Ухвала

від 02.08.2024 по справі 705/3630/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3630/24

2/705/1926/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02.08.2024 м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТ», Уманської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Уманська окружна прокуратура, про скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ТОВ «ТУРИСТ», Уманської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позивачем зазначена Уманська окружна прокуратура.

Вирішуючи питання про те, чи відповідає подана позовна заява вимогам закону, суд вказує на таке.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами, визначеними процесуальним законом.

Перевіривши вищевказану заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Пункт 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначає, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві зазначено, що ТОВ «ТУРИСТ» почало перешкоджати позивачу у користуванні нерухомим майном, яке належить їй на праві приватної власності, шляхом зведення огорожі по периметру земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:01:005:0057 та силового недопущення її до її нерухомості. Проте до заяви не додано доказів на підтвердження зазначених обставин.

Із позовної заяви вбачається, що судом по справі № 757/19322/22-ц було встановлено, що спірну державну реєстрацію проведено незаконно щодо майна, якого не існувало, а також щодо новоствореного майна (самочинного будівництва), на яке не виникло право власності, та крім того, така реєстрації порушує права та інтереси позивача. З огляду на викладене суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення позову в цій частині. Із зазначеного вбачається, що позивач має право звернутися до суду з цим позовом, так як було порушено його право на мирне володіння та розпоряджання майном.

Однак до заяви не додано рішення по справі № 757/19322/22-ц ні першої, ні апеляційної інстанції.

В якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, позивачем зазначено Уманську окружну прокуратуру.

Водночас ч. 2 ст. 52 та ч.ч. 3-5 ст. 53 ЦПК України встановлено, що про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Зі змісту наведених норм вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала,що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Позивач у позовній заяві не заявляла клопотань про залучення до участі у справі третьої особи Уманської окружної прокуратури відповідно до вимогст. 53 ЦПК Українита не зазначила підстави відносно зазначеної в позові третьої особи, на яких її слід залучити до участі у справі.

Крім того, у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згіднозі ст. 4 Закону України «Про судовий збір»розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211, 20 гривень.

Позивачем при подачі позову до суду заявлено три позовних вимоги, а сплачено судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у розмірі 1211 грн 20 коп. При цьому зазначено, що прохання щодо скасування державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності та скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права постійного користування земельною ділянкою не є самостійними позовними вимогами, а є правовим наслідком, який автоматично наступає у разі задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Разом з тим суд вважає такі доводи позивача хибними, оскільки Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 140/6803/22 звернув увагу, що кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні.

Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також об`єднанні вимог, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.

Натомість щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у зазначеному вище контексті.

При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору значення мають у сукупності, зокрема, такі критерії як: правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких звернуті різні позовні вимоги.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у строк, визначений судом, усунути недоліки позовної заяви, які викладені вище в цій ухвалі, шляхом надання доказів на підтвердження позовних вимог, на які вона посилається у позовній заяві, зазначення підстав та необхідності залучення в якості третьої особи Уманської окружної прокуратури та поданні до суду документу про сплату судового збору у відповідному розмірі за дві позовні вимоги немайнового характеру або поданні доказів звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРИСТ», Уманської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Уманська окружна прокуратура, про скасування рішення про державну реєстрацію залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Відповідно до положень ч. 2ст. 261 ЦПК Україниухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І.Єщенко