Ухвала

від 02.08.2024 по справі 947/33324/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 947/33324/20

провадження № 61-10204ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2024 року на поштову адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови апеляційного суду складено 27 травня 2024 року, тому строк на касаційне оскарження сплинув 26 червня 2024 року. Разом із цим касаційна скарга подана засобами поштового зв`язку 15 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із касаційною скаргою заявник подає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду заявник отримав 14 червня 2024 року в апеляційному суді.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Перевірка дотримання строку на касаційне оскарження має істотне значення для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.

Заявником не надано жодних доказів, на підтвердження того, що копію постанови Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року отримано саме 14 червня 2024 року.

Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати належні докази, що підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 363,20 грн, проте судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення у листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила: 1) виділити їй зі спільної часткової власності - домоволодіння АДРЕСА_1 частки у відповідності до встановленого варіанту виділу, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; 2) виділити їй зі спільної часткової власності 2/3 частки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110136900:21:020:0002, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, у відповідності до встановленого варіанту виділу, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи, із земельної ділянки, під АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110136900:21:020:0002, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови; 3) припинити її право спільної часткової власності та ОСОБА_3 , спадкоємцем до майна якого, у вигляді 1/3 частини, є ОСОБА_1 , на нерухоме майно: домоволодіння під АДРЕСА_4 та земельну ділянку, під № НОМЕР_1 , площею 0,0468, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110136900:21:020:0002; 4) встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, рішення суду, після набрання законної сили, буде підставою для реєстрації за нею права власності на: домоволодіння, утворене внаслідок виділу в натурі 2/3 часток домоволодіння під АДРЕСА_4 , у відповідності до встановленого варіанту виділу згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; земельну ділянку, у площі та в межах точок кадастрових координат у відповідності до встановленого варіанту виділу згідно висновку судової земельно-технічної експертизи, утворену внаслідок виділу в натурі 2/3 часток із земельної ділянки, під АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110136900:21:020:0002, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за оскарження немайнової вимоги у цій справі судовий збір становить 1 681,60 грн (2 102,00 грн х 0,4 х 200 %).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16зазначено, що судовий збір з вимог виділити в натурі 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, інвентарна вартість 2/3 частки будинковолодіння становить: 352 793,00 грн, водночас інформація про вартість спірної земельної ділянки відсутня, у зв`язку з чим неможливо точно встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

З метою визначення точної ціни позову заявнику необхідно надати відомості про вартість земельної ділянки.

Таким чином, заявник за касаційною скаргою повинен самостійно визначити (за формулою: ціна вартості спірного майна х 1 % але не менше, ніж 840,80 грн та не більше, ніж 10 510,00 грн х 200 %) й відповідно обґрунтувати розмір сплаченого судового збору в частині оскарження майнової вимоги та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Водночас, касаційна скарга ОСОБА_1 потребує уточнення в частині її обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається одночасно на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Водночас, заявник на аркуші скарги № 44 посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зазначене свідчить про те, що обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, представник заявника одночасно посилається на правові висновки, зроблені у постанові Верховного Суду, які не враховано апеляційним судом та на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.

Оскільки підстави передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду) можуть бути взаємовиключними, особа, яка подає касаційну скаргу, у разі одночасного посилання на вказані підстави, має конкретизувати у касаційній скарзі яку саме норму (норми) права апеляційний суд застосував без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Відсутність такої конкретизації у касаційній скарзі свідчить про неналежне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що формальна вказівка на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали та уточненням обґрунтування касаційної скарги, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков