Рішення

від 26.09.2024 по справі 260/4914/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/4914/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Павлова О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гончаров В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 вересня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 30 вересня 2024 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати дії відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області в частині ухвалення нею рішення від 09 липня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців - протиправними; 2) Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 липня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 липня 2024 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців. Вказане рішення вважає протиправним, оскільки є недоведеним факт відсутності в позивача кабінету в ЄСІТС. Зазначає, що за скаргами ОСОБА_2 не має жодних підстав для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення, та дії скаржника є способом тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що КДКА Закарпатської області, дослідивши всі наявні матеріали об`єднаних в одне провадження дисциплінарних справ, у межах своїх дискреційних повноважень встановила, що поведінка позивача суперечить Правилам адвокатської етики і є невиконанням професійних обов`язків адвоката. За наведених обставин, КДКА Закарпатської області дійшла обґрунтованого висновку про вчинення позивачем дисциплінарного поступку, а відтак правомірно притягнула його дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі відповідного свідоцтва № 152, виданого 16.12.1994 року згідно з рішенням Закарпатської обласної КДКА від 16.12.1994 року № 12.

22 квітня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 17.04.2024 року на дії адвоката ОСОБА_1 В скарзі ОСОБА_2 зазначає, що адвокатом під час провадження у справі № 308/8386/21 порушено вимоги ст. 12 Правил адвокатської етики. Зазначає, що адвокат не виконав свій обов`язок щодо реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 22 травня 2024 року порушено дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 .

Крім того, 24 травня 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_4 на дії адвоката ОСОБА_1 від 22.05.2022 року.

У вказаній скарзі заявник зазначив, що у поясненнях на скаргу, подану ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 звинуватив його у підтримці «руського міра». Скаржник зазначив, що такою поведінкою адвокат ОСОБА_1 порушує приписи ст. 12 (повага до адвокатської професії), ст. 45 (культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження) тощо.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 19 червня 2024 року порушено дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 22.05.2024 року.

Вказаним рішенням об`єднано цю дисциплінарну справу в одне провадження з дисциплінарною справою стосовно адвоката ОСОБА_1 , порушеною рішенням КДКА Закарпатської області від 22.05.2024 року за результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі громадянина ОСОБА_2 від 17.04.2024 року.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 липня 2024 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців.

Відповідно до вказаного рішення, у скарзі ОСОБА_2 від 17.04.2024 зазначається, що адвокат ОСОБА_1 не виконує свій професійний обов`язок, встановлений законом. Зокрема, усупереч приписам ч.6 ст.14 ЦПК України, ч.6 ст.18 КАС України і ч.6 ст.6 ГПК України адвокат ОСОБА_1 не зареєстрував свій Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІТС). Невиконання адвокатом Волосенком В.І. такого обов`язку стало однією з причин судової тяганини і порушення розумних строків при розгляді цивільної справи №308/8386/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Закарпатавтотранс» і Генерального директора ПрАТ «Закарпатавтотранс» про встановлення заборони на стягнення станційного збору та відшкодування матеріальної і моральної шкоди. До скарги ОСОБА_2 долучені, серед іншого, відповідь ЄСІТС №712741 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_1 , копія ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.05.2022 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №308/8386/21 та копія постанови Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2023 про скасування вказаної ухвали суду від 10.05.2022 у справі №308/8386/21 і направлення цієї справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. По суті такої скарги адвокат ОСОБА_1 надав Дисциплінарній палаті письмові пояснення, доводи яких зводяться до того, що скарга ОСОБА_2 за формою і змістом є наклепом, викликаним намаганням скаржника зашкодити його громадянській позиції щодо захисту прав інвалідів і учасників війни та позбавити його можливості займатися адвокатською діяльністю на користь вказаних осіб. Зазначає, що зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС не мав можливості по причині виконання ним громадянських обов`язків по наданню безкоштовної юридичної допомоги ветеранам війни і виїзду у зв`язку з цим на лінію зіткнення з допомогою фронту.

Відповідно до оскарженого рішення, у скарзі ОСОБА_2 від 22.05.2024 зазначається, що ним була подана до КДКА Закарпатської області скарга від 17.04.2024, у якій він зазначав про невиконання адвокатом Волосенком В.І. встановленого законом професійного обов`язку, а саме обов`язку з реєстрації цим адвокатом свого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІТС). На вказану скаргу від 17.04.2024 адвокат ОСОБА_1 надав Дисциплінарній палаті письмові пояснення від 03.05.2024, у яких безпідставно навісив на нього ( ОСОБА_2 ) ярлик прибічника «руського міра» в Закарпатті, тобто фактично звинуватив його у підтримці «руського міра». Скаржник вказує, що таке звинувачення під час російсько-українського збройного конфлікту (війни) є найтяжчою можливою образою. Вважає, що така поведінка адвоката ОСОБА_1 суперечить приписам ст.ст.12, 45 Правил адвокатської етики, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

До скарги ОСОБА_2 долучив копію вказаних письмових пояснень адвоката ОСОБА_1 від 03.05.2024.

Із вказаного рішення вбачається, що дослідивши матеріали дисциплінарної справи Дисциплінарна палата прийшла до наступних висновків. Адвокат ОСОБА_1, усупереч положенням вказаних процесуальних законів і рішення РАУ від 11-12.08.2023 №67, не зареєстрував свій електронний кабінет в ЄСІТС, що стверджується доданою до скарги ОСОБА_2 відповіддю ЄСІТС №712741 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету адвоката ОСОБА_1 . У наданих Дисциплінарній палаті письмових поясненнях адвоката ОСОБА_1 від 03.05.2024 по суті скарги ОСОБА_2 від 17.04.2024 стверджується, що даний скаржник є прибічником «руського міра» в Закарпатті та відкрито займається здирництвом, внаслідок чого привласнив понад 4 000 000,00 грн. Адвокат ОСОБА_1 на підтвердження наведених у цих поясненнях доводів про підтримку скаржником ОСОБА_2 «руського міра» в Закарпатті надав витяг з ЄРДР від 02.07.2024 у кримінальному провадженні №22020070000000096 про внесення СВ Управління СБУ в Закарпатській області до ЄРДР відомостей за ч.2 ст. 110 КК України.

Дисциплінарна палата визнала що адвокат ОСОБА_1 , не зареєструвавши в ЄСІТС свій електронний кабінет, допустив невиконання обов`язків, передбачених ч.6 ст.14 ЦПК України, ч.б ст.18 КАС України і ч.б ст.6 ГПК України, та невиконання рішення органу адвокатського самоврядування. Дисциплінарна палата також визнала, що адвокат ОСОБА_1 безпідставно і бездоказово звинуватив скаржника ОСОБА_2 у прихильності до «руського міра» в Закарпатті під час широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та у зайнятті здирництвом і привласненні значної суми грошових коштів, чим порушив його особисті немайнові права на повагу до гідності і честі та на недоторканість ділової репутації, передбачені ст.ст.297, 299 Цивільного кодексу України відповідно.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон №5076-VI), адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.

Частиною 3 ст.2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За змістом ст.21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

За правилами ч.1 ст.33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

При цьому, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Положенням ст.36 вказаного Закону визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Приписами ст.37 Закону №5076-VI установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 5076-IV заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно із ч.1 ст.39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до 2 ст. 39 Закону № 5076-IV рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч. 3 ст. 39 Закону 5076-IV).

За змістом ст.40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Частиною 1 ст.41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно із ч.1 та 3 ст.50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч.6 ст.50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.

Частиною сьомою ст.50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.

Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Порядок № 120).

Відповідно до пункту 2 Положення № 120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно пункту 3 Положення № 120 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як визначено підпунктом 3 пункту 4 Положення № 120 дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.

Згідно з п. 7 Порядку № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Згідно із пунктом 21 Положення №120 заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до п. 25 Положення № 120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з п. 26 Положення № 120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Приписами пункту 30 Положення №120 передбачено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до пункту 34 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Як вже встановлено судом, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області за результатами перевірки наведених у скарзі ОСОБА_2 від 17.04.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 всупереч вимогам чинного законодавства не зареєстрував свій Електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд».

В той же час, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року № 3200-ІХ, який введений в дію з 18 жовтня 2023 року ЦК України, КАС України і ГПК України були доповнені відповідними нормами щодо обов`язкової реєстрації і використання електронних кабінетів в ЄСІТС.

Зокрема положеннями ч. 6 ст. 14 ЦПК України, ч. 6 ст. 18 КАС України і ч. 6 ст. 6 ГПК України було встановлено, що адвокати в обов`язковому порядку повинні зареєструвати в ЄСІТС свої електронні кабінети.

Крім того, рішенням Ради адвокатів України (РАУ) від 11.-12.08. 2023 року № 67 «Про забезпечення виконання вимог законодавства щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС» звернуто увагу адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність про необхідність реєстрації таких електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Так, відповідно до вказаного рішення, Рада адвокатів України, беручи до уваги вимоги процесуального законодавства (частини шостої ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, частини шостої ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, частини шостої ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України), Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, наголошує про необхідність реєструвати офіційні електронні адреси адвокатів в ЄСІТС в обов`язковому порядку, використовуючи при цьому адресу електронної пошти, внесену в Єдиний реєстр адвокатів України.

Натомість, адвокат ОСОБА_1 всупереч положенням вказаних процесуальних законів та рішення Ради адвокатів України від 11.12.08.2008 року не зареєстрував свій електронний кабінет в ЄСІТС.

Вищевказане підтверджується доданою до скарги ОСОБА_2 відповіддю ЄСІТС № 712741 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету та рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 260/3831/24, яке набуло законної сили.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судом встановлено, що і на час розгляду адміністративної справи № 260/4914/24 ОСОБА_1 не виконано обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованою станом на 26.09.2024 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про допущення ОСОБА_1 невиконання обов`язків, передбачених ч. 6 ст. 14 ЦПК України, ч. 6 ст. 18 КАС України та ч. 6 ст. 6 ГПК України та невиконання рішення органу адвокатського самоврядування.

Також, суд зазначає, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 встановлено, що у наданих Дисциплінарній палаті письмових поясненнях адвоката ОСОБА_1 від 03.05.2024 року по суті скарги ОСОБА_2 від 17.04.2024 року стверджується, що скаржник ( ОСОБА_2 ) є прибічником «руського міра» та відкрито займається здирництвом, внаслідок чого привласнив понад 4000000,00 грн.

Відповідно до ст. 12 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2016 року всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

В той же час, на переконання суду, висловлювання, наведені ОСОБА_1 у поясненнях від 03.05.2024 року не відповідають вимогам Правил адвокатської етики. Зазначення у поясненнях про те, що ОСОБА_2 є прибічником «руського міра» та займається здирництвом та привласнив понад 4000000,00 грн. не відповідає засадам адвокатської етики, оскільки містить вказівку на передбачені Кримінальним кодексом України кримінальні правопорушення без законних на те підстав, що в свою чергу суперечить ст. 62 Конституції України, відповідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З огляду на вищенаведене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на витяг з ЄРДР від 02.07.2024 року у кримінальному провадженні № 22020070000000096 про внесення СВ Управління СБУ в Закарпатській області до ЄРДР відомостей за ч. 2 ст. 110 КК України, що поданий на підтвердження підтримки ОСОБА_2 «руського міра», оскільки єдиним належним доказом вчинення особою кримінального правопорушення є вирок суду, який набрав законної сили.

Крім того, ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів про причетність ОСОБА_2 до здирництва і привласнення ним понад 4000000,00 грн.

Відтак, суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами як під час розгляду скарг ОСОБА_2 , так і під час судового розгляду справи доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявності підстав для застосування дисциплінарного стягнення.

Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності з порушенням строку для такого притягнення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що дисциплінарний проступок, наведений у скарзі ОСОБА_2 від 22.05.2024 року мав місце 03 травня 2024 року, а саме у наданих Дисціплінарній палаті письмових поясненнях ОСОБА_1 , в яких позивач зазначив, що ОСОБА_5 є прибічником «руського міра» та відкрито займається здирництвом.

Відтак, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності в межах строку, встановленого ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про протиправність об`єднання відповідачем дисциплінарних справ за скаргами ОСОБА_2 в одне провадження, оскільки звернення ОСОБА_2 зі скаргою від 22.05.2024 року на поведінку адвоката ОСОБА_1 зумовлено поданням даним адвокатом письмових пояснень на попередню скаргу ОСОБА_2 від 17.04.2024 року щодо неналежної поведінки цього адвоката.

Крім того, норми Закону № 5076- VI та Положення № 120 не містить заборони на об`єднання в одне провадження дисциплінарних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Як вбачається із оскарженого рішення від 09 липня 2024 року, обираючи вид стягнення Дисциплінарна палата визнає поведінку адвоката ОСОБА_1 грубим порушенням Правил адвокатської етики, оскільки така поведінка є проявом ігнорування імперативних вимог процесуального закону та рішення Ради адвокатів України від 11.-12.08.2023 року № 67 про обов`язковість реєстрації адвокатами свого електронного кабінету в ЄСІТС та порушенням особистих немайнових прав особи на повагу до гідності і честі та на недоторканість ділової репутації. При цьому, Дисциплінарна палата також врахувала, що рішенням КДКА Закарпатської області від 18.01.2024 року адвокат ОСОБА_1 притягався до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Враховуючи викладене, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, пояснення сторін, враховуючи вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», суд приходить висновку про те, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09.07.2024р. прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тобто, є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.

При цьому, суд враховує, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків та обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною (рішення Європейського суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24.02.1994, §46). Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки, не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені Законом, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі не залежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини Lekaviciene v. Lithuania, 27 червня 2017).

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців відповідає законній меті.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів, що приймаючи оскаржуване рішення від 09.07.2024 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14, код ЄДРПОУ 37784267) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька