Постанова

від 09.04.2025 по справі 550/653/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 550/653/23

провадження № 61-12130св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач: приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області, у складі судді Хоменка Д. Є., від 23 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Пікуля В. П., Панченка О. О., від 30 липня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (далі - ПСП «Дружба») про відшкодування шкоди.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він є власником стаціонарної пасіки за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з відміткою у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки станом на 30 травня 2022 року бджоли були клінічно здорові, пасіка нараховувала 30 бджолосімей.

3. ОСОБА_1 зазначав, що 20 червня 2022 року звернувся із письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити його пасіку, оскільки виявив масову загибель бджіл на пасіці.

4. 21 червня 2022 року спеціально створеною комісією при селищній раді було складено акт про встановлення факту отруєння бджіл, згідно з яким виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз); відсоток загибелі - 50%; збитки (втрати) - 54 кг робочих бджіл, що становить 540 умовних медових одиниць (1 медова одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кг меду).

5. Комісією також було встановлено, що в радіусі 10 км від пасіки позивача (2,5 км) знаходяться поля з масово квітучою культурою - гороху, посіви якого обробляло ПСП «Дружба» пестицидами з порушенням законодавства у сфері охорони бджіл, зокрема щодо неповідомлення про здійснювані заходи.

6. ОСОБА_1 вважав, що протиправними діями відповідача йому спричинена майнова шкода в розмірі 99 900 грн, моральна шкода у розмірі 50 000 грн, а також внаслідок втрати на початку медозбору 50% робочих бджіл ним недоотримано бджолопродукцію на загальну суму 214 550 грн, які б він міг реально отримати, якби бджоли не загинули.

7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути вказані кошти з ПСП «Дружба».

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

8. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області

від 23 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

9. Суди попередніх інстанцій вказали, що позивачем не доведено належними і достатніми доказами наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями ПСП «Дружба» та спричиненою шкодою.

10. Зразки патологічного матеріалу бджіл з пасіки позивача не були відібрані комісією під час огляду 21 червня 2022 року та не передавались на лабораторне дослідження для порівняння із зразками гороху та ґрунту із земельної ділянки, яку було виявлено на відстані 2,5 км від пасіки позивача.

Не відбиралась і проба стільника з незапечатаним медом для лабораторного встановлення наявності в складі такої проби хімічних речовин, аналогічних тим, що входять у склад пестицидів, застосованих ПСП «Дружба» при обробці насаджень гороху у червні 2022 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12. 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у жовтні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень частини другої статті 37 Закону України «Про бджільництво» (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Вказує, що інших суб`єктів господарювання, які б здійснювали сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках в радіусі 10 км від місця розташування пасіки, окрім ПСП «Дружба», не встановлено.

17. Факт здійснення ПСП «Дружба» завчасного попередження про застосування засобів обробки гороху у червні 2022 року не спростований відповідачем та підтверджений матеріалами справи.

18. Вважає, що апеляційний суд помилково врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 742/555/17, оскільки на час отруєння належних позивачу бджіл діяла вже інша Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі сільського господарства України № 338 від 19 лютого 2021 року, яка містить суттєві відмінності від Інструкції, затвердженої 14 червня 1989 року.

19. Зокрема новою інструкцією передбачено, що отруєння бджіл засобами захисту рослин може бути спричинене неповідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

20. У жовтні 2024 року представник ПСП «Дружба» - адвокат

Черевична Ю. О. подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. Зауважує, що позивачем не доведено конкретної дати отруєння і загибелі бджіл. Відсутній висновок експертних досліджень про причини отруєння і його наслідки. Комісією було допущено ряд порушень при встановленні факту отруєння бджіл позивача, зокрема не встановлено всіх землекористувачів у радіусі 10 км від місця розташування пасіки, не відібрані зразки підмору бджіл, зеленої маси, ґрунту, медової продукції. Позивачем не доведено матеріальної та моральної шкоди, їх розміру, причино-наслідкового зв`язку між шкодою та діями відповідача. Стверджує, що позивач, який офіційно працює в обласному центрі, не міг здійснювати щоденний належний і достатній догляд за пасікою, яка розташована близько 70 км від місця його постійної роботи.

Інші процесуальні звернення, що надійшли до Верховного Суду

21. У листопаді 2024 року та лютому 2025 року ОСОБА_1 подав додаткові пояснення, в яких наполягає на задоволенні касаційної скарги та просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 січня

2025 року у справі № 550/709/22.

22. У лютому 2025 року представник ПСП «Дружба» - адвокат

Черевична Ю. О. подала додаткові пояснення, в яких заперечує проти касаційної скарги та наголошує, що справа № 550/653/23 та справа

№ 550/709/22 відрізняються встановленими обставинами справи.

Обставини справи, встановлені судами

23. ОСОБА_1 з 2021 року є власником пасіки, порода (популяція) бджіл - українська степова; адреса розміщення пасіки: АДРЕСА_1 , що підтверджено ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-743

від 21 вересня 2021 року.

24. 20 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради Полтавської області про проведення перевірки факту отруєння бджіл на його пасіці з видачею відповідного акту.

25. Постійно діюча комісія з встановлення факту отруєння бджіл здійснила виїзд та провела обстеження пасіки з метою встановлення факту отруєння бджіл, про що складений Акт від 21 червня 2022 року (далі - Акт).

26. Відповідно до пункту 2 Акту пасіка є стаціонарна та розташована за адресою: АДРЕСА_1.

27. У пунктах 3, 4 Акту комісією встановлено наявність льоту бджіл. Кількість бджолиних сімей станом на 30 травня 2020 року згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки становила 30 шт. На пасіці розміщені

30 шт. вуликів. Кількість бджолиних сімей - 28 шт.

28. Згідно з пунктом 4 Акту 28 шт. бджолиних сімей отруїлися, наявний масовий характер загибелі сімей, відсоток загибелі сімей 50%. Клінічні ознаки отруєння: масова загибель бджіл, перед вуликами мертві бджоли, трупи бджіл мають витягнутий хоботок. Збитки становлять: робочі бджоли 54 кг.

29. Відповідно до пунктів 6-8 Акту наявні масово квітучі медоносні та ентомофільні культури у радіусі 10 км від пасіки: горох, відстань 2,5 км. Користувачем земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 км від місця розташування пасіки, є ПСП «Дружба», яке здійснювало наземну обробку посіву гороху пестицидом з порушенням пунктів 4, 6, 7, 9, 10, 13 розділу ІІІ Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19 лютого 2021 року.

30. Згідно з пунктом 10 Акту проби бджіл не придатні для лабораторного дослідження.

31. Відповідно до пункту 13 Акту, відсутні відомості щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів як органу місцевого самоврядування, так і власника пасіки.

32. У пункті 14 Акту попередньою причиною загибелі бджіл визначено хімічний токсикоз бджіл.

33. Листом № Л-52/06-15/25-56 від 20 липня 2022 року Державна екологічна інспекція центрального округу Державної екологічної інспекції України повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для вчинення дій щодо ініціювання проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки звернення не містить відомостей щодо наявності в діях ПСП «Дружба» загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави. Проте, встановлено порушення відповідальною особою ПСП «Дружба» в частині неподання оголошення в засобах масової інформації про застосування агрохімікатів та пестицидів під час обробки полів у червні 2022 року.

34. Нарядами головного агронома ПСП «Дружба» підтверджено виконання робіт з обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами у червні

2022 року, зокрема:

- нарядом від 09 червня 2022 року про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстро, поле № 9-85 га, та частина поля

№ 11-72 га, початок робіт: з 03:00 год 10 червня 2022 року;

- нарядом від 10 червня 2022 року про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстро, залишок поля № 11-72 га та п/с - 73 га, початок робіт: з 03:00 год 11 червня 2022 року;

- нарядом від 11 червня 2022 року про проведення обробітку посівів гороху інсектицидом Енжіо, Амістар Екстро, поле № 5-77 та, початок робіт з 03:00 год 12 червня 2022 року;

- нарядом від 22 червня 2022 про проведення обробітку посівів гороху Нуредін Супер на полях № 9-85 га № 11-72 га, початок робіт: з 20:00 год

22 червня 2022 року.

35. Згідно з довідкою старшого агронома ПСП «Дружба» № 39 від 28 червня 2022 року підприємством ПСП «Дружба» при проведенні обробітку посівів гороху 10 червня 2022 року, 11 червня 2022 року та 12 червня 2022 року інсектицидом Енжіо та фунгіцидом Амістар Екстра повідомлення у засоби масової інформації не надавалися.

36. Відомості про нездійснення ПСП «Дружба» завчасного попередження про заплановані заходи обробки полів містять також:

- лист Державної екологічної інспекції Центрального округу від 20 липня

2022 року, яким повідомлено про порушення ПСП «Дружба» під час обробки полів у червні 2022 року пункту 6.11.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом МОЗ України № 1 від 03 серпня

1998 року в частині неподання оголошення в засобів масової інформації про застосування агрохімікатів та пестицидів;

- лист Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА

від 11 липня 2022 року, яким повідомлено про виявлення комісією масової загибелі бджіл 11 червня 2022 року у шести випадках на інших пасіках сіл Вільхуватка та Грякове Чутівської ОТГ внаслідок застосування пестицидів на посівах гороху ПСП «Дружба» 10 червня 2022 року та неповідомленням останнім про запланований обробіток.

37. Відповідно до копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, уповноваженого представника ПСП «Дружба» - головного агронома ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 83 КУпАП «Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів».

38. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 02692

від 04 липня 2022 року, складеним інспектором з охорони природного середовища, з 3-8 год 12 червня 2022 року проводивши обробіток посівів гороху інсектицидом Енжіо - 0,18 л/га на полях № 11- 72 га, № 9 - 85 га, № 5 - 77 га (поблизу села Нагірне та Вільхуватка) п/с - 73 га (поблизу с. Н. Грякове та с. Грякове) головний агроном ПСП «Дружба» допустив порушення правил застосування пестицидів та агрохімікатів, токсичних речовин та інших препаратів, не повідомив про дату та час обробітку в засобах масової інформації, будучи посадовою особою ПСП «Дружба». Внаслідок порушення заподіяна шкода - масове отруєння бджіл на приватних пасіках

с. Вільхуватка. Зауваження до проколу відсутні, ОСОБА_2 зобов`язався усунути недоліки.

39. Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу № 17/02.5-24 від 05 липня

2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 12, 13 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», пунктом 6.11.7 Державних санітарних правил

ДСП 8.8.1.2.001-98, статтею 83 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 119 грн. Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення штраф сплачено 05 липня 2022 року.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

40. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

41. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

42. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

43. За змістом частин першої, четвертої статті 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

44. Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

45. Частиною другоюстатті 37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

46. Пунктом 3 розділу II Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338

від 19 лютого 2021 року (далі - Інструкція № 338), визначено, що отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене, зокрема неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.

47. За змістом розділу ІІІ Інструкції № 338 фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, повинні вживати всіх заходів з метою попередження отруєння бджіл.

48. Фізичні особи та суб`єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі - завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.

49. Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб`єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

50. Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.

51. Для ізоляції бджіл у вуликах відповідно до конструкції вулика та способу їх утримання забезпечують гнізда вологою, належною вентиляцією та надійною ізоляцією. У день запланованого застосування засобів захисту рослин зранку, до початку льоту бджіл, льотки закривають з використанням льоткових загороджувачів із вентиляційними отворами. На ніч льотки відчиняють.

52. Відповідно до статті 39 Закону України «Про бджільництво» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

53. Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

54. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

55. Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

56. За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

57. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

58. Верховний Суд неодноразово роз`яснював, що за загальним правилом у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанови від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17,

від 06 березня 2025 року у справі № 216/5160/22).

59. Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

60. Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

61. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

62. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли передчасного висновку про те, що позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями ПСП «Дружба» та спричиненою шкодою позивачу, пославшись, зокрема на те, що комісією з встановлення факту отруєння бджіл не були відібрані та передані на лабораторне дослідження зразки патологічного матеріалу бджіл з пасіки позивача для порівняння із зразками гороху та ґрунту із земельної ділянки, яку було виявлено на відстані 2,5 км від пасіки.

63. З матеріалів справи вбачається, що вказані зразки не були відібрані з огляду на їх непридатність для лабораторного дослідження, що у свою чергу унеможливило проведення відповідної експертизи.

64. Водночас встановивши неможливість проведення експертизи через непридатність зразків, суди мали звернути увагу на сукупність інших наявних у справі доказів.

65. ОСОБА_1 є власником зареєстрованої пасіки.

66. Актом від 21 червня 2022 року зафіксовано часткова загибель

28 бджолосімей у розмірі 50% з клінічними ознаками отруєння. Збитки становлять: робочі бджоли 54 кг, що становить 540 умовних медових одиниць (1 медова одиниця дорівнює середній ринковій вартості 1 кг меду).

67. Крім того, встановлена наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки: горох, відстань 2,5 км. Користувачем земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 км від місця розташування пасіки, є ПСП «Дружба», яке у червні 2022 року здійснювало наземну обробку посіву гороху пестицидом з порушенням розділу ІІІ Інструкції № 338.

68. Факт обробки посівів гороху пестицидами і агрохімікатами без повідомлення про це у засоби масової інформації підтверджено нарядами головного агронома ПСП «Дружба», довідкою старшого агронома

ПСП «Дружба», листами Державної екологічної інспекції Центрального округу та Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА.

69. Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, головного агронома ПСП «Дружба» притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 83 КУпАП у вигляді штрафу та встановлено порушення правил застосування пестицидів та агрохімікатів, токсичних речовин та інших препаратів, яке призвело до масового отруєння бджіл на приватних пасіках с. Вільхуватка.

70. Проте суди попередніх інстанцій, сконцентрувавши свої висновки на відсутності необхідних зразків для проведення експертного дослідження, згідно з приписами статті 89 ЦПК України вищенаведеним обставинам та доказам, які їх підтверджують не надали оцінки з урахуванням стандартів доказування у цивільних справах, на який звертала увагу Велика Палата Верховного Суду у справі № 129/1033/13-ц.

71. Верховний Суд вважає передчасними висновки судів про відмову в позові через недоведеність причинного зв`язку між протиправними діями відповідача та завданою позивачу шкодою.

72. Також суди не оцінили правильність розрахунків позивача щодо розміру завданих йому збитків та заперечення відповідача проти цих розрахунків.

73. Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

74. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за всиновленою підсудністю або для продовження розгляду.

75. Оскільки нез`ясованими належним чином залишились фактичні обставини справи щодо заявлених вимог, не надано належної оцінки зібраним у справі доказам, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то відповідно до статті 411 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскарженої постанови апеляційного суду та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який у розумні строки може усунути вказану неповноту.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович