Постанова

від 01.08.2024 по справі 340/9826/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9826/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі №340/9826/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, Відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування заборонного припису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, Відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника, серії АА №368817 від 20.11.2023 року, складений поліцейським СРПП ВП №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що терміновий заборонний припис стосовно позивача, не містить жодного доказу в підтвердження вжиття поліцейським СРПП ВП № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області, старшим сержантом поліції Берладом Романом Вікторовичем заходів задля здійснення перевірки інформації, викладеної у заяві ОСОБА_3 , яка слугувала підставою для прийняття заборонного припису. Натомість, докази, надані позивачем, не були досліджені та не були враховані судом першої інстанції при винесенні рішення, хоча безпосередньо доводять, що встановлення факту домашнього насильства лише за заявою особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, у випадку коли інша особа (кривдник) заперечує вчинення домашнього насильства, не може бути визнане об`єктивним. По перше «постраждала особа» не проживає та ніколи не проживала за адресою складання припису, а саме там, де проживає позивач з дітьми, який не запрошував свою колишню дружину з її співмешканцем громадянином Польщі, до свого будинку, що поліцейськими також не з`ясовувалось та не було враховане судом. Отже не мав наміру здійснювати щодо неї психологічне насилля. По друге, - відповідач не надав до матеріалів справи ані відібраних від кривдника пояснень, ані пояснень свідків, попри те, що на подвір`ї позивача на час складання припису знаходилось щонайменше 6 осіб: адвокат ОСОБА_3 ОСОБА_4 , батько «постраждалої особи», раніше судимий ОСОБА_5 , співмешканець постраждалої особи ОСОБА_6 , батько позивача інвалід 2 групи ОСОБА_7 , сусідка Позивача ОСОБА_8 , чим підтвердив факт складання термінового заборонного припису з порушеннями Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року N 654. По третє судом першої інстанції не враховане, що ініціатором конфлікту виступала саме ОСОБА_3 , яка почала агресивно себе поводити ще в школі, при намаганні забрати дітей із навчального закладу. Застосування спеціального заходу щодо протидії домашньому насильству- складання заборонного припису лише на підставі заяви «потерпілої особи», без належної перевірки відповідної інформації, є непропорційним встановленим обставинам, а тому, є таким, що винесений без відповідних підстав, а вказані дії поліцейського є протиправними. Суд першої інстанції при винесенні рішення безпідставно не врахував те, що складені поліцейським документи не містять доказів існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи ОСОБА_3 , які є обов`язковою передумовою для вжиття такого заходу, як складення термінового заборонного припису. Також, судом першої інстанції залишено поза увагою винесення термінового заборонного припису також й відносно «постраждалої особі» - ОСОБА_3 (серії АА № 368818 від 20.11.2023р.), тобто, кривдниками, за рішенням поліцейського, виступають обидві особи з колишнього подружжя. На підтвердження необґрунтованості складання тимчасового заборонного припису стосовно позивача, наявністю реальної загрози саме його життю та здоров`ю, позивачем надані необхідні докази (документи про відкриття кримінальних проваджень, в тому числі й нанесення йому тілесних ушкоджень), в той час, як наявність такої ж загрози життю та здоров`ю у колишньої дружини в матеріалах справи відсутні. Судом першої інстанції не враховані твердження позивача про те, що наявність конфліктних ситуацій між колишнім подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Сам факт звернення колишньої жінки до поліції щодо домашнього насильства без належних та допустимих доказів не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства. Те, що між батьками є непорозуміння через виховання та проживання дітей, свідчить про спір, який вирішується судом, проте не підтверджує факту вчинення домашнього насильства. Вказані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами, які в матеріалах справи відсутні. Відтак, за відсутності достовірних доказів щодо вчинення позивачем домашнього насильства та достатніх підстав для винесення термінового заборонного припису можна дійти висновку, що відповідач при прийнятті термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № №368817 від 20.11.2023р. діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому вказаний припис від 20.11.2023р. серії АА № №368817 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним ст. 2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що 20.11.2023р. за адресою АДРЕСА_1 , поліцейським СРПП ВП № 2 (смт.Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області старшим сержантом поліції Берладом Романом Вікторовичем винесено терміновий заборонний припис відносно ОСОБА_1 . Так, 20.11.2023 на лінію « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , 1990 року народження, яка повідомила: «що її колишній чоловік ОСОБА_1 забороняє їй бачитись з їх спільними дітьми, погрожував фізичною розправою, вдарив у живіт, а коли син заступився за неї, чоловік вдарив сина та погрожував йому». Наряд поліції який прибув за вказаною адресою, провів спілкування з ОСОБА_3 та встановив, що в останньої виник конфлікт з колишнім чоловіком ОСОБА_1 , через те, що позивач не дає бачитись ОСОБА_3 з їх спільними дітьми. Від ОСОБА_3 було відібрано письмову заяву та пояснення. Відповідно до змісту протоколу прийняття заяви від 20.11.2023 ОСОБА_3 зазначено: «Прошу Вас, розглянути мою заяву відносно колишнього чоловіка, який загрожує життю наших дітей». В своїх поясненнях від 20.11.2023 ОСОБА_3 зазначила: «Я дійсно проживаю за вказаною адресою. Можу пояснити наступне, що мій колишній чоловік ОСОБА_1 забороняє мені бачитись з спільними дітьми, погрожував фізичною розправою, вдарив у живіт, а коли син заступився за мене, чоловік вдарив сина та погрожував йому». Враховуючи викладене поліцейським винесено терміновий забороний припис серії АА номер 368817. Припис винесено за таких обставин, а саме як «не давав бачитися зі спільними дітьми та виражався нецензурною лайкою у бік колишньої дружини». Відповідно до термінового заборонного припису серії АА номер 368817, позивачу обрано заходи термінового заборонного припису, щодо заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою строком на 10 діб. Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. Згідно п.7 розділу ІІ Порядку № 369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Виходячи з наведених норм в їх сукупності, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Матеріалами справи не підтверджується надання позивачем під час оцінки вчинення домашнього насильства заперечень або пояснень, про які він вказує, а також зауважень щодо змісту припису. Крім того, наведені норми дають можливість поліцейському в спірному випадку діяти на власний розсуд виходячи з фактичних обставин з наданням пріоритету безпеці постраждалої особи. Таким чином, на переконання відповідача, з урахуванням обставин справи, правом уповноважених поліцейських вільного розсуду, щодо винесення термінового заборонного припису, та припинення домашнього насильства, поліцейськими рішення прийнято в межах визначеного чинним законодавством у визначений спосіб з дотриманням процедури передбаченої Порядком.

Апелянтом надано відповідь на відзив, згідно якого оскаржуваний терміновий заборонний припис, на його думку, винесений без відповідних підстав, а вказані дії поліцейського є протиправними. Також і самим відповідачем не заперечується, а навпаки підтверджується те, що судом першої інстанції проігноровано встановлення факту домашнього насильства лише за заявою особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, а у випадку коли інша особа (кривдник) заперечує вчинення домашнього насильства, застосування спеціального запобіжного заходу не може бути визнане об`єктивним. Змістом відзиву підтверджується необгрунтованість застосування саме цього запобіжного заходу, оскільки зазначено, що «Відповідно до термінового заборонного припису серії АА номер 368817, позивачу обрано заходи термінового заборонного припису, щодо заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою строком на 10 діб.» Позивач звертає увагу, що у зазначеному випадку саме «потерпіла особа» приїздила додому до позивача й влаштувала скандал. Відповідачем умисно замовчується головний принцип застосування такого спеціального запобіжного заходу, як терміновий заборонний припис, а саме те, що він покликаний усунути небезпеку для життя і здоров`я постраждалої особи. При цьому, ані судом не було встановлене, ані відповідачем не надано доказів про наявність такої небезпеки. Фактичні обставини вчинення або не вчинення позивачем домашнього насильства на доведені, доказів виконання суб`єктом владних повноважень обов`язків з перевірки інформації наданої «постраждалою особою» матеріали справи не містять (з 6 свідків подій не відібрано жодного пояснення), терміновий заборонний припис винесено щодо обох учасників конфлікту і лише на підставі заяви особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, тобто є непропорційним встановленим обставинам, таким, що винесений без відповідних підстав, а вказані дії поліцейського є протиправними, наявність між колишнім подружжям судового спору про встановлення місця проживання дітей не може бути підставою для вжиття такого спеціального заходу.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 20.11.2023 року до Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява ОСОБА_3 про скаргу на дії її колишнього чоловіка, який забороняє їй бачити своїх дітей.

