Ухвала

від 02.08.2024 по справі 705/4094/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4094/24

2/705/2054/24 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 873780 гривень 00 копійок; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати, включаючи 20000 гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Одночасно з подачею позову до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив: забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії та ухвалювати рішення щодо відчуження, передачі (в тому числі в оренду чи надання будь-яких інших прав на розпорядження) щодо наступного майна: земельної ділянки площею 0,3772 га (для ведення особистого селянського господарства), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:002:0407; земельної ділянки площею 0,6587 га (для ведення комерційного використання), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:001:0271; земельної ділянки площею 0,2500 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:002:0316; земельної ділянки площею 0,0426 га (для ведення особистого селянського господарства), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:002:0370.

Заява обґрунтована тим, що з урахуванням ціни позову єдиним доцільним варіантом захисту прав позивача є забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти будь-які дії та ухвалювати рішення щодо відчуження, передачі описаних вище земельних ділянок. Невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе по порушення майнових прав позивача неможливість витребування належного йому майна у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 1 ст.153ЦПК України розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення особи, яка подала заяву.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ч. 3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

У заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що такий захід забезпечення позову є єдиним доцільним варіантом захисту його прав, враховуючи ціну позову.

Судом встановлено, що до заяви про забезпечення позову заявником не надано доказів ризику невиконання рішення суду та доказів вартості зазначених у заяві земельних ділянок, що позбавляє суд визначити, чи подано заяву про забезпечення позову в межах ціни позову. Крім того, позивачем не обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, також не надано доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити відчуження всього нерухомого майна, а саме чотирьох земельних ділянок, зазначених у заяві про забезпечення позову.

Оскільки позивачем належно не обґрунтовані вимоги щодо забезпечення позову, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 149-153,259, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.І. Єщенко