Рішення

від 02.08.2024 по справі 420/5455/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5455/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250022695 від 14.11.2023 про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати її звернення та зарахувати до страхового стажу період роботи з 17.08.1983 по 25.03.1997 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 09.03.1982 року, зокрема, з 17.08.1983 по 31.08.1983 на посаді медичної сестри цехового хірурга міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 3), з 01.09.1983 по 06.12.1988 на посаді фельдшера - лаборанта шкірно-венерологічного відділення міськлікарні м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 4), з 07.12.1988 по 15.01.1998 на посаді фельдшера - лаборанта (0,5 ставки) і мед лаборанта (0,5 ставки) шкірно-венерологічного відділення міської лікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 5), з 16.01.1989 по 30.06.1995 на посаді інструктора із санпросвітроботи другого поліклінічного відділення міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 6), з 01.07.1995 по 25.03.1997 на посаді дільничної медсестри міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 7, 8).

Ухвалою від 27 лютого 2024 року прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено ОСОБА_1 , 23.05.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. 31.05.2023 року позивачка отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Рішення від 31.05.2023 року №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 420/18853/23 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31 травня 2023 року №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати до страхового стажу під час призначення пенсії за віком період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року, згідно із

трудовою книжкою НОМЕР_2 від 09.03.1982 року. Позивачка отримала лист Головного управління ПФУ в Одеській області від 25.12.2023 "Про виконання вимог виконавчого листа, в якому зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 по справі № 420/18853/23, враховано до страхового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 по 25.03.1997, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 09.03.1982. Після зарахування до страхового стажу зазначеного періоду роботи, страховий стаж заявниці для визначення права на пенсію склав 29 років 01 місяць, тому відповідачем прийнято рішення № 155250022695 від 14.11.2023 про відмову у призначені пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідної кількості років

страхового стажу. Відповідач зарахував вказаний період до страхового стажу позивачки на виконання рішення суду, але не примінив законодавство за ст 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Вважаю рішення Головного Управління Пенсійного фонду України № 155250022695 від 14.11.2023 про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 протиправним, та таким, що підлягає скасуванню та для відновлення порушених прав

позивачки представник позивача звернулася до суду з позовом.

06.03.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 по справі №420/18853/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31 травня 2023 року №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління врахувати до страхового стажу під час призначення пенсії за віком період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 09.03.1982 року. На виконання Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 по справі №420/18853/23 Головним управлінням враховано до страхового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 09.03.1982 року та ухвалено Рішення №155250022695 від 14.11.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком оскільки після зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду роботи, страховий стаж позивача для визначення права на пенсію склав 29 років 01 місяць, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 по справі №420/18853/23 Головним управлінням виконано в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень наданих Головному управлінню. Іншого ні судовими рішенням ні чинним законодавством не передбачено. Посади, на яких працювала позивачка відсутні у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 №461. Також позивачем не надавались відповідні Довідки щодо підтвердження пільгового стажу і звернення до органів Пенсійного фонду України за підтвердженням періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах також не було. ОСОБА_1 23.05.2023 звернулась до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», натомість позовною вимогою позивача є призначити та виплатити пенсію за віком саме на пільгових умовах за Списком №2, що є передчасною вимогою. Оскільки ОСОБА_1 не має достатнього страхового і пільгового стажу, то наразі вона не має права виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення Головного управління №155250022695 від 14.11.2023, про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є законним та обґрунтованим.

09 березня 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що з вимогами відзиву не погоджуюсь, вважаю їх необґрунтованими, та такими, що підлягають відхиленню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 420/18853/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії, визнано протиправним і скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31 травня 2023 року №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати до страхового стажу під час призначення пенсії за віком період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року, згідно із

трудовою книжкою НОМЕР_2 від 09.03.1982 року. Але, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31 травня 2023 року №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 не містило інших підстав відмови ніж не зарахування певних періодів роботи до загального стажу. В обґрунтування рішення № 155250022695 від 14.11.2023 про відмову у призначені пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідної кількості років страхового стажу відповідач також не навів підставу щодо відсутності пільгового періоду роботи, а навів лише недостатність страхового стажу роботи. Відповідач є органом, який уповноважений на призначення та виплату пенсії, має певні обов`язки та права. Тому, посилання у відзиві на те, що позивачка не зверталась за призначенням пенсії на пільгових умовах, є недоречним. Професія позивачки передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, тому вона набула права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом та відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась 23.05.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії позивачкою були надані диплом про навчання, довідка ДПІ про облік як суб`єкт підприємницької діяльності від 13.04.2023 року, довідка про зміну назви організації №210 від 18.05.2023 року, №211 від 18.05.2023 року, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідка КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» № 209 від 18.05.2023, довідка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №18» Одеської міської ради № 16 від 03.04.2023 року, свідоцтво про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про шлюб, трудова книжка, що підтверджено розпискоюповідомленням від 23.05.2023 року.

За принципом екстериторіальності 31.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за наслідком розгляду заяви та документів поданих ОСОБА_1 прийнято Рішення №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

В рішенні №155250022695 зазначено, що «загальний страховий стаж для права складає 21 рік 06 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До загального страхового стажу не враховано період роботи згідно трудової книжки та уточнюючої довідки з 17.08.1983 по 25.03.1997, оскільки у трудовій книжці наявне виправлення в даті наказу про звільнення, а зазначене дівоче прізвище « ОСОБА_3 » у довідці не відповідає прізвищу у свідоцтві про шлюб.»

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 420/18853/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31 травня 2023 року №155250022695 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати до страхового стажу під час призначення пенсії за віком період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 09.03.1982 року.

З листа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.12.2023 року вбачається, що на виконання рішення суду від 13 жовтня 2023 року у справі № 420/18853/23, враховано до страхового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 від 09.03.1982 року Після зарахування до страхового стажу зазначеного періоду роботи, страховий стаж заявниці для визначення права на пенсію склав 29 років 01 місяць (а.с. 13 зв.-14).

В Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.11.2023 року № 155250022695 зазначено, що «Зарахувавши ОСОБА_1 до стажу роботи період трудової діяльності з 17.08.1983 року по 25.03.1997 року з урахуванням висновків Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 по справі № 420/18853/23 вирішено відмовити у призначенні пенсії за віком.» (а.с. 28). Також в рішенні зазначено, що страховий стаж особи для визначення права становить 29 років 01 місяць 23 дні, страховий стаж становить 27 років 07 місяців 26 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250022695 від 14.11.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним представник позивача звернулася до суду з даним позовом. А також зазначив вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати її звернення та зарахувати до страхового стажу період роботи з 17.08.1983 по 25.03.1997 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 09.03.1982 року, зокрема, з 17.08.1983 по 31.08.1983 на посаді медичної сестри цехового хірурга міськлікарні № 7 м.Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 3), з 01.09.1983 по 06.12.1988 на посаді фельдшера - лаборанта шкірно-венерологічного відділення міськлікарні м.Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 4), з 07.12.1988 по 15.01.1998 на посаді фельдшера - лаборанта (0,5 ставки) і мед лаборанта (0,5 ставки) шкірно-венерологічного відділення міськлікарні № 7 м.Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 5), з 16.01.1989 по 30.06.1995 на посаді інструктора із санпросвітроботи другого поліклінічного відділення міськлікарні № 7 м.Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 6), з 01.07.1995 по 25.03.1997 на посаді дільничної медсестри міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 7, 8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (копія паспорту а.с. 19 зв.-20) звернулась 23.05.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Отже станом на дату звернення до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, позивачці виповнилося 60 років.

У відповідності до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

В оскаржуваному рішенні ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області №155250022695 від 14.11.2023 року зазначено, що необхідний страховий стаж згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років. Страховий стаж особи для визначення права становить 29 років 01 місяці 23 дні страховий стаж становить 27 років 07 місяців 26 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 18.01.2026 (а.с. 28).

Згідно даних страхового стажу позивача, сформованих пенсійним органом (Форма РС-право), стаж на право 29 років 1 місяць 23 дні, до якого зараховано періоди навчання з 01.09.1978 по 01.03.1982, періоди роботи з 10.03.1982 по 22.07.1983, з 17.08.1983 по 25.03.1997, з 01.01.2001 по 30.04.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.09.2001 по 30.09.2001, з 01.12.2001 по 31.12.2001, з 01.04.2002 по 30.04.2002, з 01.06.2002 по 30.06.2002, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.03.2003 по 30.04.2003, з 01.06.2003 по 31.07.2003, з 01.09.2003 по 31.10.2003, з 01.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006 підприємець, з 01.01.2008 по 31.12.2008 підприємець, з 01.01.2009 по 30.06.2010 підприємець, з 01.07.2010 по 31.12.2015, з 01.01.2017 по 28.02.2017 (а.с. 28 зв.).

Також судом досліджено трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 9 березня 1982 року (а.с. 27).

З записів в трудовій книжці встановлено, що позивачка працювала в період:

- з 10.03.1982 по 22.07.1983, фельдшером лаборантом в Крижопольській районній лікарні;

- з 17.08.1983 по 25.03.1997, в міській лікарні № 7: медичною сестрою цехового хірурга, з 01.09.1983 фельдшером лаборантом шкірно-венерологічного відділення, з 07.12.1988 фельдшером лаборантом 0,5 ставки та медичним лаборантом 0,5 ставки шкірно-венерологічного відділення, з 16.01.1989 інструктором із санпросвітроботи 2-го поліклінічного відділення, з 01.07.1995 дільничною медичною сестрою.

З листа Головного управління ДПС в Одеській області від 13.04.2002 року №13007/6/15-32-24-07-10 (а.с. 11), встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як суб`єкт підприємницької діяльності в Київському ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області з 23.03.1999 року та здійснювала сплату єдиного податку для фізичних осіб з 09.01.2001 року по 09.12.2010 року.

Судом досліджено довідку форми ОК-5 ОСОБА_4 (а.с.21-22), з якої вбачається, що в період: з 01.01.2006 по 31.12.2006 підприємницька діяльність, з 01.01.2008 по 31.12.2015 - підприємницька діяльність, з 01.01.2017 по 28.02.2017 -підприємницька діяльність.

Отже, періоди роботи позивача починаючи з 01.09.1978 (з урахуванням навчання) по 28.02.2017 роки сумарно становить 29 років 01 місяці 23 дні

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати її звернення та зарахувати до страхового стажу період роботи з 17.08.1983 по 25.03.1997 суд зазначає наступне.

В позовній заяві зазначено з посиланням на Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), що професія позивачки передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 та що до страхового стажу зазначена робота зараховується у подвійному розмірі тому позивачка набула права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Приписами п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно ч.1 ст. 114 Закону України №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

У свою чергу згідно з пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII від 5 листопада 1991 року (далі Закон № 1788-ХІІ) в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, статтю 13 Закону № 1788-ХІІ викладено в іншій редакції, зокрема, пунктом б зазначеної статті передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Положеннями п. 3 Порядку, застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктами 4, 4.1 Порядку № 383 визначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

За змістом пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно із cт. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

З дослідженої судом трудової книжки позивачки встановлено, що позивачка в спірний період з 17.08.21983 по 25.03.1997 року працювала в міській лікарні № 7 Ленінського району м. Одеси:

- з 17.08.1983 року медичною сестрою цехового хірурга,

- з 01.09.1983 року - переведена на посаду фельдшером лаборантом шкірно-венерологічного відділення,

- з 07.12.1988 року - переведена на посаду фельдшера лаборанта (0,5 ставки) і медичного лаборанта (0,5 ставки) шкірно-венерологічного відділення,

- з 16.01.1989 року - переведена на посаду інструктора із санпросвіт роботи 2-го поліклінічного відділення,

- з 01.07.1995 року - переведена на посаду дільничної медичної сестри та з 25.03.1997 року звільнена за власним бажанням.

Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №2), що був чинний на період роботи позивачки затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (чинний до 01.01.1992 року).

В розділі XXVI Списку № 2 затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 «УСТАНОВИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я» зазначено « 1. Молодший медичний персонал, що працює в лепрозоріях, психіатричних та психоневрологічних установах (безпосередньо обслуговуючий психічних хворих), туберкульозних та інфекційних установах (безпосередньо обслуговуючий хворих), прозекторських та моргах.

2. Працівники, зайняті у протичумних установах».

З урахуванням зазначеного суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача в позовній заяві що зайнятість позивачки в міській лікарні № 7 на посадах: медичною сестрою цехового хірурга (з 17.08.1983 року до 01.09.1983); фельдшером лаборантом (з 01.09.1983 року до 07.12.1988 року); фельдшера лаборанта (0,5 ставки) і медичного лаборанта (0,5 ставки) (з 07.12.1988 року до 16.01.1989); інструктором із санпросвіт роботи (з 16.01.1989 року до 01.07.1995 року); дільничною медичною сестрою (з 01.07.1995 року по 25.03.1997 року) передбачена Списком № 2 та про наявність підстав для зарахування спірного періоду роботи позивачки до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З приводу посилань представника позивача, що ОСОБА_1 в період 01.09.1983 року до 16.01.1989 року працювала в інфекційних відділеннях, суд зазначає наступне.

Записами в трудовій книжці підтверджено, що позивачка в період 01.09.1983 року до 16.01.1989 року працювала в інфекційному відділенні шкірно-венерологічного відділення міській лікарні № 7 Ленінського району м. Одеси, проте посада на якій працювала позивачка фельдшером лаборантом не є посадою молодшого медичного персоналу як то визначено в Списку №2, а також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази що позивач працюючи фельдшером лаборантом безпосередньо обслуговувала хворих.

Згідно частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Оскільки у задоволенні позову позовної заяви відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250022695 від 14.11.2023 про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати її звернення та зарахувати до страхового стажу період роботи з 17.08.1983 по 25.03.1997 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 09.03.1982 року, зокрема, з 17.08.1983 по 31.08.1983 на посаді медичної сестри цехового хірурга міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 3), з 01.09.1983 по 06.12.1988 на посаді фельдшера - лаборанта шкірно-венерологічного відділення міськлікарні м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 4), з 07.12.1988 по 15.01.1998 на посаді фельдшера - лаборанта (0,5 ставки) і мед лаборанта (0,5 ставки) шкірновенерологічного відділення міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 5), з 16.01.1989 по 30.06.1995 на посаді інструктора із санпросвітроботи другого поліклінічного відділення міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 6), з 01.07.1995 по 25.03.1997 на посаді дільничної медсестри міськлікарні № 7 м. Одеси (запис в трудовій книжці НОМЕР_2 № 7, 8) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)

Суддя О.А. Вовченко

.