Ухвала

від 02.08.2024 по справі 400/86/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/86/23

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИСТАК» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

03 січня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВИСТАК» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 6979276/37844179 від 29.06.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 18.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати податкову накладну позивача № 36 від 18.02.2022 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Виста-К», код ЄДРПОУ 37844179, за датою фактичного подання 18.02.2022 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року залучено до справи другого відповідача Головне управління ДПС у Волинській області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВИСТАК» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6979276/37844179 від 29.06.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 18.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Виста-К» № 36 від 18.02.2022 року датою її подання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 20.05.2024 р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ВИСТАК», крім того, в апеляційній скарзі наголошуються, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Серед визначених статтею 315 КАС України повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є скасування судового рішення повністю або частково і у відповідній частині закриття провадження у справі повністю або частково або залишення позовної заяви без розгляду повністю або частково (п.3 ч.1 ст.315 КАС України).

З вказаної норми слідує, що під час розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції повинен перевірити наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі або ж залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів констатує, що лише за умови дотримання позивачем строку звернення до суду або визнання причин пропуску строку поважними суд може розглядати справу і вирішувати спір по суті.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Під час розгляду апеляційної скарги у даній справі колегією суддів встановлено, що при відкритті провадження у даній справі в ухвалі від 06.01.2023р. суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «ВИСТАК» подано з додержанням вимог ст.ст.160-161 КАС України, підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження у адміністративній справі відсутні.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України звертались до суду з клопотанням про залишення позовної заяви ТОВ «ВИСТАК» без розгляду, оскільки позивачем даний позов подано до суду з пропуском строку звернення.

Однак, суд першої інстанції не надав правової оцінки таким доводам відповідачів та ухвалив оскаржуване судове рішення про задоволення позову.

Досліджуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом в цій справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Разом з цим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів, відповідно до п. 56.1 якої, - рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів зазначає, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення за результатом розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання зареєструвати такі податкові накладні, становить три місяці з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Як слідує із матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №6979276/37844179 від 29.06.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 18.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, попередньо, як свідчать матеріали справи, позивачем 01.07.2022 р. застосовувалась процедура адміністративного оскарження рішення №6979276/37844179 від 29.06.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ВИСТАК» №36 від 18.02.2022 року.

За результатами розгляду відповідної скарги позивача, ДПС України прийняла рішення від 13.07.2022 р. №20403/37844179/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення. Зазначене рішення отримано позивачем, про що зазначається в позовній заяві.

Разом з тим ТОВ «ВИСТА-К» звернулось до суду з цим позовом 03.01.2023 р., з пропуском трьох місячного строку з дня отримання позивачем рішення від 13.07.2022 р. №20403/37844179/2 за результатами розгляду його скарги на рішення.

Згідно ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, положеннями статті 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.

Такий правий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 12 березня 2024 року по справі №380/9291/22.

Враховуючи наведені вище приписи процесуального законодавства, а також правову позицію Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати ТОВ «ВИСТА-К» надати пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом та/або клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням зазначеного вище колегією суддів правового регулювання.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 309, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИСТАК» у п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали надати пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до суду та/або заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків колегії суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук