бджолопродукції, відібраних на пасіці позивача, у порівнянні із пробами рослин гороху та ґрунту, відібраних з розташованої на відстані 2,5 км від пасіки позивача земельної ділянки, виявлено аналогічні хімічні речовини, що і в пестицидах, застосованих ПСП «Дружба» при обробці посівів гороху у червні 2022 року на цій земельній ділянці.

Акт Комісії від 21.06.2022 не доводить наявність такого причинно-наслідкового зв`язку, як і інші надані позивачем докази, зокрема, звіти Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про результати лабораторного/біологічного матеріалу/об`єктів навколишнього середовища (а.с. 89-94).

Акт Комісії від 21.06.2022 містить лише попередній висновок про причину загибелі бджіл (хімічний токсикоз) без визначення конкретних хімічних речовин, від яких сталось отруєння.

Звіти Державного науково-дослідного інституту, надані за результатом дослідження проб підмору бджіл, відібраних на інших пасіках, та проб гороху і ґрунту, відібраних із земельних ділянок поряд. При цьому, випадки загибелі бджіл на пасіці інших пасічників у с. Вільхуватка та Грякове були виявлені раніше ніж у позивача.

Таким чином, надані позивачем звіти лабораторних досліджень по іншим випадкам масового падіння бджіл, не є належними доказами на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між загибеллю бджіл на пасіці позивача та діями ПСП «Дружба», які виразились у застосуванні засобів захисту рослин у червні 2022 року без відповідного попередження про їх вчинення.

Лабораторного дослідження загиблих бджіл та іншого матеріалу (рослин, ґрунту), відібраних саме з пасіки позивача та виявленої неподалік від неї земельної ділянки з посівами гороху, на предмет наявності в них хімічних речовин, відповідних тим, що входять до складу пестицидів, якими обробляв поля відповідач, - проведено не було.

Позивачем не надано ані висновку спеціаліста у сфері ветеринарної медицини, ані висновку експертизи з приводу встановлення цих обставин, а також не надано доказів на підтвердження того, що йому було відмовлено у проведенні лабораторного хіміко-токсичного дослідження загиблих бджіл фахівцями у галузі ветеринарної медицини.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, місцевий суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем не доведено належними і достатніми доказами наявності причинного зв`язку між діями відповідача та збитками.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 742/555/17 з подібними правовідносинами.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив докази у їх сукупності та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю прямого причинного зв`язку між загибеллю належних позивачу бджіл (бджолосімей) та діями відповідача.

Доводи апеляційної скарги в цій частині правильності висновків місцевого суду не спростували.

висновок за результатом розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, - відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374,ст. ст. 375,381,382,384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 серпня 2024 року.

Головуючий суддя Т.В. Одринська

Судді В.П. Пікуль

О.О. Панченко