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погрожував їй та їх спільним дітям, як фізично, так і морально. Заявниця не може дійти з ним згоди, бо він застосовує фізичну силу проти неї: зламав їй ніготь на лівій руці та вдарив в нижню частину живота. Коли заявниця вирвалась від нього, син вступився за неї, а ОСОБА_1 штовхнув сина і став погрожувати йому за те, що він вступився. (а.с. 64)

Згідно з рапортом старшого інспектора ЧЧ Відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Іллєнка В. В., 20.11.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 5758 від 20.11.2023 року як ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 20.11.2023 0 15:58 надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що заявниця, яка є представником ОСОБА_3 як адвокат, повідомила, що в її клієнтки виникла сварка з чоловіком на ім`я ОСОБА_1 : чоловік побив дружину, вирвав їй нігті, зараз зачинився в будинку з дітьми і не впускає дружину. Під час реагування на повідомлення стосовно домашнього насильства нарядом ГРПП було встановлено, що під час довготривалого конфлікту між подружжям колишній чоловік ОСОБА_1 погрожував заявниці фізичною розправою та застосував фізичну силу стосовно ОСОБА_3 , про що заявниця написала відповідну заяву. Також встановлено, що конфлікти виникають у подружжя неодноразово, так як в останніх тривають судові процеси по встановленню місця проживання спільних малолітніх дітей. Відносно ОСОБА_1 було винесено ТЗП серії АА368817, а також було винесено ТЗП відносно ОСОБА_3 серії АА368818. Крім того, здійснено реагування на дану подію раніше ЄО 5755. (а. с. 63)

Згідно з рапортом старшого інспектора ЧЧ Відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, 20.11.2023 року о 15:37 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 5756 від 20.11.2023 року як ІНША ПОДІЯ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 20.11.2023 о 15:37 надійшло повідомлення зі служби "102" від громадянина ОСОБА_1 про те, що на території Дружелюбівської школи, двоє невідомих осіб, один з яких громадянин Польщі, а інший - колишній засуджений ОСОБА_9 , мають намір вивезти дітей ОСОБА_1 до Польщі. Вказаних осіб, на думку заявника, їх найняла колишня дружина. Виїздом на місце події нарядом ГРПП встановлено, що, як повідомила гр. ОСОБА_4 - адвокат Величко Ю. А., осання хоче забрати спільних дітей у колишнього чоловіка гр. ОСОБА_1 , та виїхати з ними за кордон, проте батько дітей не дозволяє їх забирати. Подружжя знаходиться в розлученні. На даний час в колишнього подружжя відбуваються судові засідання стосовно того, з ким повинні проживати діти. Дана подія раніше зареєстрована ЄО 5755. (а. с. 65)

20.11.2023р. поліцейським СРПП ВП №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серія АА №368817 (а.с.23), зокрема припис винесено стосовно ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; у зв`язку зі скоєнням ним 20.11.2023 близько 15 год. за адресою: АДРЕСА_1 , домашнього насильства стосовно постраждалої особи, ОСОБА_3 (ображав нецензурною лайкою та не давав бачитись з їх спільними дітьми).

Цим приписом встановлено такі заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, як заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, а також заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. (а. с. 23)

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на десять діб з 18:20 год. 20.11.2023 та діє до 18:20 год. 30.11.2023.

Припис містить підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс заборонний припис стосовно кривдника, ОСОБА_2 та підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 .

Вважаючи заборонний припис протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість дій старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , який, враховуючи пріоритетність безпеки постраждалої особи та наявність дискреційних повноважень у поліцейських уповноваженого підрозділу поліції на винесення відповідного припису, навіть за умови низького рівня оцінки небезпеки постраждалої особи, після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи ОСОБА_3 , склав терміновий припис.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Відповідно до п.3, 6, 8, 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» надано наступні визначення понять:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Як передбачено ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 5, 6 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Згідно з ч.11 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок № 654).

Згідно з п. 2 Порядку № 654, що відповідає ч. 4 ст. 25 Закону № 2229-VIII, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

У разі виникнення внаслідок домашнього насилля безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи, остання з метою його негайного припинення, недопущення продовження чи повторного вчинення, звертається до уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України із заявою. У свою чергу працівники уповноваженого підрозділу поліції, після опрацювання заяви, за результатами оцінки ризиків виносять терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.2, 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді» / «невідомо» (додаток 1 до Порядку № 369/180).

Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку №№369/180, дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Згідно з п.7 розділу ІІ Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку №369/180.

Аналогічний висновок зазначив Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 №380/952/20.

Водночас, обов`язковою умовою для винесення термінового припису є навність особи кривдника, особи, яка постраждала від домашнього насильства та факту вчинення домашнього насильства відносно постраждалої особи.

Колегія суддів зазначає, що між колишнім подружжям Величків ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) склались неприязні відносини обумовлені недосягненням згоди щодо визначення місця проживання їх спільних дітей. Проте, вказане питання вирішується колишнім подружжям у судовому порядку.

З наявних у справі доказів вбачається, що між колишнім подружжям регулярно виникають конфлікти, про що свідчить винесення ТЗП відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 раніше.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що 20.11.2023 року мав місце конфлікт між колишнім подружжям Величків.

Колегія суддів наголошує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника є спеціальним заходом протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства з метою негайного припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

З оскаржуваного позивачем заборонного припису вбачається, що його винесено у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства, що виявилось у образах нецензурною лайкою та перешкодою бачитись з дітьми.

При цьому, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язує відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування здійснити перевірку відповідної інформації.

Так, у разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров`ю постраждалої особи.

Проте, вказані дії позивача підтверджено лише заявою його колишньої дружини та зафіксованим повідомленням на службу "102", який надійшов від адвоката Величко Ю. А. (колишньої дружини позивача).

Допитаний в судовому засіданні першої інстанції в якості свідка старший сержант поліції ОСОБА_2 зазначив, що спірний терміновий заборонний припис винесено на підставі заяви ОСОБА_3 , після надання нею пояснень (а.с.66,67) та на підставі «Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» (а.с.70,71).

Колегія суддів вважає недостатніми доказами щодо наявності підстав для винесення ТЗП пояснень працівника поліції, який склав цей терміновий заборонний припис, враховуючи виключно заяву та пояснення ОСОБА_3 , без належної перевірки заявлених нею відомостей.

При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Як свідчать матеріали справи, пояснення від кривдника поліцейським отримано не було. Так само відсутні відомості щодо перевірки обставин, наведених заявником ( ОСОБА_3 ) опитування осіб, які могли бути присутніми під час сварки колишнього подружжя. Також, відповідачем не надано відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які допомогли б встановити обставини конфлікту.

Матеріали, на підставі яких складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів старшим сержантом поліції ОСОБА_2 задля здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису.

Окрім цього, такі матеріали не містять доказів існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи, що є обов`язковою передумовою для вжиття такого заходу, як складення термінового заборонного припису.

Відтак, терміновий заборонний припис винесений лише на підставі інформації, що наведена у заяві ОСОБА_3 .

Суд апеляційної інстанції зауважує, що терміновий заборонний припис фактично є заходом тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Однак, жодних доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП суду не надано, матеріали справи таких відомостей не містять.

Водночас, колегія суддів зазначає, що до обов`язків поліцейського віднесено встановлення наявності постраждалої від домашнього насильства особи та її рівня небезпеки, однак вказані обставини відповідачем з`ясовано не було, висновки щодо допущення саме позивачем домашнього насильства зроблено поліцейським лише на підставі доводів зацікавленої особи, яка не надала жодних документальних підтверджень факту насильства, та небезпеки від позивача.

За змістом ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, працівником поліції при складанні термінового заборонного припису серії АА № 405988 від 25.08.2023р. не було дотримано вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. 2 КАС України, не здійснено належну перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справ та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі №340/9826/23 - задовольнити.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року в адміністративній справі №340/9826/23 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, Відділення поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування заборонного припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника, серії АА №368817 від 20.11.2023 року, складений поліцейським СРПП ВП №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області старшим сержантом поліції Берладом Романом Вікторовичем.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак