Ухвала

від 02.08.2024 по справі 260/4914/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

02 серпня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4914/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати дії відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області в частині ухвалення нею рішення від 09 липня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців - протиправними; 2) Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 липня 2024 року.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить: 1) Заборонити відповідачу вчиняти певні дії в рамках ухваленого ним рішення КДКА Закарпатської області від 09 липня 2024 року, що направлені на обмеження або зупинення прав адвоката ОСОБА_1 по здійсненню ним адвокатської діяльності до моменту набрання судового рішення законної сили у цій справі; 2) Зобов`язати відповідача вилучити з реєстру Національної асоціації адвокатів України відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 09.07.2024 року по 09.05.2025 року на підставі рішення КДКА від 09.07.2024 року.

Заява обґрунтована тим, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області прийнято рішення від 09 липня 2024 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців.

Заявник зазначає, що відповідач вже заблокував роботу по участі у судових процесах його клієнтів, шляхом внесення до сайту Національної асоціації адвокатів України відомостей про те, що право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 09.07.2024 року по 08.05.2025 року на підставі рішення КДКА від 09.07.2024 року. Заявник зазначає, що не може сплатити членські внески, отримати та роздрукувати ордер на ведення справ у суді чи в інших правоохоронних органах. Крім того, вказує, що дії відповідача негативно вплинуть на його професійну, ділову та життєву репутацію, у зв`язку з чим просить суд забезпечити позов.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Позивач просить суд забезпечити позов, зокрема шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії в рамках ухваленого ним рішення від 09 липня 2024 року, що направлені на обмеження або зупинення прав адвоката Волосенка В.І. по здійсненню ним адвокатської діяльності - до набрання судового рішення законної сили у даній справі.

В той же час, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не довів у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Суд зазначає, що сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника, та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Стосовно доводів позивача про те, що наявність факту застосування до нього дисциплінарного стягнення впливає на його ділову репутацію, то суд зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката.

Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, аргумент, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у право позивача на працю не приймається судом, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненому дисциплінарному проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі №640/10883/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо забезпечення позову у спосіб шляхом зобов`язання відповідача вилучити з реєстру Національної асоціації адвокатів України відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 09.07.2024 року по 09.05.2025 року на підставі рішення КДКА від 09.07.2024 року, суд зазначає наступне.

Вичерпний перелік заходів забезпечення позову установлений статтею 151 КАС України, відповідно до якої позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В той же час, такий захід забезпечення позову, як зобов`язання відповідача вилучити з реєстру відомості не передбачений ст. 151 КАС України, а тому не може бути застосований судом.

Крім того, суд зауважує на те, що Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області застосовано до заявника захід дисциплінарного впливу, який передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно - правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд приходить висновку, що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Д. Маєцька