Ухвала
10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 464/10222/14-ц
провадження № 61-5810ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мазурик Зоряна Ярославівна, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ часток земельної ділянки та за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ часток земельної ділянки та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мазурик З. Я., через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року, повний текст якої складено 2 серпня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подала до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що вона не є фахівцем в галузі права та немає спеціальних знань для складання процесуальних документів, у зв`язку з чим 19 березня 2024 року уклала договір про надання адвокатських послуг із адвокатом Мазурик З. Я.
Вважає, що зазначена причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку, касаційний суд вважає, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
Сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків.
Звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Ураховуючи викладене, укладення заявником договору про надання адвокатських послуг із адвокатом Мазурик З. Я. тільки у березні 2024 року не свідчить про пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень з поважних причин.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мазурик З. Я., не містить відповідних відомостей щодо наявності або відсутності в ОСОБА_1 електронного кабінету.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішень із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення
пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду
від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мазурик З. Я., не відповідає зазначеним вимогам закону.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано доказ сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час пред`явлення позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову (вартості спірної земельної ділянки).
Слід зазначити, що без надання заявником відомостей щодо дійсної ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості визначити дійсний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги; перевірити правильність розміру судового збору, сплаченого заявником за подання касаційної скарги.
За таких обставин заявнику необхідно надати докази, які б підтвердили вартість спірного нерухомого майна, вказати ціну позову та доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мазурик Зоряна Ярославівна, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 липня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120785157 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні