Постанова

від 01.10.2024 по справі 705/4094/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1542/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/4094/24 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарГончар Н.І., Сіренко Ю.В. Любченко Т.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Кецкала Валерія Васильовича на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 (повний текст складено 02.08.2024, суддя в суді першої інстанції Єщенко О.І.) про відмовуу задоволеннізаяви прозабезпечення позовуу цивільнійсправі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

у липні2024року ОСОБА_2 звернувсядо судуз указанимпозовом,яким просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 873780,00 грн. та понесені судові витрати.

Одночасно з подачею позову позивачем подано заяву в якій він просив забезпечити вказаний позов шляхом заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії та ухвалювати рішення щодо відчуження, передачі (в тому числі в оренду чи надання будь-яких інших прав на розпорядження) щодо наступного майна: земельної ділянки площею 0,3772 га (для ведення особистого селянського господарства), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:002:0407; земельної ділянки площею 0,6587 га (для ведення комерційного використання), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:001:0271; земельної ділянки площею 0,2500 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:002:0316; земельної ділянки площею 0,0426 га (для ведення особистого селянського господарства), яка розташована в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер 7124384800:01:002:0370.

Заява обґрунтована тим, що з урахуванням ціни позову єдиним доцільним варіантом захисту прав позивача є забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії та ухвалювати рішення щодо відчуження, передачі описаних вище земельних ділянок. Невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе по порушення майнових прав позивача неможливість витребування належного йому майна у випадку задоволення позову.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки до заяви про забезпечення позову заявником не надано доказів ризику невиконання рішення суду та доказів вартості зазначених у заяві земельних ділянок, що позбавляє суд визначити, чи подано заяву про забезпечення позову в межах ціни позову. Крім того, позивачем не обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, також не надано доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити відчуження всього нерухомого майна, а саме чотирьох земельних ділянок, зазначених у заяві про забезпечення позову.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача адвокат Кецкало В.В. надіслав засобами поштового зв`язку 13.08.2024 апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, їх недоведеність, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вказує, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання рішення суду про задоволенні позову. Так виконавчою службою було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості, а тому можливо звернення стягнення на все майно боржника ОСОБА_3 , а тому числі і на належні відповідачу земельні ділянки. До того ж відповідач, який будучи обізнаним про свій борг перед позивачем, свідомо ухиляється від його виконання та з метою уникнення цивільно-правової відповідальності має змогу відчужити належне йому майно. Зазначає, що вказане утруднить або унеможливить реальне виконання рішення суду по суті позовних вимог.

До апеляційного суду надано додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , які колегія суддів розцінює як відзив на апеляційну скаргу, оскільки суд не визнавав за необхідне надати стороні будь-які додаткові пояснення, згідно до вимог ч.5 ст.174 ЦПК України. У вказаному відзиві сторона відповідача просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання про застосування заходів забезпечення позову, яке вирішувалося судом в оскарженій ухвалі, регламентується Главою 10 Розділу І ЦПК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином умовою застосування заходів забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У даному випадку судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 відкрито провадження у цій справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Позивач просить суд забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно чотири земельні ділянки, яка розташовані в с. Краснопілка Уманського району Черкаської області, та на праві власності належать ОСОБА_3 .

При цьому до заяви позивачем не додано доказів, які б підтверджували, що сукупна вартість вказаних земельних ділянок співмірна заявленій сумі стягнення в розмірі 873780,00 грн.

Також позивачем не доведено та судом не встановлено обставин, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зокрема, стосовно того, що поточний власник нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, відповідач ОСОБА_3 чинитиме спроби відчужити зазначене майно з тим, щоб уникнути можливості звернути стягнення на нього для погашення боргу перед позивачем у разі задоволення позовних вимог у цій справі.

Отже відповідні доводи скаржника у справі необґрунтовані.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, також не надано доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити відчуження всього нерухомого майна, а саме чотирьох земельних ділянок, зазначених у заяві про забезпечення позову.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 про відмовуу задоволеннізаяви прозабезпечення позову у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 про відмовуу задоволеннізаяви прозабезпечення позовуу цивільнійсправі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 01.10.2024.

Суддя-доповідач

Судді