Постанова

від 02.08.2024 по справі 420/34504/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34504/23

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області:

-№ 2762015320705 від 27 жовтня 2023 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2023 року на 18 210 061 грн та застосовано штрафні санкції на суму 4 552 515 грн;

-№ 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за червень 2023 року на 4 000 грн;

-№ 2792315320705 від 31 жовтня 2023 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2023 року на 19 372 947 грн та застосовано штрафні санкції на суму 9 686 474,00 грн;

-№ 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за липень 2023 року на суму 1 206 183,00 грн;

-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» за червень та липень 2023року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів документальних позапланових виїзних перевірок від 05.10.2023 року № 26882/15-32-07-05-18 та від 10.10.2023 року № 27332/15-32-07-05-18, які проведені з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення сум ПДВ, у том числі заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за червень та липень 2023 року.

Висновки відповідача про завищення сум від`ємного значення сум ПДВ ґрунтуються на безтоварності господарських операцій з ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» з придбання одягу, взуття в асортименті та отримання в оренду складського приміщення від ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД». Позивач вказує, що надані ним документи під час проведення перевірки повною мірою спростовують доводи контролюючого органу.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що сукупність фактів та обставин, що характеризують контрагентів позивача, а також недоліки первинних документів, свідчать про нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач в апеляційній скарзі посилається неврахування судом першої інстанції його доводів.

Зокрема апелянт наголошує, що під час перевірки у розрізі постачальника ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» встановлено, що задіяні у перевезені товару транспортні засоби, станом на час поставок товару, не перевали у власності чи оренді перевізника, були переоформлені, мають інші номерні знаки та рахуються на обліку інших юридичних осіб, а деякі мають тип кузову, що не пристосований для перевезення визначеного у спірній операції товару (одягу та взуття в асоритименті).

Стосовно підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» під час перевірок вручені запити на проведення інвентаризації ТМЦ, однак ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» самостійно провело інвентаризацію, чим не забезпечило присутність співробітників ГУ ДПС. Крім того, надані позивачем інвентаризаційні описи не підписані матеріально відповідальною особою.

Також контролюючий орган здійснив аналіз руху коштів та встановив отримання позивачем поворотної фінансової допомоги за рахунок якої в подальшому був придбаний товар. Однак до перевірки не було надано документів щодо фактичного надходження коштів на рахунок ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ».

Щодо оплати оренди складського приміщення ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД» та віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту за червень 2023 року вказано, що до перевірки не надано оригінал платіжного документу, тому відповідні витрати є документально непідтвердженими.

22.07.2024 року Головне управління Державної податкової служби в Одеській області надало до суду дотикові письмові пояснення у яких акцентувало увагу на невідповідності задіяних до перевезення транспортних засобів перевізника до переліку наявних у його власності. Також апелянт вказав, що самостійно проведені інвентарізації

ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ», своїм право на подання відзиву не скористалось. Представник позивача приймав участь у судових засіданнях 10.07.2024 року та 22.07.2024 року, надав пояснення.

19.07.2024 року позивачем додатково подані документи на підтвердження зберігання товару.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та додатково надані документи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі направлень №№14342/15-32-07-05, 14343/15-32-07-05 від 18.09.2023; №№14458/07-05, 14456/07-05 від 19.09.2023 року, наказів Головного управління ДПС в Одеській області від 18.09.2023 року №7490-п та від 12.09.2023 №7249-п, п.п.191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, п.200.11 ст.200, п.п. 69.2, п.п. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (із змінами), проведено документальні позапланові виїзні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТПРОМ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року, заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9208987070 від 16.08.2023 року та щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість до податкової декларацій з податку на додану вартість від 21.08.2023 року №9212270729

За результатами проведених перевірок складено Акти перевірки № 27322/15-32-07-05-18 від 10.10.2023, №26882/15-32-07-05-18 від 05.10.2023р., відповідно до висновків яких встановлено порушення ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ»:

- п.44.1 п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за липень 2023 на суму 19 372 947 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у рядку 21 декларації за липень 2023 в сумі 1 206 183 грн

- п.44.1 п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку декларації з ПДВ за червень 2023 на суму 18 210 061 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у рядку 21 декларації за червень 2023 в сумі 4000 грн.

На підставі висновків актів перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №№ 2762015320705, 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, №№ 2792315320705 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданими під час перевірки та до суду доказами підтверджується реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «Вінтаж Прайм» з придбання одягу, які мали місце у червні-липні 2023 року та з ТОВ «Спецбуд-Захід» з придбання послуг оренди нежитлового приміщення у червні 2023 року, в той час як висновки контролюючого органу базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 198.1 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У пункті 200.4 статті 200 Податкового кодексу України вказано, що

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001- цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом наведених норм слідує, що право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту, формування від`ємного значення та обов`язок формування податкових зобов`язань обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання та реалізація цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно із частинами першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження даних податкового обліку законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18.

