Ухвала

від 01.08.2024 по справі 120/3060/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви про перегляд судового

рішення за нововиявленими обставинами

м. Вінниця

01 серпня 2024 р. Справа № 120/3060/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., розглянувши заяву Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 за нововиявленими обставинами у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Рішенням суду від 07.10.2020 адміністративний позов задоволено. Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5064 від 03.12.2009 наданого Приватному підприємству "КОМПАНІЯ ПНК-2006".

Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 і прийнято нове рішення - про відмову у задоволені позову.

Втім, постановою Верховного Суду від 04.10.2023 скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 залишено в силі.

10.07.2024 представником відповідача - адвокатом Петренко П.І. через систему "Електронний суд" подано заяву про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 15.07.2024 вказану заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтею 364 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також у зв`язку із пропуском визначеного ч. 1 статті 363 КАС України строку звернення до суду.

Так, залишаючи дану заяву без руху, суд вказав на недотримання заявником в повному обсязі вимог:

п. 2 ч. 2 ст. 364 КАС України, відповідно до якого у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету юридичної особи;

п. 5 ч. 2 ст. 364 КАС України, згідно якого передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;

п. 2 ч. 3 ст. 364 КАС України, відповідно до якого до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додається документ про сплату судового збору;

п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України, згідно якого заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Цією ухвалою суд встановив заявнику 7-ми денний строк з дня отримання її копії для усунення недоліків заяви у спосіб:

- надання письмового підтвердження факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у разі його відсутності, шляхом реєстрації такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт;

- надання доказів сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у розмірі 3153 грн.;

- подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням у ньому поважних причин пропуску такого строку або обґрунтувань, за яких заявник (відповідач) вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин;

Також суд вказав, що заявнику на виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 364 КАС України необхідно зазначити та чітко сформулювати нововиявлені обставини згідно ч. 2 ст. 361 КАС України, вказати дату їх відкриття або встановлення.

Копія ухвали про залишення заяви без руху від 15.07.2024 була направлена представнику Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК-2006" в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТС та доставлена останньому 15.07.2024 о 19:30 год., про що свідчить відповідна довідка, яка наявна в матеріалах справи. Враховуючи, що ухвала про залишення заяви без руху була доставлена пізніше 17 години, відтак вказана ухвала вважається врученою представнику 16.07.2024.

23.07.2024 до суду через систему Електронний суд надійшли заяви представника заявника, якими на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2024 надано письмове підтвердження факту реєстрації ПП "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, докази сплати судового збору у розмірі 3153 грн., а також заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною заявою.

Тобто, недоліки поданої заяви в частині надання письмового підтвердження факту реєстрації електронного кабінету заявника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а також доказів сплати судового збору заявник усунув.

Разом із тим, інші вимоги суду щодо зазначення нововиявлених обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення заявником були повністю проігнорованими.

Так в ухвалі про залишення заяви без руху від 15.07.2024 суд вказував на те, що пунктом 5 частини 2 статті 364 КАС України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

Частиною 2 статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Зазначав, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 361 КАС України).

Суд наголосив на тому, що під істотними обставинами слід розуміти ті з них, що можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили і такі не були відомі і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Також суд вказав, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Крім того суд звернув увагу заявника на те, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази або ж нові обставини, які виявлені після постановлення рішення суду та зауважив, що в даному ж випадку заявник як на нововиявлені обставини посилається на докази, зокрема наказ Державної служби геології та надр України від 21.04.2023 № 219 Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до якого відновлено дію спеціального дозволу на користування надрами №5064 від 03.12.2009, приписи позивача та інші докази, які були створені після винесення оскаржуваного судового рішення та які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Однак, нові докази які не оцінювалися судом згідно імперативних приписів п. 2 ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, суд запропонував заявнику на виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 364 КАС України зазначити та чітко сформулювати нововиявлені обставини згідно ч. 2 ст. 361 КАС України, вказати дату їх відкриття або встановлення.

Втім, як вже було зазначено судом, на усунення вказаного недоліку заявник ніяким чином не прореагував, тобто залишив його без належного виконання.

Разом із тим, обставини, які заявник на своє переконання вважає нововиявленими, як і підстави, що спонукали його звернутися до суду в контексті дотримання визначеного законом строку звернення, останній доводить у поданому клопотанні про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, надаючи оцінку таким доводам суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду та поважність пропуску цього строку з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Так, в ухвалі від 15.07.2024 суд вказав, що існування обставин про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач пов`язує із прийняттям 21.04.2023 Державною службою геології та надр України наказу №219 "Про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами". При цьому суд врахував те, що про існування вказаного наказу та інших доказів на які посилається відповідач, останньому було відомо на момент винесення Верховним Судом постанови від 04.10.2023 у цій справі.

Тобто, ті докази, які заявник вважає такими, що пов`язуються із нововиявленими обставинами (наказ позивача № 219 від 21.04.2023, припис від 13.04.2023 №172-14/06 тощо), були створені в 2023 році, про що заявник був в повній мірі обізнаний.

Також заявник був обізнаний, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 переглядається в касаційному порядку Верховним Судом.

Отже, навіть якщо і припустити, що прийняття 04.10.2023 Верховним Судом своєї постанови про скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 та залишення в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 зумовило настання для заявника обставин, які він вважає такими, що в сукупності із вищенаведеними доказами є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, то визначений п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України 30-ти денний строк для подання відповідної заяви слід обраховувати з дати ухвалення Верховним Судом своєї постанови, тобто з 04.10.2023.

Натомість заявник із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами звернувся до суду 10.07.2024, тобто з істотним пропуском місячного строку звернення, встановленого статтею 363 КАС України.

Так, у своєму клопотанні від 23.07.2023 про поновлення строку звернення до суду з даною заявою, представник заявника посилається на те, що завершення строку на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами припало на вторгнення загарбників на територію України та у період дії воєнного стану.

Заявник вказує, що з жовтня 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України та здійсненням ракетно-бомбових ударах по енергетичній системі України по всій території нашої держави почались відбуватись постійні перебої та відключення електроживлення. Крім того зазначає, що оскільки сторони перебувають у різних місцях внаслідок відключення електроживлення у різні періоди часу виникли проблеми з обміном інформацією та документами. Також заявник наголошує на тому, що додатковою підставою що спричинила пропуск строку це постійні повітряні тривоги через які представник заявника прямував у бомбосховище.

Оцінюючи наведені заявником причини пропуску зазначеного строку, суд виходить із такого.

Так дійсно, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 10.07.2024 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а й усі інші органи державної влади у спірний період не припиняли своєї роботи.

Більше того, з жовтня 2023 року, тобто з того часу коли Верховним Судом винесено постанову у даній справі, обстановка на території Вінницької області як для населення так і для юридичних осіб в цілому була спокійна, тобто не зумовлювала необхідності припинення власної діяльності чи вибуття в більш безпечні місця нашої держави. А тому заявник в жодному випадку не був позбавлений об`єктивної можливості звернутися до суду з відповідною заяву про перегляд судового рішення за нововияленими обставинами, як і не був позбавлений можливості отримати необхідну правову допомогу.

Про безпідставність викладених у поданому клопотанні доводів щодо неможливості нормального функціонування чи організації роботи ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" в період дії воєнного стану свідчать власні ж пояснень заявника у поданій заяві про перегляд судового рішення та викладена ним хронологія подій, зокрема те, що на протязі 2023 року ним здійснено значна робота спрямована на виконання припису Державної служби геології та надр України від 13.04.2023 № 172-14/06, про виконання якого позивач був повідомлений листом від 01.09.2023 №1657.

Таким чином у наведеному вище випадку, коли ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" за наказом позивача від 21.04.2023 №219 було поновлено дію спеціального дозволу на користування надрами, правові наслідки дії воєнного стану на території держави як і постійні повітряні тривоги на протязі 2023 року не становили об`єктивних перешкод чи пересторог для заявника в умовах реалізації ним своєї діяльності та виконання обов`язків щодо усунення порушень законодавства у сфері користування надрами.

Натомість, коли постало питання щодо строку звернення до суду то такі обставини для заявника чомусь виявилися обтяжливими. Наведене наводить суд на висновок про непослідовність позиції заявника та намагання виправдати свою пасивну поведінку загальновідомими фактами з метою отримання бажаного результату в якнайлегший для себе спосіб.

Неможливо не згадати на сталу і послідовну судову практику в оцінці обставин реалізації особою свого права на звернення до суду в період дії воєнного стану. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 вказала на те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Водночас, повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, саме по собі посилання заявника на узагальнюючі факти щодо ракетних обстрілів та відсутності електроенергії, як причини пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини та докази, з якими такі обставини дійсно пов`язані з підприємством (наприклад знищення внаслідок обстрілу майна підприємства чи його документів, відсутність електроенергії протягом тривалого часу, тощо), не може вважатися такими, що зумовили пропуск строку звернення до суду з об`єктивно непереборних причин.

Також слід врахувати й те, що оголошення сигналу повітряної тривоги є суб`єктивним та обмеженим у часі чинником, який не вказує на наявність тих дійсних перешкод, які б унеможливлювали своєчасному зверненню до суду. В ухвалі від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. У цій справі Верховний Суд відхилив посилання скаржника на тривалі повітряні тривоги, зазначивши, що довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку, оскільки повітряні тривоги не мають постійного характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України та не носять безперервного характеру.

При наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідною заявою, саме на заявника покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Втім, заявником не надано суду переконливих доказів про те, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Вінницької області воєнного стану, могло об`єктивно перешкодити своєчасно звернутися до суду із відповідною заявою. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме заявник зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Як видно зі змісту заявленого клопотання, представник ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" лише обмежилася загальним посиланням на введення в країні воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку з мотивів введення воєнного стану.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що заявник не підтвердив належними та допустимими доказами існування обставин (пов`язаних із введенням воєнного стану, або не пов`язаних), які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.

Окремо суд також звертає увагу на те, що заявник 26.04.2024 вже звертався до суду з аналогічною заявою, яку ухвалою від 02.05.2024 було залишено без руху. Втім, недоліків такої заяви (які також були пов`язані зі строком звернення) не усунув, що зумовило винесення судом ухвали від 17.05.2024 про повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Тобто, така поведінка заявника вочевидь не може свідчити про належне ставлення до реалізації власних прав та виконання визначених як законом так і судом обов`язків.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" N 11681/85).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06; п. 33).

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише 10.07.2024, пропустила визначений ст. 363 КАС України тридцяти денний строк звернення до суду, а вказані ним підстави для поновлення такого строку є неповажними, у зв`язку з чим судом відхиляються.

Відповідно до частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

А відповідно до частини 4 статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Таким чином, оскільки заява (клопотання) ПП "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 363, 366 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (клопотання) представника Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Заяву представника Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 за нововиявленими обставинами у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович