Рішення

від 01.08.2024 по справі 820/277/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 року № 820/277/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНА ГРУПА ВЕРТИКАЛЬ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" (проспект Гагаріна, буд. 38, кв. 32, м. Харків, 61140, ЄДРПОУ 36456228), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №00004111402 від 04.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" виходить виключно з мотивів наявності у відношенні ТОВ "КОРАЛСІТІ" податкової інформації, що надійшла від ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 24.07.2015, яка, на думку позивача, є суперечливою за своїм змістом. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, запропоновано відповідачу надати заперечення по суті заявлених вимог.

Відповідач проти позову заперечував, до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, враховуючи наявну податкову інформацію стосовно контрагента позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі 820/277/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.10.2016 №0004111402. Стягнуто зі Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39858581, вул. Б.Хмельницького, 17, м. Харків, 61001) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 36456228, пр. Гагаріна, 38, кв.32, м. Харків, 61140) у розмірі 5321,60 грн. (п`ять тисяч триста двадцять одна гривня 60 копійок).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 А/с залишено без задоволення, постанову ХОАС від 09.03.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 28.02.2023 К/с відповідача задоволено частково, постанову ХОАС від 09.03.2017 та ухвалу ХААС 16.05.2017 скасовано, справу направлено до суду І інстанції на новий розгляд.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями праву передано на розгляд судді О.М. Тітову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - прийнято до розгляду.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" (далі ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі.

Як вбачається з акту перевірки, видами діяльності ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; посередництво в організації реклами в засобах масової інформації; рекламні агентства; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом і подібними продуктами.

Судом встановлено, що Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" по взаємовідносинам з ТОВ "КОРАЛСІТІ" за період березень 2015 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 19.09.2016 №4369/20-38-14-02-08/36456228, у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України , в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 236515,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "КОРАЛСІТІ" в березні 2015 року; п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, ст.135 ПК України, встановлено зниження до сплати в бюджет суми податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 212863,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 04.10.2016 №0004111402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 354772,50 грн., в т.ч. за основним платежем 236515 грн. та штрафними санкціями - 118257 грн. (т.1 а. с.10);

- від 04.10.2016 №0004121402, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 212863 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Харківській області, а згодом до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 22.12.2016 №27642/6/99-99-11-01-01-25, податкове повідомлення - рішення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2016 № 0004121402 та у відповідній частині рішення прийняте за розглядом первинної скарги - скасовано; податкове повідомлення-рішення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 04.10.2016 № 0004111402 - залишено без змін, а скаргу - задоволено частково (т.1 а.с.32-36).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 19.09.2016 №4369/20-38-14-02-08/36456228, суд встановив наступне.

Як встановлено з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет по взаємовідносинам з ТОВ "КОРАЛСІТІ" при придбані позивачем послуг з розміщення реклами на щиті 3х6. Підставами для визначення вказаних порушень стало отримання податкової інформації від ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 24.07.2015 №471/10-13-22-05/39472353.

Судом встановлено, що між ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" (замовник) та ТОВ "КОРАЛСІТІ" (виконавець), укладено договір про проведення рекламної(их) компанії(й) від 30.01.2015 №КС-30, з додатками до нього. Як вбачається з п.п.2.1 вказаного договору, рекламодавець доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов`язання виготовити та/чи розмістити рекламний матеріал рекламодавець, провести рекламну компанію відповідно до умов договору та додатків до нього, які є його невід`ємною частиною, а рекламодавець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи).

На підтвердження реальності спірних господарських операцій до суду позивачем надано: додатки до договору про проведення рекламної компанії міститься інформація про види робіт, сюжет рекламної компанії та кількість одиниць часу витрачених під час надання послуг, а також місце проведення рекламних заходів, опис рекламного обладнання та кількість використаного обладнання, ціна за надані послуги. Також долучено пакет первинних документів: акти надання послуг, податкові накладні, фото звіти, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 та по рахунку 3772 за березень 2015 року, звіт з оприбуткування за березень 2015 року.

Представником позивача долучено письмові пояснення, щодо отриманих у ТОВ "КОРАЛСІТІ" рекламних послуг. Позивач стверджує, що послуги спрямовані на використання у господарській діяльності позивача, направленої на реалізацію укладених договорів позивача з іншими контрагентами - покупцями, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи відповідними договорами, податковими накладними, актами надання послуг.

Позивачем також виписані податкові накладні ТОВ "КОРАЛСІТІ", що відображають інформацію з приводу спірних правовідносин.

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "КОРАЛСІТІ" включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість за березень 2015 року, поданої до податкового органу.

Відтак, позиція позивачів ґрунтується на тому що, ТОВ "КОРАЛСІТІ" - виконало свої зобов`язання за вказаним договором, а ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" отримало рекламні послуги за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

При розгляді справи суд також бере до уваги наявні в матеріалах справи заперечення відповідача, щодо заявлених позовних вимог, та вважає за потрібне зазначити свої міркування з приводу позиції контролюючого органу.

Щодо доводів податкового органу про неможливість контрагентом виконати умови договору, укладеного із ТОВ «Мегаполіс Інвест Плюс», з огляду на виявлення обставин, що свідчать про незаконну діяльність даного товариства, а саме: відсутність за місцезнаходженням; недостатність трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій; невідповідність придбаних послуг тим, які надані позивачу тощо, суд зазначає таке.

Дані зауваження відповідач зазначає у своїх запереченнях на позовну заяву, посилаючись на податкову інформацію складену ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області за березень 2015 року, разом з тим матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження даної інформації.

Щодо посилання відповідача на те, що надані фотозвіти не надають можливість ідентифікувати виконавця таких послуг та власника щитів, на яких розміщено рекламні матеріали, з урахуванням того, що у користуванні чи власності ТОВ «Коралсіті» такі відсутні, суд зазначає таке.

Фотозвіт від 31.03.2015 є доповненням до Додатку №1 до Договору №КС-30 від 30.01.2015 про виконання робіт, та вказано виконавцем ТОВ «Коралсіті».

Також матеріали справи містять Додаток №2 до Договору №КС-30 від 30.01.2015 про виконання робіт, що містить перелік рекламних носіїв згідно до п.1 Додатку №1, з зазначенням адрес рекламоносіїв, кодів та описів рекламного обладнання.

Відтак, суд вбачає достатність наданих доказів на спростування доводів відповідача.

Щодо посилання посиланням контролюючого органу на обставини, встановлені в ході досудового слідства у кримінальному провадженні №12015000000000630, та протокол обшуку від 22.03.2016, відповідно до якого вилучені печатка ТОВ «Коралсіті», копії актів, договорів, банківських рахунків, копії карток зі зразками підписів, копії паспортів з картками фізичної особи-платника податків, видаткові накладні, товарно транспортні накладні та інші документи, а також щодо того, що перевірка позивача призначена на виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 22.06.2016 №760/6919/16-к про надання дозволу на її проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, в ході досудовим розслідуванням у якому встановлено, що учасниками організованої групи у період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, зокрема, ТОВ «Коралсіті», та не з`ясовано яке значення для справи мають наведені обставини.

Першочергово суд зауважує, що на момент розгляду справи відсутній обвинувальний вирок у відповідному кримінальному провадженні, а проведення досудового розслідування та слідчих дій не є констатуючим фактом вини контрагента позивача ТОВ «Коралсіті».

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежності від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім того, доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача необхідних трудових та інших ресурсів є необґрунтованими, оскільки зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення ресурсів, у тому числі працівників, є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Таким чином, ТОВ "КОРАЛСІТІ" - виконало свої зобов`язання за вказаним договором, а ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" отримало рекламні послуги за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

При цьому, суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "КОРАЛСІТІ" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Відповідно до п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З огляду на положення нормативно-правових актів, необхідною умовою для включення понесених витрат за отримані послуги до податкового кредиту є наявність зв`язку отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких послуг повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Придбання вказаних рекламних послуг у контрагента безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки отримані послуги забезпечують виконання позивачем зобов`язань за результатами укладених між позивачем та його контрагентами - покупцями договорами, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо надання рекламних послуг, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства до первинних документів, що підтверджують реальність та факт придбання послуг, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС".

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб`єкта господарювання в оплату вартості наданих послуг свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Таким чином, позивачем було дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "КОРАЛСІТІ", оскільки задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "КОРАЛСІТІ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.10.2016 №0004111402 є протиправним, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ-ПЛЮС" до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.10.2016 №0004111402.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.