Відповідно до матеріалів справи 01.06.2023 року між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» (покупець) та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» (постачальник) укладено договір поставки №01/06/23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначатися заявкою, або специфікацією та/або видатковою накладною (п.1.2 договору).

Загальна ціна товару може складатися з вартості всіх товарів, вказаних у специфікації або заявці, остаточно може визначатися на підставі підписаних актів приймання-передачі товару, або видаткових накладних тощо (п.2.1 розділу 2 договору). Порядок оплати визначений п.2.2. розділу 2 договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано до перевірки та до суду видаткові накладні, якими узгоджено кількість, якісні характеристики, вартість товару; платіжні інструкції; акт взаємних розрахунків станом на 30.06.2023 року між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» з ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН»; товарно-транспортні накладні.

За наслідками вказаних правовідносин складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

01.07.2023 року між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» укладено договір поставки №01/07/23/2, відповідно до умов якого ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» (постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити і передати у власність ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» (покупцю) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), можуть визначатися заявкою, або специфікацією та/або видатковою накладною (п.1.2 договору).

Загальна ціна товару може складатися з вартості всіх товарів, вказаних у специфікації або заявці, остаточно може визначатися на підставі підписаних актів приймання-передачі товару, або видаткових накладних тощо (п.2.1 розділу 2 договору). Порядок оплати визначений п.2.2. розділу 2 договору.

Згідно з Додатковою угодою від 03.07.2023 №01 до договору поставки від 03.07.2023року №01/07/23/1 змінено редакцію пункту 3.1.1. розділу 3. Строки, порядок та умови поставки товару, а саме:

« 3.3.1. Придбаний покупцем товар може знаходитись на безкоштовному зберіганні на складі постачальника терміном до 31.07.2023 року. З 01.08.2023 року зберігання товару покупця на складі постачальника вважатиметься платним, вартість такого зберігання складатиме 2000 грн. за 1 день зберігання товару».

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано до перевірки та до суду видаткові накладні, якими узгоджено кількість, якісні характеристики, вартість товару; платіжні інструкції; акт взаємних розрахунків.

Податковий орган в актах перевірки не визначив наявність дефектів в оформлені чи складені відповідних документів, також не зазначав про встановлені розбіжності між наданим документами. Відповідно до описової частини актів перевірки вказано про документальне оформлення безтоварних операцій.

Дослідивши вказані первинні документи, колегія суддів констатує їх відповідність вимогам чинного законодавства до форми та змісту, наявність необхідних реквізитів та відсутність суперечностей між ними.

Також колегія суддів констатує, що за наслідками вказаних правовідносин складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій. спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано.

Відповідачем не зазначено жодних обставин які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди у протиправний спосіб.

В той же час, висновки податкового органу та апеляційна скарга відповідача засновані на наступному:

-до первинних документів внесені недостовірні відомості, внаслідок чого не можливо підтвердити оприбуткування та транспортування товару;

-відсутні оригінали первинних фінансових документів, які б підтверджували перерахування грошових коштів за товар постачальникам - ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» ;

- документальною перевіркою не можливо підтвердити, що інвентаризація відбулась у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місяці, як наслідок не можливо підтвердити, що акт інвентаризації містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках;

-відсутність власних оборотних коштів, що необхідні для придбання товару, оскільки відсутні оригінали фінансових документів, що підтверджують отримання поворотної фінансової допомоги.

Вказуючи про відсутність оригіналів фінансових документів на підтвердження оплати товару ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», податковий орган посилається на наявні договори отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ»,ТОВ «ІНТЕР-С», ТОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», ТОВ «АНДЕРМЕТ», однак зазначає, що до перевірки не надано фінансових документів на підтвердження перерахування коштів від вказаних товариств на користь ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ».

Перш за все колегія суддів зазначає, що ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» самостійно оплачувало товари отримані від ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», на підтвердження чого матеріали справи містять платіжні інструкції, де платником зазначено позивача і які, з урахуванням дат та сум, співвідносяться з господарськими операціями (т.1 138-165, т.3 а.с. 112-126).

Дослідивши наявні платіжні інструкції, суд зазначає, що вони роздруковані з системи клієнт-банк та містять усі необхідні реквізити, крім власноручного підпису платника, оскільки в системі клієнт-банк підпис, при відправленні платежу, проставляється в електронному вигляді, що відповідає нормам чинного законодавства.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає не підтвердженими доводи податкового органу про відсутність доказів оплати ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» за поставлений товар.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне погодись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що питання отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ «ЗАХІДСОЦПОСТАЧ»,ТОВ «ІНТЕР-С», ТОВ «НЕОМЕТПРОМ ПЛЮС», ТОВ «АНДЕРМЕТ» знаходиться поза межами предмету перевірки, повноважень податкового органу та не впливає на правомірність визначення податкових зобов`язань у перевіряємий період. Таким чином, відповідач не може ставити під сумнів реальність господарських операцій з мотивів ненадання йому доказів отримання поворотної фінансової допомоги.

Зазначаючи про внесення недостовірних відомостей до первинних документів, відповідач вказував на залучення до перевезення товару, придбаного у ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», транспортних засобів, які не перебували у власності чи в оренді у перевізника (ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ»). Відповідні відомості виявлені контролюючим органом внаслідок аналізу: повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми № 20-ОПП, поданого перевізником; даних Централізованої бази даних МТСБУ та бази «НАІС ДДАІ» МВС України. Також водії, які здійснювали перевезення відповідно до наданих до перевірки ТТН не є працівниками підприємства ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ», виплати доходу самозяйнятим особам неплатникам податків також не здійснювались.

Відповідно до позиції контролюючого органу, надані до перевірки ТТН, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операцій із транспортування товару, так як містять у собі недостовірні відомості, які суттєво змінюють дійсність визначених у них обставин здійснення діяльності, а фактично її не здійснення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи запити контролюючого органу до суб`єктів господарювання, у власності яких мали б перебувати транспортні засоби, та надані відповіді, колегія суддів констатує, що, дійсно, юридичні особи спростовують факт надання транспортних засобів ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ» у користування чи надання послуг з перевезення на користь ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», вказуючи при цьому на відсутність у їх власності відповідних транспортних засобів (т.4 а.с.75-80).

Таким чином, контролюючим органом не було встановлено дійсних власників транспортних засобів та спростовано їх використання у перевезенні товару на користь позивача.

В аспекті наведених доводів колегія суддів також дослідила договір поставки №01/06/23 від 01.06.2023 року, укладений між позивачем та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», та зауважує на п.3.6 відповідно до умов якого, поставка товару може відбуватись як на умовах самовивозу зі складу постачальника за власний рахунок та власними засобами покупця, так і силами і засобами постачальника, чи стороннього перевізника на склад покупця. Спосіб і місце поставки може бути узгоджено сторонами як в письмовій, так і в усній формі (т.1 а.с. 129).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи ТТН перевізником зазначено ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ», замовником - ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН». Отже, позивач не здійснював перевезення товару та не залучав перевізника. Колегія суддів зазначає, що за загальним принципом індивідуальної відповідальності, позивач не може нести відповідальність за іншого суб`єкта без доведення належним чином факту попередньої змови.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом

З огляду на зазначене, виявлені невідповідності в ТТН не можуть свідчити про безтоварність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» за умови доведення реальності господарських операцій, зокрема надання доказів наявності товару.

Проведення платником податку інвентаризації товарів на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 року по справі №807/1556/17.

Контролюючий орган під час проведення перевірки декларування ПДВ за червень-липень 2023 року з метою встановлення факту отримання товару направив на адресу позивача запити щодо проведення інвентаризації основних засобів, товарно- матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей відповідно до пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) в присутності фахівців Головного управління ДПС у Львівській області, яка повинна бути здійснена 22.09.2023 року.

22.09.2023 року та 03.10.2023 року ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» до Головного управління ДПС у Львівській області надано:

- наказ ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» від 21.09.2023 року№1/09/ІНВ про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складах, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі 22.09.2023 року,

- інвентаризаційний опис №1 від 22.09.2023 року товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317,

- акт від 22.09.2023 року б/н контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі за адресою : Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317;

- наказ ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» від 02.10.2023 року№2-10/ІНВ про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 03.10.2023 року, що знаходяться: Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48;

- наказ ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» від 02.10.2023 року№1//10-23-І про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 03.10.2023 року, що знаходяться: Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48;

- акт ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» контрольної перевірки від 03.10.2023 року перевірки інвентаризації цінностей за адресою: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317;

- акт ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» контрольної перевірки від 03.10.2023 року перевірки інвентаризації цінностей за адресою: Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48;

- інвентаризаційний опис №2 від 03.10.2023 року товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться: Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48.

Таким чином, 22.09.2023 року та 03.10.2023 року посадові особи ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» виконали вимоги щодо проведення інвентаризації, провели її у встановлений відповідачем строк та надали відповідні докази відповідачу.

В той же час, відповідач не визнає проведені інвентаризації з мотивів відсутності під час її проведення посадових осіб контролюючого органу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вбачає лист відповідача на адресу Головного управління ДПС у Львівській області надано лист від 15.09.2023 № 2227/7/15-32-07-05-07 «Про проведення інвентаризації основних фондів, товарно- матеріальних цінностей, коштів тощо» для залучення фахівців до перевірки ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» для проведення обстеження виробничих потужностей та інвентаризації майна (запасів) за адресами: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317.

Також позивачем виписані направлення на проведення перевірки на фахівців Головного управління ДПС у Львівській області. Вказані направлення вручені під підпис представнику за довіреністю ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» ОСОБА_1 20.09.2023 року та 26.09.2023 року.

Доказів щодо неможливості прийняти участь в проведенні інвентаризації (яка проводилась в межах проведення перевірки) чи відмови товариством фахівцям відповідача бути присутніми під час проведення інвентаризації, контролюючим органом не надано, матеріали справи таких не містять.

У постанові від 26.09.2023 року по справі № 640/19859/21 Верховний Суд дійшов висновку, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов`язковою.

Отже неприйняття інвентаризаційних описів з мотивів відсутності посадових осіб ГУ ДПС під її проведення, є безпідставним.

В актах перевірки податковий орган вказує на відсутність у актах контрольної перевірки та в інвентаризаційних описах у розділі «Усі цінності, перелічені в інвентарному опису, комісією перевірені і в моїй присутності прийняти на відповідальне зберігання» підпису матеріально відповідальної особи.

В той же час, матеріально-відповідальною особою у ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» є директори, які входили до складу комісії та їх підписи міститься у актах контрольної перевірки та в інвентаризаційному описі, що самостійно підтверджує апелянт у клопотанні про долучення доказів від 22.07.2024 року.

У вказаному клопотання апелянт натомість зазначає, що забороняється включення матеріально відповідальних осіб до складу робочої інвентаризаційної комісії, однак наведене не відповідає вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, яке не містить відповідних обмежень.

Тобто, позивачем у межах проведеної перевірки здійснено інвентаризацію товарів на вимогу контролюючого органу та у встановлений строк надано інвентаризаційні описи, чим підтверджено наявність товарів у платника податку і, відповідно, використання їх в операціях, що є господарською діяльністю позивача.

З іншого боку, податковий орган не навів суду переконливих доводів щодо причин відхилення інвентаризації та підстав відсутності посадових осіб ГУ ДПС під час її проведення.

Окремо на підтвердження доказів зберігання придбаного товару у ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» за адресою Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Персенківка, буд 48, позивачем надано до суду договір №1 про надання послуг зберігання від 01.08.2023 року, акти передачі-приймання матеріальних цінностей, акти здачі-прийняття робіт за період з 01.08.2023 року, податкові накладні та докази їх реєстрації ЄРПН.

Таким чином, на підтвердження реальності придбання у ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» та ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» одягу та взуття в асортименті позивачем під час перевірки надані первинні документи, які у своїй сукупності підтверджують реальність здійснених господарських операцій, як передумови формування податкового кредиту.

Отже з матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності з встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту по операціям з його контрагентом.

В даному аспекті колегія суддів зазначає, що посилання податкового органу, що ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ» є фігурантом кримінального провадження №42022020000000397 без зазначення його статусу та за відсутності вироку, не може бути підставою для висновку про непідтвердження господарської операції з позивачем.

Стосовно виявленого порушення по взаємовідносинах позивача з ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наявного у матеріалах справи договору №02/06/238Т оренди об`єкта нерухомого майна від 02.06.2023 року позивач отримав від ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД» в строкове платне користування об`єкт оренди, а саме: складське приміщення площею 240 м2 , яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317. Пунктом 3.1.1. встановлено, що загальна вартість оренди за один місяць становить 12 000 грн (т.2 а.с.86).

До перевірки позивач надав акт надання послуг №64 від 30.06.2023 року та копію платіжної інструкції від 29.06.2023 року №42 на загальну суму 24 000 грн, в т.ч. ПДВ 4000 грн. У зв`язку з тим, що до перевірки не було надано оригінал вказаної платіжної інструкції, відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту на 4000 грн.

Відповідно до встановлених обставин даної справи складське приміщення площею 240 м2 , яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 317 використовується позивачем для зберігання товару, придбаного у ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН».

Також матеріали справи місять акт взаємних розрахунків між ТОВ «ЕКСПЕРТПРОМ» та ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД» станом на 30.06.2023 року, відповідно до якого позивач 29.06.2023 року сплатив 24 000 грн (т. 2 а.с.83).

Отже наявні у матеріалах справи докази підтверджують як використання об`єкта оренди у власній господарській діяльності, так і сплату відповідної суми коштів, яка ко регулюється з умовами договору, що виключає висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області № 2762015320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2762315320705 від 27 жовтня 2023 року, № 2792315320705 від 31 жовтня 2023 року, № 2792515320705 від 31 жовтня 2023 року та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З метою належного захисту порушеного права позивач, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Експертпром» за червень та липень 2023року, забезпечить ефективний захист порушених права позивача та належне вирішення спору. Відповідні висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.12.2022 року у справі № 380/14264/21.

За таких обставин, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновків суду першої інстанції не спростовують, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення КАС України.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя:К.В. Кравченко